Постанова

від 17.09.2024 по справі 752/9416/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/9416/23 Головуючий у І інстанції - Хоменко В.С.

апеляційне провадження №22-ц/824/15561/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

установив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСББ «Феодосійська, 2Л» про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

Вказане житлове приміщення входить до ОСББ «Феодосійська, 2Л», що зареєстроване як юридична особа з основним видом діяльності - комплексне обслуговування об`єктів, керівником якого є ОСОБА_2

Вказував, що ним 20 березня 2023 року та 11 травня 2023 року засобами поштового зв`язку з повідомленням про отримання подавались заяви до керівника ОСББ «Феодосійська, 2Л», щодо надання можливості ознайомлення та зробити копії з документів відповідача, укладених/вчинених за період з 20 жовтня 2020 року по 20 березня 2023 року та 11 травня 2023 року, відповідно, однак такі його звернення залишилися без реагування.

В результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків, він не має доступу до інформації про діяльність вказаного ОСББ «Феодосійська, 2Л», чим порушено його право на доступ до публічної інформації та документів, пов`язаних з діяльністю ОСББ «Феодосійська, 2Л» як члену ОСББ «Феодосійська, 2Л», в зв`язку з чим, він змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Просив суд, визнати неправомірною бездіяльність ОСББ «Феодосійська, 2Л» в особі голови правління ОСОБА_2 , щодо ненадання йому для ознайомлення та можливості зняти копії з документів за заявами від 20 березня 2023 року та 11 травня 2023 року.

Зобов`язати ОСББ «Феодосійська, 2Л» надати йому у місячний термін, з дня набрання законної сили рішенням суду, документи для ознайомлення та зняття з них копій, укладених/вчинених за період з 20 жовтня 2020 року по день набрання рішенням законної сили, а саме:

-договори з надавачами послуг і виконавцями робіт у Будинку;

-договори оренди нежитлових приміщень, які укладені ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідними суб`єктами;

-договори надання телекомунікаційних послуг (Інтернет провайдерів) у Будинку;

-договір про управління Будинком, укладений ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідним суб`єктом господарювання;

-накази, пов`язані з діяльністю ОСББ «Феодосійська, 2Л»;

-виписки з розрахункових рахунків, відкритих ОСББ «Феодосійська, 2Л» у банківських установах;

-табелі, відомості по нарахуванню, утриманню та виплати заробітної плати працівникам, членам правління та голови ОСББ «Феодосійська, 2Л»;

-документи фінансового-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Феодосійська,2Л», а саме: фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії, фінансові звіти про суми коштів, зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками Будинку коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників Будинку та всі витрати ОСББ «Феодосійська, 2Л»; документи, які відображають суму зарахованих коштів по внескам, сплачених співвласником ОСОБА_2 на рахунок ОСББ «Феодосійська, 2Л»; бухгалтерські документи, у тому числі, оборотно-сальдові відомості за всіма рахунками; штатний розклад; накази про призначення посадових осіб, про затвердження штатного розкладу; кошториси ОСББ «Феодосійська, 2Л», які затверджені загальними зборами співвласників Будинку; договори про найманих працівників на виконання робіт (послуг) на замовлення ОСББ «Феодосійська, 2Л»;

-рішення засідань правління ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлені протоколами, а також рішення правління, яким обмежено ОСОБА_1 у вільному користуванні ліфтами шляхом відключення електронного ключа, який є засобом доступу до спільного майна Будинку;

-рішення загальних зборів ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлене протоколом від 20 жовтня 2021 року №1, протокол поіменного голосування присутніх на даних зборах, а також протокол підрахунку голосів лічильною комісією, листки опитування співвласників Будинку, які не були присутні на даних зборах.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року зазначений вище позов задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність ОСББ «Феодосійська, 2Л» в особі голови правління ОСОБА_2 , щодо ненадання ОСОБА_1 для ознайомлення та можливості зняти копії з документів за заявами від 20 березня 2023 року та 11 травня 2023 року.

Зобов`язано ОСББ «Феодосійська, 2Л» надати ОСОБА_1 в місячний термін, з дня набрання законної сили рішенням суду, документи для ознайомлення та зняття з них копій, укладених/вчинених за період з 20 жовтня 2020 року по день набрання рішенням законної сили, а саме:

-договори з надавачами послуг і виконавцями робіт у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 ;

-договори оренди нежитлових приміщень, які укладені ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідними суб`єктами;

-договори надання телекомунікаційних послуг (Інтернет провайдерів) у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 ;

-договір про управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , укладений ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідним суб`єктом господарювання;

-накази, пов`язані з діяльністю ОСББ «Феодосійська, 2Л»;

-виписки з розрахункових рахунків, відкритих ОСББ «Феодосійська, 2Л» у банківських установах;

-табелі, відомості по нарахуванню, утриманню та виплати заробітної плати працівникам, членам правління та голови ОСББ «Феодосійська, 2Л»;

-документи фінансового-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Феодосійська,2Л», а саме: фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії, фінансові звіти про суми коштів, зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , та всі витрати ОСББ «Феодосійська, 2Л»; документи, які відображають суму зарахованих коштів по внескам, сплачених співвласником ОСОБА_2 на рахунок ОСББ «Феодосійська, 2Л»; бухгалтерські документи, у тому числі, оборотно-сальдові відомості за всіма рахунками; штатний розклад; накази про призначення посадових осіб, про затвердження штатного розкладу; кошториси ОСББ «Феодосійська, 2Л», які затверджені загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ; договори про найманих працівників на виконання робіт (послуг) на замовлення ОСББ «Феодосійська, 2Л»;

-рішення засідань правління ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлені протоколами, а також рішення правління, яким обмежено ОСОБА_1 у вільному користуванні ліфтами шляхом відключення електронного ключа, який є засобом доступу до спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ;

-протокол поіменного голосування присутніх на загальних зборах ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлених протоколом від 20 жовтня 2021 року №1, а також протокол підрахунку голосів лічильною комісією, листки опитування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які не були присутні на даних зборах.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСББ «Феодосійська, 2Л» на користь ОСОБА_1 2147,20 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСББ «Феодосійська, 2Л» подало апеляційну скаргу, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що дана справа не підсудна загальному суду, а має вирішуватись в порядку господарського судочинства, оскільки спори, які стосуються прав та законних інтересів співвласника є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.

Таким чином, наголошує, що аргумент стосовно непідсудності є ключовим у цій справі і мав би бути врахований при прийнятті оскаржуваного рішення.

Вказує, що позивач не довів, що його право є не визнаним, порушеним чи оспорюваним.

Позивачем не надано належних доказів, що воно, ОСББ «Феодосійська, 2Л», було ознайомлено із змістом направленого позивачем письмовим зверненням, а тому відсутні підстави стверджувати, що ОСББ «Феодосійська, 2Л» цілеспрямовано ухилялося від надання відповіді на звернення та вирішення порушеного позивачем питання, а також діяло всупереч норм Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію».

Зазначає, що визнання бездіяльності, у даній справі, є неможливим, оскільки позивачем не доведено факту її вчинення.

Крім того, вказує, що управління ОСББ здійснюється не одноособово головою, а правлінням, як колективним органом, а тому запити позивача на ім`я голови, не є належними, а право позивача не є порушеним.

Вказує, що правом вимоги надати для ознайомлення: договори, накази, виписки з рахунків ОСББ, табелі, відомості по нарахуванню та виплаті заробітної плати, документи фінансово-господарської діяльності, рішення засідання правління - позивач не наділений.

Окрім того, суд першої інстанції не дослідив наявність витребуваних документів в ОСББ та відповідно обов`язку їх зберігання, у тому числі строків.

Просило суд, скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що у заступника голови правління Бондаренка В.П. відсутні повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи ОСББ «Феодосійська, 2Л», а тому у адвоката, який надає правову допомогу відповідачу на підставі договору про надання правової допомоги, відсутні правові підстави для представництва інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Вказує, що спірні правовідносини, які склались між сторонами, не є корпоративними, оскільки звертаючись до суду із позовом, він посилався на порушення свого права на отримання від відповідача повної та достовірної інформації.

Зазначає, що на вчинення дій від імені ОСББ, щодо отримання поштової кореспонденції та надання для ознайомлення запитуваних ним документів, вправі лише ОСОБА_2 таким чином, він правомірно звертався з листами до керівника ОСББ «Феодосійська, 2Л».

Наголошує, що твердження скаржника про те, що управління ОСББ здійснюється не одноосібно головою, а правлінням, як колективним органом, тому запити на ім`я голови не є належними, а його право не є порушеним, спростовуються п.п.10 п. 3.4 статуту відповідача, згідно з яким голова правління Об`єднання представляє і захищає інтереси Об`єднання у відносинах з фізичними особами, і даному випадку з ним.

Просив суд, закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Феодосійська, 2Л» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року.

У разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде іншого висновку, то просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Феодосійська, 2Л» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року закрито, з підстав відсутності у адвоката Халупного А.В. повноваження на представництво інтересів ОСББ «Феодосіївська, 2-Л» у Київському апеляційному суді, а апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 17 липня 2024 року касаційну скаргу ОСББ «Феодосійська, 2Л» задоволено.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи учасників справи, дослідивши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з приватноправових відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 4 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків, щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 2 ст. 1 вказаного Закону, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 85 ЦК України визначено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Згідно ч. 1 ст. 98, ч. 1 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Таким чином, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСББ «Феодосійська, 2Л» про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, а саме надати позивачу копії: договорів з надавачами послуг і виконавцями робіт у будинку; договорів оренди нежитлових приміщень, які укладені ОСББ «Феодосійська, 2Л» з відповідними суб`єктами; договорів надання телекомунікаційних послуг (Інтернет провайдерів) у будинку; договору про управління будинком, накази, пов`язані з діяльністю ОСББ «Феодосійська, 2Л»; виписки з розрахункових рахунків, відкритих ОСББ «Феодосійська, 2Л» у банківських установах; табелів, відомостей по нарахуванню, утриманню та виплати заробітної плати працівникам, членам правління та голови ОСББ «Феодосійська, 2Л»; документів фінансового-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Феодосійська,2Л», рішення засідань правління ОСББ «Феодосійська, 2Л», рішення загальних зборів ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформлене протоколом від 20 жовтня 2021 року №1, протокол поіменного голосування присутніх на даних зборах, а також протокол підрахунку голосів лічильною комісією, листки опитування співвласників будинку, які не були присутні на даних зборах.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , на яку поширюється діяльність ОСББ «Феодосійська, 2Л», а спір стосується захисту його прав як співвласника майна, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак такий спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилково висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції частково задовольняє апеляційну скаргу ОСББ «Феодосійська, 2Л», скасовує рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та закриває провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Феодосійська, 2Л» про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

За положенням ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні із апеляційною скаргою ОСББ «Феодосійська, 2Л» сплатило судовий збір у розмірі 3220,81 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги).

При подачі касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року ОСББ «Феодосійська, 2Л» сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн.

Виходячи з цього, колегія суддів дійшла висновку, що за результатом апеляційного розгляду з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСББ «Феодосійська, 2Л» підлягає стягненню 6248,81 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанціях.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду із апеляційною скаргою ОСББ «Феодосійська, 2Л» заявило про стягнення з відповідача всі судові витрати пов`язані з розглядом даної справи.

Крім того, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ОСББ «Феодосійська, 2Л» - Халупного А.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях становлять 30000 грн.

На підтвердження вказаних витрат до суду апеляційної інстанції було надано: копію договору №25/04/23 про надання правничої допомоги від 25 квітня 2023 року, копії додаткових угод до договору №25/04/23, копію договору №9416 про надання правничої допомоги від 04 січня 2024 року, копії додаткових угод до договору №9416, копії актів прийому-передачі наданих послуг до договору №25/04/23 та договору №9416, копії платіжних інструкцій.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

ЦПК України закріплює вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (ст. 134 ЦПК України).

Такий розрахунок подається до суду разом із першою заявою по суті спору.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору, оскільки з огляду на ст. 134 ЦПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору.

Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити їй у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого судового збору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час розгляду справи у якості доказів у більшості випадків достатньо надати суду договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про плату клієнтом цих доручень.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, у суді першої інстанції першою заявою по суті спору, був відзив ОСББ «Феодосійська, 2Л» від 17 липня 2023 року (а.с. 40-75, Т. 1), який містив попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

При перегляді справи в апеляційному порядку, першою заявою по суті спору, була апеляційна скарга ОСББ «Феодосійська, 2Л» від 26 вересня 2023 року (а.с. 117-135, Т. 1), яка містила попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

При перегляді справи в касаційному порядку, першою заявою по суті спору, була касаційна скарга ОСББ «Феодосійська, 2Л» від 14 березня 2024 року (а.с. 1-13, Т. 2), однак вона не містила попереднього розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Таким чином, зважаючи на те, що представник ОСББ «Феодосійська, 2Л» - Халупний А.В. в суді касаційної інстанції не подав попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу разом з першою заявою по суті спору, якою є касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року, то вимога про відшкодування цих судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин та з огляду на вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ОСББ «Феодосійська, 2Л`витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанціях у розмірі - 7000 грн.

Керуючись ст.ст.255,337,381-384,386,389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року скасувати, провадження по справі закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 377 ЦПК щодо права звернення до Київського апеляційного суду із заявою про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Стягнути із ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» (ЄДРПОУ 43875959) витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп. та 6 248 (шість тисяч двісті сорок вісім) грн 81 коп судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба