25.09.2024 Справа № 756/11974/24
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 756/11974/24
1-кс/756/2165/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.09.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12024100050000282 від 30.01.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України - прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Боярка Київської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ), такого, що має середню освіту, учня денної форми навчання Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж цивільного будівництва» ( АДРЕСА_3 та/або вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 37308938), раніше несудимого,
за участі учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и в:
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100050000282 від 30.01.2024 за підозрою, серед інших, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України.
Як зазначає прокурор, досудовим розслідуванням встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7 , який не досяг віку кримінальної відповідальності на момент вчинення кримінального правопорушення (в подальшому неповнолітній ОСОБА_7 ) у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2023 року, перебуваючи у місті Києві розробив план, який передбачав придбання та адміністрування телеграм-каналу в месенджері «Telegram»: «1MILLION COMMUNITY» за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та за допомогою цього каналу введення в оману громадян України, щодо здійснення інвестування та отримання надвисокого прибутку, переконання таких громадян перераховувати кошти на банківські рахунки, підконтрольні неповнолітньому ОСОБА_7 , якими останній мав заволодіти, не здійснюючи обіцяних інвестицій для отримання надвисокого прибутку, протягом всього часу існування вищезазначеного телеграм-каналу. Разом з цим, неповнолітній ОСОБА_7 , маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу та щодо значної кількості осіб, розуміючи, що вчинення вищезазначеного злочину вимагає чітких і узгоджених дій декількох осіб, вирішив залучити до свого злочинного плану інших осіб.
Зі змісту клопотання вбачається, що на виконання свого плану, який полягав у заволодінні шахрайським шляхом грошовими коштами громадян України, неповнолітній ОСОБА_7 залучив раніше знайомих йому осіб, які надали свою згоду на участь у спільному злочинному плані заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінальних правопорушень, домовились про їх спільне вчинення, зокрема неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який забезпечував функцію адміністрування телеграм-каналу в месенжері «Telegram»: «1MILLION COMMUNITY» та здійснював безпосередній діалог з потерпілими, спонукаючи останніх на перерахування додаткових коштів на підконтрольні банківські рахунки групи осіб, забезпечував неповнолітнього ОСОБА_7 банківськими картками третіх осіб, які отримував від знайомих за грошову винагороду та передавав останньому для використання в злочинній діяльності, підбір контенту з інших веб-ресурсів про отримання гарантованого прибутку для розміщення фото-відеоматеріалів у заздалегідь створеному телеграм-каналі неповнолітнього ОСОБА_7 для введення громадян в оману та створення уявлення про можливість гарантованого прибутку, забезпечував рекламування вказаного телеграм-каналу на інших популярних телеграм-каналах в месенджері «Telegram», для залучення масимальної кількості осіб, для подальшого скоєння відносно них шахрайських дій та на момент вчинення кримінального правопорушення не досяг повнолітнього віку.
Прокурор у клопотанні зазначає, що на даний час, досудовим розслідуванням встановлено, що створена ОСОБА_7 група, з відома і схвалення всіх її учасників які діяли спільно з єдиним умислом на досягнення злочинного результату відомого їм усім, було здійснено заволодіння, шляхом обману (шахрайство) грошовими коштами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , на загальну суму 446 111 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно обчислювальної техніки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , оскільки необхідно виконати ряд процесуальних дій, провести ряд слідчих (розшукових) дій та прийняти ряд процесуальних рішень. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ризики у кримінальному провадженні не перестали існувати.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, однак просили заборонити залишати місце проживання з 6 годин ранку, оскільки ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
27.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України.
03.07.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
02.08.2024 підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 4 ст. 190 КК України.
22.08.2024 постановою керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 27.09.2024.
23.08.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом.
23.09.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до шести місяців, тобто до 27.12.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою яких є досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 484 КПК України порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених Главою 38.
За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 492 КПК України).
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні клопотання слідчим суддею встановлено, що, обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, сторона обвинувачення посилається на те, що «вина неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства».
Разом із цим, відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 11 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, а поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Твердження сторони обвинувачення про підтвердження наявності вини ОСОБА_5 суперечить як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України ураховується при застосуванні норм кримінального процесуального законодавства України, так як п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє передчасне вираження судом думки про те, що той «кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення», є винним або винною, до того, як це буде доведено відповідно до закону (рішення ЄСПЛ у справах «Мінеллі проти Швейцарії» від 25.03.1983, «Пеша проти Хорватії» від 08.04.2010). Право на презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява державного посадовця щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її вину до того, як її буде доведено відповідно до закону. Навіть за відсутності будь-якого формального висновку достатньо того, що існують певні міркування, які дозволяють припустити, що суд або посадова особа вважають особу, яка обвинувачується, винною. Необхідно встановити принципову відмінність між твердженням про те, що хтось тільки підозрюється у вчиненні злочину, та чіткою заявою, що особа вчинила злочин, за відсутності остаточного вироку.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості вибору державними посадовцями слів у своїх заявах до судового розгляду та визнання особи винною у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень (рішення у справах «Бьомер проти Німеччини» від 03.10.2002, «Нештяк проти Словаччини» від 27.02.2007, «Лада проти України» від 06.02.2018).
Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_79 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при вирішенні питання про застосування та продовження строку застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно підозрюваного повинно окрім іншого містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, а також виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у п. 42 рішення ЄСПЛ у справі «Михалкова та інші проти України» від 13.01.2011 зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, провести ряд слідчих (розшукових) дій та прийняти ряд процесуальних рішень, направлених на забезпечення виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, які об`єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, зокрема необхідно:
- встановити усіх наявних потерпілих осіб, які були введені в оману та яким вищевказаним кримінальним правопорушенням було завдано матеріального збитку;
- здійснити тимчасові доступи до банківських установ: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УніверсалБанк», та операторів мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар», для встановлення усіх відомостей, які зберегли на собі дату, час та місце вчинення кримінального правопорушення;
- провести огляд речей та документів, які будуть отримані під час тимчасового доступу;
- здійснити аналіз отриманої інформації від операторів мобільного зв`язку на встановлення інтенсивності зв`язків між підозрюваними;
- отримати висновки експертного дослідження від відділу компютерно-технічної експертизи Київського НДЕКЦ;
- виконати ряд інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні у яких виникне необхідність;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- прийняти законне процесуальне рішення відповідно до положень глави 24 КПК України.
З викладеного вбачається, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено.
Вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Зважаючи на докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними та на даний час не зменшились, та ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого злочину, загрозу призначення суворого покарання, характер інкримінованих злочинних дій, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , відомості про особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан, доведення прокурором в судовому засіданні тієї обставини, що не можливо завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом через необхідність проведення та завершення вищезазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а також з урахуванням ризиків, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, та того, що строк досудового розслідування продовжено до 27.12.2024, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, однак, з огляду на повідомлені стороною захисту обставини проходження підозрюваним ОСОБА_5 навчання на денній формі навчання в Комунальному закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж цивільного будівництва» (м. Київ, вул. Маричанська, 4 та/або вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 37308938), з метою недопущення порушення права неповнолітнього підозрюваного на навчання, із забороною залишати місце свого проживання у певний період доби, який, на переконання слідчого судді, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто одночасно буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження, дотримано права підозрюваного та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Варто зазначити, що продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись статтями 132, 177-179, 181, 193, 194, 196, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12024100050000282 від 30.01.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України - прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити частково.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 22:00 до 06:00 на строк 2 (два) місяці у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12024100050000282 від 30.01.2024, а саме до 25.11.2024 включно, за виключенням необхідності отримання будь-якого виду медичної допомоги, передбаченої Законом України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (екстреної, первинної, спеціалізованої, паліативної),а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги в Київській області, зобов`язавши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними щодо обставин кримінального провадження, потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях.
Ухвалу про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом передати для виконання до Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області (fastiv.police@kv.police.gov.ua).
Фастівському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції у Київській області негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.
У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121875715 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строку тримання особи під домашнім арештом |
Кримінальне
Оболонський районний суд міста Києва
Касьян А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні