Рішення

від 14.08.2024 по справі 367/1180/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1180/23

Провадження №2/367/1300/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14серпня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря с/з Музики Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся зпозовом до ОСОБА_2 простягнення боргу,зазначаючи,що 14.12.2020року міжпозивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 булоукладено розписку№ б-нпро передачувідповідачу грошовихкоштів урозмірі 35000(тридцятип`ятитисяч)доларів США00центів,що еквівалентно978600(дев`ятистамсімдесяти восьмитисячам шестистам)гривням 00копійок.Сума грошовихкоштів,переданих зарозпискою підлягалаповерненню звідповідачем утермін до14.12.2021року включно,що встановленоп.2розписки.Проте відповідачемгрошові коштиповернуті небули,у зв`язкуз викладенимпозивач звернувсяз позовомдо суду,в якомупросить стягнутиз громадянинаУкраїни ОСОБА_2 на користьгромадянина України ОСОБА_1 грошовікошти увигляді заборгованостіза розпискою№ б/нвід 14.12.2020року танарахованими донеї штрафнимисанкціями врозмірі 2380655(двохмільйонів триставісімдесяти тисячшестиста п`ятдесятип`яти)гривень 39копійок;зобов`язати громадянинаУкраїни ОСОБА_2 компенсувати громадянинуУкраїни ОСОБА_1 вартість понесенихвитрат наотримання правничоїдопомоги урозмірі 25000(двадцятип`яти тисяч)гривень та5%у розмірі120000(стадвадцяти тисяч)гривень 00копійок -у якостігонорару успіхуФОП ОСОБА_3 ;зобов`язати громадянинаУкраїни ОСОБА_2 компенсувати громадянинуУкраїни ОСОБА_1 вартість сплаченогосудового зборув розмірі13420(тринадцятитисяч чотиристадвадцяти)гривень 00копійок;накласти арештна всемайно,яке належитьгромадянинові України ОСОБА_2 на весь час до моменту виконання ним на користь громадянина України ОСОБА_1 всіх дій, передбачених п. 2-4 прохальної частини даної позовної заяви.

20лютого 2023року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовна заява була залишена без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У встановлений строк позивач усунув виявлені недоліки.

02травня2023рокуухвалою судубуло відкритопровадження усправі заправилами загальногопозовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

19липня2023рокуухвалою судубуло закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено судовий розгляд по суті.

06лютого2024року ухвалою судубуло відкладено судове засідання по справі, визнано явку позивача обов`язковою.

У судове засідання 14.03.2024 року сторони не з`явилися.

Позивач надав заяву про доручення до матеріалів справи оригіналу боргової розписки, також зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує. Раніше подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який позичальник видає позикодавцю за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчує отримання від позикодавця певної грошової суми або речей.

Судом встановлено, що 14.12.2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, що підтверджується оригіналом боргової розписки.

Відповідно до п. 1 договору підписанням даної розписки сторони підтверджують, що кредитор передав, а позичальник отримав 14.12.2020 року в борг грошові кошти в сумі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.12.2020 року еквівалентно 978 600 (дев`ятиста сімдесяти восьми тисячам шестистам) гривням 00 копійкам.

Відповідно до п. 2 договору, позичальник зобов`язується повернути кредитору отримані у відповідності до п. 1 грошові кошти в повному обсязі своєчасно включно до 14 грудня 2021 року.

Відповідно до п. 3 договору, у разі невиконання свого зобов`язання, передбаченого п. 1, позичальник зобов`язується виплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми прострочення. У випадку неповернення боргу (його частини) в повному обсязі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту спливу терміну, визначеного п. 2, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитора штраф у розмірі 10% від несплаченої суми боргу (його частини). У випадку неповернення боргу (його частини) в повному обсязі протягом 25 (двадцяти п`яти) календарних днів з моменту спливу терміну, визначеного п. 2, позичальник зобов`язується сплатити на користь Кредитора штраф у розмірі 20% від несплаченої суми боргу (його частини).

Відповідно до п. 4 договору, оплата штрафних санкцій, визначених п. 3, не звільняє позичальника від виконання свого зобов`язання з повернення грошових коштів у розмірі, визначеному п. 1.

Відповідно до п. 6 договору, повернення позичальником на користь кредитора грошових коштів, визначених п. 1 та/або п. 3, підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів, який має юридичну силу за умови його підписання кредитором та позичальником.

Відповідно до п. 7 договору, недійсність одного чи кількох положень даної розписки не тягне за собою недійсність даної розписки в цілому.

Відповідно до п. 8 договору, дана розписка укладена сторонами на невизначений строк (термін) до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за нею.

На підтвердження невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по поверненню суми позики позивач надав суду оригінал розписки відповідача від 14.12.2020 року.

У зв`язкуз викладенимпозивач проситьстягнути звідповідача найого користьзаборгованість задоговором позикита нарахованідо неїштрафні санкціїв розмірі2380655(двохмільйонів триставісімдесяти тисячшестиста п`ятдесятип`яти)гривень 39копійок,що складаєтьсяз 1279600,00грн.(розміросновного боргуза курсомдолару станомна датуподання позовудо суду)+153519,56грн.(пенявідповідно доп.3договору заперіод з15.12.2021р.до 20.07.2022р. на сумузаборгованості 978600,00грн.)+340058,08грн.(пенявідповідно доп.3договору заперіод з21.07.2022р.до 30.01.2023р.на сумузаборгованості 1279600,00грн.у зв`язкуз коригуваннямкурсу доларупо відношеннюдо гривні)+97860,00грн.(штрафу розмірі10%від несплаченоїсуми боргу978600,00грн.відповідно доп.3розписки)+195720,00грн. (штрафу розмірі20%від несплаченоїсуми боргу978600,00грн.відповідно доп.3розписки)+185364,89грн.(інфляційнезбільшення заперіод 15.12.2021р.до 20.07.2022р.на сумузаборгованості 978600,00грн.)+90595,00грн.(інфляційнезбільшення відповідно доп.3договору заперіод з21.07.2022р.до 30.01.2023р.на сумузаборгованості 1279600,00грн.у зв`язкуз коригуваннямкурсу доларупо відношеннюдо гривні)+17534,37грн.(3%річних за період15.12.2021р.до 20.07.2022р.на сумузаборгованості 978600,00грн.)+20403,49грн. (3% річних за період з 21.07.2022 р. до 30.01.2023 р. на суму заборгованості 1 279 600,00 грн. у зв`язку з коригуванням курсу долару по відношенню до гривні).

При цьому суд також враховує, що відповідачем не надано доказів, що свідчать про повернення, часткове повернення суми позики, причини несвоєчасного повернення суми позики, а також про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу, до моменту виконання рішення на користь позивача, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги, оскільки вона не обґрунтована, необхідність застосування накладення арешту майна не підтверджена ніякими доказами, до того ж, позивачу було відмовлено в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Ст. 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору № 31-01/2023/1 про надання правової допомоги від 31.01.2023 року, копію акта № 1 приймання-передачі наданих послуг до договору № 31-01/2023/1 про надання правової допомоги від 31.01.2023 року, в якому зазначена загальна вартість послуг, яка складає 25000 грн., та можливість стягнення гонорару успіху, копію довіреності від 28.11.2022 року.

Дослідивши подані на підтвердження надання позивачу правової допомоги та її розміру документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. та у якості гонорару успіху 120000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 13420,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 263-265, 268, 280-285, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 202, 207, 526, 545, 599, 610, 611, 617, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованість та нараховані штрафні санкції за розпискою № б/н від 14.12.2020 року в розмірі 2 380 655 (двох мільйонів триста вісімдесяти тисяч шестиста п`ятдесяти п`яти) гривень 39 копійок.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) вартість понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцяти п`яти тисяч) гривень та 5% у розмірі 120 000 (ста двадцяти тисяч) гривень 00 копійок - у якості гонорару успіху ФОП ОСОБА_3 .

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) вартість сплаченого позивачем судового збору в розмірі 13 420 (тринадцяти тисяч чотириста двадцяти) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова