Рішення

від 12.02.2024 по справі 183/5827/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5827/22

№ 2/183/266/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

15 вересня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом, в якому просив:

-розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2,095 га. (кадастровий номер 1223281000:02:010:1216), без номеру та дати, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:05:126:01915 від 20 квітня 2005 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 13 липня 2009 року у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04:09:126:03901, Додатковій угоді без номеру від 28 грудня 2016 року, Додатковій угоді без номеру від 17 квітня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди), укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» (ЄДРПОУ 30195842), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (ЄДРПОУ 41102163), а також вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП № 070008, виданого 23 березня 2004 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1475 від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01:04:126:01110 йому належить земельна ділянка площею 2,095 га., кадастровий номер 1223281000:02:010:1216, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У 2004 році між ОСОБА_3 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати (далі по текстуДоговір оренди), зареєстрований 20 квітня 2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:05:126:01915.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,095 га терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13.09.2002 року, що становить 475,10 грн. за один рік.

Договором у п. 2.2. абз. 2 передбачено, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року (абз. 5 п. 2.2 Договору).

Згідно з абз. 3 п. 2.2 Договору, Орендар гарантує продаж Орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Договору «Відповідальність сторін» Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.1. Договору оренди, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 31 637,00,00 грн.

На виконання п. 3 Договору оренди позивач в день підписання Договору оренди землі також підписала акт приймання передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ АФ «Олімпекс-Агро».

13 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати за № 04:09:126:03901, за змістом якої було вирішено: внести зміни до абз. 1 п. 2.2. Договору щодо зміни орендної плати у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також проведення безкоштовного завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання (п. 1 Додаткової угоди); внесено змінили до абз. 1 п. 2.3 Договору, яким визначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року (п. 2 Додаткової угоди); доповнено абз. 5 п. 3 Договору щодо надання права Орендареві самостійно передачі земельної ділянки в суборенду ТОВ «СНП-Україна» (п. 3 Додаткової угоди); доповнено абз. 6 п. 3 Договору щодо встановлення відповідальності Орендаря за заростання орендованої земельної ділянки бур`янами.

Крім того, сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до Договору оренди земельної ділянки (абз. 2 п. 1 Додаткової угоди).

28 грудня 2016 року між ОСОБА_3 і ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» укладено Додаткову угоду без номеру про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої було вирішено: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 3.1 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, що становить 3 516,98 грн. за один рік (п. 4.1 цієї Угоди); крім того сторони погодили, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також Орендар як податковий агент з орендної плати повинен утримувати податки (збори), передбачені чинним законодавством. Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишаються незмінними (п. 4.2, 4.3 Угоди).

17 квітня 2018 року між позивачем ОСОБА_3 і відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 17.04.2018 року, зі згоди позивача (Орендодавця) відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За змістом Додаткової угоди від 17.04.2018 року сторони погодили: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 4.2 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 7,5% від грошової оцінки землі, що становить 4 058,06 за один рік, а також орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця. Орендар як податковий агент з орендної плати повинен утримувати податки (збори), передбачені чинним законодавством (п. 4.3 Угоди).

Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

В день підписання Додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 17.04.2018 року сторони підписали акт прийому-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Таким чином, у спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

Однак, починаючи з 2017 року позивач не отримував орендну плату за користування його земельною ділянкою, зокрема в частині надання послуг з оранки, культивації присадибної земельної ділянки та поставки 1 тони соломи до її садиби, а орендна плата у грошовій формі сплачувалась не в повному обсязі та з порушенням строків її виплати.

Позивач вважає, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за Договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, а також вважає, що є всі достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2022 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року зобов`язано ТОВ «АП «Придніпровське» надати на адресу суду для огляду та дослідження в судовому засіданні оригінали та належним чином завірені копії наступних документів: інформаційної довідки (розрахунку) про нарахування та виплату ТОВ «АП «Придніпровське» орендної плати за користування на правах орендаря спірною земельною ділянкою; квитанцій, видаткових касових ордерів, відомостей про нарахування та виплату орендної плати, чеки про перерахування орендної плати через банківську установу або поштові відділення, але не виключно, які підтверджують виплату ТОВ «ПА «Придніпровське» орендної плати за договором оренди за період з 2018 року по 2021 рік включно, як у грошовій, так і в натуральній і відробітковій формах; довідки про суми заборгованості ТОВ «АП «Придніпровське» по виплаті орендної плати за договором оренди (додатковими угодами) за користування на правах оренди спірною земельною ділянкою за період з 2018 року по 2021 рік включно.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

У відзиві представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що заборгованість за 2018-2021 роки товариством сплачена в повному обсязі, а тому підстав для розірвання Договору оренди землі немає. До спірних правовідносин за період 2017-2018 роки просив застосувати строк позовної давності. Щодо надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи зазначив, що Договором оренди землі з урахуванням змін та доповнень, викладених в Додаткових угодах передбачено надання відповідних послуг на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем, однак позивач з відповідною заявою про надання цих послуг до товариства не звертався. Крім того, заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу, вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складеності справи, зокрема позивачем не подано на підтвердження понесення цих витрат жодних доказів.

У відповіді на відзив представник позивача посилався на обставини, викладені в позові, наполягав на задоволенні позову. Вказує на те, що позивач звертався до відповідача з відповідними заявами на надання послуг з обробітку земельної ділянки та поставки соломи, ці заяви містяться в матеріалах справи, однак сама процедура подачі цих заяв не передбачає їх реєстрацію, в той час як умовами спірного договору чітко передбачено надання Орендарем даних послуг. Вказує на те, що відповідачем не сплачена в повному обсязі заборгованість по орендній платі за 2018-2021 роки, а докази, на які посилається відповідач не містять підпису позивача про отримання орендної плати, також поштові квитанції про здійснення поштового переказу сум не підтверджують факт отримання позивачем орендної плати. Крім того, зауважив, що подані відповідачем докази за 2020-2022 роки по сплаті орендної плати у більшому розмірі не можуть бути враховані як докази, оскільки відсутні докази наявності підстав для сплати орендної плати у більшому розмірі, ніж це передбачено Договором.

У заперечення на відповідь на відзив представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» посилався на обставини, викладені у відзиві, наполягав на відмові у позові.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, наполягав на задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначив, що позивач звертався до відповідача з відповідними заявами на надання послуг з обробітку земельної ділянки та поставки соломи, ці заяви містяться в матеріалах справи, однак сама процедура подачі цих заяв не передбачає їх реєстрацію, в той час як умовами спірного договору чітко передбачено надання Орендарем даних послуг. Вказує на те, що відповідачами не сплачена в повному обсязі заборгованість по орендній платі за 2017-2019 роки. В подальшому звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» - Євдакова А.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмових поясненнях, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначила, що заборгованість за 2018-2022 роки товариством сплачена в повному обсязі, а тому підстав для розірвання Договору оренди землі немає. Щодо надання послуг з оранки, культивації та безкоштовного завезення соломи посилалася на те, що Договором оренди землі з урахуванням змін та доповнень, викладених в Додаткових угодах передбачено надання відповідних послуг на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем, однак позивач з відповідною заявою про надання цих послуг до товариства не зверталася. в подальшому звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористався.

Враховуючи, що у справі беруть участь декілька відповідачів, при цьому представника відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» було заслухано в судовому засіданні, зокрема від останнього подано відзив та заперечення на відповідь на відзив з долученими доказами, суд вважає відсутні підстави для ухвалення заочного рішення.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши надані останніми докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП № 070008, виданого 23 березня 2004 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1475 від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01:04:126:01110 належить земельна ділянка площею 2,095 га, кадастровий номер 1223281000:02:010:1216, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлено, що у 2004 році між ОСОБА_3 (Орендодавцем) та ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати (далі по текстуДоговір оренди), зареєстрований 20 квітня 2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04:05:126:01915.

У відповідності до п. 1, 2.1, 2.3 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,095 га терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» зобов`язався сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами від 13.09.2002 року, що становить 475,10 грн. за один рік.

Договором у п. 2.2. абз. 2 передбачено, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року (абз. 5 п. 2.2 Договору).

Згідно з абз. 3 п. 2.2 Договору, Орендар гарантує продаж Орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Договору «Відповідальність сторін» Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.1. Договору оренди, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 31 637,00,00 грн.

На виконання п. 3 Договору оренди позивач в день підписання Договору оренди землі також підписала акт приймання передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ АФ «Олімпекс-Агро».

Судом встановлено, що 13 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати за № 04:09:126:03901, за змістом якої було вирішено: внести зміни до абз. 1 п. 2.2. Договору щодо зміни орендної плати у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також проведення безкоштовного завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання (п. 1 Додаткової угоди); внесено змінили до абз. 1 п. 2.3 Договору, яким визначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року (п. 2 Додаткової угоди); доповнено абз. 5 п. 3 Договору щодо надання права Орендареві самостійно передачі земельної ділянки в суборенду ТОВ «СНП-Україна» (п. 3 Додаткової угоди); доповнено абз. 6 п. 3 Договору щодо встановлення відповідальності Орендаря за заростання орендованої земельної ділянки бур`янами.

Крім того, сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до Договору оренди земельної ділянки (абз. 2 п. 1 Додаткової угоди).

Встановлено, що 28 грудня 2016 року між ОСОБА_3 і ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» укладено Додаткову угоду без номеру про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої було вирішено: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 3.1 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, що становить 3 516,98 грн. за один рік (п. 4.1 цієї Угоди); крім того сторони погодили, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця, а також Орендар як податковий агент з орендної плати повинен утримувати податки (збори), передбачені чинним законодавством. Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишаються незмінними (п. 4.2, 4.3 Угоди).

Встановлено, що 17 квітня 2018 року між позивачем ОСОБА_3 і відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 17.04.2018 року, зі згоди позивача (Орендодавця) відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» передає, а відповідач ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За змістом Додаткової угоди від 17.04.2018 року сторони погодили: продовжити термін дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року (п. 4.2 цієї Угоди); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі 7,5% від грошової оцінки землі, що становить 4 058,06 за один рік, а також орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі попередньої заяви Орендодавця. Орендар як податковий агент з орендної плати повинен утримувати податки (збори), передбачені чинним законодавством (п. 4.3 Угоди).

Інші умови Договору оренди земельної ділянки залишились незмінними.

В день підписання Додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) від 17.04.2018 року сторони підписали акт прийому-передачі (без дати та номеру), відповідно до якого земельна ділянка передана в оренду відповідачу ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Як зазначено вище, укладений Договір (п. 2.2. Договору оренди),з урахуванням змін та доповнень, викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 15.07.2009 року за № 04:09:126:03901, визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Таким чином, сторони укладаючи спірний договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню). Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

В подальшому, з урахуванням Додаткової угоди від 28 грудня 2016 року, розмір орендної плати за Договором оренди збільшено до 6,5% від нормативної грошової оцінки землі, а з 2018 року відповідно до Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, сторони погодили розмір орендної плати в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.289.1ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як зазначалося вище, у позовній заяві ОСОБА_3 посилається на те, що відповідачами не в повному обсязі сплачена орендна плата за період з 2017-2021 роки, зокрема у цей період не здійснювалася безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця та не надавалися послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га. у виді оранки та культивації.

В матеріалах справи відсутні відомості того, що відповідачем ТОВ «Агрофірмою «Олімпекс-Агро» орендна плата у грошовому виразі за 2017 рік сплачена позивачу, а також що здійснювалась оранка, культивація присадибної земельної ділянки позивача та поставка соломи до садиби орендодавця за цей період. Водночас, суд критично ставиться до посилань позивача, що за 2017 рік у відповідачів перед ним існує заборгованість по виплаті орендної плати. При цьому, останній належних доказів щодо звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» про не виплату чи не доплату орендної плати за 2017 рік до суду не надав. Крім того, при укладенні додаткової угоди від 17.04.2018 року позивачем також будь-яких вимог щодо виплати орендної плати за 2017 року не заявлялося, тоді як строк видачі орендної плати встановлений до 30 грудня кожного календарного року, тобто строк видачі орендної плати за 2017 рік настав 30 грудня 2017 рік. Належних доказів щодо звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про не виплату Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» також позивачем не надано.

В свою чергу, Відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» надані докази виплати орендної плати за 2018-2021 роки за Договором оренди земельної ділянки, а саме:

-за 2018 рік на суму 1 500,00 грн. (відомість на виплату готівки № 00000001770 від 17.07.2018 року); на суму 3 266,50 грн. (відомість на виплату готівки 00000001772 від 17.07.2018 року), а всього за 2018 рік 4 766,50 грн.;

-за 2019 рік на суму 4 355,65 грн. (відомість на виплату готівки № 00000001484 від 19.08.2019 року), а всього за 2019 рік 4 355,65грн.

-за 2020 рік на суму 4 355,00 грн. (платіжне доручення № 609294199 від 03.09.2020 року), а всього за 2020 рік 4 355,00 грн.;

-за 2021 рік на суму4 355,65 грн. (платіжне доручення № 1422520063 від 22.10.2021року), а всього за 2021 рік 4 355,65 грн.

Отже, сума орендної плати за 2018-2021 роки, що підлягала виплаті складає 16 232,24 грн. (4 058,06 грн. (орендна плата за рік) х 4 роки).

Відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» за 2018-2021 роки сплачено 17 832,77 грн., а тому заборгованість за 2018-2021 роки з орендної плати у грошовій формі відсутня, а навпаки на день подання позову існує переплата на суму 1 600,53 грн.

Крім того, враховуючи, що між позивачем і відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» зобов`язання з оренди землі виникли з 2018 року та сплачена останнім орендна плата в більшому розмір не може вважатися такою, що виплачена за попередні роки, коли Орендарем виступав відповідач ТОВ АФ «Олімпекс-Агро», а тому суд вважає переплату за 2018-2021 роки в сумі 1 600,53 грн. як виплату орендної плати наперед, тобто на майбутнє, з огляду на наступне.

Так, орендна плата є однією із трьох законодавчо визначених істотних умов договору оренди, передбачених ст. 15Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору. Також у договорі сторони мають закріпити такі умови щодо орендної плати, як розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки сплати, порядок унесення і перегляду, а також відповідальність за несплату.

У ст. 21 Закону України «Прооренду землі» прописано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Проте, чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, беручи до уваги приписи ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, внесення Орендарем коштів за майбутні періоди буде обґрунтованим та вважатиметься орендною платою за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, якщо в договорі: або міститься положення права Орендаря сплачувати орендну плату за майбутні періоди (достроково); або взагалі нічого не сказано про таку можливість.

Судом встановлено, що такі положення в спірному Договору з урахуванням Додаткових угод відсутні, а тому враховуючи положення статті 531 ЦК України, докази, які свідчать про те, що позивач погодився на отримання орендної плати наперед, тобто за майбутні періоди, а також дії Орендаря, який сплатив вказану суму, слід дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було ними реалізовано.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17, від 22 червня 2021 у справі № 364/546/19.

При цьому, суд зазначає, що якщо договір оренди землі передбачає пряму заборону сплати орендної плати наперед (тобто за майбутні періоди), тоді сплачені орендарем кошти не вважатимуться орендною платою за таким договором.

Аналізуючи наведене, заборгованість по орендній платі за 2018-2021 роки відсутня.

Отже, судом встановлено, що орендна плата у грошовому виразі за 2018-2021 роки сплачена в повному обсязі.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини першої статті4, частини першої статті5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 3 ч. 1ст.3 ЦК Українивизначає однією з загальних засада цивільного законодавствасвободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3ст.6 ЦК України).

Частина 1ст. 14 ЦК Українивизначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост.1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.5ст. 6 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, 2ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України «Про оренду землі»відносить до істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлює, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст.21,22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5статті 24 Закону України «Про оренду землі»встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннямист. 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом . Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто, для можливості розірвання договору в односторонньому порядку дане має бути чітко передбачено договором.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ( ст.141,143 ЗКУ), систематична несплата орендної плати (ст.141 ЗКУ).

Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України.

У пункті «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першоїстатті 782 ЦК Українинаймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК Українипередбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: « враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність ознак систематичної несплати відповідачем орендної плати, оскільки відповідач сплачував орендну плату в грошовій формі за погодженням із позивачем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та копіями відомостей про виплату орендної плати.

Суд ставиться критично до посилань сторони позивача, що за 2017 рік у відповідача ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» перед позивачем існує заборгованість по виплаті орендної плати.

Належних доказів щодо звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» про не виплату чи не доплату орендної плати за 2017 рік до суду не надано.

При укладенні Додаткової угоди від 17.04.2018 року позивачем також будь-яких вимог щодо виплати орендної плати за 2017 року не заявлялося, тоді як строк видачі орендної плати встановлений до 30 грудня кожного календарного року, тобто строк видачі орендної плати за 2017 рік настав 30 грудня 2017 рік. Належних доказів щодо звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про не виплату Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» також стороною позивача не надано.

Суд зауважує, що Договором оренди земельної ділянки, з урахуванням внесених змін, викладених в Додаткових угодах, не передбачено обов`язку відповідача щорічно, або у певний період (періоди) року здійснювати поставку соломи до садиби орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця. Договором передбачено послуги транспортування соломи (завезення), а не надання її у певній кількості.

Так, відповідно до Додаткової угоди від 17.04.2018 року до Договору оренди орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4 058,06 грн. за рік, а також Орендар зобов`язується проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем.

Тобто, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою Орендодавця, у випадку придбання соломи останнім, чи здобуття її у будь-який інший спосіб та у разі, якщо Орендодавець має намір здійснити безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця.

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» про те, що безкоштовне завезення соломи до садиби, безкоштовна оранка та/або культивація присадибної земельної ділянки Орендодавця здійснюється Орендарем на підставі відповідної заяви; процедура подання таких заяв безпосередньо у Договорі оренди не передбачена, однак є загальновідомою для Орендодавців.

В матеріалах справи відсутні докази відмови (або не реагування) відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» у виконанні умов Договору оренди щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивача, безкоштовної оранки та/або культивації присадибної земельної ділянки Орендодавця. Належних доказів звернення позивача до відповідача із заявою на завезення соломи, обробітку присадибної ділянки суду також не надано.

Надані позивачем заяви щодо звернення ОСОБА_3 до відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» із заявами на завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, суд вважає неналежними доказами, оскільки такі заяви не підтверджують, як звернення позивача до відповідача, так і отримання відповідачем вказаних заяв.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що Додаткова угода від 17.04.2018 року містить вимогу щодо звернення Орендодавця до Орендаря із письмовою заявою щодо завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, враховуючи відсутність факту звернення позивача до відповідача із даною заявою у оспорюваний період, суд дійшов висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачем умов Договору оренди в частині надання вказаних послуг.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що між позивачем та ТОВ «АП «Придніпровське» було погоджено порядок виконання встановленого договором обов`язку відповідача проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, здійснення ним оранки та культивації присадибної ділянки, а тому виконання таких дій має відбуватися у спосіб, який визначений у Додатковій угоді від 17.04.2018 року, тобто на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем, на підтвердження яких позивач не надала належних доказів, оскільки безкоштовна доставка придбаної нею соломи чи виконання інших робіт (оранка, культивація присадибної ділянки) неможлива без волевиявлення позивача та доведення його до відома Орендаря.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 18 квітня 2018 року (справа № 183/3993/16) та від 28 листопада 2018 року (справа № 183/1526/17).

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, стосовно наслідків невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, оскільки правовідносини сторін у даній справі, відрізняються від правовідносин у наведеній представником позивача справі, у якій Верховний Суд встановив, що «такі звернення не передбачені умовами договору», а відтак правовідносини у справах не є подібними.

Відтак, з огляду на відсутність доказів подання відповідних письмових заяв орендарю, суд вважає недоведеним факт невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формах.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо заявленого представником відповідача ТОВ «АП «Придніпровське» клопотання про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин за період 2017-2018 роки, суд зазначає наступне.

Згідно зіст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правиламист. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1ст. 261 ЦК Україниза загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи -ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В той же час, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц,провадження № 14-96цс18).

Отже, враховуючи наведене та з огляду на те, що в задоволенні позовних вимог за спірний період (2017-2018 роки) відмовлено з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, суд до вказаних правовідносин позовну давність не застосовує.

Інші доводи сторін судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують наведених висновків суду.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Вирішуючи питання в частині розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьоїстатті 133ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниу разі відмови в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати належить покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -відмовити.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_3 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 10;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження за адресою: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12 лютого 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький