Справа № 191/2493/24
Провадження № 2/191/864/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Твердохліб А.В.,
за участю секретаря Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
03.06.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, вимоги у якій уточнила 15.08.2024 року, зазначаючи про те, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, загальною площею 37,6 кв. метри, житловою площею 25,7 кв. метри, з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: архівним витягом №104 від 06.06.2003 року, Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 23.10.1990 року, записаному в реєстрову книгу № 59 під реєстровим №97, довідкою КП «Синельниківське МЕТІ від 12.12.2022 року за № 613, довідкою Дерезуватського старостинського округу Іларіонівської селищної ради від 17.05.2023 року за № 31, технічним паспортом.
Під час життя, а саме 19.09.2001 року, ОСОБА_2 склала заповіт в якому на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: заповіла жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , а земельний пай в розмірі 7.360 га державний акт ІУ-ДП № 050199 виданий Синельниківською районною радою 01.07.1999 року - ОСОБА_4 . Вказаний заповіт посвідчено ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Дерезуватської сільської ради народних депутатів Синельниківського району Дніпропетровської області і зареєстровано в реєстрі за № 288.
05.11.2004 року, вказаний у заповіті ОСОБА_3 (рідний брат позивача) помер, будь які спадкоємці у нього відсутні.
Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину, після померлої ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 . Спадкоємці, які згідно зі ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.
На час смерті своєї матері ОСОБА_2 , ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 від 25.11.2013 року № 67), тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, остання від спадщини не відмовлялася.
08.05.2023 року позивач як єдиний, спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину, звернулася до державного нотаріуса Другої Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , але в.о. Другої Синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено на підставі того, що в праві власності на вищезазначений житловий будинок адресу вказано: АДРЕСА_3 .
Дійсно в свідоцтві про право приватної власності на житловий будинок, виданому 23.10.1990 року на ім`я ОСОБА_2 , довідці КП «Синельниківське МБТІ від 12.12.2022 року за № 613, технічному паспорті, адреса спірного житлового будинку вказана «Лєрмонтова буд. 1» с. Дерезувате, Синельниківського району, Дніпропетровської області.
На думку позивача виконавчий комітет Синельниківської міської ради народних депутатів при оформлені права особистої власності на житловий будинок ОСОБА_2 помилково вказав адресу «Лєрмонтова буд. 1» замість «Бойова буд. 5».
Померла під час життя говорила позивачці, що в правовстановлюючих документах невірно вказана адреса належного їй житлового будинку, але з яких причин померла ОСОБА_2 не внесла зміни чи корегування існуючої адреси з будинку АДРЕСА_4 , їй невідомо.
Факт того, що житловий будинок, який належав померлій ОСОБА_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується:
-Довідкою Дерезуватського старостинського округу Іларіонівської селищної ради від 17.05.2023 року за № 31
-Довідкою Дерезуватського старостинського округу №2 Іларіонівської селищної ради від 08.08.2024 року за №75;
-Актом про встановлення фактичного місцезнаходження житлового будинку від 22.05.2024 року
-Довідкою Дерезуватського старостинського округу Іларіонівської селищної ради від 16.05.2024 року за№ 43
-Договором про користування електричною енергією № 2701038
-Листами та іншою кореспонденцією, яка приходили на адресу ОСОБА_2
-(архівноюдовідкою №М-1622від 31.01.1995року,угодою прозавдаток від 19.04.2012 року).
Також вказаний факт можуть підтвердити свідки (сусіди та інші мешканці с.Дерезувате Синельниківського району, Дніпропетровської області).
Позивач також зазначає, що будинок який, розташований за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_7 , раніше він належав ОСОБА_8 , що підтверджується актом про встановлення фактичного місцезнаходження житлового будинку від 22.05.2024 року, довідкою Дерезуватського старостинського округу Іларіонівської селищної ради від 16.05.2024 року за№ 43.
В зв`язку із викладеними обставинами, позивач просить суд встановити факт того, що житловий будинок, вказаний в свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок, видане 23 жовтня 1990 року ОСОБА_2 виконкомом Синельниківської міської ради народних депутатів на підставі рішення Синельниківської міської ради народних депутатів №411 від 27.09.1990 року, в якому вказана адреса його розташування АДРЕСА_3 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До початку проведення судового засідання представником позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , надано суду заяву про підтримання уточнених позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Відповідачем Іларіонівською селищною радою, в особі голови Екзархова Д., до початку проведення судового засідання надано суду заяву про відсутність заперечень у позові та можливість розгляду справи без участі представника селищної ради.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
15 грудня 2011 року, відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.2011 року виконавчим комітетом Дерезуватської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с.5), померла ОСОБА_2 , якій згідно Свідоцтва про право особистої власності від 23 жовтня 1990 року, виданого на підставі рішення Синельниківського міської Ради народних депутатів №411 від 27 вересня 1990 року, належав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_3 (а.с.8). Аналогічна назва вулиці вказана в архівному витязі з рішення №411 Синельниківської міської Ради народних депутатів від 27 вересня 1990 року (а.с.7).
За довідкою виконавчого комітету Дерезуватської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 26.11.2013 року зазначено, що на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , разом, в тому числі із: дочкою ОСОБА_1 , 1962 року народження (а.с.17).
Відповідно до ч. 1 ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст.1221ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За життя, а саме 19 вересня 2001 року, ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Дерезуватської сільської ради народних депутатів Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 , за яким ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла:
- ОСОБА_3 жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_4 земельний пай, в розмірі 7,360 га (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджено копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого 06.11.2004 року виконкому Дерезуватської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с.15).
Із копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , встановлено звернення із заявою про прийняття спадщини онуком ОСОБА_4 .
На момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.16).
Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , не заводилась, про що повідомлено суд 22.07.2024 року завідувачем Васильківської державної нотаріальної контори, в.о. Другої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 .
Постановою державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори, в.о. Другої синельниківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. 08 травня 2023 року винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що в свідоцтві про право власності на вказаний будинок зазначено адресу: АДРЕСА_1 (а.с.26).
Згідно довідки КП «Новомосковське міжрайонне БТІ» ДОР» від 12.12.2022 року, зазначено, що нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 31.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.9).
Позивач надала суду копію акту від 22.05.2024 року про встановлення фактичного місцезнаходження житлового будинку, який належав ОСОБА_2 , а також довідку Дерезуватського старостинського округу №2 Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 08.08.2024 року за вих. №75, якими підтверджено, що ОСОБА_2 проживала з 1954 року по час смерті у належному їй житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказано, що інших будинків, які б належали ОСОБА_2 в с. Дерезувате немає. Крім того, будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , належать ОСОБА_7 , раніше належав ОСОБА_8 , що також підтверджено довідкою Дерезуватського старостинського округу №2 Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 16.05.2024 року (а.с.27, 28).
Довідкою, виданою Дерезуватським старостинським округом №2 Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 17.05.2023 року підтверджено, що згідно даних погосподарського обліку (погосподарська книга №2, особовий рахунок № НОМЕР_3 ), жилий будинок, який належав ОСОБА_2 , 1923 року народження, дійсно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
З викладених обставин, встановлено, що за життя спадкодавцю ОСОБА_2 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проте, у правовстановлюючому документі, а саме свідоцтві про право приватної власності на жилий будинок від 23.10.1990 року, вказано помилково адресу розташування нерухомого майна як АДРЕСА_3 . Більше того, будинок АДРЕСА_6 належить ОСОБА_7 .
Під час розгляду справи належним чином підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , і проживала з нею постійно до дня смерті, тому є такою, що прийняла спадщину, в порядку ст. 1268 ЦК України.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК).
Таким чином, суд вважає доведеним помилкове зазначення у відповідному свідоцтві про право власності, адреси знаходження нерухомого майна, належного спадкодавцю ОСОБА_2 , яке спадкується позивачем, тому даний факт підлягає встановленню в судовому порядку, із подальшим визнанням за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Встановити факт адреси розташування житлового будинку, належного ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право особистої приватної власності на житловий будинок, виданого 23.10.1990 року виконкомом Синельниківської міської ради народних депутатів на підставі рішення Синельниківської міської ради народних депутатів №411 від 27.09.1990 року, за адресою: АДРЕСА_1 , замість АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя А. В. Твердохліб
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121877168 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні