Рішення

від 20.09.2024 по справі 336/8486/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/8486/21

Провадження №: 2/336/45/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків у розмірі 8 897 грн. 96 коп.

В позові зазначив, що 24.10.2018 року, по вул. Українській, 29 в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2018 року, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1455/18-Т/ЗП17 «ALL RISKS» від 03.08.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК Кредо» на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/6405851.

Позивачем було розраховано суму страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури № Z0000001039 від 08.11.2018 року та рахунку фактури № Z0000001039 від 19.12.2018 року.

На підставі страхового акту № 006.01489718-1 від 30.11.2018 року, страхового акту № 006.01489718-2 від 20.12.2018 року, заяви про страхове відшкодування, розрахунків та зібраних документів власнику транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 було виплачене страхове відшкодування у розмірі 32803 грн. 91 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ «СК «Кредо», зазначена страхова компанія надала страховий захист своєму страхувальнику та здійснила страхову виплату на користь ПрАТ "СК "Арсенал страхування" в розмірі 23 905 грн. 95 коп.

Беручи до уваги, що відповідно до закону до страховика переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, позивач просить стягнути з відповідача не сплачену різницю суми страхового відшкодування у розмірі 8 897 грн. 96 коп., а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ від 18.10.2021 року справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В.

Ухвалою судді від 23.10.2021 року справу прийнято до розгляд, відкрито прова-дження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощено-го позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засі-дання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Від представника відповідача надійшов відзив за змістом якого просила відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності розміру суми за страховим випадком, яка була сплачена ТДВ «СК «Кредо» на користь позивача. Крім того, вважає, що заявлена вимога до відповідача не є регресною, правовідносини, що виникли між сторонами заснованів на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов`язанні, заявлена вимога повинна бути пред`явлена до страхової компанії відповідача в межах установленого ліміту страхової відповідальності, страховика відповідача. На підставні наведеного просить відмовити у задоволенні позову, стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3200 грн.

В свою чергу представником позивача надано відповідь на відзив, в якому наполягають на задоволенні позовних вимог та просять зменшити вартість витрат на правничу допомогу з урахування обсягу наданих послуг.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у суку-пності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування і встановлює порядок та умови виплати страхового відшкодування страховою компанією, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність особи, для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 24.10.2018 року, по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2018 року, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідаль-ність власника транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1455/18-Т/ЗП17 «ALL RISKS» від 03.08.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ», реєст-раційний номер В 0988 ОК була застрахована в ТДВ «СК Кредо» на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/6405851.

Так, згідно «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, страхова потерпілого звертається з вимогою про виплату страхового відшкодування до страхової винуватця.

У разі недостатності сум старахового відшкодування, отриманих від страхової компанії винуватця ДТП, страхова потерпілого заявляє майнову вимогу про відшкодування сум різниці безпосередньо до заподіювача шкоди (суброгаційна вимога).

Після виплати потерпілому страхового відшкодування до страхової компанії переходить право вимоги, до особи винної у заподіянні шкоди.

Положення цього закону також узгоджуються зі ст. 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування)для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 1455/18-Т/ЗП17 «ALL RISKS» від 03.08.2018 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» виплатило страхове відшкодування власнику транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 32 803 грн. 91 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 23, 24).

Після чого позивач звернувся до страховика відповідача ТДВ «СК «Кредо», який в свою чергу виплатив страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який склав 0,5268% у відповідності до звіту оцінки від 11.01.2019 року (а.с. 27).

Тобто, означена виплата була здійснена у розмірі визначеному ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» а саме 23905 грн. 95 коп. з урахуванням коефіцієнту зносу пошкодженого транспортного засобу, що в грошовому еквіваленті від вартості відновлювального ремонту складає 8897 грн. 96 коп.

Тому у даному випадку позивачем правильно заявлена суброгаційна вимога до відповідача, і суд визнає заперечення представника відповідача в цій частині неспроможними та необґрунтованими.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна особа (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вже зазначалось судом, власнику транспортного засобу «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 було виплачене страхове відшкодування у розмірі 32 803 грн. 91 коп.

Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал Страхування» скерувало до ТДВ «СК «Кредо» претензію та доповнення до претензії про сплату страхового відшкодування у розмірі 32803 грн. 91 коп.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування

стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, що узгоджується з постановою Верховного суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Позивач стверджує про існування певної обставини, що ТДВ «СК «Кредо» надала страховий захист своєму страхувальнику та здійснила страхову виплату на користь ПрАТ "СК "Арсенал страхування" в розмірі 23 905 грн. 95 коп. з урахуванням коефіцієнту зносу пошкодженого автомобіля Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який склав 0,5268%, що в грошовому еквіваленті від вартості відновлювального ремонту складає 8 897 грн. 96 коп. та просить задовольнити вимоги саме в цьому розмірі.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо здійснення такої виплати на користь позивача, тому суд не має можливості з наданих позивачем доказів встановити реальну суму страхового відшкодування, яке повинно бути стягнуто з відповідача в порядку регресу.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз`яснено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду».

У зв`язку з викладеним суд доходить висновку, що встановлений статтями 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування не виконаний позивачем, що є підставою для ухвалення рішення не на користь позивача.

При вирішенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 (провадження N 12-171гс19)).

Згідно із висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Однією з засад цивільного судочинства в силу ст. 2 ЦПК України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Представником відповідача на підтвердження вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу надано договір про надання юридичних послуг № ц-230 від 17.01.2022 року, перелік та вартість послуг, акт наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 3200 грн.

В свою чергу представником позивача надано клопотання про зменшення розміру цих витрат з урахуванням складності справи та обсягу наданих послуг захисником своєму довірителю.

Виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи складність справи, дослідивши надані докази, встановлені обставини під час розгляду справи, суд дійшов висновку про зменшення судових витрат, понесених відповідачем в суді першої інстанції та визначення їх розміру, який підлягає відшкодуванню у сумі 2000 грн.

У відповідності до вимог ст. 265 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір, попередньо сплачений позивачем, у відповідності до правил цивільного процесуального законодавства у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 979, 980, 990, 993, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 77-82, 141, 198, 259, 263-265, 273, 279, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Щаслива