Рішення

від 10.09.2024 по справі 510/983/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/983/21

Провадження № 2/510/112/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2024 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу без її участі, про що надала письмову заяву.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі та участі позивача, про що надала відповідну заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 21.06.2023 року о 09:00 годині, про що було повідомлено сторін у справі.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 . За життя йому належала частина житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.03.2005р.

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги були: донька - позивач ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 . У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, його донька ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 100/07. ОСОБА_4 у відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді частини будинку в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого батька, але не встигла її юридично оформити.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_4 . За життя їй належала частина житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.03.2005р. та земельна ділянка площею 3,73 га, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 071292.

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядилась належним їй майном, залишила заповіт від 09.12.2013р. на ім`я позивача, яким заповіла їй усе майно, яке їй належатиме. Тому спадкоємство здійснюється за заповітом. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 319/2017. На час розгляду справи відповідач на спадщину не претендує не заперечує щоб спадщину оформила позивач на своє ім`я.

Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.

Після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК Ураїни, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, після померлого ОСОБА_3 та померлої ОСОБА_4 спадщину прийняла їх донька ОСОБА_1 та не заявила про відмову від неї. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після їх смерті, ОСОБА_1 спадщину прийняла за законом та заповітом. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України після померлих батьків, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішень про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесена вмотивована постанова, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом та заповітом, однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом та заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку загальною площею 3,73 га ( площею 3,5693 га та 0,1600 га кадастрові номери 5124181700:01:001:0008, 5124181700:01:001:0048), розташована на території Ренійської міської ради Одеської області (колишня територія Лиманської сільської ради Одеської області), призначена ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков