Справа № 686/8698/24
Провадження № 2/686/3460/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23.09.2024
м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді: Салоїд Н.М.,
секретаря cудового засідання Лоб .А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» про стягнення інфляційних втрат, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі», який обґрунтовує тим, що 24 квітня 2021 року о 06 годині 40 хвилин в с. Отинів Коломийського району Івано-Франківської області на автодорозі Н-10 133 м. + 400 м. водій ОСОБА_2 не вибрав безпечної швидкості руху, недотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Alfa Romeo 159, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Власником транспортного засобу «Трактор колісний CASE IH Staiger 500», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 є ТОВ «Титан Арго Енерджі» , що підтверджується матеріалами адміністративної справи та встановлено рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Власником транспортного засобу марки «Alfa Romeo 159, державний номерний знак НОМЕР_1 є позивач, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
27 травня 2021 року постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі за № 346/1996/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року скасовано рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 травня 2023 року та постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» на його користь 214 537, 62 грн. матеріальної шкоди.
За весь період слухання цивільної справи позивач грошових коштів від відповідача не отримував, унаслідок чого був позбавлений можливості відремонтувати пошкоджений автомобіль, або продавши його придбати інший.
Тому, позивачем було проведено розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого у період з 24.05.2021 по 09.10.2023 розмір індексації на суму 214 537,62 грн. складає 79 227,34 грн. Просить задовольнити позов та стягнути з відповідача 79 227,34 грн., 7 500,грн.. на правничу допомогу та 1211,20 грн. судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримав, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ТОВ «Титан Агро Енерджі» в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судових засідань повідомлений належним чином.
На адресу суду відзиву на позов від відповідача не надходило.
Оскільки відповідач вважається належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомили, відзиву не подали, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи.
Проаналізувавши доводи представника позивача, викладені у поданій позовній заяві, дослідивши матеріали справи доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-франківської області від 17 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Титан Агро» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.
Цим рішенням стягнуто на користь позивача 223 937.50 грн. матеріальної шкоди, 10 000 грн. моральної шкоди, 2 501.70 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року означене рішення скасовано та ухвалено нове, яким постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» на його користь 214 537, 62 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. м оральної шкоди, 2326,76 грн. судового збору та 10 000 грн. моральної шкоди.
Унаслідок невиконання рішення суду позивач просить стягнути індексацію за період з 01.05.2021 по 09.10.2023 року на суму 214 537,62 грн. за сукупним індексом інфляції 136.929% в розмірі 79 227,34 грн.
Проте така позиція позивача не відповідає вимогам закону.
Згідно положень частини 2 статі 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує, що позивач просить застосувати стягнення інфляційних втратна підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат за період прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання у період з 24.05.2021 по 09.10.2023 року.
Однак, зобов`язання відшкодувати завдану шкоду в розмірі 214 537,62 грн. виникло у відповідача перед ОСОБА_1 на підставі постанови, з дати набрання постанови суду законної сили.
Тому, виконання грошового зобов`язання у ТОВ «Титан Агро Енерджі» виникне лише з часу ухвалення судом рішення про стягнення матеріальної шкоди, а тому нарахування інфляційних втрат на суму 79 227,34 грн. у відповідача за вказаний період не виникло, і є неправомірним.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 5 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Отже, у сторони відповідача на підставі рішення суду грошове зобов`язання перед позивачем зав період вказаний у позові не виникло, його не існувало,оскільки було не присудженим, а відтак і не є простроченим.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Вищенаведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (чи інший розмір, визначений договором) визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Тому при обрахунку суми боргу інфляційних втрат за основу має братися саме прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.
Такий правовий висновок, викладений, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 04 червня 2019 року в справі №916/190/18, п.64).
Таким чином, на думку суду, з часу набрання законної сили постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 346/4263/21 про відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язання відповідача сплатити таке відшкодування виникло зх. 09.10.2023 та тривало до повного його виконання.
Відтак, позивач не має права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу у зазначений період.
У постанові Верховного Суду від 30.03.2016 року у справі № 6-2168 цс 15 викладено висновок, що за період прострочення виконання рішення суду стягувач на підставі ст. 625 ЦК України має право стягнути з боржника 3% річних. Однак такого прострочення у зазначений період нарахування інфляційних втрат позивач не допустив.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, уразі відмови від позову на позивача.
Оскільки,судом відмовлено у задоволенні позовних вимог позивач не має права на відшкодування витрат, понесених ним на правову допомогу.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 1048, 1049, 1054, 1055ЦК України керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,-
У х в а л и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» про стягнення інфляційних втрат за період з 24.05.2021 по 09.10.2023 в сумі 79 227.34 грн. відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Хмельницьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» , код ЄДРПОУ 41158153, місце знаходження 29000 м. Хмельницький, вул. Прибузька, 8 офіс 49;
Суддя:
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121881495 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Салоїд Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні