Вирок

від 26.09.2024 по справі 368/1198/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1198/23

номер провадження 1-кп/368/84/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2024 рокуКагарлицький районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м.Кагарлик кримінальне провадження № 12023111230001317 від 30.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тинне Сарненського району Рівненської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, фізична особа підприємець, раніше не судимий, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , моб. тел. НОМЕР_2 , -

-у вчиненні злочину, передбаченогост.121ч.1КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2023, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_5 , разом із ОСОБА_9 , рухався за кермом службового автомобіля «СітроенБерлінго», державний номерний знак НОМЕР_3 , по польовій дорозі, неподалік вулиці Покровська, 4-а, с. Іванівка Обухівського району Київської області, в сторону поля, що орендується ТОВ «Віскар Агро» в напрямку с. Стави Обухівського району. Об`їжджаючи калюжу на зазначеній польовій дорозі, розташованій на відстані близько 150 м. від початку даної дороги, ОСОБА_5 здійснив виїзд на засіяне кукурудзою поле, яке перебуває в оренді ПСП «Переселенське К». В цей час за автомобілем ОСОБА_5 рухався трактор з обприскувачем, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 . Останній почав подавати звукові та світлові сигнали в сторону ОСОБА_5 , у зв`язку з чим потерпілий ОСОБА_5 зупинив автомобіль та вийшов з нього. ОСОБА_4 також вийшов з трактора та підійшов до ОСОБА_5 , що знаходився поруч зі своїм службовим автомобілем. В подальшому, через виїзд автомобіля ОСОБА_5 на поле засіяне кукурудзою, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виникла словесна суперечка в ході якої у останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заподіяння шкоди здоров`ю останнього, наніс удар кулаком правої руки в область селезінки, в нижню частину ребер з лівого боку.

Так, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 фізичного болю та заподіяв тілесні ушкодження у вигляді розриву селезінки - капсули і тканини селезінки, який був розташований у ділянці воріт органу (з боку його внутрішньої поверхні).

Згідно висновку експерта № 75 від 20.06.2023 року за даними наданої медичної документації у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді розриву селезінки - капсули і тканини селезінки, який був розташований у ділянці воріт органу (з боку його внутрішньої поверхні). Наявне у потерпілого ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину спочатку не визнав, однак після допиту свідків та вивчення матеріалів провадження, вину визнав і суду підтвердив ті обставини, які вказані в обвинувальному акті та добуті в судовому засіданні. Також пояснив, що вдарив правою рукою потерпілого під ребро. Цивільний позов визнав повністю та відшкодував збитки. У вчиненому розкаюється.

Крім особистих пояснень обвинуваченого з визнанням своєї вини, його вина стверджується слідуючими доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 29.05.2023, близько 20 год. 30 хв., він разом із ОСОБА_9 , рухався за кермом службового автомобіля, по польовій дорозі в с. Іванівка Обухівського району Київської області, в сторону поля, що орендується ТОВ «Віскар Агро» в напрямку с. Стави Обухівського району. Об`їжджаючи калюжу на зазначеній польовій дорозі, він здійснив виїзд на засіяне кукурудзою поле, яке перебуває в оренді ПСП «Переселенське К». Позаду рухався трактор з обприскувачем, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 , який почав подавати звукові та світлові сигнали, у зв`язку з чим він зупинив автомобіль та вийшов з нього. ОСОБА_4 також вийшов з трактора та підійшов до нього. Через виїзд його автомобіля на поле засіяне кукурудзою, ОСОБА_4 затіяв словесну суперечка в ході якої вдарив його правою рукою під ліве ребро в область селезінки. На слідуючий день йому зробили операцію. Збитки відшкодовані, просить позов залишити без розгляду та не позбавляти обвинуваченого волі.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він спільно з ОСОБА_5 їхав автомобілем на роботу охороняти техніку на полі. Коли в с.Іванівка звернули на польову дорогу, то побачили, що позаду їхав трактор, який подавав сигнали зупинки. ОСОБА_5 зупинив автомобіль та вийшов з нього, а з трактора, який стояв приблизно 15 метрів від них, вийшов ОСОБА_4 .. Між ними виникла сварка, ОСОБА_4 почав кричать ,махати руками та вдарив правою рукою під ліве ребро ОСОБА_5 .. Він, свідок, чув і бачив хід сварки в дзеркало заднього виду, також двері автомобіля були відкриті, а трактор стояв за автомобілем. Після того, як ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 , то ОСОБА_4 , підійшов до автомобіля і витягнув із замка запалення ключі, і побачив його, свідка, який сидів на передньому пасажирському сидінні. На слідуючий день дізнався, що ОСОБА_5 в лікарні і його прооперували. Також він, свідок, був під час проведення слідчого експерименту.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він працює агрономом разом з ОСОБА_5 29.05.2023 ввечері йому зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що ОСОБА_5 , побили. На другий день вранці ОСОБА_5 скаржився на здоров`я, дружина відвезла його в лікарню, де прооперували. Також ОСОБА_5 ,попросив його привезти до лікарні ОСОБА_12 . Коли він, свідок, приїхав до лікарні, йому хтось вказав на чоловіка, який сидів на лавочці. Він, свідок підійшов до ОСОБА_4 і запитав навіщо він це зробив. ОСОБА_13 відповів, що хотів його наказати за те, що їздить по полях, при цьому не заперечував, що побив.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що працює різноробочим в ТОВ «Віскар Агро» і 29.05.2023 боронував на полі сонях. О 20.00 год його повинен був забрати ОСОБА_5 ,, але приїхав пізніше з ОСОБА_12 . З автомобіля ОСОБА_15 не виходив, але «корчився» від болю. Вранці 0 6.45 ОСОБА_5 , забрав його з дому в с.Кадомка та відвіз на роботу на поле в с.Бендюгівку. Скаржився на стан здров`я та болі, при цьому повідомив, що його вдарив фермер з с.Іванівка.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що ОСОБА_5 , її чоловік. 29.05.2023 він приїхав додому, відразу ліг на диван та приймав знеболюючі таблетки. Вранці чоловік поїхав на роботу. Коли зателефонувала йому, то повідомив, що його побили і болить в боці. Вона поїхала до чоловіка на роботу, забрала і відвезла в лікарню, де прооперували.

Свідок ОСОБА_17 , пояснив суду, що 30.05.2023 року зустрів ОСОБА_5 в кабінету директора, він був блідий і скаржився на стан здоров`я, пояснив що його побили на полі в АДРЕСА_3 . Біля лікарні він підійшов до ОСОБА_4 , який на його запитання відповів, що ОСОБА_15 поїхав по посівах кукурудзи і працівникам поліції все розповість.

Покази вказаних свідків суд вважає правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими матеріалами провадження і ніким не оспорюються.

Вина ОСОБА_4 стверджується також слідуючими доказами:

Протоколом огляду місця події від 09.06.2023 року перехрестя доріг, що знаходиться розташованого на відстані близько 400 м від ФГ «Лорак» АДРЕСА_4 та фото таблицею до нього ( а.с.54-57);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.06.2023 року та додатком до протоколу огляду відеозаписом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 ( а.с.93-95);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.06.2023 року та додатком до протоколу огляду відеозаписом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9 ( а.с.96-98), під час проведення якого свідок розповів як відбувалась сварка та бійка. Дані покази підтвердив в судовому засідання свідок ОСОБА_12 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.07.2023 року та додатком до протоколу огляду відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 ( а.с.101-103);

Висновком експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи Кагарлицького відділення №75 від 20.06.2023 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 виявлений розрив капсули і тканини селезінки, який був розташований у ділянці воріт органу (з боку його внутрішньої поверхня). Наявне у потерпілого ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу. Давність виявленого тілесного ушкодження може відповідати терміну, зазначеному у постанові, а саме близько 20 год. 30 хв. 29.05.2023 року. Ушкодження виникло в результаті дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості якої в ушкодженні не відобразилися. За характером і розташуванням наявного тілесного ушкодження можна визначити одне місце прикладення травмуючої сили на тілі потерпілого. Виявлене у ОСОБА_5 тілесне ушкодження могло утворитися в результаті однієї травмуючої дії (удару) (а.с.70-71).

Висновком експерта №108 від 14.08.2023 року з якого вбачається, що достовірно встановити давність виникнення тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_5 неможливо, але не виключається можливість його виникнення у термін вказаний у фабулі постанови (а.с.80-82).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст.121 ч.1 КК України, оскільки він умисно спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, що є небезпечні для життя в момент заподіяння.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, вину свою визнав, має на утриманні двох малолітніх дітей та батьків пенсіонерів, потерпілий просить не позбавляти його волі, збитки відшкодовані, розкаявся, але лише під час закінчення допиту свідків та вивчення письмових доказів судом..

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Поряд з цим належить врахувати, що вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 Про практику призначення судами кримінального покарання особі, що вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для попередження нових злочинів.

Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням. Однак така дискреція діє лише в межах установленим законом. Отже, суд, реалізуючи свої повноваження, має навести правові підстави та переконливі мотиви, які є достатніми для постановлення рішення.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Отже, при визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, вину свою визнав, має на утриманні двох малолітніх дітей та батьків пенсіонерів, потерпілий просить не позбавляти його волі, збитки відшкодовані, розкаявся, але лише під час закінчення допиту свідків та вивчення письмових доказів судом..

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено. Сукупність даних пом`якшуючих обставин суд вважає такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому можливим на підставі ст.. 69 ч.1 КК України призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення.

Суд вважає, щопризначене покарання обвинуваченому ОСОБА_18 буде необхідним і достатнім для його виправленнята попередження нових злочинів.

Судові витрати відсутні

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду згідно поданої ним заяви.

Речові докази:

- Диск DVD-R 4,7 ГВ 120 хв. з відеозаписом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 від 09.06.2023 року та диск DVD-R 4,7 ГВ 120 хв. з відеозаписом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 від 09.06.2023 року, які зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при справі.

- Диск DVD-R 4,7 ГВ 120 хв. «MEDIA» з відеозаписом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 26.07.2023 року. який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при справі.

Зняти арештнакладений згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 12.10.2023 року

Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним заст.121ч.1КК України та призначити покарання, застосувавши ст. 69 КК України у виді 1 (одного ) року позбавлення волі.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Зняти арешт накладений на майно ОСОБА_4 згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 12.10.2023 року, а саме:

-земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 3222282001:01:305:0010 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою АДРЕСА_2 ;

-земельної ділянки площею 0,5083 га кадастровий номер 3222282001:01:305:0011 для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_2 ;

-виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 1581,6 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_2 ;

-виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 83,5 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_2 ;

-виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 431,8 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_2 .

Строк покарання ОСОБА_4 вираховувати з часу приведення вироку до виконання.

Речові докази:

- Диск DVD-R 4,7 ГВ 120 хв. з відеозаписом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 від 09.06.2023 року та диск DVD-R 4,7 ГВ 120 хв. з відеозаписом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 від 09.06.2023 року, які зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при справі.

- Диск DVD-R 4,7 ГВ 120 хв. «MEDIA» з відеозаписом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 26.07.2023 року. який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення.

Суддя: ОСОБА_1 .