Ухвала

від 23.09.2024 по справі 564/2369/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2369/24

23 вересня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О.С.

з участю секретаря судового засідання Забейди А.В.

представника позивача прокурора ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Пархомчук В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на гідротехнічну споруду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на гідротехнічну споруду.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить закрить провадження у справі, оскільки дану справу слід розглядати в порядку господарського судочинства.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач ОСОБА_2 використовує земельну ділянку з кадастровим номером 562348000:05:017:0001 та спірний об`єкт нерухомого майна, а саме дамбу з шахтним водоскидом безпосередньо в своїй господарській діяльності.

Позивач подав заперечення на клопотання представника відповідача, в якому повністю заперечує проти закриття провадження у справі, оскільки дану справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування заперечень зазначено, що спірний об`єкт нерухомого майна зареєстрований за відповідачем, як за фізичною особою, а не як за фізичною-особою підприємцем, а тому даний спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримав своє клопотання та просив суд закрити провадження у справі.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечував, щодо задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши думку учасників справи, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З поділу системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації випливає поняття цивільної юрисдикції, під якою розуміється компетенція суду щодо вирішення справ у порядку цивільного судочинства.

Судова юрисдикція - це розмежування компетенції між загальними, господарськими та адміністративними судами. Кожен суд має право розглядати і вирішувати справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Основними критеріями визначення юрисдикції спорів є характер (предмет) правовідносин, що виникли між сторонами та суб`єктний склад правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19).

Так, предметом спору у даній справі є гідротехнічна споруда, яка придбана відповідачем ОСОБА_2 у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2018, укладеному між двома фізичними особами.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 орендує земельну ділянку з кадастровим номером 5623482000:05:017:0001 з розташованим на ній водним об`єктом (ставком) загальною площею 4,0597 га, на території Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області, для рибогосподарських потреб, на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ньому водним об`єктом від 16.03.2023, який укладено між Деражненською сільською радою та ним, як фізичною особою - громадянином ОСОБА_2 .

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по- перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у справах № 469/1203/15-ц (постанова від 22.05.2018) та № 504/2864/13-ц (постанова від 28.11.2018) зазначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду в непередбачений земельним та водним законодавством спосіб треба розцінювати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Таким чином, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного та Водного кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення про державну реєстрацію права власності.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі №639/1347/20).

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 у справі № 916/1261/18.

Факт наявності статусу підприємця у ОСОБА_2 у даному випадку не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо державної реєстрації за ним права власності на гідротехнічну споруду.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач зареєстрував підприємницьку діяльність із риборозведення пізніше, ніж здійснено державну реєстрацію права власності на спірну гідротехнічну споруду (30.01.2018), що на переконання суду свідчить про цивільно-правовий характер правовідносин, що склались.

Окрім того, на переконання суду, правовідносини, які виникли між сторонами у справі між Деражненською сільською радою та ОСОБА_2 є цивільно-правовими, оскільки існує спір про цивільне право - право користування та розпорядження комунальним майном.

У даному випадку вимога про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні гідротехнічною спорудою - дамбою з шахтним водоскидом, яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 5623482000:05:017:0001, загальною площею 4,0597 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування реєстраційної дії державного реєстратора заявлена з метою захисту цивільного права, власника - органу місцевого самоврядування на належне користування та розпорядження комунальним майном (гідротехнічну споруду, яка не підлягає приватизації, і є неподільною з водним об`єктом та земельною ділянкою).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.19, 255, 353 ЦКП України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Пархомчук Вікторії Віталіївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на гідротехнічну споруду відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.09.2024.

СуддяО. С. Цвіркун