Постанова

від 25.09.2024 по справі 569/1814/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/1814/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Яковлєв Д.В., з участю представника Рівненської митниці Держмитслужби Ступака А., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Крючкова В.О., розглянувши матеріали про порушення митних правил, які надійшли з Рівненської митниці Держмитслужби відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Круглик, Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0208/20400/2023 від 05 грудня 2023 року, 26.03.2021 року в Рівненську митницю директор ТОВ «ТРАК СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 43743581) ОСОБА_2 подав митну декларацію тину IM40EE №UA204080/2021/007908 з метою ввезення на митну територію України товару «моторний транспортний засіб для перевезення вантажів (далі- вантажний автомобіль) марка «IVECO», модель «3516», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 ».

29.03.2021 року в зоні діяльності Волинської митниці громадянин ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_2 ) ввіз на митну територію України товар «вантажний автомобіль марка «IVECO», модель «35S16», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 » на підставі вищезазначеної митної декларації.

Під час ввезення товару митним органам України подано наступні документи: CMR №б/н від 26.03.2021 року; реєстраційний документ 2017FD13330 від 13.11.2017 року, литовське тимчасове реєстраційне свідоцтво № НОМЕР_3 від 26.03.2021, документ купівлі-продажу (invoice) №0183/03/2021 від 26.03.2021 року, виписаний від імені компанії «MERTEX INTERNATIONAL SOLUTION OU» (PETERBURI TEE 81, 13816, TALLINN HARJU MAAKOND, REPUBLIC OF ESTONIA). В даному документі купівлі-продажу зазначено, що вантажний автомобіль марка «IVECO», модель «35516», ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_4 проданий даною компанією за 6000 євро та відправлений на адресу ТОВ «ТРАК СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 43743581).

29.03.2021 року директором ТОВ «ТРАК СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 43743581) ОСОБА_2 в Рівненську митницю подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №204080/2021/007969 для здійснення митного оформлення товару «вантажного автомобіля марка «IVECO», модель «35916», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 » з пакетом товаросупровідних документів. Митну вартість товару заявлено на рівні 197719,20 грн.

05.09.2023 року на адресу Рівненської митниці надійшов лист Державної митної служби України від 04.09.2023 року №26/26-04/7.13/2254, яким направлено відповідь митних органів Литовської Республіки на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України вантажного автомобіля марка «IVECO», модель «35S16», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 .

Митні органи Литовської Республіки надали копію експортної декларації від 26.03.2021 №21LTLG3000EKGH0027-0, копію документа купівлі-продажу (invoice) від 26.03.2021 №0000022 та копію реєстраційного документа 2017FD13330 від 13.11.2017 на підставі яких здійснювався вивіз вищезазначеного автомобіля з території Литовської Республіки. У даних документах зазначено, що литовська компанія UAB «SIGITOAUTO» (Astru 72, Lindiniskiu km, Vilniaus Raj) реалізувала вантажний автомобіль марка «IVECO», модель «35S16», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 на адресу ТОВ «Європа Авто Трейд» (код ЄДРПОУ 43820103) за ціною - 4500,00 євро, що не відповідає відомостям, заявленим у митній декларації типу ІМ40ДЕ №204080/2021/007969 від 29.03.2021 року та поданим документам.

За результатом опрацювання відповіді та документів, надісланих митними органами Литовської Республіки встановлено розбіжності з документами, поданими до митного оформлення митним органам України стосовно: продавця, покупця, реквізитів інвойсу, умов поставки, вартісних характеристик товару тощо.

Отже, під час ввезення автомобіля на митну територію України громадянин ОСОБА_1 свідомо приховав від митних органів України документи, що підтверджують вартість вищезазначеного транспортного засобу. При цьому, ОСОБА_1 надав документи, що містять недостовірну інформацію стосовно продавця, покупця, реквізитів інвойсу, умов поставки, вартісних характеристик вантажного автомобіля марка «IVECO», модель «35516», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 .

Підставою для переміщення товару через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. №651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Підпунктом г, п. 1, ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: комерційні документи на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявленя за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «вантажний автомобіль марка «IVECO», модель «35S16», ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 », вартістю 4500,00 EUR (або еквівалент 148289,40 грн.) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів (документ купівлі-продажу (invoice) №0183/03/2021 від 26.03.2021 року), що містять неправдиві відомості, щодо відправника та отримувача товару, а також його вартості.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Під час розгляду справи захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Крючков В.О. вказав, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не визнає, підтримав подані письмові заперечення та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Представник Рівненської митниці Держмитслужби Ступак А. під час розгляду справи підтримав протокол про порушення митних правил № 0208/20400/2023 від 05 грудня 2023 року, просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За положеннями ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у їх вчиненні, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст. 494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясували інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що обов`язком суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є встановлення факту вчинення особою щодо якої розглядаються матеріали діяння, що підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення та встановлення вини в діях даної особи.

Вказані в сукупності зібрані матеріали свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, тобто вчинення дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу, як підстави до для переміщення документів які містять неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товару, а також його вартості.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної небезпеки, не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Положення ст. 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Відповідно до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, фактичні обставини справи, ту обставину, що адміністративним правопорушенням, яке інкримінується ОСОБА_1 , не завдано негативних наслідків для інших осіб, суспільства та держави, а також враховуючи дані про особу, з метою недопущення подібної поведінки надалі, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, у зв`язку з чим суд вважає можливим звільнити його від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.

Суд також вважає, що застосування такого виховного заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 22, 283-285 КУпАП, ст.ст. 483, 487, 495, 527, 528 Митного кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв