Рішення

від 19.09.2024 по справі 691/948/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/948/24

Провадження № 2/691/524/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участі секретаря судового засідання Шаповал Т.С.

розглянувши у підготовчомусудовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ВК Вільшанської селищної ради Черкаської області звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 184012, 25 гривень та понесені судові витрати..

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2023 року у справі № 691/930/22, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 17.04.2024 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 до В`язівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, ВК Вільшанської селищної ради Черкаської області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахункових коштів по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Так, вказаним рішенням суд вирішив: визнати незаконним та скасувати наказ від 01.09.2022 року № 60-к «Про звільнення ОСОБА_2 » зі внесеними змінами наказом від 28.09.2022 № 81-к про звільнення з посади вчителя біології та хімії та поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя біології та хімії з 02.09.2022 року; стягнути з Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2022 року по 13.12.2023 року в розмірі 178 937,55 грн.; стягнути з ВК Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахункових коштів по день фактичного розрахунку у розмірі 1074,70 грн.; стягнути з ВК Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_2 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн.

Зазначений незаконний наказ про звільнення ОСОБА_2 виданий директором В`язівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради ОСОБА_1 , яка призначена на посаду директора наказом по відділу освіти Городищенської районної державної адміністрації від 24.07.2001 року №114.

ВК Вільшанської селищної ради Черкаської області виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2022 року по 13.12.2023 року в розмірі 178937,55 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахункових коштів по день фактичного розрахунку в розмірі 1074,70 грн. та витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 4000 грн.

Виплата Виконавчим комітетом ОСОБА_2 вказаних коштів підтверджується платіжними інструкціями від 24.05.2024 року на загальну суму 184 012,25 грн., а саме: платіжною інструкцією № 1 на суму 144 044,73 грн. - безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22; платіжною інструкцією № 2 на суму 32 208,76 грн. - безспірне списання ПДФО із середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22; платіжною інструкцією № 3 на суму 2 684,06 грн. - безспірне списання військового збору із середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22; платіжною інструкцією № 4 на суму 865,13 грн. - безспірне списання середнього заробітку за час затримки розрахунку коштів по день фактичного розрахунку відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі №691/930/22; платіжною інструкцією № 5 на суму 193,45 грн. - безспірне списання ПДФО із середнього заробітку за час затримки розрахунку коштів по день фактичного розрахунку відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22; платіжною інструкцією № 6на суму 16.12 грн. - безспірне списання військового збору із середнього заробітку за час затримки розрахунку коштів по день фактичного розрахунку відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 року справі № 691 /930/22; платіжною інструкцією № 7на суму 4000 грн. - безспірне списання коштів за надання професійної правничої допомоги відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 року справі № 691 /930/22. Таким чином, загальна сума збитків, заподіяних ВК Вільшанської селищної ради внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 становить 184 012,25 грн. (178 937,55 + 1074,70 + 4000).

Більшетого, збитки, завдані у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_2 , в добровільному порядку відповідачем ВК Вільшанської селищної ради не відшкодовано.

Таким чином, виходячи зі змісту рішення Городищенського районного суду від 13.12.2023 року в справі № 691/930/22, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 17.04.2024 року, є доведеним встановлений судом факт того, що звільнення ОСОБА_2 із займаної посади здійснено директором В`язівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_1 незаконно, з порушенням вимог трудового законодавства.

Шкода, завдана Виконавчому комітету Вільшанської селищної ради незаконним звільненням ОСОБА_2 , підлягає стягненню з ОСОБА_1 у сумі 184 012,25 гри.

Отже, недоотримання виплачених на підставі винних дій службової особи коштів у розмірі 184012,25 грн. суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Винесення директором закладу освіти ОСОБА_1 незаконного наказу про звільнення ОСОБА_2 , зумовило понесення витрат бюджетних коштів Вільшанської селищної ради, які були списані з рахунку Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради.

Таким чином, Вільшанська селищна рада та її виконавчий комітет є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям директором ОСОБА_1 протиправного рішення про звільнення та виплатою ВК Вільшанської селищної ради коштів. Відповідно, у винної в цьому особи, виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні представник ВК Вільшанської селищної ради Черкаської області позовні вимоги підтримала, просила задоволити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач визнала позов в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 200 ЦПК України, у випадку визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні, суд, у відповідності зі ст. 206 ЦПК України, та за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2023 року у справі № 691/930/22, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 17.04.2024 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 до В`язівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, ВК Вільшанської селищної ради Черкаської області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахункових коштів по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Так, вказаним рішенням суд вирішив: визнати незаконним та скасувати наказ від 01.09.2022 року № 60-к «Про звільнення ОСОБА_2 » зі внесеними змінами наказом від 28.09.2022 № 81-к про звільнення з посади вчителя біології та хімії та поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя біології та хімії з 02.09.2022 року; стягнути з Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2022 року по 13.12.2023 року в розмірі 178 937,55 грн.; стягнути з ВК Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахункових коштів по день фактичного розрахунку у розмірі 1074,70 грн.; стягнути з ВК Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_2 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн.

Зазначений незаконний наказ про звільнення ОСОБА_2 виданий директором В`язівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради ОСОБА_1 , яка призначена на посаду директора наказом по відділу освіти Городищенської районної державної адміністрації від 24.07.2001 року № 114.

ВК Вільшанської селищної ради Черкаської області виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2022 року по 13.12.2023 року в розмірі 178937,55 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахункових коштів по день фактичного розрахунку в розмірі 1074,70 грн. та витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 4000 грн.

Виплата Виконавчим комітетом ОСОБА_2 вказаних коштів підтверджується платіжними інструкціями від 24.05.2024 року на загальну суму 184 012,25 грн., а саме:

- платіжною інструкцією № 1 на суму 144 044,73 грн. - безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22;

- платіжною інструкцією № 2 на суму 32 208,76 грн. - безспірне списання ПДФО із середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22;

- платіжною інструкцією № 3 на суму 2 684,06 грн. - безспірне списання військового збору із середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22;

- платіжною інструкцією № 4 на суму 865,13 грн. - безспірне списання середнього заробітку за час затримки розрахунку коштів по день фактичного розрахунку відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі №691/930/22;

- платіжною інструкцією № 5 на суму 193,45 грн. - безспірне списання ПДФО із середнього заробітку за час затримки розрахунку коштів по день фактичного розрахунку відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 по справі № 691/930/22;

- платіжною інструкцією № 6на суму 16,12 грн. - безспірне списання військового збору із середнього заробітку за час затримки розрахунку коштів по день фактичного розрахунку відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 року справі № 691 /930/22;

- платіжною інструкцією № 7на суму 4000 грн. - безспірне списання коштів за надання професійної правничої допомоги відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 та за виконавчим листом Городищенського районного суду від 16.05.2024 року справі № 691 /930/22;

Таким чином, загальна сума збитків, заподіяних ВК Вільшанської селищної ради внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 становить 184 012,25 грн. (178 937,55 + 1074,70 + 4000).

Збитки, завдані у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_2 , в добровільному порядку відповідачем ВК Вільшанської селищної ради не відшкодовано.

Таким чином, виходячи зі змісту рішення Городищенського районного суду від 13.12.2023 року у справі № 691/930/22, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 17.04.2024 року, є доведеним встановлений судом факт того, що звільнення ОСОБА_2 із займаної посади здійснено директором В`язівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_1 незаконно, з порушенням вимог трудового законодавства.

Шкода, завдана Виконавчому комітету Вільшанської селищної ради незаконним звільненням ОСОБА_2 , підлягає стягненню з ОСОБА_1 у сумі 184 012,25 гри.

Отже, недоотримання виплачених на підставі винних дій службової особи коштів у розмірі 184012,25 грн. суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Винесення директором закладу освіти ОСОБА_1 незаконного наказу про звільнення ОСОБА_2 , зумовило понесення витрат бюджетних коштів Вільшанської селищної ради, які були списані з рахунку Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради.

Таким чином, Вільшанська селищна рада та її виконавчий комітет є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям директором ОСОБА_1 протиправного рішення про звільнення та виплатою ВК Вільшанської селищної ради коштів. Відповідно, у винної в цьому особи, виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно п. 8 ст. 134 КЗпП України, службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.

За нормами ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, зокрема, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону.

Статтями 1, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищні ради є органами місцевого самоврядування , що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-111 передбачено, що сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Підпунктами 9 та 10 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України передбачено, що кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

Згідно з ч. 3 ст. 237 КЗпП України, для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Водночас, наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову. Такий позов може бути пред`явлений лише для виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, зокрема, у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 року справа № 161/10391/21.

За п. 20 вищевказаної постанови, право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що при незаконному звільнені або переведені на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 КЗпП України та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11.04.1992) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб. Обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, при незаконному звільненні працівника настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Тобто, даною нормою законодавець визначив право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону. Посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника, має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 401/1387/17-ц, від 11.04.2018 у справі № 161/6047/16-ц, від 20.06.2019 у справі № 462/8925/14, від 03.10.2018 у справі № 591/8512/15-ц.

Відповідно до ст. 5 БК України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до статті 142 Конституції України та ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У постанові від 04.11.2022 року у справі № 420/18905/21 Верховний Суд зазначив, що громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (ст. 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Отже, недоотримання виплачених на підставі винних дій службової особи коштів у розмірі 184012,25 грн. суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Одночасно, ст. 63 БК України визначено, що місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань іноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Недодержання законодавства про працю органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями державної та комунальної власності, а також їх службовими особами безпосередньо зачіпає інтереси місцевого самоврядування, оскільки кошти на відшкодування шкоди сплачуються з місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

У відповідності до основних принципів бюджетної системи України, закріплених ст. 7 БК України, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи при здійсненні своїх повноважень, зобов`язані дотримуватись принципу цільового використання бюджетних коштів, а саме, використовувати тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на реалізацію повноважень Вільшанської селищної ради.

Винесення директором закладу освіти ОСОБА_1 незаконного наказу про звільнення ОСОБА_2 , зумовило понесення витрат бюджетних коштів Вільшанської селищної ради, які були списані з рахунку Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради.

Таким чином, Вільшанська селищна рада та її виконавчий комітет є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди, заподіяної працівником, провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.

Враховуючи, викладене, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не відшкодовано по даний час шкоди, понесеної місцевим бюджетом у зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_2 , позов підлягає до повного задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні, в порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при подачі позову.

Враховуючи викладене, у зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу ВК Вільшанської селищної ради з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 1514 гривень 00 копійок.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог та враховуючи повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, суд, на підставі ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ВК Вільшанської селищної ради судовий збір сумі 1514 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 63 БК України, ст..ст. 1166,1191 ЦК України, ст.ст. 130,134,136 КЗпП України ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 на користь Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради (ЄДРПОУ 04407678) кошти у сумі 184012 (сто вісімдесят чотири тисячі дванадцять) гривень 25 копійок.

Повернути Виконавчому комітету Вільшанської селищної ради (ЄДРПОУ 04407678, р/р UА678201720344220030000048024 в ДКСУ у м. Київ) судові витрати у сумі 1514 (Одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок (платіжна інструкція № 232 (внутрішній номер 362726644) від 14.08.2024 року).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради (ЄДРПОУ 04407678, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ у м. Київ) судовий збір у розмірі 1514 (Одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26.09.2024 року.

Суддя В. О. Черненко