Ухвала

від 26.09.2024 по справі 494/1470/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

26.09.2024

Справа № 494/1470/24

Провадження № 2/494/585/24

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26 вересня 2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Рябчун А. В.,

з участю секретаря судового засідання Авдєєвої С. В.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шулика М. Ю.,

у відкритому судовому засіданні в м. Березівка розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Шулика Максима Юрійовича до Березівської окружної прокуратури Одеської області про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Березівського районного суду Одеської області з позовом до Березівської окружної прокуратури Одеської області про звільнення майна з-під арешту, у якому просила скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 51511280800:01:003:0187, площею 5,3041 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області та належить їй на праві приватної власності, накладений постановою слідчого прокуратури Березівського району Володіним Є. О. 25 жовтня 2007 року.

Позовна заява мотивована тим, що 25 жовтня 2007 року слідчим прокуратури Березівського району Володіним Є. О. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Вказаний арешт накладено в межах кримінальної справи № 11-1521/11.

Зазначає, що постановою Апеляційного суду Одеської області від 01 листопада 2011 року вирок Березівського районного суду Одеської області від 03 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з мотивувальної частини вироку висновок про наявність у діях засудженої кваліфікуючої ознаки хабаря вимагання хабаря; застосовано положення статті 69 КК України як в частині основного, так і додаткового покарання, та ухвалено вважати її засудженою за частиною 2 статті 368 КК України із застосуванням статті 69 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права займати керівні посади та без конфіскації майна.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї зобов`язань, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 76 КК України.

Позивач зазначає, що суд не вирішив питання щодо звільнення майна, належного ОСОБА_1 , з-під арешту. На час подання позову існує арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 51511280800:01:003:0187, площею 5,3041 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області.

Посилається на те, що неодноразово зверталася до прокуратури із заявами щодо скасування наявного арешту на належне їй майно, проте їй було рекомендовано вирішити вказане питання в судовому порядку.

Вважає, що наявний арешт на майно, яке належить їй на праві власності, обмежує її у здійсненні права власності, у зв`язку із чим позов є обгрунтованим.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 20 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 16 вересня 2024 року.

30 серпня 2024 року до суду надійшов відзив Березівської окружної прокуратури Одеської області на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому зазначено, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказує, що позивач у порядку цивільного судочинства фактично оскаржує арешт, накладений в межах кримінальної справи за правилами КПК 1960 року. При цьому відповідно до пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року арешт майна, застосований до набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. У свою чергу, скасування арешту на майно за нормами КПК України 1960 року під час ухвалення вироку або в порядку виконання вироку вирішується судом (частина 6 статті 126, статті 324, 409, 411 КПК). Тобто зняття арешту має вирішувати суд, який постановив вирок у справі.

Судове засідання, призначене на 16 вересня 2024 року, було відкладено у зв`язку з відключенням електроенергії. При цьому представником позивача адвокатом Шуликом М. Ю. було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26 вересня 2024 року прокурор не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що провадження у справі підлягає закриттю на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 26 вересня 2024 представник ОСОБА_1 адвокат Шулик М. Ю. заперечив проти задоволення клопотання прокурора про закриття провадження у справі та зазначив, що вказана справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Перевіривши доводи сторін, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що постановою Апеляційного суду Одеської області від 01 листопада 2011 року вирок Березівського районного суду Одеської області від 03 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з мотивувальної частини вироку висновок про наявність у діях засудженої кваліфікуючої ознаки хабаря вимагання хабаря; застосовано положення статті 69 КК України як в частині основного, так і додаткового покарання, та ухвалено вважати її засудженою за частиною 2 статті 368 КК України із застосуванням статті 69 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права займати керівні посади та без конфіскації майна.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї зобов`язань, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 76 КК України: не залишати територію України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи і повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи. Виключено з обов`язків пункт 4 частини 1 статті 76 КК України періодично з`являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи. В іншій частині вирок залишено без змін.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03 жовтня 2023 року № 348895520 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 51511280800:01:003:0187, площею 5,3041 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області.

Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 5897831 від 16 вересня 2013 року.

Документи, подані для державної реєстрації свідоцтво про право на спадщину серії ВТІ № 989984, реєстровий № 412, видане 16 вересня 2013 року Березівською державною нотаріальною конторою Одеської області.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 51511280800:01:003:0187 встановлено обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5908706, зареєстровано: 25 жовтня 2007 року, підстава обтяження: постава, б/н, від 25 жовтня 2007 року, слідчий прокуратури Березівського району Володін В. Є., об`єкт обтяження невизначене майно, все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У справі позивач оскаржує арешт, накладений у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Ця правова норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту потрібно керуватися правилами КПК України 1960 року.

Порядок щодо скасування арешту на майно було передбачено таким чином - на підставі постанови слідчого в порядку частини шостої 126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку статті 253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку статті 324 КПК України 1960 року, або судом в порядку виконання вироку в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 року.

Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Згідно з пунктами 7 та 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений; що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України 1960 року, суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема щодо виконання вироку у частині цивільного позову чи конфіскації майна.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та зазначала про таке.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за правилами КПК України 1960 року та завершено у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18)) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19)). Залежно від суб`єктного складу учасників такого спору його потрібно розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 766/21865/17).

Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц).

У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала наведені висновки щодо юрисдикції спорів та зазначила, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, потрібно розглядати за правилами цивільного судочинства. Питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу (пункти 51, 52).

Встановлено,що Апеляційнимсудом Одеськоїобласті підчас ухваленняпостановивід 01 листопада 2011 року не вирішувалося питання щодо скасування арешту майна ОСОБА_1 , накладеного постановою слідчого від 25 жовтня 2007 року.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Тобто, зняття арешту має здійснювати суд, який постановив вирок по цій справі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у у постанові від 30 липня 2021 року у справі № 185/9002/20, постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 272/469/21.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Шулика Максима Юрійовича до Березівської окружної прокуратури про звільнення майна з-під арешту підлягає закриттю у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. При цьому згідно із частиною 2 вказаної статті у даному випадку судовий збір повертається повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3808580259.1 від 09 серпня 2024 року.

Враховуючи наведене вище, суму сплаченого позивачем судового збору, те, що суд прийшов до переконання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому позивачу слід повернути судовий збір, сплачений ним при поданні позову.

Керуючись статтею 13, пунктом 1 частини 1 статті 255, частиною 2 статті 256, статтями 259, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Шулика Максима Юрійовича до Березівської окружної прокуратури Одеської області про звільнення майна з-під арешту закрити у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним при поданні позову до Березівської окружної прокуратури про звільнення майна з-під арешту, що становить 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Роз`яснити сторонам та представнику позивача, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Березівська окружна прокуратура Одеської області, місцезнаходження: м. Березівка Березівського району Одеської області, провулок Шеховца, буд. 10.

Суддя Рябчун А. В.