Ухвала

від 25.09.2024 по справі 953/8429/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8429/24

н/п 1-кс/953/7060/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100000007 від 02.01.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, який займає так звану посаду «командувача відділення 4-го батальйону НОМЕР_1 стрілецького полку» у незаконно утвореному збройному формуванні терористичної організації «Донецька народна республіка», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 12023221100000007 від 02.01.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави; на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що на початку березня 2022 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) військовослужбовці ЗС РФ спільно із незаконно утвореними проросійськи налаштованими збройними формуваннями так званої «ДНР», зокрема так званого «4-го батальйону 202 стрілецького полку «ДНР» у складі якого знаходився військовослужбовець ОСОБА_6 , який займав так звану посаду «командувача відділенням», увійшли на територію населених пунктів с. Петроіванівка та смт. Дворічна, Куп`янського району Харківської області і з вказаного часу взяли їх під свій контроль.

Таким чином ОСОБА_6 брав участь у міжнародному збройному конфлікті, та усвідомлював обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України, діяв в його умовах та у зв`язку з ним.

03.06.2022 приблизно о 14:00 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_6 , перебуваючи на території окупованого збройними силами Російської Федерації та проросійськи налаштованими незаконними збройними формуваннями так званих «ДНР» та «ЛНР» АДРЕСА_3 , разом з іншими невстановленими військовослужбовцями, досудове розслідування відносно яких розслідується у інших кримінальних провадженнях, приїхали на невстановленому в ході досудового розслідування транспортному засобі за місцем мешкання водія НПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ 37948353, ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та мотивів національної нетерпимості, ОСОБА_6 , спільно з іншими невстановленими військовослужбовцями, досудове розслідування відносно яких розслідується у інших кримінальних провадженнях, беручи участь у міжнародному збройному конфлікті, зокрема, усвідомлюючи обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України, діючи в його умовах та у зв`язку з ним, за попередньою змовою групою осіб, будучи кожен озброєний стрілецькою вогнепальною зброєю, невстановленого в ході досудового розслідування зразки та моделі, та одягнутими у військову форму, вийшли із невстановленого в ході досудового розслідування транспортного засобу та зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_7 , де побачивши останнього та розуміючи, що він є громадянином України цивільною особою, тобто особою яка у складі Збройних Сил України чи інших збройних формувань України не перебувала, зброї при собі не мав, участі у бойових діях не брав та до таких дій не готувався, був одягнений у цивільний одяг, тобто належав до категорії цивільних осіб в розумінні ст. 50 ДП І, та який відповідно до ч. 1 ст. 4 Конвенції від 12.08.1949, є особою, що перебуває під її захистом, як такий, що в будь-який момент та за будь-яких обставин опинилися, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами якої вони не є, в порушення ст. ст. 27, 31, 32 Конвенції від 12.08.1949 та під погрозою застосування наявної при них вогнепальної зброї, з метою залякування останнього, що перебували на території домоволодіння, для подальшого пригнічення та подолання будь-якого супротиву, почали погрожувати застосуванням вогнепальної зброї відносно ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 , чим вчинили жорстоке поводження з цивільним населенням.

Під час здійснення вищевказаних незаконних дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї почав вимагати у ОСОБА_7 передати йому автомобіль ТМ «Renault» модель «Duster», 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , ключ запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу який зареєстрований та знаходився на балансі НПП «Дворічанський». ОСОБА_7 погрози сприйняв, як реальну загрозу його життю та здоров`ю, а також життю та здоров`ю його родичів, що може бути з високою імовірністю реалізованою. У зв`язку з погрозами застосування насильства небезпечного для життя з боку військовослужбовця ОСОБА_7 передав автомобіль ТМ «Renault» модель «Duster», 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №3381 від 26.07.2024 502 985, 35 грн, ключ запалення від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яким ОСОБА_6 відкрито заволодів, в подальшому використовуючи його у власних, невійськових цілях для переміщення по АДРЕСА_4 .

Вищезазначене майно отримане в результаті протиправних дій не використовувалось для досягнення воєнної мети, не було пристосовано для здійснення бойових дій, не використовувалось для транспортування боєприпасів, поранених та військовослужбовців, тобто своїми діями ОСОБА_9 порушив закони і звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме вимоги ст. 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

30.08.2024 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.

Так, повідомлення про підозру ОСОБА_6 разом із повістками про виклик на 04.09.2024, 05.09.2024, 06.09.2024 розміщено на офіційному сайти Офісу Генерального прокурора ( ІНФОРМАЦІЯ_3 та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження- газеті «Урядовий кур`єр», випуск від 30.08.2024 за №176 (7836) в томі числі і на електронній версії газети ІНФОРМАЦІЯ_4

У вказані дати та час ОСОБА_6 до слідчого не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив.

На даний час, підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, та знаходиться на тимчасово окупованій території України території, яка підконтрольна рф, тобто державі, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджено рапортом старшого о/у в ОВС УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 від 11.09.2024.

Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України території, яка підконтрольна рф, тобто державі, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України. Притягнути ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м`якого може перешкодити об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

З урахуванням викладених обставин, жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу тримання під вартою, не зможе забезпечити запобіганню існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальним обов`язкам та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення зазначає, що враховуючи положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, є доцільним не обирати підозрюваному ОСОБА_6 альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, просив врахувати данні про особу, щодо вирішення питання про застосування запобіжного заходу покладався на розсуд суду.

Клопотання розглядається слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК Країни за відсутності підозрюваного.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківської області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12023221100000007 від 02.01.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, в газеті кабінету міністрів України «Урядовий кур`єр».

Постановою слідчого відділу СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 11.09.2024 оголошено у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, що підтверджується: показаннями представника потерпілого ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом пред`явлення для впізнання особи ОСОБА_7 ; протоколом пред`явлення для впізнання особи ОСОБА_8 ; протоколом пред`явлення для впізнання особи ОСОБА_12 ; протоколом пред`явлення для впізнання особи ОСОБА_13 ; повідомленням військової частини НОМЕР_3 ; довідкою УКА ГУНП в Харківській області від 03.05.2024; висновком експерта авто-товарознавчої експертизи №3381 від 26.07.2024; даними оперативного підрозділу про причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення (відповіді на запити структурних підрозділів, відповіді УКА ГУНП в Харківській області); даними оперативного підрозділу про переховування ОСОБА_6 від слідства та суду, на тимчасово окупованих територіях України.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що підозрюваний перебуває на території проведення АТО, застосування більш м`яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає запобіжний захід відносно нього у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. З вказаних підстав жодний інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 372, 395, 579, 580 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов`язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Зобов`язати слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_6 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1