Ухвала

від 24.09.2024 по справі 137/1351/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

137/1351/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 с-ще Літин

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Літинський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2024 представник заявниці адвокат Гаврилюк О.В. (уповноважений представляти інтереси останньої на підставі ордеру серії АВ № 1152726 від 10.09.2024 (а.с. 14)) звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що 10.08.2024 при спробі виїхати за межі України ОСОБА_1 було відмовлено у перетині кордону на підставі ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 01.11.2011.

Ознайомившись з матеріалами справи, стало відомо, що таке обмеження було накладено у зв`язку з тим, що у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 18616436 з виконання виконавчого листа № 2-503, виданого 10.09.2009, про стягнення із заявниці на користь ВАТ «Фінанси та кредит» заборгованості у сумі 27 555,24 грн. 01.11.2011 було задоволено подання відділу ДВС, і тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань щодо сплати суми боргу на користь стягувача.

Представник зазначає, що заявниця не отримувала ухвалу та не знала про її існування раніше ніж до 13.08.2024. Також представнику відомо, що на момент розгляду заяви про скасування обмеження у праві виїзду за кордон виконавче провадження, в межах якого заявницю було обмежено у праві виїзду, було знищено, як наслідок виконавчі дії не вчиняються. Відтак, відпала необхідність у застосуванні тимчасового обмеження. За вказаних обставин просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Гаврилюк О.В. до судового засідання не з`явились. 24.09.2024 представник заявниці надіслав на електронну адресу суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у відсутність заявниці та її представника. Заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 23).

Представник Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання також не з`явився. Подав до канцелярії суду клопотання, відповідно до якого просить розгляд заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України проводити без участі представника виконавчої служби. В частині винесення рішення покладається на розсуд суду. Вказаним клопотанням підтверджує, що 28.09.2017 виконавче провадження ВП № 18616436 завершено у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. До того ж у 2021 році зазначене провадження було знищено за строком зберігання. Станом на 23.09.2024 виконавчий лист повторно до виконання не пред`являвся та на виконанні в підпорядкованому відділі не перебуває (а.с. 24).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши подану заяву, письмові позиції представника заявниці та представника відділу ДВС, суд приходить до наступних висновків.

На підтвердження своєї заяви ОСОБА_1 надано постанову від 01.11.2011 відповідно до якої її обмежено у праві виїзду за межі України (а.с. 9).

Рішення від 10.08.2024 ОСОБА_1 відмовлено у перетині державного кордону (а.с. 10).

Листом від 05.09.2024 (а.с. 12) Літинський відділ ДВС повідомляє про те, що 28.09.2017 виконавче провадження № 18616436 завершено та знищено за строком зберігання 2021 році (а.с. 12).

Згідно ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Положення статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язують виконавця вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду та праві керування не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) вжите у ч.5 ст.6 «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» та у п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Одночасно це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Проте особа, що має невиконанні зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не доведено протилежного.

У розумінні ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов`язань.

Ухвалою суду про тимчасове обмеження боржницю ОСОБА_1 було обмежено у праві виїзду за межі України. Проте при цьому не була з`ясована позиція боржника, не встановлено її джерела доходу, а також не враховано неспроможність ОСОБА_1 виконати рішення суду із застосованими обмеженнями.

Застосування тимчасових обмежень до ОСОБА_1 порушує її права, зокрема право на працю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, оскільки продовження тимчасових обмежень, які є предметом розгляду, не є доцільним, оскільки виконавче провадження завершене та знищене.

Керуючись ст.ст. 247, 258-260, 261, 354, 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (громадянки України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 30.08.2018 органом 0524, РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 ), застосоване ухвалою Літинського районною суду Вінницької області від 01.11.2011 року у справі № 6-25/11.

Ухвалу в частині скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України направити для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України ( вулиця Володимирська, 26, Київ, 01601, adpsu@dpsu.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:П. В. Гопкін