Ухвала

від 26.09.2024 по справі 636/5616/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/5616/23 Провадження 2/636/1994/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Золотоверхої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відритому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю за місцем її реєстрації та проживання.

Представник позивача надала заяву, в якій позов підтримала, просила розгляд провести без їх участі.

Відповідач надав заяву, в якій просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю спору щодо місця проживання дитини, оскільки син ОСОБА_3 , 2016 р.н., проживає разом з матір`ю позивачем.

Від третьої особи надійшла заява, в якій представник просила розгляд провести без їх участі, просили винести рішення згідно чинного законодавства в інтересах дитини.

Судом встановлено, що позовні вимоги, з врахуванням уточненої позовної заяви від 05.02.2024, обґрунтовані тим, що 30.04.2016 між сторонами укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дитина ОСОБА_3 16.04.2020 шлюб між сторонами рішенням Чугуївського міського суду Харківської області розірвано. 08.06.2017 рішенням Чугуївського міського суду Харківської області з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини. Позивач повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про сина, займається його вихованням та розвитком. Відповідач про дитину не піклується, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я, розвитком, навчанням, тобто не виконує батьківських обов`язків стосовно сина. Всі питання стосовно дитини вирішуються позивачем самостійно без участі відповідача. Між сторонами існує спір щодо місця проживання дитини, оскільки відповідач заперечує проти постійного проживання сина з матір`ю, бажає забрати його за місцем своєї реєстрації територія військової частини, де відсутні належні умови для виховання та утримання дитини. За місцем проживання матері для дитини влаштовані всі необхідні умови для життя, розвитку, навчання та відпочинку. Тому вважає за доцільне визначити місце проживання сина з нею.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для закриття провадження у справі визначені устатті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19;Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження№ 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Так, в позовній заяві та в уточненій позовні заяві позивач стверджувала, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час подання позовної заяви проживала та проживає разом із матір`ю - позивачем в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як місцем реєстрації сина є місце проживання батька у військовій частині; вказувала, що батько дитини постійно намагається забрати сина, на що органи поліції жодним чином не реагують.

Разом із тим, жодного доказу на підтвердження наведених у позові фактів та обставин щодо поведінки відповідача та наявності між сторонами спору, позивач до суду не надала. Такими доказами могли б бути копії відповідних звернень до правоохоронних органів, пояснення свідків, переписка між сторонами, тощо.

В свою чергу, відповідач у заяві про скасування заочного рішення вказував, і даний факт не оспорений позивачем, що він є військвослужбовцем та проходить службу з 2012 року, в звязку із чим рідко буває за місцем реєстрації. Син після розірвання шлюбу мешкав із матір`ю, але через те, що в теперішній час дитина фактично мешкає із батьками позивача, він звертався до органу опіки з метою проведення перевірки цільового використання сплачуваних ним на утримання дитини аліментів.

В судовому засіданні вказані твердження не спростовані жодними належними та допустимими доказами.

Будь-які докази на підтвердження відсутності згоди або оспорювання відповідачем місця проживання дитини, чинення перешкод у спілкуванні і вихованні сина, утримання відповідачем дитини біля себе за допомогою фізичного чи психологічного насильства відсутні. Тобто позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності спору, чинення перешкод або заперечення відповідачем визначенню місця проживання сина з матір`ю.

Сімейним кодексом України врегульовано процедуру визначення місця проживання дитини державними органами (зокрема судом) лише в разі наявності спору між батьками. Офіційної процедури визначення місця проживання дитини в разі відсутності спору із залученням державного апарату не існує.

Суд вважає, що у даній справі сторони, як це і передбачено положеннями ст. 160 СК України, визначили місце проживання дитини з матір`ю за взаємною згодою, що не потребує втручання з боку органу опіки та піклування, а також будь-якого судового захисту прав позивача.

Спір у цій справі ініціювала мати дитини, з якою син й так фактично проживає, і від якої батько дитини не вимагає змінити її місце проживання. Суд же вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин щодо обставин проживання дитини, які не існують.

За відсутності позову одного з батьків, з яким не проживає дитина, не вимагається підтвердження судом факту наявності в одного з батьків права на визначення місця проживання дитини, визнання такого права тощо, для цього відсутні процесуально-правові підстави.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження №12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду встановлення відсутності предмету спору на час подання позовної заяви так і після відкриття провадження у справі, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч. 1ст. 255ЦПК Українисуд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Золотоверха