Вирок

від 26.09.2024 по справі 725/8737/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/8737/24

Номер провадження 1-кп/725/188/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024260000000083 від 08.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Чернівецької області, с. Тарасівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», денної форми навчання, офіційно працюючого на посаді оглядача-ремонтника вагонів 5 розряду на пункті технічного обслуговування вагонів Чернівці АТ «Українська залізниця», не неодруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, та ч.2 ст.114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1 та ч.2 ст.114-2 КК України, а саме: в перешкоджанні законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 в особливий період, та у поширенні інформації про розташування органу військового управління у складі ІНФОРМАЦІЯ_7, за можливості його ідентифікації на місцевості, при цьому така інформація не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставинах.

Так,громадянин України ОСОБА_5 знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а в соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, вирішив перешкодити законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

З метою перешкоджання діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 зі здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці, використовуючи власний мобільний телефон м арки «IРhone 13 Pro», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із мобільними номерами - НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який приєднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Тelegram» під ім`ям користувача « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), прив`язаним до його номеру телефону НОМЕР_3 , розповсюдив у даному месенджері, на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ), загальна кількість учасників, якого складає приблизно 2 000 користувачів, текстові повідомлення з інформацією про місця розташування спільних блок-постів ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступного змісту:

-31.01.2024 року о 07:14 опубліковано «Бп перед в`їздом на Чернівці »;

-31.01.2024 року о 07:18 опубліковано «Перед поворотом як на добробут»;

-08.02.2024 року о 06:45 опубліковано «Бп походу зелений гай бо тцк стоят там но не бачив щоб спиняли»;

-19.02.2024 року о 08:51 опубліковано «Бпкурат»;

-20.02.2024 року о 07:11 опубліковано «Бп перед поворотом на добробут»;

-26.02.2024 року о 08:53 опубліковано «Бп зелений гай»;

-08.03.2024 року о 12:27 опубліковано «Уже нікого нема»;

-31.03.2024 року о 07:14 опубліковано «Тарасівці-Чернівці чисто».

Крім цього, ОСОБА_5 перебуваючи 01.04.2024 року на території залізничного вокзалу станції « Чернівці », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив приховану фотофіксацію роботи спільного контрольного пункту (тимчасового блокпосту) ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, о 08:50 год. використовуючи власний мобільний телефон марки «IРhone 13 Pro», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із мобільними номерами - НОМЕР_5 та НОМЕР_4 , який приєднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Тelegram» під ім`ям користувача « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), прив`язаним до його номеру телефону НОМЕР_5 , розповсюдив у даному месенджері, на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ), фотографію розгорнутого спільного контрольного пункту (тимчасового блокпосту) ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписавши фото «Жд блок пост».

При цьому зазначені повідомлення ОСОБА_5 відповідали фактичному місцю знаходження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідні періоди часу та були доступні всім користувачам спільноти.

Таким чином, вказані дії ОСОБА_5 акцентували увагу учасників каналу саме на діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не на інші аспекти інформаційного суспільства. Тим самим, ОСОБА_5 умисно створив перешкоди та обмеження у законній діяльності військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні ними своїх службових обов`язків в особливий період.

Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст.ст.1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Здійснивши розміщення у месенджері «Тelegram» в каналі «ІНФОРМАЦІЯ_4» ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 втрутився в його законну діяльність та створив перешкоди та перепони в діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 в особливий період, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-1 КК України.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи 01.04.2024 року на території залізничного вокзалу станції « Чернівці », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з використанням власного мобільного телефону марки «IРhone 13 Pro», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із мобільними номерами - НОМЕР_5 та НОМЕР_4 , здійснив приховану фотофіксацію місця розташування спільного контрольного пункту (тимчасового блокпосту) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надалі, 01.04.2024 о 08:50 год. ОСОБА_5 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «IРhone 13 Pro», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із мобільними номерами - НОМЕР_5 та НОМЕР_4 , який приєднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Тelegram» під ім`ям користувача « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), прив`язаним до його номеру телефону НОМЕР_5 , розмістив у даному месенджері, на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ), зроблене ним фотозображення розташування розгорнутого спільного контрольного пункту (тимчасового блокпосту) до якого входили: органи військового управління у складі ІНФОРМАЦІЯ_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також працівники правоохоронного органу - ГУ НП України, з можливістю ідентифікації вказаних військових підрозділів на місцевості, шляхом здійснення підпису під вказаним фотозображенням: «Жд блок пост».

Тобто, ОСОБА_5 несанкціоновано поширив інформацію щодо розташування органу військового управління у складі ІНФОРМАЦІЯ_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , з можливістю його ідентифікації на місцевості, при цьому така інформація не є загальнодоступною, не розміщувалася у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_8 й відповідно органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду укладену між ним та обвинуваченим, за участі захисника, угоду про визнання винуватості від 26 вересня 2024 року, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред`явлених обвинувачень, а також сторони дійшли згоди, що за вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень обвинувачений понесе покарання: за ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 2 ст. 114-2 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 70 КК України між сторонами угоди погоджено, що обвинуваченому буде призначено остаточне покарання шляхом поглинення покарань у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробування з покладенням на ОСОБА_5 обов`язки передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В угоді також зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, та ч.2 ст.114-2 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення й відповідно дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити зазначену угоду та призначити узгоджену в ній міру покарання.

Прокурор та захисник обвинуваченого в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Крім того, в ході судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті та загальним засадам призначення покарання, у тому числі щодо можливості застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Суд переконався, що в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, а саме в межах санкцій за ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки; та за ч. 2 ст. 114-2 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 років, з призначенням на підставі ст. 70 КК України остаточного покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням у вигляді 5 років позбавлення волііз звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, ураховуючи тяжкість злочинів та особу обвинуваченого, який особою молодого віку, навчається на денній формі навчання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», офіційно працевлаштований - працює на посаді оглядача-ремонтника вагонів 5 розряду на пункті технічного обслуговування вагонів Чернівці АТ «Українська залізниця», позитивно характеризується по місцю навчання, роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, а також зважаючи на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, суд вважає, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання також враховано обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, та ч.2 ст.114-2 КК Україниі ухвалення обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст. 376, 468-470, 472, 473, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду, укладену 26 вересня 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником про визнання винуватості.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, та ч.2 ст.114-2 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 114-2 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені витрати на залучення експерта у розмірі 6 058 гривень 24 копійки.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці 23 квітня 2024 року на мобільний телефон марки «Apple Iphone 13 Pro» зеленого кольору на 256 gb, із S/N: НОМЕР_6 , який 19.04.2024 року було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.

Речові докази:

- «мобільний телефон марки «Apple Iphone 13 Pro» зеленого кольору на 256 gb, із S/N: НОМЕР_6 , який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_9, після набрання вироком законної сили, - повернути ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга подається до Чернівецького Апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1