Ухвала

від 25.09.2024 по справі 916/1591/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

25 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1591/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, Г.І. Діброви,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від позивача: І.В. Верхацький;

від відповідача: не з`явився;

від прокуратури: В.В. Бурова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

про зупинення провадження у справі

при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та Херсонської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 (суддя Ю.І.Мостепаненко, м. Одеса, повний текст складено 07.06.2024)

у справі №916/1591/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг

до відповідача: Управління освіти Каховської міської ради

про стягнення 3 588 190,53 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління освіти Каховської міської ради, в якій просило стягнути з відповідача 3588190,53грн. заборгованості, у тому числі: 2 585 262,06 грн. суму основної заборгованості, 362 564,28 грн. пені, 103 542,73 грн. 3% річних та 536 821,46 грн. інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №20-1032/21-БО-Т від 03.11.2021, в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природній газ за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг задоволено частково. Стягнуто з Управління освіти Каховської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг основний борг в сумі 2 585 262,06 грн., пеню в сумі 36 256,43 грн., 3% річних в сумі 103 542,73 грн., інфляційні втрати у сумі 536 821,46 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 43 058,29 грн. В решті частини позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив факт неоплати Управлінням освіти Каховської міської ради за спожитий природний газ, а відтак відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання відповідно до умов п.5.3 договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій сумі 2 585 262,06 грн.

Щодо нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних витрат суд першої інстанції, перевіривши правильність розрахунків, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем основного зобов`язання за спірним договором, дійшов висновку про обґрунтованість вказаних вимог, а відтак задовольнив їх в повному обсязі.

Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій у вигляді пені місцевий господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, однак з огляду на інтереси сторін, співвідношення суми пені із основним боргом, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3% річних, керуючись своїми дискреційними повноваженнями, суд зменшив суму пені на 90% до 36 256,43 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 у справі №916/1591/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 326 307,85 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

На переконання апелянта суд неспівмірно зменшив заявлені до стягнення пеню на 90%, чим порушив принципи та підходи Верховного Суду у застосуванні ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України. Суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України, не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене згаданими нормами. Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача по справі в період виникнення правовідносин. Саме по собі покликання на таке скрутне фінансове/матеріальне становище не є автоматичною підставою для зменшення пені на підставі вказаних вище положень закону.

Херсонська обласна прокуратура також не погодилась з ухваленим рішенням суду та звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в інтересах Управління освіти Каховської міської ради, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області 05.06.2024 у справі №916/1591/24 частково, стягнути з Управління освіти Каховської міської ради основний борг в сумі 1 514 059,85 грн., а у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги Херсонської обласної прокуратура зводляться до наступного:

-матеріали справи не містять доказів постачання позивачем природного газу саме відповідачу, починаючи з 24.02.2022, тобто з моменту військової агресії російської федерації та окупації території Каховської міської територіальної громади;

-відповідно до ч.2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Таким чином, позивач в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність з постачання газу за договором №20-1032/21-БО-Т від 03.11.2021;

-усі підписані ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у справі акти приймання-передачі природного газу в період часу з лютого по квітень 2022 року, складені у порушення ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не створюють жодних правових наслідків та не є належними доказами, що підтверджують виконання останнім своїх зобов`язань за Договором;

-в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково застосував положення Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу, затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 та № 2496 відповідно, оскільки під час режиму тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються (ч. 8 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»);

-відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території;

-надана позивачем роздруківка електронної переписки з відповідачем (паперова копія знімку екрану монітору комп`ютера) не є належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем актів приймання-передачі поставленого природного газу;

-матеріали справи не містять даних Інформаційної платформи Оператора ГТС на підставі яких формувались акти приймання-передачі природного газу на дати їх складання, відповідно до п. 3.5 Договору. Натомість у матеріалах справи міститься лише узагальненні дані щодобових обсягів споживання за період з 01.11.2021 по 31.12.2022;

-судом не досліджувався та залишився поза увагою той факт, що при наявній заборгованості за січень 2022 року Постачальник не скористався правом та не здійснив заходи щодо припинення постачання природного газу Споживачу, розуміючи факт окупації Каховського району;

-невиконання грошового зобов`язання боржником мало місце через прострочення кредитора, у зв`язку з чим він має бути звільненим від відповідальності, яка передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки порушення грошового зобов`язання у вигляді його прострочення боржником не настало (позивачем не доведено надання відповідачу актів приймання-передачі природного газу, на підставі яких виникає обов`язок на оплату) і в такому разі вважається, що виконання зобов`язання відстрочено на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України), а відтак стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є незаконним.

06.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування клопотання заявник зазначив, предметом розгляду даної справи є стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за спожитий природний газ за Договором постачання природного газу від 03.11.2021 №20-1032/21-БО-Т у період з листопада 2021 по квітень 2022. Природний газ постачався на територію, яка станом на момент вчинення спірних поставок перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації. Ухвалою від 27.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 30.08.2024 призначив розгляд справи № 908/1162/23 на 18 жовтня 2024 року о 10:30

Дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, оскаржуване рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 справу № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК до Комунального некомерційного підприємства Територіальне медичне об`єднання Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1593623,84 грн передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалу мотивовано тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 стосовно того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №908/1162/23.

Оскільки правовідносини у справі №916/1591/24 і у справі №908/1162/23 стосуються застосування положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, колегія суддів вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Оскільки відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі №916/1591/24 та у справі №908/1162/23 є подібними, а також беручи до уваги доводи Херсонської обласної прокуратури стосовно розповсюдження на спірні правовідносини дії Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, беручи до уваги, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23 (зокрема щодо застосування саме приписів статей 13 та 13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі №916/1591/24, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/1591/24 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №908/1162/23.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, 229, 232 235, 281 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про зупинення провадження у справі №916/1591/24 задовольнити.

2.Зупинити апеляційне провадження у справі №916/1591/24, відкрите за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024, до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 25.09.2024

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяГ.І. Діброва

СуддяЯ.Ф. Савицький