Постанова

від 20.09.2024 по справі 910/6617/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2024 р. Справа№ 910/6617/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 (повний текст складено 15.01.2024)

у справі № 910/6617/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ"

про стягнення 237 975,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" (далі - ОК "Промінь-Київ", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 237 975,20 грн, з яких: 236 256,09 грн основного боргу, 1 218,56 грн інфляційних втрат та 500,55 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/6617/23 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" заборгованість в розмірі 236 256,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 218,56 грн, 3% річних в розмірі 500,55 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 569,63 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач шляхом споживання електричної енергії та оплати рахунку за спожиту у січні 2019 року електричну енергію фактично приєднався до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблено позивачем на основі Типового договору (Додаток 6 до Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Приєднавшись до вказаного Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання, зокрема, щодо оплати вартості спожитої електричної енергії, оскільки у відповідності до положень статті 634 Цивільного кодексу України не міг запропонувати свої умови Договору чи вносити до нього зміни.

Заборгованість відповідача за спірний період визначена на підставі даних про обсяги спожитої електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу - АТ "Укранська" в особі Філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця", на ліцензійній території якого знаходиться відповідач.

Дослідженням наданих позивачем доказів та умов Договору суд першої інстанції, встановивши, що відповідач за спожиту у спірний період електроенергію загальною вартістю 264 551,01 розрахувався частково, в сумі 28 294,92 грн, доказів сплати боргу в повному обсязі не надав, визнав обгрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості та нарахованих інфляційних втрат і 3% річних, перевіривши надані позивачем розрахунки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОК "Промінь-Київ" 15.02.2024 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/6617/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні заборгованості за електричну енергію у повному обсязі з покладенням судових витрат на позивача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи; не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Узагальнені доводи скаржника зводяться до того, що стягнення заборгованості відбулося:

- без встановлення факту погодження між сторонами спору всіх істотних умов Договору про постачання елекричної енергії постачальником універсальних послуг;

- без встановлення факту надання позивачем відповідачу у спірний період послуг з постачання електричної енергії в об`ємі, визначеному у листі №ЕЕЦ-17/3713 від 01.11.2022 ВП "Київське регіональне відділення "Енергозбут" Філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця", без перевірки даних комерційного обліку електричної енергії та статусу вказаного суб`єкта правовідносин і повноважень особи, яка склала і підписала від його імені цей лист.

Також скаржником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що оскаржуване рішення від 15.01.2024 було ним отримано поштою 31.01.2024, що підтверджується матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 справу №910/6617/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6617/23, відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОК "Промінь-Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у даній справі до надходження до суду матеріалів справи.

22.02.2024 матеріали справи №910/6617/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з частиною 10 вказаної статті цього Кодексу визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки позивачем оскаржується в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у справі з ціною позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та встановлення обставин справи не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, заявленого позивачем в апеляційній скарзі, про розгляд справи за участю відповідача, та вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 задоволено заяву ОК "Промінь-Київ", поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6617/23, відкрито апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОК "Промінь-Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

Позиція інших учасників справи.

04.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши про їх необгрунтованість та безпідставність з огляду на таке:

-відповідач шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплатою рахунку за спожиту у січні 2019 року електичну енергію, виставленого позивачем, приєднався до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору);

-платіжна поведінка відповідача (протягом майже трьох років відповідач здійснював оплати з посиланням на виставлені позивачем рахунки) додатково підтверджує факт укладення спірного Договору;

-факт приєднання відповідача до Договору свідчить про прийняття ним запропонованих в Договорі умов;

-наявність укладеного Договору про надання послуг розподілу між відповідачем та АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут", як оператором системи розподілу, підтверджується тим, що починаючи з 2019 року останнє щомісячно надавало позивачу інформацію про обсяги спожитої відповідачем електроенергії, на підставі яких відповідачу виставлялись рахунки та ним оплачувались;

-за спірний період обсяги спожитої відповідачем електроенергії та, відповідно, наявність укладеного Договору про розподіл електричної енергії підтверджено листом від 07.11.2022 №ЕЕЦ-17/3713, який підписаний шляхом накладення ЕЦП, про що свідчить наявна в матеріалах справи паперова копія протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису;

-визначення розміру грошового зобов`язання відповідача за спожиту електричну енергію є належним, оскільки здійснено на підставі даних отриманих від оператора системи розподілу та не оспорювалися відповідачем у судовому порядку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ТОВ "Київські енергетичні послуги" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі постанови № 429 від 14.06.2018.

З 01.01.2019 позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території міста Києва.

ОК "Промінь-Київ" шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати 06.03.2019 рахунку за спожиту у січні 2019 року електричну енергію, що підтверджується випискою по рахунку позивача, приєднався до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додаток 6 до Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідачу присвоєно особовий рахунок №44335015, у програмному комплексі позивача зобліку юридичних споживачів електричної енергії Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладений з відповідачем шляхом приєднання, зареєстрований за реквізитами - 44335015ПУ від 01.01.2019.

Згідно з пунктом 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 Договору).

За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

За умовами пунктів 5.7, 5.8, 5.10 Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Як зазначає позивач, враховуючи технічні характеристики об`єктів відповідача та потреби, для яких здійснюється постачання електричної енергії, відповідач приєднався до Договору на умовах публічної комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція).

З огляду на спірний період, визначений позивачем у даній справі (серпень, вересень, грудень 2021 року, січень, лютий, серпень, жовтень 2022 року), суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи бере до уваги Комерційну пропозицію "Універсальна" (Додаток 2 до договору про постачання електичної енергії постачальником універсальних послуг) постачальника універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів у редакції, чиннній з 01 серпня 2021 року.

Так, абзацем 1 пункту 4 Комерційної пропозиції визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції (абзац 3 пункту 4 Комерційної пропозиції).

Пунктом 2 Комерційної пропозиції передбачено, що постачання електричної енергії за Договором здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема, відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1177.

За змістом абзацу 1 пункт 5 Комерційної пропозиції визначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Згідно з абзацем 4 пункту 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

За умовами абзаців 5-7 пункту 5 Комерційної пропозиції виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет". Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особистий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Договір в частині постачання електричної енергії, діє виключно у межах строку дії договору споживача про надання послуг з розподілу, враховуючи розповсюдження його дії на окремі точки розподілу (за наявності декількох точок розподілу). У разі закінчення терміну дії, припинення або розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу цей Договір припиняє свою дію. В такому випадку сторони зобов`язуються здійснити взаєморозрахунки за цим Договором протягом 10 календарних днів від дати припинення дії Договору (абзац 9 пункту 10 Комерційної пропозиції).

За змістом абзацу 8 пункту 12 Комерційної пропозиції при наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи.

У разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов Договору умовам, визначеним в цій Комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї Комерційної пропозиції (абзац 10 пункту 12 Комерційної пропозиції).

По всім питанням не врегульованим Договором або цією Комерційною пропозицією, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (абзац 11 пункту 12 Комерційної пропозиції).

В абзаці 12 пункту 12 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі внесення змін до чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють правовідносини, пов`язані з постачанням електричної енергії постачальником універсальних послуг інакше, ніж встановлено цим Договором або Комерційною пропозицією, то сторони повинні керуватись вимогами чинного законодавства України до приведення умов Договору та Комерційної пропозиції у відповідність до чинного законодавства України.

Аналогічні положення також містилися у пункті 12.12 Комерційної пропозиції постачальник універсальних послуг ТОВ "Київські Енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів "Універсальна" (Додаток 2 до Договору про постачання електичної постачальником універсальних послуг) у редакції, чинній на момент проведення відповідачем оплати вартості електроенергії, спожитої у січні 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за періоди з 01.08.2021 по 30.09.2021, з 01.12.2021 по 28.02.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.10.2022 по 31.10.2022 було спожито електричну енергію загальною вартістю 264 551,01 грн, що підтверджується рахунками № 44335015/8/1 від 01.09.2021 на суму 15 542,22 грн, № 44335015/9/1 від 01.10.2021 на суму 9 360,53 грн, № 44335015/12/1 від 01.01.2022 на суму 49 778,08 грн, № 44335015/1/1 від 01.02.2022 на суму 71 574,06 грн, № 44335015/2/1 від 01.03.2022 на суму 73 919,57 грн, № 44335015/8/1 від 01.09.2022 на суму 8 227,63 грн та № 44335015/10/1 від 01.11.2022 на суму 36 148,92 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач за поставлену електричну енергії розрахувався частково, у розмірі 28 294,92 грн, внаслідок чого у ОК "Промінь-Київ" за вказаний період утворилась заборгованість в сумі 236 256,09 грн.

З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача на свою користь 236 256,09 грн заборгованості, 1 218,56 грн інфляційних втрат та 500,55 грн 3 % річних.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на не доведення позивачем факту приєднання відповідача до Договору та не підтвердження фактів споживання ним електричної енергії.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями частини 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 15 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 93 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Частинами 1, 4 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та/або малому непобутовому споживачу, який знаходиться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

За приписами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абзацем 5 пункту 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (у редакції, чинній станом на момент фактичного споживання відповідачем електроенергії у січні 2019 року та оплати її вартості) також передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Тобто, чинним законодавством передбачено три альтернативні способи приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідач, здійснюючи оплату вартості спожитої електроенергії у сумі 25 081,81 грн на рахунок позивача у платіжному документі у розділі"призначення платежу" зазначив: "Оплата за активну електроенергію за січень 2019р., згідно рахунка №44335015/1/1 від 01.02.19р., в т.ч. ПДВ 4180,30 грн".

Таким чином, з огляду на встановлені у даній справі обставини суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач шляхом споживання електричної енергії та оплати рахунку за спожиту у січні 2019 року електричну енергію, фактично приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розробленим позивачем та розміщеним на його офіційному веб-сайті.

При цьому з огляду на положення статті 634 Цивільного кодексу України, відповідач не міг запропонувати свої умови цього Договору чи вносити зміни до нього.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що зважаючи на норми пункту 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 у кореспонденції з пунктом 12.12 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору) спростовуються твердження відповідача про те, що ним не акцептовано спірний Договір, оскільки ним не заповнювалася, не підписувалася та не передавалася позивачу заява-приєднання.

З огляду на доведеність факту приєднання відповідача до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який відповідає Типовому договору, затвердженому Регулятором, суд першої інстанції підставно відхилив аргументи відповідача про відсутність погодження між сторонами умов цього Договору.

Зазначеним спростовуються доводи відповідача про те, що в Договорі, який міститься в матеріалах справи, відсутні всі істотні умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а суд першої інстанції не перевірив його зміст.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Частинами 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" ТОВ "Київські енергетичні послуги" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018.

Спір у цій справі виник у зв`язку із неповною оплатою відповідачем спожитої у періоди з 01.08.2021 по 30.09.2021, з 01.12.2021 по 28.02.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022 електричної енергії.

У якості підтвердження обсягів споживання позивачем надано лист № ЕЕЦ-17/3713 від 07.11.2022 оператора системи розподілу - ВП "Київське регіональне відділення "Енергозбут" Філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця", у якому наведено інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії відповідачем у період з 01.12.2020 по 13.10.2022.

За доводами апеляційної скарги відповідач стверджує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази, якими має підтверджуватися обсяг спожитої відповідачем електроенергії, статутусу суб`єкта, який надав інформацію про такі обсяги та особу, яка склала та підписала відповідний лист із вказаною інформацією.

Перевіривши зазначені доводи скаржника, суд апеляційної інстанції їх відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

За приписами підпункту 3 пункту 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється лише за умови, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Наведені положення ПРРЕЕ свідчать про неможливість споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором систему розподілу.

Відповідно до пункту 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу.

Згідно з пунктом 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до пункту 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб:

функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку та агрегації даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії;

оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО, учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку;

ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

При цьому за приписами пункту 8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Отже, з наведеного убачається, що при здійсненні нарахувань позивач правомірно використав інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надав оператор системи розподілу, дані від якого є більш пріорітетними відносно даних, отриманих від споживача.

Поряд з цим, стверджуючи про недоведеність обсягів спожитої ним електроенергії, врахованих позивачем при визначенні вартості фактично поставленої споживачу електроенергії у спірний період на підставі даних АТ "Українська залізниця", відповідач їх не спростував як доказами укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з іншим оператором систему розподілу, так і доказами врегулювання розбіжностей щодо їх визначення відповідно до Кодексу комерційного обліку чи в судовому порядку. За таких обставин, відповідно до положень абзацу 8 пункту 12 Комерційної пропозиції за відсутності будь-яких спорів з оператором системи розподілу, позивач правомірно здійснив розрахунок вартості фактично спожитої електричної енергії на підставі обсягів, визначених оператором системи розподілу, на ліцензійній території якого знаходиться відповідач.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що лист АТ "Українська залізниця" від 07.11.2022 за №ЕЕЦ-17/3713 не містить підпису уповноваженої особи, оскільки наявною в матеріалах справи паперовою копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.11.2022 підтверджується підписання цього листа шляхом накладення ЕЦП підписантом - начальником регіонального відділення Паталаха Сергієм Анатолійовичем.

Згідно з пунктом 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Як вбачається з умов Договору, споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію на підставі рахунків постачальника.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20-го календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (пункт 4.13 ПРРЕЕ).

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 4.14 ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5 Комерційної пропозиції передбачено змішаний порядок розрахунків, а саме здійснення попередньої оплати виходячи з прогнозованого обсягу споживання та здійснення остаточного розрахунку за фактично спожиту електричну енергію у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за спірний у даній справі період є таким, що настав.

Отже, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 236 256,09 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги ТОВ "Київські енергетичні послуги" щодо стягнення основного боргу у вказаній сумі обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання у встановлений Договором строк, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для нарахування позивачем у даних спірних правовідносинах 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період прострочення, враховуючи дату, з якої зобов`язання вважаються простроченими, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заявлених позивачем вимог і в цій частині та визнав обґрунтованими до стягнення суму 3% річних у розмірі 500,55 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 1 218,56 грн.

Зважаючи на викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, зокрема, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі №910/6617/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі 910/6617/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6617/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко