Рішення

від 23.09.2024 по справі 296/8892/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/8892/23

2/296/560/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Драча Ю.І.

за участю секретаря Алексеєнко В.В., Дальянської В.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 655520,71 грн.

Позов обгрунтовано тим, що з 01.03.2019 по 28.06.2023 позивач працювала у АТ «Житомиргаз» на посаді члена правління директора комерційного АТ «Житомиргаз». 28.06.2023 голова правління АТ «Житомиргаз» видав наказ № 216/ос про звільнення позивача відповідно до п. 5 ст. 41 КЗпП України. Другим пунктом вказаного наказу було зобов`язано головного бухгалтера нарахувати та виплатити ОСОБА_3 згідно ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу у розмірі шістьох середньомісячних заробітних плат та грошову компенсацію за сорок календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки. Однак, заборгованість по заробітній платі позивачу фактично сплачена лише 25.07.2023. Враховуючи несвоєчасність виплати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 28.06.2023 по 25.07.2023 становить 655520,71 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

16.10.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що виплачена ОСОБА_3 у травні 2023 року премія у розмірі 1 242 240,00 грн. є нелегітимною, оскільки для прийняття такого рішення про її виплату у Наглядової ради товариства не було законних підстав. Відповідний протокол Наглядової ради від 12 травня 2023 року, яким було запроваджено виплату даної премії, в подальшому самостійно скасовано новим складом Наглядової ради та прийнято рішення про перерахунок розрахункових виплат.

Зазначено, що згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України позивачу було розраховано суму середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 19 робочих днів у розмірі 145105,09 грн. (після відрахування податків та зборів сума до виплати становить 116806,60 грн.

Таким чином, за рахунок вже перерахованої на користь позивача суми коштів у розмірі 1606802,72 грн. позивачу було виплачено: 1001310,82 грн. вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку у тому числі інші виплати; - 116806,60 грн. середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 19 робочих днів. Внаслідок чого виникла сума переплати у розмірі 488682,30 грн., яка підлягає поверненню позивачем відповідачу.

30.11.2023 представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначено, що відповідачем визнано той факт, що ним порушено вимоги ст. 49,116 КЗпП щодо здійснення розрахунку в строки зазначені законодавством. Також вказано, що наказ № 34/уп від 17.05.2023 видавався на підставі протоколу засідання Наглядової ради № 12//05-2023 від 12.05.2023, який не скасовано, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, вказав на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Наказом №2016/ос про звільнення ОСОБА_3 від 28.06.2023 на підставі протоколу № 2/23 від 27.06.2023 засідання Наглядової ради АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» звільнено з 28 червня 2023 року з посади Члена Правління Директора комерційного АТ «Житомиргаз» ОСОБА_3 згідно п.5 ст. 41 КЗпП України (а.с. 5).

12 травня 2023 року Наглядовою радою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» затверджено Протокол №12/05-2023, за змістом якого, зокрема, по питанню порядку денного «Про виплату Голові та членам Правління Товариства премії (заохочення)» вирішено виплатити Голові та членам Правління Товариства премію (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року в наступному розмірі, зокрема: директору фінансовому 1 242 240,00 грн.

Відповідно до наказу № 34/уп від 17.05.2023 Про виплату Голові правління та членам правління премії, вирішено виплатити, зокрема, ОСОБА_3 1242240,00 грн.

Відповідно до розрахунку компенсації за невчасно здійсненої виплати при звільненні за 19 робочих дня ОСОБА_3 виплачено 116806,60 грн.

В той же час, посилаючись на неповне здійснення Відповідачем відповідних виплат, та вказуючи у позові розрахунок до якого включено суму премії виплачену у травні місяці 2023 року в сумі 1242240,00 грн., та, відповідно, більші суми інших нарахувань (за рахунок збільшення величини середнього заробітку за рахунок врахування премії у 1 242 240,00 грн.), Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом.

Відтак, фактично предметом спору в даній справі є вирішення питання про включення до розрахунку середнього заробітку Позивача при обрахуванні їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суми виплаченої у травні 2023 року премії в розмірі 1 242 240,00 грн.

Так, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати:

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пiзнiше наступного дня пiсля пред`явлення звільненим працiвником вимоги про розрахунок. В разi спору про розмiр сум, належних працiвниковi при звiльненнi, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цiй статтi строк виплатити не оспорювану ним суму.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 зазначила, що «належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо)».

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Частиною першою статті 83 КЗпП України та частиною першою статті 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

Розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (надалі «Порядок») (в редакції, чинній станом на день звільнення Позивача).

Відповідно до пункту 1 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема:

а) надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами) (далі відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

є) виплати вихідної допомоги.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Перелік виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати врегульовано Розділом ІІІ Порядку.

Так, згідно з пунктом 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з пунктом 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям;

о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, за змістом Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані (за механізмом, визначеним Абзацом третім пункту 3 Порядку).

Так, як встановлено Судом, за умовами Контракту від 30 травня 2022 року, укладеного Відповідачем з ОСОБА_3 , за виконання обов`язків, передбаченим цим Контрактом, Працівнику встановлюється щомісячна винагорода (надалі «Посадовий оклад») у розмірі, визначеному в Додатку до цього Контракту (пункт 6.1 Контракту) (том 2, а.с. 11-15).

Додаткові виплати при виконання працівником обов`язків, передбачених цим Контрактом, встановлюються сторонами в Додатку до цього Контракту.

За умовами Додатку до Контракту від 30 травня 2022 року, укладеного між сторонами, (том 2, а.с. 16), за виконання обов`язків, передбачених Контрактом, працівнику встановлено щомісячний Посадовий оклад у розмірі 120 000 грн. (пункт 1 Додатку до Контракту).

Сторони одночасно обумовили, що в розмірі Посадового окладу працівника вже враховані ті види матеріального заохочення, що відображають характер та інтенсивність роботи члена Правління Товариства (режим роботи, виконувані функції, робоче навантаження, минулі досягнення, відпрацьований стаж, професійну майстерність тощо), і в подальшому не можуть бути додатково нараховані (виплачені) працівнику (пункт 2 Додатку до Контракту).

Таким чином, за умовами Контракту у розмір посадового окладу Позивача вже включено ті види матеріального заохочення, що відображають характер та інтенсивність його роботи (режим роботи, виконувані функції, робоче навантаження, минулі досягнення, відпрацьований стаж, професійну майстерність тощо), і чітко зазначено, що в подальшому ці види заохочення не можуть бути додатково нараховані (виплачені) працівнику.

Крім того, пунктом 5 Додатку до Контракту сторони узгодили розмір Річної премії Позивача у 480 000 грн.

Згідно ж пункту 9 Додатку до Контракту сторонами визначено, що працівнику можуть сплачуватись інші місячні премії (заохочення), за рішенням Наглядової ради Товариства.

Тобто, у спірних відносинах сторонами чітко обумовлено конкретний розмір посадового окладу Позивача у 120 000,00 грн. (куди вже враховано ті види матеріального заохочення, що відображають характер та інтенсивність роботи члена Правління Товариства (режим роботи, виконувані функції, робоче навантаження, минулі досягнення, відпрацьований стаж, професійну майстерність тощо), і які в подальшому не можуть бути додатково нараховані (виплачені) працівнику); також встановлено розмір річної премії Позивача у 480 000,00 грн.

Однак, у пункті 9 Додатку до Контракту передбачено можливість виплати працівнику інших місячних премій (заохочень), за рішенням Наглядової ради Товариства, тобто без деталізації порядку, підстав та умов, а також періодичності (систематичності) таких виплат.

Таким чином, суд вважає, що виплата премії у сумі 1 242 240,00 грн. за перші чотири місяці 2023 року члену правління товариства не може вважатись систематичною виплатою, оскільки була виплачена одноразово, доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд відносить дану виплату до передбачених підпунктом «б» пункту 4 Порядку №100 одноразових виплат (перелік яких в даному пункті не є вичерпним), тобто витрат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати.

Таким чином, суд не вбачає підстав для врахування отриманої позивачем у травні 2023 року премії у розмірі 1 242 240,00 грн. до розрахунку його середньої заробітної плати розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Беручи до уваги розрахунок компенсації за невчасно здійсненої виплати при звільненні за 19 робочих днів ОСОБА_3 , наданий представником відповідача (без урахування премії у розмірі 1 242 240,00 грн) сума компенсації за час затримки розрахунку при звільненні склала 116809,60 грн. та була виплачена ОСОБА_3 25.07.2023.

Доводи сторони відповідача про нелегітимність виплаченої позивачу у травні 2023 року премії у розмірі 1 242 240,00 грн. у зв`язку з відсутністю кворуму Наглядової ради суд до уваги не бере, оскільки посилання відповідача на наявність зловживань в установленому порядку не доведено (кримінальне провадження з цього приводу триває). Крім того, вказану премію у розмірі 1 242 240,00 грн. було виплачено позивачу до скасування відповідачем наказу про її виплату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 116,117 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273,354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Юрій ДРАЧ

Повний текст рішення складено 26.09.2024