Постанова

від 09.04.2024 по справі 904/2701/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2701/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 (суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/2701/23

за первісним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола", м.Дніпро

про стягнення 49 515, 70 грн. та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола", м.Дніпро

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

про стягнення 509 920, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі-Позивач) 26.05.2023 року звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму штрафних санкцій за Договором №527-22 (ЦЗ) від 29.09.2022 року у розмірі: 49515,70 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

20.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" до канцелярії суду подало зустрічну позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій просить суд стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" борг за поставлений та неоплачений товар у сумі 155 520,00 грн та вартість не повернутих піддонів у сумі 351 400,00 грн, разом 509 920,00 грн та судові витрати по справі.

05.09.2023 канцелярія Господарського суду Дніпропетровської області зареєструвала позовну заяву (в новій редакції) про стягнення штрафних санкцій (арк.с. 39-67 Т.3), в якій Позивач (за первісним позовом) просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) суму штрафні санкції за Договором №527-22 (ЦЗ) від 29.09.2022 року у розмірі: 294 424,30 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 4416,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/2701/23 первісний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) пеню у розмірі 0,1% - 27 257, 37 грн та 408, 86 грн судового збору. В решті первісного позову відмовлено.

Повернуто ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 1102,38 грн судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог, який було сплачено за платіжною інструкцією №1739 від 22.05.2023, яка наявна в матеріалах справи, за зверненням останнього.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 509 920, 00 грн. залишено без задоволення. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" у зв`язку із поданням зустрічного позову покладено на нього.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 29.09.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" (далі-Постачальник) укладено Договір №527-22 (ЦЗ) на закупівлю води питної бутильованої (далі-Договір). Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань Сторонами (п. 11.1. Доовору).

Між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" підписані Додатки до Договору, в яких сторони узгодили Специфікації, технічний опис та акт приймання-передавання товару для перевезення (арк.с. 37-39, 41-42, 49-45, 47-48 Т.1), Додаткові угоди №1 від 27.10.2022, №2-22 від 06.12.2022, №3-22 від 28.12.2022 про зміну умов договору від 29,09.2022 року №527-22(ЦЗ) (арк.с. 40, 43, 46 Т.1).

В період з 16.10.2022 по 28.12.2022 ТОВ "Торговий дім Біола" здійснило поставку товару на загальну суму 5 909 760,00 грн, що підтверджується підписаними між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Торговий дім Біола" видатковими накладними та актами приймання-передавання товару для перевезення (арк.с. 98-248 Т.1).

Військова частина НОМЕР_1 свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару здійснила на суму 5 811 615,00 грн (з урахуванням суми попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості), що підтверджується платіжними дорученнями (арк.с. 61-97 Т.1).

Згідно з розрахунком Позивача за первісним позовом, пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення за порушення Постачальником строків виконання зобов`язання складає: 27 257, 37 грн.

На підставі пункту 7.7 договору Позивач за первісним позовом нарахував Відповідачу за первісним позовом пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, на суму 104 928,09 грн, яка нарахована за загальний період з 07.10.2022 по 29.11.2022 (арк.с. 126-128 Т.3) та 7989,54 грн 3% річних, яка нарахована за періоди 07.10.2022 по 29.11.2022 та 80 756,99 грн інфляційних втрат за період жовтень - листопад 2022 року.

Місцевий господарський суд встановив, що у період з 16.10.2022 по 28.12.2022 на адресу зазначених Відповідачем (Замовником) товароодержувачів, Позивачем (Постачальником) було поставлено товару на загальну суму 5 967 135 грн, при цьому оплату за отриманий товар Відповідач здійснив лише у розмірі 5 811 615 грн. Не сплаченими лишилися дві поставки на адресу військової частини НОМЕР_2 , поставки від 19.10.2022 та від 06.12.2022.

Так, 19.10.2022 на виконання Заявки від Замовника на адресу військової частини № НОМЕР_2 , яка зазначена у Додатку до Договору №1 (Специфікація від 29.09.2022р.), а саме - АДРЕСА_2 було поставлено товару на суму 77 760,00 грн.

Факт поставки товару до ВЧ № НОМЕР_2 за вказаною у специфікації (додаток №1 до договору) адресою, підтверджується товарно-транспортною накладною №022694 від 19.10.2022 (арк.с. 59) з підписом особи, що прийняла вантаж від імені ВЧ № НОМЕР_2 , видатковою накладною ТД-022694 від 19.10.2022 (арк.с. 60 Т.2).

Відповідач за зустрічним позовом не повернув Позивачу за зустрічним позовом підписаного акту приймання передачі товару та підписаної ним видаткової накладної, які отримав від товароодержувача, та не здійснив оплату товару.

Листом від 24.10.2022 №701/6395-22 Відповідач за зустрічним позовом повідомив Позивача за зустрічним позовом, що військова частина № НОМЕР_2 знаходиться за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_3 (арк.с. 73 Т.2), після чого сторони підписали специфікацію (додаток №1) в новій редакції.

21 жовтня 2022 була здійснена поставка товару на адресу АДРЕСА_2, яка була прийнята товароодержувачем, що підтверджується видатковою накладною №ТД-022881 від 21.10.22 та оплачена Замовником у повному обсязі.

Друга неоплачена Відповідачем за зустрічним позовом поставка товару була здійснена 06.12.2022 на зазначену Відповідачем за зустрічним позовом у Специфікації адресу військової частини № НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

На підтвердження факту передачі Позивачем за зустрічним позовом товару до ВЧ НОМЕР_2 Позивач надав підписану товароодержувачем видаткову накладну №ТД-026141 від 06.12.2022 та товарно-транспортною накладною №026141 від 06.12.2022 (арк.с. 63-65 Т.2). Не зважаючи на факт отримання товару, про що свідчить печатка та підпис уповноваженої особи на видатковій накладній та ТТН, Відповідач за зустрічним позовом не оплачує отриманий ВЧ № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) товар, чим порушує умови Договору.

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції, сума заборгованості за поставку товару від 19.10.2022 та від 06.12.2022. склала 155 520 грн.

Господарським судом з матеріалів справи встановлено, що військовим частинам у ПЕТ бутилях, які входили у вартість товару. Для транспортування товару використовувалися піддони (палети), які підлягали поверненюю, оскільки є власністю ТОВ "Торговий дім Біола". Вартість одного піддона (палети) складала 200 грн. без ПДВ і підлягала відшкодуванню у разі пошкодження чи втрати піддона.

Як зазначено місцевим господарським судом, загалом Відповідач отримав разом з товаром 2 457 піддони, що підтверджується видатковими накладними та ТНН (арк.с. 83-198 Т.2). При цьому повернуто ним було лише 685 піддона, що підтверджується накладними на повернення товари №ДТ-002243, №Пр-00000017 від 23.01.2023, №Тд-002244, №ТД-002237 (арк.с. 199-202 Т.2).

Залишок боргу склав: 2457 - 685 = 1772 шт, що підтверджується актом звірки оборотної тари (арк.с. 80-82 Т.2), який підписано з боку ТОВ "Торговий дім Біола".

З урахуванням вищезазначеної вартості піддонів (палет) сума боргу становить: 1772 х 200 грн = 354 400 грн.

Таким чином, сума заборгованості за поставку товару склала 155 520 грн, а вартість неповернутих піддонів склала 354 400,00 грн, що разом 509920,00 грн.

Господарський суд зазначив, щл аналіз строків поставки свідчить про можливість їхнього дотримання Відповідачем, незважаючи на обмежувальні часи роботи вантажоодержувачів - військових частин.

За висновками суду першої інстанції, Відповідач не довів неможливість дотримання встановлених Замовником строків, які навіть в деяких випадках більше, ніж встановлений договором 5-денний строк від дати заявки.

В свою чергу, як встановлено місцевим господарським судом, Відповідач не надав спростовуючих доказів, коли саме він отримав заявки та інші документи та не надав власних розрахунків строків поставок.

Нарахування Позивачем за первісним позовом пені у розмірі 0,1 % - 27 257, 37 грн суд першої інстанції визнав правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 104 928, 09 грн, інфляційних втрат - 80 756,99 грн та штрафу у розмірі 3% річних - 7 989, 54 грн суд першої інстанції відмовив з огляду на відсутність простроченого саме грошового зобов`язання Відповідача як постачальника товару.

Оскільки Постачальник за обставинами справи здійснив поставку, а Замовник не повідомляв про розірвання договору, кошти за поставку не підлягають поверненню Замовнику, таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та пені згідно з п.7.7. Договору, штрафу, інфляційних та 3% річних.

При розгляді зустрічного позову суд першої існтанції встановив, що Позивач за зустрічним позовом не надав належних та допустимих доказів наявності факту поставки на суму 155 520 грн.

Як встановлено господарським судом, Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що 19.10.2022 на виконання Заявки від Замовника на адресу військової частини № НОМЕР_2 , яка зазначена у Додатку до Договору №1 (Специфікація від 29.09.2022), а саме - АДРЕСА_2 він поставив товар на суму 77 760,00 грн та надав на підтвердження товарно-транспортну накладну №022694 від 19.10.2022 (арк.с. 59) та видаткову накладну ТД-022694 від 19.10.2022 (арк.с. 60 Т.2).

Друга неоплачена спірна поставка товару датована 06.12.2022 на адресу військової частини № НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , на підтвердження чого Позивач за зустрічним позовом товару надав видаткову накладну №ТД-026141 від 06.12.2022 та товарно-транспортну накладну №026141 від 06.12.2022 (арк.с. 63-65 Т.2).

Дослідивши зазначені документи в оригіналах, враховуючи заперечення Відповідача за зустрічним позовом, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність спірних фактів поставок з боку Постачальника, оскільки видаткова накладна ТД-022694 від 19.10.2022 не містить підпису та печатки Замовника, товарно-транспортна накладна №022694 від 19.10.2022 містить назву посади представника товароодержувача, яка не застосовується у військових частинах Замовника, підпис і прізвище не має відношення до Замовника, відбиток печатки в/ч відсутній, видаткова накладна №ТД-026141 від 06.12.2022 та товарно-транспортна накладна №026141 від 06.12.2022 не містять прізвища особи, що підписала документи від в/ч, печатка застосована для довідок, а не для підтвердження факту поставки тощо.

В частині позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення вартості піддонів суд першої інстанції відмовив з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи свій зустрічний позов Позивач надав акт звірки (арк.с.81-82 Т.2), який не підписаний Відповідачем за зустрічним позовом; копії видаткових накладних (арк.с.83-107 Т.2), зміст яких не відповідає видатковим накладним, які надані до первісного позову, в частині дати документа та інформації про зворотню тару; копії накладних на повернення тари без дати та копія акту приймання-передачі майна від 31.03.2023 містять суперечливу інформацію за господарською операцію, зокрема, хто є зберігачем, поклажедавцем, хто передав, а хто отримав піддони тощо (арк.с. 199-202, 204 Т.2).

Дослідивши зазначені документи, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановлення фактів про те, коли і в якій кількості піддони надійшли до військових частин та в якій кількості вони не повернуті тощо. Сторонами договору поставки як до укладення додаткової угоди №2-22 від 06.12.2022, так і після цього не узгоджений порядок взаємодії з повернення піддонів, тому при наявності суперечливих документів цей факт господарським судом визнано недоведеним.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, додатковою угодою від 06.12.2022 встановлений обов`язок Замовника повернути піддони, тоді як компенсація їхньої вартості не передбачена угодою сторін, вартість піддонів сторонами також не узгоджувалась.

У зв`язку з викладеним, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом носять характер збитків, розмір яких останнім не доведений.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" штрафних санкцій у розмірі 220 931, 99 грн. з них: пеня у розмірі 0,1% - 27 257, 37 грн., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 104 928, 09 грн., інфляційні втрати - 80 756, 99 грн., штраф у розмірі 3% річних - 7 989, 54 грн., а також витрати на оплату судового збору у розмірі 3 313, 98 грн. задовольнити в повному обсязі. Судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційного провадження покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола".

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що оскільки Відповідачем не повернено суму попередньої оплати протягом п`яти календарних днів з моменту порушення виконання зобов`язання, Позивачем нараховано відповідно до пункту 7.7. Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати, а також відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України три відсотки річних від простроченої суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період користування бюджетними коштами.

За доводами апелянта, правовідносини, в яких у зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та три відсотки річних на підставі положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

12.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає, що висновки Господарського суду дніпропетровської області, викладені в оскаржуваному апелянтом рішенні законні, обгрунтовані та відповідають нормам матеріального та процесуального права, наявним матеріалам справи, в той час як доводи апеляційної скарги Державної прикордоннлї служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - безпідставними та аткими, що не відповідають дійсним обставинам справи, грунтуються на власних міркуваннях та припущеннях.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 19.01.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2701/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2701/23.

24.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/2701/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/2701/23. Розгляд справи призначити у судовому засіданні на 09.04.2024 об 10:00 год.

09.04.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

29.09.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" (далі-Постачальник) укладено Договір №527-22 (ЦЗ) на закупівлю води питної бутильованої (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

1.3. Замовник має право зменшити обсяг закупівлі товару (кількість товару) по цьому Договору в залежності від реального фінансування видатків, у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору шляхом підписання додаткової угоди. При відсутності фінансування Замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку на умовах, передбачених п.6.2 Розділу VI Договору.

3.1. Загальна сума Договору складає: 10 283 287,50 грн. (десять мільйонів двісті вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят сім гривень 50 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % - 1713 881,25 грн. (один мільйон сімсот тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 25 копійок).

3.2. Ціна на товар зазначається у специфікації (Додаток №1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна Постачальника.

3.3. Загальна сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

4.3. До кожної партії товару, що постачається, Постачальник обов`язково надає Замовнику (Товароодержувачу) накладні (у двох примірниках) та рахунки - фактури, завірені представником Постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів.

4.5. Оплата Товару здійснюється у такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товарів у сумі 3 084 986 гривень 25 копійок (три мільйони вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість гривень 25 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % - 514 164,38 грн. (п`ятсот чотирнадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні 38 копійок), здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору Сторонами на строк визначений пунктом 5.1 даного договору;

- перерахування 70% від загальної вартості товарів у сумі 7 198 301 гривень 25 копійок (сім, мільйонів сто дев`яносто вісім тисяч триста одна гривня 25 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % - 1 199 716,88 грн. (один мільйон сто дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 88 копійок), Замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі товару за фактично поставлений Товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товарів: Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін до 5 (п`яти) діб по заявці Замовника. Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20.11.2022 року.

Заявка Замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту Постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_3. На підтвердження отримання заявки Постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 а лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка Замовника вважається прийнятою Постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання Постачальником Заявки Замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.uа (провайдера).

5.2. Місце поставки (передачі) товарів: Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Поставка та передача товарів Замовнику (Товароодержувачу) на умовах DDР (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010р.) за адресою Товароодержувачів (Додаток 1).

5.3. До кожної партії товару що постачається, Постачальник обов`язково надає Замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників Замовнику), рахунки-фактури (не менше одного примірника Замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) Постачальника.

5.4.Для перевезення товару до Товароодержувача, уповноваженими особами Замовника оформляється накладна на товар (в чотирьох примірниках), акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках) (Додаток № 3 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору), повідомлення-авізо (в двох примірниках). Акт приймання-передавання товару для перевезення складається в чотирьох примірниках: перший залишається у Замовника, другий передається Товароодержувачу, третій - Постачальнику, четвертий після оформлення Товароодержувачем повертається до Замовника.

5.5. Разом з четвертим примірником акт приймання-передавання товару для перевезення до Замовника Постачальником в термін не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дня прийняття товару Товароодержувачем повертаються оформлені належним чином два примірники накладної Замовника, з підписами матеріально-відповідальних осіб Товароодержувача, оригінал доручення на отриманий товар від Товароодержувача, повідомлення-авізо (1 примірник), та копії якісних документів, що підтверджують якість поставленого товару від Постачальника, завірених належним чином. Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акт приймання-передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару Постачальником до Товароодержувача, які оформлені з порушеннями вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат, тощо) будь-якою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть. Всі витрати, пов`язані з оформленням документів на перевезення, а також з передачі (надсилання) документів після оформлення приймання-передавання покладаються на Постачальника.

5.7. Присутність представника Постачальника під час приймання товару Замовником (Товароодержувачем) є обов`язковою. Представник Постачальника повинен мати підтверджуючий документ (доручення, довіреність), який уповноважує його на участь в прийманні товару. У разі відсутності підтверджуючих документів, які уповноважують представника Постачальника на участь в прийманні Замовником (Товароодержувачем) товару, приймання товару Замовником (Товароодержувачем) не проводиться.

5.8. Приймання товару за кількістю і якістю проводиться уповноваженими особами Сторін у день поставки товару.

6.3.1. Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

7.2. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

7.6. У випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку Сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання.

7.7. Постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

11.1. Цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань Сторонами.

Між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" підписані Додатки до Договору, в яких сторони узгодили Специфікації, технічний опис та акт приймання-передавання товару для перевезення (арк.с. 37-39, 41-42, 49-45, 47-48 Т.1).

Також Військова частина НОМЕР_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" уклали Додаткові угоди №1 від 27.10.2022, №2-22 від 06.12.2022, №3-22 від 28.12.2022 про зміну умов договору від 29,09.2022 року №527-22(ЦЗ) (арк.с. 40, 43, 46 Т.1).

Зокрема, в Додатковій угоді №2-22 від 06.12.2022 сторони змінили п.3.2 Договору, виклали його у наступній редакції: " 3.2. Ціна на товар зазначається у специфікації (Додаток №1) із врахуванням тари (бутилів ПЕТ), упаковки (поліетиленової термоусадної плівки), транспортних та інших витрат. Піддони (палети) використовуються лише для транспортування продукції та не входять у вартість товару. Піддони (палети) - є власністю ТОВ "ТД "БІОЛА" та підлягають поверненню Постачальнику. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна Постачальника.

В Додатковій угоді №3-22 від 28.12.2022 сторони змінили п. 3.1 Договору та виклали його у наступній редакції:

"3.1. Загальна сума Договору складає: 6 044 895,00 грн. (шість мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % - 1 007 482,50 грн. (один мільйон сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 50 копійок).

Так, на виконання умов Договору Замовником було здійснено оплату товару в розмірі 30% від загальної вартості, що складала суму попередньої оплати 3 084 986,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2089 від 05.10.2022 та відміткою казначейства про зарахування попередньої оплати на рахунок Постачальника 06.10.2022 (арк.с. 60 Т.1).

Відповідно до п. 5.1 Договору Замовником протягом дії Договору було направлено Постачальнику сім заявок на постачання продовольства (арк.с. 49-59 Т.1). Кожна заявка містить інформацію про кількість товару, яку необхідно поставити, терміни постачання, місце постаки та назву товароодержувача.

В період з 16.10.2022 по 28.12.2022 ТОВ "Торговий дім Біола" здійснило поставку товару на загальну суму 5 909 760,00 грн, що підтверджується підписаними між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Торговий дім Біола" видатковими накладними та актами приймання-передавання товару для перевезення (арк.с. 98-248 Т.1).

Військова частина НОМЕР_1 свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару здійснила на суму 5 811 615,00 грн (з урахуванням суми попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості), що підтверджується платіжними дорученнями (арк.с. 61-97 Т.1).

Як зазначає Позивач в первісному позові, Відповідач за первісним позовом поставив товар на суму отриманої попередньої оплати 29.11.2022 року. Згідно з п.4.5 Договору попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товарів.... здійснюється на строк визначений пунктом 5.1 даного договору - не пізніше 20.11.2022 року.

Так, Позивач за первісним позовом вважає, що Відповідачем за первісним позовом порушено умови Договору щодо своєчасного здійснення поставки та користування чужими коштами понад строк, встановлений сторонами Договору.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.2. Договору).

За розрахунком Позивача за первісним позовом, пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення за порушення Постачальником строків виконання зобов`язання складає: 27 257, 37 грн.

Також на підставі пункту 7.7 договору Позивач за первісним позовом нарахував Відповідачу за первісним позовом пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, на суму 104928,09 грн, яка нарахована за загальний період з 07.10.2022 по 29.11.2022 (арк.с. 126-128 Т.3).

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 7989,54 грн 3% річних, яка нарахована за періоди 07.10.2022 по 29.11.2022 та 80 756,99 грн інфляційних втрат за період жовтень - листопад 2022 року.

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті за зустрічним позовом

19.10.2022 на виконання Заявки від Замовника на адресу військової частини № НОМЕР_2 , яка зазначена у Додатку до Договору №1 (Специфікація від 29.09.2022р.), а саме - АДРЕСА_2 було поставлено товару на суму 77 760,00 грн.

Факт поставки товару до ВЧ № НОМЕР_2 за вказаною у специфікації (додаток №1 до договору) адресою, підтверджується товарно-транспортною накладною №022694 від 19.10.2022 (арк.с. 59) з підписом особи, що прийняла вантаж від імені ВЧ № НОМЕР_2 , видатковою накладною ТД-022694 від 19.10.2022 (арк.с. 60 Т.2).

Відповідач за зустрічним позовом не повернув Позивачу за зустрічним позовом підписаного акту приймання передачі товару та підписаної ним видаткової накладної, які отримав від товароодержувача, та не здійснив оплату товару.

Листом від 24.10.2022 №701/6395-22 Відповідач за зустрічним позовом повідомив Позивача за зустрічним позовом, що військова частина № НОМЕР_2 знаходиться за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_3 (арк.с. 73 Т.2), після чого сторони підписали специфікацію (додаток №1) в новій редакції.

21 жовтня 2022 була здійснена поставка товару на адресу АДРЕСА_2, яка була прийнята товароодержувачем, що підтверджується видатковою накладною №ТД-022881 від 21.10.22 та оплачена Замовником у повному обсязі.

Друга неоплачена Відповідачем за зустрічним позовом поставка товару була здійснена 06.12.2022 на зазначену Відповідачем за зустрічним позовом у Специфікації адресу військової частини № НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

На підтвердження факту передачі Позивачем за зустрічним позовом товару до ВЧ НОМЕР_2 Позивач надав підписану товароодержувачем видаткову накладну №ТД-026141 від 06.12.2022 та товарно-транспортною накладною №026141 від 06.12.2022 (арк.с. 63-65 Т.2). Не зважаючи на факт отримання товару, про що свідчить печатка та підпис уповноваженої особи на видатковій накладній та ТТН, Відповідач за зустрічним позовом не оплачує отриманий ВЧ № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) товар, чим порушує умови Договору.

Отже, сума заборгованості за поставку товару від 19.10.2022 та від 06.12.2022. склала 155 520 грн.

Як зазначає Позивач у зустрічному позові, вода питна бутильована поставлялася військовим частинам у ПЕТ бутилях, які входили у вартість товару. Для транспортування товару використовувалися піддони (палети), які підлягали поверненюю, оскільки є власністю ТОВ "Торговий дім Біола". Вартість одного піддона (палети) складала 200 грн. без ПДВ і підлягала відшкодуванню у разі пошкодження чи втрати піддона.

Загалом Відповідач отримав разом з товаром 2 457 піддони, що підтверджується видатковими накладними та ТНН (арк.с. 83-198 Т.2). При цьому повернуто ним було лише 685 піддона, що підтверджується накладними на повернення товари №ДТ-002243, №Пр-00000017 від 23.01.2023, №Тд-002244, №ТД-002237 (арк.с. 199-202 Т.2).

Залишок боргу склав: 2457 - 685 = 1772 шт, що підтверджується актом звірки оборотної тари (арк.с. 80-82 Т.2), який підписано з боку ТОВ "Торговий дім Біола".

З урахуванням вищезазначеної вартості піддонів (палет) сума боргу становить: 1772 х 200 грн = 354 400 грн.

Таким чином, сума заборгованості за поставку товару склала 155 520 грн, а вартість неповернутих піддонів склала 354 400,00 грн, що разом 509920,00 грн.

10.11.2022 Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №86 "Про оплату вартості возвратної тари" (арк.с. 78 Т.2).

Листом від 19.11.2022 року (арк.с. 79 Т.2) Відповідач за зустрічним позовом відповів Позивачу за зустрічним позовом, що військовою частиною та вищим керівництвом повернення піддонів (палет) тримається на контролі і найближчим часом буде повідомлено про повернення, проте піддони до цього часу ТОВ "Торговий дім Біола" у повній кількості не повернуті.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Торговий дім Біола" направило на адресу Військової частини НОМЕР_2 претензію №18 від 09.12.2022 (арк.с. 70-71 Т.2) про сплату суми боргу та щодо необхідності повернення піддонів (палет) чи відшкодування їх вартості, яка була залишена військової частиною без відповіді та задоволення.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що на виконання умов укладенних між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" Договору №527-22 (ЦЗ) на закупівлю води питної бутильованої від 29.09.2022, Додаткової угоди №1 від 27.10.2022 про зміну умов договору від 29.09.2022 №527-22(ЦЗ) та Специфікації від 27.10.2022 до неї, Додаткової угоди №2-22 від 06.12.2022 про зміну умов договору від 29.09.2022 №527-22(ЦЗ) та Специфікації від 06.12.2022 до неї, Додаткової угоди №3-22 від 28.12.2022 про зміну умов договору від 29.09.2022 №527-22(ЦЗ) та Специфікації від 28.12.2022 до неї, відповідачем за первісним позовом у період з 16.10.2022 по 28.12.2022 здійснено поставку товару на загальну суму 5 909 760,00 грн, що підтверджується залученими до матеріалів справи підписаними між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Торговий дім Біола» видатковими накладними та актами приймання - передавання товару для перевезення(т. 1, а.с. 98-248). Військова частина НОМЕР_1 зобов`язання щодо оплати поставленого товару здійснила на суму 5 811 615,00 грн (з урахуванням суми попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості), що підтверджується платіжними дорученнями (т.1, а.с. 61-97).

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частинві відмови в задоволенні пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 104 928, 09 грн, інфляційних втрат - 80 756,99 грн та штрафу у розмірі 3% річних - 7 989, 54 грн, нарахованих позивачем у відповідності до вимог частини 6 статті 231 Господарського процесуального кодексу України на суму попередньої оплати.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або несвоєчасне виконання обов`язку.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порівнявши наведені позивачем розрахунки пені у розмірі 0,1 відстотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожень день прострочення на суму 27 257,37 грн (т. 3 а.с. 39-56), пені у розмірі подвійної ставки НБУ (ч.6 статті 231 Господарського кодексу України на суму 104 928,09 грн (т. 3 а.с. 56-58) та 7 989, 54 грн (т.3 а.с. 62-64),визначених позивачем як штраф, однак нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, колегія суддів встановила, що при здійснені цих розрахунків здійсенно нарахування на суму недопоставленного на суму попередньої оплати товару на кожен день прострочення.

Умовами п. 7.2 Договору встановлено, що 7.2. у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що умови п.7.2 Договору відповідають положенням абзацу другошго частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дає змогу дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Однак диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме як річних, а не у будь-який інший спосіб обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення). Проценти за користування чужими коштами, які відповідно до договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені, передбаченої статтею 549 ЦК України.

Отже, проценти за користування чужими коштами, які за умовами пункту 7.2 Договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою, враховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені.

ОП КГС ВС в постанові від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 вже звертала увагу на судову практику Верховного Суду України, викладену в постановах від 01.07.2014 у справі № 3-32гс14 та від 24.12.2013 у справі №3-37гс13. У цих справах сторони передбачили аналогічну юридичну відповідальність, виражену у відсотковому розмірі від суми боргу за поставлений товар за кожен день прострочення. При цьому в обох випадках Верховний Суд України дійшов висновку, що така міра відповідальності є пенею, оскільки за способом обчислення вона визначається за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладе,колегія суддів констатує, що і штраф у розмірі 3% річних на суму 7 989,54 грн (п.26 позовної заяви (в новій редакції)), і 27 727,37 грн пені у розмірі 0,1 вартості товарів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення Постачальинком строків виконання зобов`язання (п.20 позовної заяви (в новій редакції)), і 104 928 ,09 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є пенею в розумінні 549 ЦК України.

Оскільки розмір пені 0,1 вартості товарів визначено умовами п.7.2 Договору, що, в свою чергу відповідає приписам як абзацу другого частини 2 статті 631 ЦК України так і частини 6 статті 631 ЦК України, повторне нарахування пені у розмірі 3% річних на суму 7 989,54 грн (п.26 позовної заяви (в новій редакції)) та 104 928 ,09 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ здійснено позивачем неправомірно, а відповідні позовні вимоги в цій цастині не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат колегя суддів виходить з наступного:

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 22 вересня 2020 р. у справі № 918/631/1 вказала, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).

Згідно зі ст. 625 ЦК України стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

За змістом ст.ст. 509, 524, 533- 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 р. у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 р. у справі № 686/21962/15-ц.

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо можливості нарахування інфляційних втрат в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати.

Щодо правильності здійснених розрахунків інфляційних втрат на суму 154 249,30 грн (п.25 позовної заяви (в новій редакції)), колегія суддів виходить з наступного:

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відпвідно до пунктів 5,6 частини 3 статті 165 Господарскього прцоесуального кодексу України: відзиві , в тому числі, повинен містити:

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

Колегія суддів контатує, ані відзив на позовну заяву, ані відзив на апеляційну скаргу не містять в собі контрозрахунку на предмет правильності нарахування інфляційних втрат на суму 154 249,30 гррн (п.25 позовної заяви (в новій редакції)).

Відповідно до частнини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат на суму 154 249,30 грн є таким, що відповідає фактинчим осбтавинам справи, а зменшення їх розміру до 80756,99 грн за відповідною заявою позивача (т.3 а.с. 132), відповідає принципам диспозитивності господарського судочинства. Відповідні позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Оскільки розглядаючи справу місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про неможливість нарахування інфляційних втрат на суму попередньої оплати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/2701/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог 80756,99 грн, інфляційних втрат скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення відповідної частини позовних вимог. В іншій частині рішенян підлягає залишенню без змін.

Доводи відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

«…Пунктами 7.6 та 7.7 Договору сторонами узгоджено, що у випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку Сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання. Постачальник відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вищевказаного Рішення суду зміст цих умов свідчить про те, що грошове зобов`язання Постачальника виникає у випадку відсутності поставок товару та після повідомлення Замовником Постачальника про розірвання Договору, що відсутнє за обставинами справи.

Крім того, положення статті 536 ЦК України визначають обов`язок сплати процентів за користування чужими коштами, що передбачає наявність обов`язку з їхнього повернення.

Оскільки Постачальник за обставинами справи здійснив поставку, а Замовник не повідомляв про розірвання договору, кошти за поставку не підлягають поверненню Замовнику, відтак, відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та пені згідно з п.7.7. Договору, штрафу, інфляційних та 3% річних…» відхиляються з вищенаведених підста.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2540,65 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/2701/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №904/2701/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 80756,99 грн - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" (49021, м.Дніпро, вул.Берегова, 135, код ЄДРПОУ 41220451) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) пеню у розмірі 0,1% - 27257,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 80756,99 грн та 1620,22 грн судового збору за подання позовної заяви.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Біола" (49021, м.Дніпро, вул.Берегова, 135, код ЄДРПОУ 41220451) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 2 430,32 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 26.09.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус