ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2597/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733).
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 28 689 грн. 47 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
ПРОЦЕДУРА:
Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №2478/24 від 14.06.2024) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", в якій просить:
- визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2020 №1 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2020 №2 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2020 №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 25.08.2020 №6 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 25.08.2020 №7 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 06.09.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 29.10.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 29.10.2021 №11 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.11.2021 №13 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.11.2021 №14 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації безпідставно отримані кошти в сумі 130 665 грн. 70 коп.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 31 491 грн. 20 коп. сплачений при поданні позову;
- про час та місце судового засідання прошу проінформувати Бахмутську окружну прокуратуру Донецької області та Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, прокурором подано заяву (вх.№30573/24 від 24.06.2024), відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 19.06.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В подальшому судом також було з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 позовну заяву заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 130 665 грн. 70 коп. - залишено без руху та запропоновано заступнику керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) протягом 5-ти днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати докладний обґрунтований розрахунок, з якого вбачався би розмір суми безпідставно отриманих коштів за кожною з оспорюваних додаткових угод, а саме:
- від 23.12.2020 №1 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 23.12.2020 №2 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 23.12.2020 №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 25.08.2020 №6 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 25.08.2020 №7 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 06.09.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 29.10.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 29.10.2021 №11 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 30.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 30.11.2021 №13 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
- від 30.11.2021 №14 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеною між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з посиланням на рахунки та трансакції, надіслати вказаний розрахунок іншим учасникам справи, докази надсилання надати до суду, роз`яснено заступнику керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002), що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.
Прокурор у заяві (вх.№32071/24 від 04.07.2024) просить прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №904/2597/24 заяву та розрахунок суми, що безпідставно отримана відповідачем за кожною додатковою угодою до договору від 23.12.2020 №1526 та вважати недоліки, визначені ухвалою суду від 02.07.2024 усунутими.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 продовжено розгляд справи №904/2597/24 в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається, прокурор у заяві (вх.№31756/24 від 02.07.2024) про розгляд справи у порядку загального позовного провадження просить: - здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; - про день та час розгляду справи повідомити сторони, Бахмутську окружну прокуратуру Донецької області та Донецьку обласну прокуратуру, посилаючись на те, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес, оскільки позов стосується неефективного використання бюджетних коштів, а також з огляду на обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін та їх думку, розгляд справи у спрощеному позовному провадженню не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 відмовлено заступнику керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Стосовно матеріалів позовної заяви, суд вважає, що позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 130 665 грн. 70 коп. підлягають роз`єднанню, оскільки розгляд справи буде утруднений сумісними вимогами, які фактично є предметом розгляду 5 (п`яти) позовних заяв з окремими правовими підставами щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору від 23.12.2020 №15265 щодо 5 (п`яти) окремих розрахункових періодів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 постановлено роз`єднати позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 130 665 грн. 70 коп., виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:
1) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 23.12.2020 №1, №2, №3 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 28 689 грн. 47 коп. - розглядати у справі №904/2597/24.
2) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 25.08.2021 №6, №7 та від 06.09.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 5 590 грн. 92 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.
3) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеної між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 18 114 грн. 03 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.
4) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 29.10.2021 №10, №11 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладеної між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 35 187 грн. 20 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.
5) Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) про визнання недійсними додаткових угод від 30.11.2021 №12, №13, №14 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", та стягнення 43 084 грн. 08 коп. - виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.
В подальшому матеріали справи №904/2597/24 передано для виділення позовних вимог в самостійні провадження.
Відповідач у відзиві (вх.№34138/24 від 17.07.2024) на позовну заяву просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі та зазначає про те, що: - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є неналежним позивачем; - саме Миколаївська СЗШІ, як юридична особа, укладала та підписала Договір та додаткові умови до Договору, на підставі чого саме у Миколаївської СЗШІ виникли відповідні права щодо отримання електроенергії та зобов`язання щодо сплати за неї, а також самостійно здійснювала відповідну оплату за Договором зі своїх рахунків, відкритих у державному казначействі; - подаючи позов в інтересах в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, прокурор не визначив, які саме права та охоронювані законом інтереси Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації порушені відповідачем; - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації не є стороною за Договором, а, отже, відносно нього не виникли жодні права, зокрема, право на отримання електричної енергії та зобов`язання, зокрема, оплата за куплену електричну електроенергію, а також останній взагалі не здійснював оплату за цим Договором, жодного доказу оплати саме Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до позовної заяви не додано; - відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з сайту Мінюсту України, долученого прокурором до позовної заяви, Миколаївської СЗШІ має правонаступника, якою є Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради Код ЄДРПОУ:25107733; - на підставі зазначеного можна зробити висновок, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є самостійною юридичної особою, яка не зв`язана з відповідачем договірними відносинами, та не є правонаступником Миколаївська СЗШІ, а, отже, право та охоронювані інтереси Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації не порушені, то прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі неналежного позивача, що є прямою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог; - керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 Донецької обласної ради, підписавши укладений з відповідачем Договір, погодився з його умовами, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та правом розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами; - прокурором до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих недотримання відповідачем та Миколаївської СЗШІ під час укладення додаткових угод вимог статті 203 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", спір щодо цього питання між сторонами відсутній; - оскаржувані додаткові угоди №№ 1-14 до Договору повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні; - частина п`ята статті 41 Закону N 922-VIII дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару; - на теперішній час, чинним законодавством України не визначено виключний перелік органів, до компетенції яких відноситься надання підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, а також жодним нормативно-правовим актом не затверджено виключний перелік підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, в тому числі відсутні законодавчо визначені обов`язкові вимоги до назви, змісту, зазначення конкретного виробника товару, проміжку часу або конкретної дати, за які визначається коливання ціни, тощо для таких документів; - для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з сайту АТ "Оператор ринку" (https://www.oree.com); - відповідно до частини 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники; - ці показники можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії; - пунктом 13.10. Договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, а саме: "збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; - постачальник здійснював коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію у разі збільшення базової ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" за одиницю товару до 10% пропорційно такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10 % від ціни Договору; - сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни, за оперативними даними АТ "Оператор ринку", базової ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за підсумками відповідного періоду від попередніх даних; - підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є зміна базових цін на РДН, за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією АТ "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії"; - відповідач зазначає, що усі умови зміни ціни дотримані та виконані обома сторонами: - умова "зміни відбуваються за згодою сторін" згода сторін викладена у письмовий формі шляхом підписання додаткових угод до Договору обома сторонами, як відповідачем так і Миколаївською СЗШІ; - умова "порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором" порядок зміни ціни встановлений у Договорі; - умова "підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку" за умовами Договору є інформація з АТ "Оператор ринку", що надавалась відповідачем Миколаївській СЗШІ перед підписанням додаткових угод, про що свідчать супроводжувальні листи до Додаткових угод (наявні в матеріалах справи); - умова "загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися" факт збільшення загальної суми договору не відбувався; - умова "ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%" - у додаткових угодах ціна за одиницю товару була збільшена в межах 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання Договору, а саме: - Додаткова угода №1 від 23.12.2020р. до Договору взагалі не стосувалась коливання електричної енергії на ринку електричної енергії, а змінилась тільки внаслідок зміни регульованих складових ціни, та склала 3,518484 грн з ПДВ (2,93207 грн без ПДВ), що і є первісною ціною продажу електроенергії; - Додатковою угодою № 2 від 23.12.2020 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,641361 грн з ПДВ (3,0344675 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 3.49 %; - Додатковою угодою № 3 від 23.12.2020 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,764238 грн з ПДВ (3,136865 без ПДВ),, в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 3.57 %; - Додатковою угодою № 6 від 25.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,95448 грн з ПДВ (3,2954 грн,, в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.05%; - Додатковою угодою № 7 від 25.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,16359 грн з ПДВ (3,46966 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.28%; - Додатковою угодою № 8 від 06.09.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,39339 грн з ПДВ (3,661158 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.51%; - Додатковою угодою № 9 від 30.09.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,63548 грн з ПДВ (3,8629 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.51% - Додатковою угодою № 10 від 29.10.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,90676 грн (4,08897 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.85%; - Додатковою угодою № 11 від 29.10.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 5,20046 грн (4,33372 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5.98%; - Додатковою угодою № 12 від 30.11.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 5,53292 грн (4,61077 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 6.39%; - Додатковою угодою № 13 від 30.11.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 5,87243 грн (4,89369 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 6.13%; - Додатковою угодою № 14 від 30.11.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 6,00927 грн (5,007725 грн без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 2.33%; - аналізуючи зміну ціни, передбачену додатковими угодами до Договору, можна зробити висновок, що підвищення ціни за кожною окремою додатковою угодою не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження і було здійснено у спосіб передбачений договором; - відповідно до укладених додаткових угод №1-14 до договору було узгоджено зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу та дотримано умов Закону "Про публічні закупівлі", за якої зазначена зміна не призвела до збільшення суми, вказаної у договорі; - обґрунтованість внесення змін до договору має оцінюватись споживачем електричної енергії (Миколаївська СЗШІ) і він же приймає самостійне рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження; - ціна за одиницю товару за Додатковою угодою № 1 збільшилась лише внаслідок зміни регульованих складових ціни; - оскаржувана прокурором Додаткова угода № 1 від 23.12.2020 до Договору повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні; - оскаржувані прокурором Додаткові угоди №2 та №3 від 23.12.2020 до Договору повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні; - визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося, тому стягувати грошові кошти у розмірі 130 665,70 грн., неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод; - прокурор, спираючись на положення ст.ст.216, 1212 ЦК України, проігнорував, що саме стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає обов`язкове застосування наслідків недійсності для обох сторін правочину та вимагає у разі недійсності правочину повернення кожною зі сторін другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування; - розрахунок суми, що надмірно сплачена позивачем на користь відповідача виглядає наступним чином: 529 335,90 грн (сплачена Миколаївська СЗШІ сума) (123 032 кВт/год (обсяг спожитої електроенергії) * 3,136865 грн (первісна ціна за електроенергію) + 20% ПДВ) = 529 335,90 грн 463 121,72 грн = 96 449,77 грн з ПДВ; - різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" за електроенергію по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою по ціні, визначеній у додатковій угоді № 1 до Договору, становить 66 214,17 грн з ПДВ.
Також відповідач у клопотанні (вх.№34139/24 від 17.07.2024) про зупинення провадження у справі просить зупинити провадження у справі № 904/2597/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та зазначає про те, що: - Конституційним Судом України розглядається справа за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес
Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-tov-reynir-biznes-grup-yake-osporyuye) з приводу перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами; - Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з
обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-shcho-nadiyshly-do-konstytuciynogo-sudu-ukrayiny-ta-yih-opracyuvannya-57 ); - суб`єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону України "Про прокуратуру" не відповідають статті 131-1 Конституції України, за якою в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом; - зокрема, автор клопотання стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок"; - натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням; - така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом №1401-VIII від 02.06.2016; - після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання
Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Також відповідач у клопотанні (вх.№34141/24 від 17.07.2024) про розгляд справи у загальному провадження просить розглядати справу № 904/2597/24 за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що: - вирішення спірних правовідносин, які виникли між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" та Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат № 7 Донецької обласної ради має досить важливе значення для відповідача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи; - відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору, тому існує необхідність у розгляді справи №904/2597/24 в судовому засіданні у загальному провадженні.
Крім того, відповідач у заяві (вх.№34142/24 від 17.07.2024) про застосування строку позовної давності просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за Договором № 1536 за період січень травень 2021 року в сумі 26 543,81 грн., оскільки: - згідно даних сайту Судова влада позовна заява подана до суду 14.06.2024, тобто з врахуванням загального строку позовної давності, позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів можуть розглядатись в межах трирічного строку з моменту звернення до суду, а саме з 14.06.2021; - на підставі зазначеного, можна зробити висновок, що вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів за Договором № 1536 за період січень травень 2021 року в сумі 26 543,81 грн заявлені поза межами строку позовної давності та не підлягають задоволенню.
Прокурор у заяві / запереченнях (вх.№34366/24 від 18.07.2024) на заяву про зупинення провадження просить відмовити ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 904/2597/24, зазначаючи про те, що: - ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами; - Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-tov-reynir-biznes-grup-yake-osporyuye ); - положеннями статті 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" закріплено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України; - відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення; - частиною 6 пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2020 року у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) передбачено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність; - системний аналіз наведених норм в контексті зазначених положень рішень Конституційного Суду України свідчить про те, що у випадку визнання неконституційним окремих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, останні втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення; - станом на дату подання позовної заяви у даній справі, орган прокуратури уповноважений здійснювати представництво інтересів держави в силу відсутності відповідного рішення Конституційного Суду України; - тому подана відповідачем ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" заява про зупинення провадження у справі не містить належного обґрунтування щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи, яка знаходиться на розгляді Конституційного Суду України, а надані суду докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх.№34139/24 від 17.07.2024) про зупинення провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх.№34141/24 від 17.07.2024) про розгляд справи у загальному провадженні.
Прокурор у відповіді (вх.№35305/24 від 24.07.2024) на відзив просить прийняти, розглянути та долучити до матеріалів справи №904/2597/24 відповідь на відзив, задовольнити позов заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області у повному обсязі та зазначає про те, що: - позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, а тому цей орган місцевого самоврядування, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21, є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; - з урахуванням допущених порушень вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод №№ 2, 3, вони мають бути визнані недійсними, а визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в статті 41 Закону, у порівнянні із основним договором, то додаткові угоди №№6, 7 від 25.08.2021, №8 від 06.09.2021, №9 від 30.09.2021, №№ 10, 11 від 29.10.2021, №№12, 13, 14 від 30.11.2021 також мають бути визнані недійсними; - недійсність додаткових угод до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2020 №1526 означає, що зобов`язання сторін щодо ціни за одиницю електричної енергії регулюються договором №1526 від 23.12.2020; - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", маючи змогу завчасно передбачити ризики підвищення ціни на ринку, у тому числі і регульованих тарифів, не скористалось правом відмовитись від укладення договору, яке визначене у пункті 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", а навпаки, підтвердило свою можливість виконання зобов`язань щодо ціни та кількості електроенергії при підписанні договору №1526 від 23.12.2020, маючи на меті подальше спонукання Миколаївської СЗШІ до укладення додаткових угод, що порушують інтереси держави; - як наслідок, за результатами укладення всіх додаткових угод до Договору ціну збільшено на 2,768892 грн (2,30741 грн без ПДВ) за 1 кВт/год, що складає 85,4 % від первісної ціни, визначеної Договором; - у відзиві відповідачем розраховано відсоток зростання ціни у кожній наступній додатковій угоді у порівнянні з попередньою, що є взагалі неприпустимим; - з огляду на правову позицію, зокрема, викладену у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у cправі №927/1058/21; - вищенаведене повністю кореспондується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно з якими ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю; - зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п. 88); - у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п. 90); - у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду звернуто увагу на пояснювальну записку до проєкту Закону №114-ІХ, яким внесено зміни в Закон №922-VІІІ. Метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі (п. 62); - відповідач, здійснюючи свою діяльність на ринку електричної енергії, на власний ризик визначив ціну для перемоги у тендері, не маючи при цьому на меті продавати електроенергію за таку ціну, про що свідчить укладення трьох додаткових угод про підвищення ціни в день укладення Договору; - додатковими угодами зміна ціни за електроенергію передбачена з дати, що передувала укладенню додаткової угоди, тобто за фактично спожиту електричну енергію та розрахунковий період за якими, відповідно до п. 5.6 Договору (календарний місяць), майже минув. Тобто ціна змінювалась після виконання продавцем зобов`язання з передачі товару у власність покупця, що не відповідає положенням ст. 632 ЦК України, якою визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; - зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається; - таким чином, беручи до уваги вищевикладене, порушення сторонами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод вказує на їх недійсність; - у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування; - таким чином, грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути на розрахунковий рахунок позивача Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Вказаний висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Прокурор у запереченнях (вх.№35453/24 від 25.07.2024) на заяву відповідача про застосування строку позовної давності просить відмовити ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності у справі №904/2597/24, задовольнити позов заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області у повному обсязі, посилаючись на те, що: - Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (№ 64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, подальшому його було продовжено та на разі в Україні продовжує діяти воєнний стан; - 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні; - отже, з 15 березня 2022 року перебіг позовної давності зупинився для будь-яких зацікавлених у судовому захисті осіб. При чому, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування воєнного стану. І лише від дня припинення останнього, плин строку захисту порушеного, оспорюваного або невизнаного суб`єктивного права в судовому порядку продовжиться, з урахуванням часу, що минув до його зупинення; - Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України); - таким чином, від моменту укладення додаткових угод №№ 1, 2, 3 від 23.12.2020 до договору № 1526 від 23.12.2020 про постачання електричної енергії до моменту зупинення строку позовної давності 15.03.2022 минув 1 рік та майже 3 місяці. А отже, позовна заява подана прокуратурою в межах загального строку позовної давності.
Прокурор у додатковій відповіді (вх.№35401/24 від 25.07.2024) на відзив просить прийняти, розглянути та долучити до матеріалів справи №904/2597/24 додаткову відповідь на відзив, задовольнити позов заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області у повному обсязі та зазначає про те, що: - додатково до вказаної відповіді на відзив Бахмутська окружна прокуратура спрямовує додаткову відповідь на відзив в підтвердження недійсності додаткової угоди № 1 до договору №1526 від 23.12.2020; - відповідачем зазначено у відзиві, що з укладанням додаткової угоди № 1 в день підписання договору 23.12.2020 зміна ціни за одиницю електричної енергії відбулась у зв`язку зі зміною регульованих тарифів та склала за 1 кВт/год 3,518484 грн з ПДВ (2,93207 грн без ПДВ); - вивченням даних веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" встановлено, що у ряді договорів, в яких ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" є постачальником електричної енергії, ціна за одиницю електричної енергії є значно меншою за ціну договору № 1526 від 23.12.2020; - 06.01.2021 між Сіверською міською радою та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено договір №668 (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-26-010251-b); - згідно з пунктом 5.1 договору №668, ціна електричної енергії за 1 кВт/год складає 2,23764859 грн (згідно з додатком № 3 до Договору 1,8670716 грн без ПДВ за 1 кВт/год); - 15.02.2021 між Управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено договір № 87 про постачання електричної енергії споживачу (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-06-001592-b); - пунктом 1.1 Комерційної пропозиції (додатку 2 до договору № 87) визначено, що на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 2,04257 грн (1,70214 грн без ПДВ); - також, 15.02.2021 між Управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено договір № 805 про постачання електричної енергії споживачу (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-06-001592-b? lot_id=ac7d937f68a14a09aa30d0dd7c62f46b#lots); - пунктом 1.1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до договору № 805) визначено, що на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 2,05115 грн (1,70929 грн без ПДВ); - разом з тим, за позовами прокурора (за останніми двома договорами) з аналогічним предметом позову, який розглядається у даній справі, судами винесені рішення про задоволення позовних вимог прокурора, які набрали законної сили (справи №905/495/23, №905/27/24); - вищенаведене ще раз підтверджує те, що ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", мало змогу та реальну можливість продавати електроенергію за цінами навіть значно нижчими за ціну, визначену у договорі №1526 від 23.12.2020, проте безпідставно збільшило її в день підписання договору.
Відповідач у запереченнях (на відповідь на відзив) (вх.№35894/24 від 29.07.2024) просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, долучити до матеріалів справи додані до Заперечення документи та зазначає про те, що: - зміна ціни відбувавсь не внаслідок коливання ціни, а внаслідок зміни регульованих складових, що підтверджується самою Додатковою угодою №1 та листом відповідача №2/6443-10 від 18.12.2020 року, в якому зазначені підставі зміни ціни; - інформацію до електронної системи закупівель вносить замовник, а саме Миколаївська СЗШІ, самостійно без участі інших учасників тендерного процесу, в тому числі і Відповідача; - відповідач наголошує, що помилкове зазначення споживачем (Миколаївська СЗШІ) в електронної системи закупівель підстав зміни умов Договору № 1526 від 23.12.2020 не спростовує той факт, що ціна за електричну енергію за цією Додатковою угодою змінилась саме внаслідок зміни регульованих складових ціни, а ні в наслідок коливання її на ринку електричної енергії; - під час проведення тендерної процедури Споживач (Миколаївська СЗШІ) визначився та зазначив, що тариф на розподіл (передачу) електричної енергії є невід`ємною складовою загальної ціни ціна за електричну енергію (докази долучені до відповіді на відзив); - отже, до ціни за електричну енергію за договором № 1526 від 23.12.2020, який є предметом розгляду по цій справі, включені усі чотири складових ціни, а саме: ціна на ринку електричної енергії, тариф на розподіл, тариф на передачу, вартість послуг постачальника; - додатковим доказом зазначеного вище є рахунки за електричну енергію, які долучені прокурором до позовної заяви; у цих рахунках зазначений розмір кожної з складових загальної ціни електричної енергії; якщо проаналізувати усі долучені до справі рахунки, то розмір таких складових як тарифи на розподіл та передачу електроенергії та вартість послуг постачальника не змінювався протягом усієї дії Договору №1526 (для наочності відповідач долучає рахунок сплату); - ні законом ані Статутом споживача (Миколаївська СЗШІ) засновник - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, не наділений якимись правами та обов`язками притаманними саме юридичній особі, а також не зв`язаний з відповідачем договірними відносинами, та не є правонаступником Миколаївська СЗШІ, то права та обов`язки Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації не порушені, отже не потребують захисту.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Парасковіївську спеціальну школу № 40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733).
Господарським судом Дніпропетровської області 02.08.2024 на офіційному вебпорталі розміщено оголошення у справі №904/2597/24, яким повідомлено Парасковіївську спеціальну школу № 40 Донецької обласної ради про залучення останньої до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача та запропоновано надати письмові пояснення щодо позову (т.2, а.с.135).
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.
Враховуючи також достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради, правонаступником якої є Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради, 05.11.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11 05-009951-c щодо закупівлі електричної енергії, код згідно з Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:09310000-5, електрична енергія, зокрема, лот 1: "Електрична енергія адреса: Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат №7, 84180, Україна, Донецька обл., м. Миколаївка, Слов`янський р-н, вул. Синецького, 15", з очікуваною вартістю 512 000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.17-18).
Джерелом фінансування закупівлі, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів, є місцевий бюджет.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з остаточною пропозицією 479 575 грн. 90 коп. (т.1, а.с.214-219).
В подальшому, між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради, як споживачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", як постачальником укладено договір від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії (надалі - Договір) (т.1, а.с.19-37).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію (Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 31.12.2020 становить 148 000 кВт*год.
Згідно з пунктом 3.3 Договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна вартість договору становить 479 575 грн. 90 коп. з ПДВ.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2 Договору).
Згідно з пунктом 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Пунктом 5.6 Договору визначено, що розрахунковим періодом періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 13.2 Договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Згідно з пунктом 13.10 Договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі":
Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.
Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, АRGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.
Прокурор зазначає, що замовником на сторінці закупівлі не розміщені додатки до Договору, у тому числі комерційна пропозиція, де визначено вартість за одиницю електроенергії, проте, з огляду на кількість закуповуваної електроенергії - 148 000 кВт, вартість Договору - 479 575,90 грн, первісна ціна за 1 кВт/год електричної енергії складала 3,2403777 грн з ПДВ (2,70031 грн без ПДВ).
З матеріалів справи вбачається, що в день укладення Договору сторонами укладено додаткові угоди до нього, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару.
Так:
- додатковою угодою №1 від 23.12.2020 обсяг електричної енергії зменшено до 136 302 (- 11 698) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,518484 грн. за 1 кВт/год (+8,6%); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угодиостання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021 (т.1, а.с.25);
- додатковою угодою №2 від 23.12.2020 обсяг електричної енергії зменшено до 131 702 (- 16 298) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,641361 грн. за 1 кВт/год (+12,4%); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.12.2020 (т.1, а.с.26);
- додатковою угодою №3 від 23.12.2020 обсяг електричної енергії зменшено до 127 403 (- 20 597) кВт/год, ціну електроенергії збільшено до 3,764238 грн. за 1 кВт/год (+16,2%); відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди остання набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021 (т.1, а.с.27).
З вказаних додаткових угод вбачається, що необхідність збільшення ціни за електричну енергію обґрунтована зміною регулятивних цін за 1 кВт/год на послуги з розподілу та передачі електричної енергії.
На виконання Договору Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради у період з січня 2021 по липень 2021 включно прийнято електричну енергію та сплачено за неї грошові кошти в розмірі 257 071 грн. 20 коп., так:
- відповідно до рахунку від 04.02.2021 за спожиту електроенергію за січень 2021 - у січні 2021 спожито 13400 кВтг на суму 50 439 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.40);
- відповідно до рахунку від 03.03.2021 за спожиту електроенергію за лютий 2021 - у лютому 2021 спожито 8580 кВтг на суму 33 489 грн. 91 коп., з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.41);
- відповідно до рахунку від 05.04.2021 за спожиту електроенергію за березень 2021 - у березні 2021 спожито 9436 кВтг на суму 34 965 грн. 24 коп.. з урахуванням ПДВ (т.1. а.с.42);
- відповідно до рахунку від 05.05.2021 за спожиту електроенергію за квітень 2021 - у квітні 2021 спожито 17104 кВтг на суму 61 583 грн. 22 коп., з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.43);
- відповідно до рахунку від 04.06.2021 за спожиту електроенергію за травень 2021 - у травні 2021 спожито 14052 кВтг на суму 48 510 грн. 08 коп., з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.44);
- відповідно до рахунку від 05.07.2021 за спожиту електроенергію за червень 2021 - червні 2021 спожито 5932 кВтг на суму 21 155 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.45);
- відповідно до рахунку від 04.08.2021 за спожиту електроенергію за липень 2021 - у липні 2021 спожито 1976 кВтг на суму 6 927 грн. 49 коп., з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.46).
В матеріалах справи містяться роздруківки Інформації про трансакції за Договором від 23.12.2020 (т.1, а.с.38-39), а також деталі трансакції, якими підтверджено проведення споживачем сплати виставлених відповідачем рахунків за спірний період (січень 2021 - липень 2021 включно) на загальну суму 257 071 грн. 20 коп. (т.1, а.с.51-57).
Прокурор стверджує, що внаслідок укладення додаткових угод від 23.12.2020 №№1, 2, 3 ціну Договору було збільшено на 16,2% від первісної ціни, визначеної Договором, при цьому, обсяги закупівлі зменшено до 127 403 кВт/год на 20 597 кВт/год від первісного обсягу, встановленого у Договорі. На думку прокурора, наявні підстави вважати, що укладення додаткових угод №№1, 2, 3 від 23.12.2020 є неправомірним та свідчить про порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною спору та звернення з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
- об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів особи.
Абзацами 1-3 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З аналізу вказаної норми вбачається, що правочин є юридичним фактом, оскільки внаслідок його вчинення виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов`язки; це вольова дія суб`єктів цивільного права.
Правочин породжує правовий наслідок, є дією, яка повинна бути правомірною, тобто не суперечити закону.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами частини 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 189 України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 651 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Аналогічне положення закріплено у пункті 13.10 Договору.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, вирішуючи питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (пункт 88).
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (пункт 89).
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 90).
В матеріалах справи наявні листи відповідача на адресу споживача, що містять інформацію про коливання ціни на ринку "на добу наперед" у період часу з 30.11.2020 по 16.12.2020 з відповідними розрахунками, тобто до укладення 23.12.2020 Договору, що не свідчить про збільшення ціни за одиницю товару на ринку після укладення Договору (т.1, а.с.65-73).
Прокурор у позові зазначає, що відповідно до інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", яке створене на базі ДП "Енергоринок" і діє з 01.07.2019 згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", середньозважена ціна на РДН ОЕС України станом на дату укладення
договору та додаткових угод №№ 2, 3 (23.12.2020) становила 1,55901 грн без ПДВ за 1 кВт/год, а у подальшому неодноразово зменшувалась протягом грудня 2020 року - січня 2021 року. Як приклад, через 2 дні після укладення договору середньозважена ціна складала 0,87624 грн без ПДВ за 1 кВт/год, а 03.01.2021 - 0,87215 грн без ПДВ за 1 кВт/год, однак за таких обставин жодні зміни щодо зниження ціни за одиницю електроенергії сторонами до договору не вносилися.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що внаслідок укладання спірних додаткових угод від 23.12.2020 №1, №2, №3 до Договору безпідставно, у порушення вимог пункту 13.10 Договору, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору.
Щодо визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів
Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначеною, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як вбачається із встановлених обставин справи, 23.12.2020 за результатами проведеної процедури закупівлі між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради, як споживачем та відповідачем (як переможцем торгів) був укладений Договір №1526 про постачання електричної енергії, очікуваним обсягом 148 000 кВт/год за ціною 3,2403777 грн з ПДВ (2,70031 грн без ПДВ) за 1 кВт/год на загальну суму 479 575 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ.
За цим Договором відповідач протягом спірного періоду (з січня 2021 по липень 2021 включно) щоденно постачав, а споживач приймав та споживав електричну енергію.
В день укладення Договору 23.12.2020 сторони підписали Додаткові угоди №1, 2, 3, якими було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення до 3,764238 кВт/год з ПДВ (3,136865 кВт/год без ПДВ) за 1 кВт/год, загальний обсяг зменшено до 127 403 кВт/год, загальна сума Договору становить 479 575,90 грн.
Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 3,2403777 грн за 1 кВт/год з ПДВ (2,70031 грн за 1 кВт/год без ПДВ) до 3,764238 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,136865 грн без ПДВ), що становить 16,2 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.
Водночас вище зазначалося, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди від 23.12.2020 №№1-3 до Договору від 23.12.2020 №1526 про постачання електричної енергії споживачу суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону № 922-VIII, тому підлягають визнанню недійсними.
Окремо суд зауважує, що попри те, що Додатковою угодою від 23.12.2020 №1 ціну Договору змінено на 8,6%, що не перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, як це передбачено пунктом 2 частини 5 Закону України "Про публічні закупівлі", матеріали справи не містять, відповідачем не надано належних та допустимих доказів коливання ціни електричної енергії на ринку, внаслідок чого вказана Додаткова угода підлягає визнанню недійсною.
Оскільки зазначені додаткові угоди №№1, 2, 3№ 2-14 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором від 23.12.2020 №1526 мали регулюватись умовами останнього, з яких вбачається, що ціна за одиницю електричної енергії складає 3,2403777 грн за 1 кВт/год з ПДВ (2,70031 грн 1 кВт/год без ПДВ).
Судом встановлено, що у період з січня 2021 по липень 2021 включно за Договором відповідачем споживачу було поставлено 70 480 кВт/год електричної енергії за ціною 3,2403777 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 228 381,82 грн. (70 480 кВт/год х 3,2403777). Проте Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом №7 Донецької обласної ради за вказаний обсяг спожитої електричної енергії було сплачено відповідачу 257 071,20 грн., а саме:
Таким чином, грошові кошти в сумі 28 689,38 грн (257 071,20 грн - 228 381,82 грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
При цьому суд звертає увагу, що прокуратурою у розрахунку допущено низку арифметичних помилок, внаслідок чого не вірно визначено суму грошових коштів, що були безпідставно одержані відповідачем, після перерахунку суду вказана сума складає 28 689 грн. 38 коп.
На момент розгляду справи доказів відшкодування збитків позивачу відповідачем не надано.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані прокурором на підтвердження факту наявності підстав для визнання додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності підстав для визнання додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У той же час, Законом України №540-IX від 30.03.2020 доповнено "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та відповідний карантин був продовженим до 30.06.2023 (згідно з постановою Кабінетом Міністрів України № 383 від 25.04.2023).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Отже, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.
За частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
При цьому прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 2 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються положення частинами 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Щодо порушення інтересів держави слід зазначити наступне.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ці міркування Конституційний Суд України висловив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
"Інтереси держави" охоплюють широке, але чітко не визначене коло законних інтересів, їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Згідно з пунктом 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02, пункт 35 та рішення від 01.04.2010 у справі "Корольов проти Росії", заява № 5447/03, пункт 38).
Інтереси держави у даних правовідносинах полягають в ефективному та раціональному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, принципів публічних закупівель тощо.
Зазначене кореспондується з положеннями пунктами 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства - є необхідною складовою для розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісної конкуренції.
Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.
Зміна ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору, проведення розрахунків за цінами, що не врегульовані умовами договорів, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Щодо органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.
Зміст положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України, пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.
При цьому прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під цим поняттям потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункт 2 резолютивної частини).
Компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави має виступати Департамент освіти і науки Донецької обласної Державної адміністрації з огляду на таке..
Відповідно до пунктів 1, 2 Розпорядження голови обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації №990/5-21 від 29.09.2021 (далі Розпорядження), юридичну особу публічного права Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат № 7 Донецької обласної ради припинено шляхом її приєднання до Парасковіївської спеціальної школи № 40 Донецької обласної ради та утворено філію останньої Миколаївську філію Парасковіївської спеціальної школи №40 Донецької обласної ради (т.1, а.с.83).
Згідно з пунктом 6 Розпорядження, правонаступником усього майна, прав та обов`язків закладу освіти, що припиняється, є Парасковіївська спеціальна школа № 40 Донецької обласної ради.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, засновником Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 7 Донецької обласної ради був Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (т.1, а.с.95).
Разом з тим, положеннями Статуту Миколаївської СЗШІ, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації 02.06.2000 №346 (в редакції розпорядження від 08.11.2013 № 925) передбачалося, що управління школою-інтернатом у межах повноважень здійснювалося облдержадміністрацією, координацію діяльності здійснював саме департамент освіти і науки облдержадміністрації. Джерелами формування майна та кошторису школи-інтернату визначені, зокрема, кошти обласного бюджету (т.1, а.с.86-94).
Аналогічні положення передбачені статутом Парасковіївської спеціальної школи №40 Донецької обласної ради, яка є правонаступником Миколаївської СЗШІ.
Відповідно до Статуту Парасковіївської спеціальної школи №40 Донецької обласної ради, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10.09.2020 № 995/5-20 (в редакції розпорядження від 21.10.2021 №1066/5/21), управління закладом, у межах повноважень, здійснює облдержадміністрація, координацію Департамент освіти і науки (т.1, а.с.76-82).
Разом з тим, за інформацією, наданою позивачем у листі від 11.04.2024 №734/0/161/-24/01-27, видатки на утримання закладу освіти здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, головним розпорядником є Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (т.1, а.с.101).
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Разом з тим, слід зазначити, що порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотної шкоди не тільки інтересам територіальної громади, але й інтересам держави. Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені у цьому Законі. Дотримуватися цих правил повинні всі учасники процедур закупівель. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес держави, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому інтересу не відповідає.
Отже, оскільки Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електроенергії за договором №1526 від 23.12.2020, то останній є особою, яка наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про повернення надмірно сплачених бюджетних коштів, а тому визначений позивачем за даним позовом.
Нездійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом полягає у тому, що незважаючи на те, що про виявлені порушення та можливість оскарження у судовому порядку додаткових угод до договору від 23.12.2020 № 1526 прокуратурою повідомлено компетентний орган, але останній не реалізував свого права на оскарження незаконних додаткових угод у судовому порядку та повернення надмірно сплачених коштів.
Зокрема, підставою для представництва інтересів держави та, безпосередньо, інтересів Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з відсутністю активних дій (підготовка проекту заяви, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду із вищевказаною позовною заявою. Бахмутською окружною прокуратурою листом від 14.03.2024 №50-663ВИХ-24 повідомлено Департамент освіти і науки про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод до договору №1526 від 23.12.2020 та про наявні підстави для захисту інтересів держави в цьому випадку (т.1, а.с.102-104).
У своєму листі № 734/0/161-24/01-27 від 11.04.2024 Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації зазначив, що інформація про порушення закладом освіти законодавства у сфері закупівель до департаменту від органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері закупівель, не надходила. Підстави для звернення до суду відсутні.
Отже, Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації будь-які заходи щодо захисту інтересів держави до теперішнього часу не вжиті, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається, при зверненні до суду з об`єднаними позовними вимогами (12 немайнових вимог та одна майнова - про стягнення 130 665 грн. 70 коп. (справа №904/2597/24) Донецькою обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у сумі 31 491 грн. 20 коп., про що свідчить платіжна інструкція від 03.06.2024 №1114 (т.1, а.с.15).
В подальшому судом позовні вимоги було роз`єднано, і у даній справі розглядалися три немайнові вимоги про визнання недійсними додаткових угод від 23.12.2020 №1, №2, №3 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладених між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719), а також майнова вимога про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 28 689 грн. 47 коп., що становить 21,96% від суми об`єднаних позовних вимог майнового характеру (130 665 грн. 70 коп.).
Таким чином, судовий збір, що відповідає сумі стягнення 28 689 грн. 47 коп., є 531 грн. 96 коп. (2 422 грн. 40 коп. х 21,96%).
Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог стягненню з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури підлягає 7 799 грн. 16 коп. - витрат на сплату судового збору (2 422 грн. 40 коп. х 3 + 531 грн. 96 коп.).
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (84500, м. Бахмут Донецької обл., вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 25707002) в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Парасковіївська спеціальна школа №40 Донецької обласної ради (84536, с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької обл., вул. Гірників, буд. 23; ідентифікаційний код 25107733) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 28 689 грн. 47 коп. - задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 23.12.2020 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719).
3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 23.12.2020 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719).
4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 23.12.2020 до договору про постачання електричної енергії №1526 від 23.12.2020, укладену між Миколаївською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат №7 Донецької обласної ради (84180, м. Миколаївка Слов`янського району Донецької обл., вул. Сінецького, буд. 15; ідентифікаційний код 21969053) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (84301, м. Краматорськ Донецької області, вул. Василя Стуса, буд. 47; ідентифікаційний код 33913374) 28 689 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 38 коп. - безпідставно отриманих грошових коштів.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, буд. 6; ідентифікаційний код 25707002; Держказначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок №UA918201720343180002000016251, отримувач - Донецька обласна прокуратура; ідентифікаційний код 25707002) 7 799 (сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 16 коп. - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
26.09.2024
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121893468 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні