Рішення

від 26.09.2024 по справі 904/3392/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3392/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Фоменко О.В.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування №04052020 від 04.05.2020 у розмірі 2 193 803 грн. 90 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (далі - відповідач) заборгованість за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 04052020 від 04.05.2020 у розмірі 2 193 803 грн. 90 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 04052020 від 04.05.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з 21.05.2024 по 22.07.2024 послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 193 803 грн. 90 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 32 907 грн. 06 коп.

Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №40530/24 від 28.08.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.08.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

У підготовче засідання 03.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце даного засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 05.08.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 05.08.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 06.08.2024 о 12:44 (а.с. 55), отже завчасно.

У той же час, судом було відзначено, що станом на 03.09.2024 матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вважав за доцільне відкласти підготовче засідання.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду 03.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2024.

У підготовче засідання 17.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце даного засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 03.09.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 03.09.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 07.09.2024 о 09:39 (а.с.62).

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи у підготовчому засіданні 17.09.2024 суд зазначив таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Враховуючи вказане, всі ухвали суду по даній справі, зокрема і ухвала суду від 05.08.2024, були направлені учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом встановлено, що ухвала суду від 05.08.2024 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 05.08.2024 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 06.08.2024 о 12:44 (а.с.55).

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 06.08.2024 відповідач отримав ухвалу суду від 05.08.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 55).

Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 05.08.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120827086) надіслано судом 05.08.2024, зареєстровано в реєстрі 06.08.2024 та оприлюднено 07.08.2024, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 05.08.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (06.08.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 21.08.2024.

Також, судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані більше ніж три тижні господарський суд вважав достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважав за доцільне закрити підготовче провадження у даній справі.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.

Як було зазначено вище, судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

У той же час, судом встановлено, що станом на 17.09.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 17.09.2024 представник позивача зазначив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв`язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважав, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 17.09.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.09.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2024.

У судове засідання 26.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце даного засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 17.09.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 17.09.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 17.09.2024 о 17:17 (а.с. 66).

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 17.09.2024 вважається врученою відповідачу 18.09.2024.

Жодних клопотань від відповідача до суду не надходило.

З приводу вказаних обставин суд зазначає також таке.

За змістом частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що позивач та відповідач були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

У судовому засідання 26.09.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 26.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору транспортного експедирування, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність заборгованості у заявленій до стягнення сумі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 04.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" (далі - експедитор, позивач) та Акціонерноим товариством "Дніпроважмаш" (далі - замовник, відповідач) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №04052020 (далі договір, а.с.7-10), відповідно до умов пункту 1.1. якого експедитор, діючи за дорученням замовника, в межах договору надає послуги замовнику з організації перевезень найманим та орендованим вантажним транспортом, згідно із діючим законодавством України, вимог міжнародних Конвенцій та Угод в сфері міжнародних перевезень.

У пункті 9.7. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами згідно з пунктом 9.1. договору і діє до 31.12.2021, а частині розрахунків - до повного розрахунку між сторонами. У випадку, якщо за 30 днів до завершення договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору, то термін договору автоматично продовжується кожен послідуючий рік.

Станом на час розгляду справи доказів наявності письмового звернення жодної із сторін договору щодо наміру припинити дію договору матеріали справи не містять та сторонами суду такої інформації не повідомлено, отже термін дії договору автоматично було пролонговано на кожний календарний рік, в останнє до 31.12.2024.

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом також встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до положень частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 316 Господарського кодексу України та частини 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" міжнародним перевезенням пасажирів і вантажів визнається перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19.05.1956 (далі - Конвенція).

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Суд зазначає, у статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" зазначено, що Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Отже, виходячи зі змісту Конвенції, враховуючи, що обставини даного спору виникли з факту міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав в якості замовника у відносинах з експедитором, яким фактично здійснювалась організація перевезення вантажу, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції.

Враховуючи норми статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", статті 3 Господарського процесуального кодексу України до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.

За умовами пунктів 2.1., 2.2. договору на підставі договору експедитор надає одну або декілька послуг: організовує перевезення вантажів вантажним транспортом по території України та зарубіжних країн на підставі відповідних заявок замовника; за погодженням із замовником виконує інші доручення замовника. Виконання кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення у формі заявки, в якій обумовлені конкретні умови та вартість кожного перевезення.

Згідно з пунктом 2.3. договору заявка, що оформлена згідно з підпунктами 2.2.1.-2.2.3. договору має юридичну силу доповнення до договору, що підписані та скріплені печатками сторін та заявки є невід`ємною частиною договору.

У розділі 5 договору сторонами були визначені умови щодо платежів та взаємних розрахунків, а саме:

- вартість перевезення та інших послуг обумовлюється у окремих заявках замовника, що направляються експедитору, які є невід`ємною частиною договору (пункт 5.1. договору);

- ціни за договором встановлені в гривнях. У разі направлення замовником заявки, що містить вартість послуг в іноземній валюті, замовник повинен зазначити також і еквівалент, в гривні за курсом НБУ, що діє на момент направлення заявки (пункт 5.2. договору);

- ціни містять в собі винагороду експедитора за надані послуги (пункт 5.3. договору);

- ціни, що відповідають кожному конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), погоджуються перед кожним перевезенням (групою перевезень) в заявках замовника (пункт 5.4. договору);

- ціни є договірними та визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації, що склалася на ринку транспортних послуг (пункт 5.5. договору);

- факт виконання кожного перевезення підтверджується відповідним актом виконаних робіт, що виписується експедитором після здачі вантажу вантажоотримувачу, вказаному в заявці, та направляється замовнику разом із документами, визначеними в пункті 5.10. договору (пункт 5.6. договору);

- актом отримання вантажу є штамп вантажоотримувача, вказаного в заявці, у супровідних документах (CMR.TT) або підписаній акт виконаних робіт уповноваженими особами представників замовника та експедитора (пункт 5.7. договору);

- порядок та строки оплати за виконані послуги зазначаються в заявці, що направляється замовником експедитору, перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). У разі, якщо в заявці не зазначений порядок - строки здійснення оплати за надані послуги, оплата замовником експедитору здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання вантажовласником, сторонами акту виконаних робіт (пункт 5.8. договору);

- після закінчення перевезення (здачі вантажу вантажовласнику, вказаному в заявці) експедитор повинен направити замовнику оригінали наступних документів, згідно з пунктом 2.4 договору: акт виконаних робіт (вказати в ньому номери транспортного засобу та маршрут перевезення); рахунок-фактура за надані послуги (пункт 5.10. договору);

- якщо відправлений експедитором та отриманий замовником акт наданих послуг не підписаний і письмово не заперечений протягом 3-х днів з моменту отримання, він вважається прийнятий ним без змін та підлягає оплаті в повному обсязі (пункт 5.11. договору);

- оплата вартості кожного автомобільного перевезення, а також інших оплат, що визначені умовами договору (оплата понаднормового простою, штрафи) проводиться замовником в національній грошовій одиниці України, безготівковій формі в банк і на розрахунковий рахунок, який вказаний в договорі (пункт 5.12. договору);

- днем здійснення платежу вважається день перерахування грошових коштів на рахунок експедитора (пункт 5.13. договору).

У відповідності до вказаних умов, у період з 07.05.2024 по 14.06.2024 сторонами були узгодженні наступні заявки на перевезення вантажу:

- заявка № 07/05 від 07.05.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 250 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 12);

- заявка № 15/05 від 15.05.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 14);

- заявка № 23/05 від 23.05.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 16);

- заявка № 24/05 від 24.05.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 18);

- заявка № 29/05 від 29.05.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 20);

- заявка № 31/05 від 31.05.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 22);

- заявка № 05/06 від 05.06.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 24);

- заявка № 12/06 від 12.06.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 28);

- заявка № 14/06 від 14.06.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - Cleveland; вартість перевезення - 245 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок після перетину кордону України (а.с. 30);

- заявка № 19/06 від 19.06.2024, в якій сторони узгодили умови надання послуг перевезення вантажу - обладнання, за маршрутом перевезення - м. Дніпро - с. Ямниця Івано-Франківської області; вартість перевезення - 39 000 грн. 00 коп. за 1 автомобіль; умови оплати - безготівковий розрахунок в день доставки вантажу (а.с. 26).

Вказані заявки підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками обох підприємств, отже, зважаючи на положення договору, належним чином підтверджують узгодження сторонами всіх необхідних умов перевезення та прийняття вказаних заявок до виконання позивачем.

Слід також відзначити, що сторонами засвідчувався факт належного виконання позивачем послуг з перевезення вантажу шляхом складення Актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Так, в матеріалах справи наявні такі Акти:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000029 від 21.05.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №AM9477HE / AM1677XF) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 250 000 грн. 00 коп. (а.с. 13);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000030 від 23.05.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. № НОМЕР_1 / AА0185XG) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 15);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000031 від 04.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №AI2010EX / AА0970XG) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 17);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000032 від 04.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №KA1035KX / AА6994XG) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 19);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000033 від 07.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №KA8923CI / AА8239XF) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 21);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000034 від 11.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №AI9244AX / AI9280XK) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 23);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000035 від 14.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №AA2004EI / AA0185XG) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 25);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000037 від 21.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання транспортно-експедиторських послуг за маршрутом: Дніпро - с. Ямниця Івано-Франківської області; (а/м. №AЕ3622IР / АЕ2425ХК), на загальну суму 39 000 грн. 00 коп. (а.с. 27);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000038 від 25.06.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. №AО6096ВО / AО0920ХР) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 29);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ГР-0000039 від 22.07.2024, підписанням якого сторони засвідчили факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Дніпро (Україна) - Middlesbrough (Велика Британія) (а/м. № НОМЕР_2 / АМ1677ХF) та транспортно-експедиторські послуги в межах України, на загальну суму 245 000 грн. 00 коп. (а.с. 31).

Слід відзначити, що в кожному з перелічених вище Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) сторони засвідчили, що сторони претензій одна до одної не мають.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Судом встановлено, що загальна вартість наданих за переліченими вище Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) транспортно-експедиторських послуг становить 2 249 000 грн. 00 коп.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначає, що станом на 01.01.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по договору складала 1 330 303 грн. 90 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2024. Позивач зазначає, що на виконання умов договору в період з 01.01.2024 по 22.07.2024 надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 9 259 000 грн. 00 коп.; за той же період відповідач сплатив за надані по договору послуги 8 395 500 грн. 00 коп. (із них 245 000 грн. 00 коп. було сплачено новим боржником ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" згідно з договором переведення боргу № 80/01 від 02.07.2024, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 03.07.2024 та банківськими виписками.

З цього приводу суд зазначає, що в матеріалах справи наявний Договір переведення боргу № 80/01 від 02.07.2024, укладений між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Дніпротехсервіс" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грифон Транс Плюс" (кредитор), відповідно до умов пунктів 1.1., 2 та 3 якого первісний боржник переводить на нового боржника борг у сумі 245 000 грн. 00 коп., що виник на підставі договору від 04.05.2020 № 04052020 (далі - основний договір), який був укладений між первісним боржником та кредитором. Новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання первісного боржника перед кредитором за основним договором по сплаті боргу в сумі 245 000 грн. 00 коп. Первісний боржник зобов`язаний перерахувати новому боржнику грошову компенсацію за переведення боргу в розмірі 245 000 грн. 00 коп. в строк до 01.09.2024. Кредитор не заперечує проти переводу боргу, визначеного у пункті 1 договору і, підписуючи з свого боку договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

У пункті 8 вказаного договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У той же час, суд відзначає, що правовідносини як щодо надання транспортно-експедиторських послуг в період з 01.01.2024 по 20.05.2024 за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 04052020 від 04.05.2020, так і за договором переведення боргу № 80/01 від 02.07.2024 не входять в предмет доказування по даній справі, оскільки у даній справі спірним періодом, в який утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач, є період надання послуг з 21.05.2024 по 22.07.2024 (на виконання Заявок, підписаних в період з 07.05.2024 по 14.06.2024) і у вказаному спірному періоді, як зазначає сам позивач та що вбачається з Оборотно-сальдової відомості (а.с.34-35) була здійснена лише одна оплата - на суму 55 196 грн. 10 коп.

Отже, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 04052020 від 04.05.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з 21.05.2024 по 22.07.2024 послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 193 803 грн. 90 коп. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як було зазначено вище, у всіх Заявках, складених у період з 07.05.2024 по 14.06.2024, сторонами були узгоджені такі умови оплати наданих за ними послуг: безготівковий розрахунок після перетину кордону України. У заявці від 19.06.2024 сторони погодили безготівковий розрахунок в день доставки вантажу.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що строк оплати послуг на суму 39 000 грн. 00 коп., наданих на виконання Заявки від 19.06.2024, є таким, що настав.

З приводу настання строку оплати за послуги, надані на виконання Заявок, складених в період з 07.05.2024 по 14.06.2024, суд зазначає таке.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи вказане, з аналізу змісту умов Заявок, складених у період з 07.05.2024 по 14.06.2024, вбачається, що сторонами не був встановлений ні строк ні термін оплати наданих за ними послуг. До вказаного висновку суд прийшов з огляду на те, що сторони визначили подію, після якої здійснюється оплата - "після перетину кордону України", при цьому не визначили граничний термін виконання зобов`язання з оплати наданих послуг.

Враховуючи вказане, судом встановлено, що сторонами не був встановлений ні строк ні термін оплати наданих на виконання Заявок, складених у період з 07.05.2024 по 14.06.2024, послуг.

Слід також відзначити, що спеціальні норми, що регулюють правовідносини за договором транспортного експедирування, також не визначають строк оплати наданих послуг.

Таким чином, у даному випадку підлягають застосуванню положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача із вимогою до відповідача з приводу оплати наданих на виконання Заявок, складених у період з 07.05.2024 по 14.06.2024, послуг.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, пункт 33, 08.12.2016).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Крім того, слід відзначити, що відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, не допускаючи проявів надмірного формалізму, оцінивши всі вказані обставини в їх сукупності, враховуючи принцип вірогідності доказів, а також факт звернення позивача із позовом до суду щодо стягнення заборгованості за надані на виконання Заявок, складених у період з 07.05.2024 по 19.06.2024, послуг, а також факт завчасного направлення позивачем позовної заяви з додатками (а.с.3-5), з яких вбачається наявність вимоги позивача до відповідача щодо погашення спірної заборгованості, чим було надано можливість відповідачу добровільно її виконати, суд приходить до висновку, що строк оплати наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 2 193 803 грн. 90 коп. є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати наданих позивачем у період з 21.05.2024 по 22.07.2024 транспортно-експедиторських послуг на залишкову суму 2 193 803 грн. 90 коп. (2 249 000,00 - 55 196,10) відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 2 193 803 грн. 90 коп. є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 193 803 грн. 90 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 32 907 грн. 06 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості за договором про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування №04052020 від 04.05.2020 у розмірі 2 193 803 грн. 90 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (вулиця Сухий Острів, будинок 3, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" (вулиця Генерала Наумова, будинок 66, м. Київ, 03164; ідентифікаційний код 42092083) - 2 193 803 грн. 90 коп. - основного боргу та 32 907 грн. 06 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.09.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко