Рішення

від 26.09.2024 по справі 904/3050/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3050/24

За позовом Боровківського ліцею Верхньодніпровської міської ради

до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 432 266,33 грн. боргу, мотивуючи неналежним виконанням Договорів оренди.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Відділом комунальної власності Верхньодніпровської міської ради, Боровсківським ліцеєм Верхньодніпровської міської ради та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпра (попередня назва Відповідача) укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади №24/11.3-22 від 24.11.2022. Відповідно до п. 6.5. Договору Балансоутримувач (Позивач) зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати укладання цього Договору в тому числі підписати договір відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та комунальних послуг. У зв`язку з чим, сторонами укладено Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію №23084 від 06.02.2023 (далі Договір № 23084). Відповідно до п.1.1 якого сторона-1 (Відповідач) відшкодовує витрати стороні-2 (Позивачеві) за надання вказаних послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію відповідно до даних лічильників та розрахунків, якщо інше не випливає з характеру послуг. Відповідно до п. 2.3.3 Договору № 23084 Відповідач зобов`язується після отримання від Позивача Акту (актів) прийому-передачі електричної енергії здійснювати оплату згідно зі ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок Позивача на протязі 15 банківських днів після надання рахунку. В подальшому сторонами укладено Договір про відшкодування вартості водопостачання №806 від 23.02.2023 (далі Договір № 806), за п. 1.1. якого Позивач зобов`язується забезпечити Відповідача послугами з централізованого водопостачання, а Відповідач приймає на себе зобов`язання своєчасно відшкодовувати Позивачеві витрати по водопостачанню по об`єкту переданому відповідно до Договору №24/11.3-22. Відповідно до п. 3.1. Договору № 806 Позивач надає Відповідачеві Акт про надання послуг та рахунок вартості водопостачання, складених на підставі знятих показників водопостачання, у якому зазначається сума до сплати за спожиті послуги. Відповідно до п. 3.2. Договору № 806 Відповідач приймає до виконання подані Позивачем документи та сплачує їх протягом 10 днів з моменту отримання рахунку. Таким чином, Договорами №23084 та №806 визначено направлення Відповідачеві рахунків, як підставу для проведення відшкодування (оплати) за вищевказаними Договорами. В той же час, протягом 2023 року до Відповідача не надходили рахунки на оплату вказаної заборгованості. Крім цього, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення Позивачем Відповідачеві будь-яких рахунків за спірними Договорами.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2022 Відділ комунальної власності Верхньодніпровської міської ради (Орендодавець), Орендар, Боровківський ліцей Верхньодніпровської міської ради (Балансоутримувач), Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро (далі перейменовано на Дніпровське квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро) (Відшкодовувач вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв) уклали Договір оренди № 24/11.3-22 нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади (далі Договір), за п. 1.1. якого Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Інформація про об`єкт оренди нерухоме майно (п. 4.1. Умов).

Цей Договір діє на період воєнного стану в Україні, але не більше 2 років. Відповідно до статті 631 ЦК України сторони домовились, що умови Договору застосовується до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.11.2022 (п. 12.1. Умов).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у поряду, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Відшкодовувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Відшкодовувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.

Згідно з п. 6.5. Договору протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього Договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Відшкодовувачу для підписання:

два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого рішенням Верхньодніпровської міської ради.

Відшкодовувач зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю:

підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору; або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Відшкодовувачем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають сплаті Відшкодувачем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Цей Договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим Договором. Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору (п. 12.1. Договору).

06.02.2023 сторони уклали Договір № 23084 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (далі Договір № 23084), за п. 1.1. якого сторона -1 (Відповідач) відшкодовує витрати стороні -2 (Позивачеві) за надання вказаних послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію відповідно даних лічильників та розрахунків, якщо інше не випливає з характеру послуг.

Загальна сума Договору, що підлягає відшкодуванню становить: 582 758,62 грн., у тому числі ПДВ 97 126,44 грн. розрахованої згідно додатку № 1 до Договору.

Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у встановленому законом порядку (п. 1.2. Договору № 23084 в редакції додаткової угоди № 3 від 12.12.2023).

Відповідно до п. 2.3. Договору № 23084 сторона 1 зобов`язується:

- відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, та наданих рахунків (підп. 2.3.2. Договору №23084);

- після отримання від сторони 2 акту (актів) прийому-передачі електроенергії здійснювати оплату згідно ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок сторони 2 на протязі п`ятнадцяти банківських днів після надання рахунку (підп. 2.3.3. Договору №23084).

Облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показниками сертифікованих приладів обліку (лічильника) (п. 5.1. Договору № 23084).

На підставі розрахунків та/або показників засобів обліку електричної енергії оформлюється трьохсторонній акт актів прийому-передачі електроенергії (п. 5.3. Договору № 23084).

Щомісячно, до 18 числа, сторона 1, та сторона 2, на підставі показників засобів обліку електричної енергії, за тарифами, що встановлені уповноваженим органом, складають і підписують акт прийому-передачі електроенергії в трьох примірниках (п. 5.4. Договору № 23084).

Щомісячно, в термін до 22 числа сторона 2 надає стороні 1 акт прийому-передачі електроенергії, та рахунок який є підставою ля проведення оплати по даному Договору (п.5.5. Договору № 23084).

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення, а також, що Сторонами досягнуто згоди, що в силу положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладання, а саме з "01" січня 2023 року" (п. 8.1. Договору № 23084).

05.06.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 23084, в якій погодили, що по всьому тексту Договору, додатків та додаткових угод до цього Договору змінити назву Споживача з Квартирно-експлуатаційний відділ місто Дніпро на Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління.

За твердженням Позивача, неспростованих Відповідачем, за період з січня по грудень 2023 рік, за Договором № 23084, Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 964 632,33 грн.

Позивач в якості оплати Відповідачем наданих послуг за Договором № 23084 за січень вересень 2023 року, надав платіжні інструкції: № 592 від 08.03.2023 на суму 105 209,17 грн., № 4786 від 18.12.2023 на суму 71 699,54 грн., № 4787 від 18.12.2023 на суму 104 136,60 грн., № 4788 від 18.12.2023 на суму 65 049,72 грн., № 3504 від 13.11.2023 на суму 55 069,27 грн., № 3505 від 13.11.2023 на суму 55 409,73 грн., № 3506 від 13.11.2023 на суму 42 993,66 грн., № 3507 від 13.11.2023 на суму 41 316,19 грн., № 3508 від 13.11.2023 на суму 41 874,74 грн.

За даними Позивача, на виконання умов Договору № 23084 сторони підписали акти приймання-передачі енергопослуг: від 31.10.2023 на суму 76 795,62 грн., від 30.11.2023 на суму 195 771,63 грн., від 26.12.2023 на суму 109 306,46 грн. За цими актами Відповідач не розрахувався з Позивачем, у зв`язку з чим у Відповідача виник борг у сумі 381 873,71 грн.

23.02.2023 Сторони уклали Договір № 806 відшкодування вартості водопостачання (далі Договір № 806), за п. 1.1. якого Сторона 2 (Позивач) зобов`язується забезпечити сторону 1 (Відповідача) послугами з централізованого водопостачання, а Сторона 1 приймає на себе зобов`язання своєчасно відшкодувати Стороні 2 витрати по водопостачанню по об`єкту (далі майно), переданому відповідно до Договору №24/11.3-22 від 24.11.2022р., укладеного між сторонами.

Ціна Договору, виходячи з розрахунку, згідно з Додатком № 1 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною, складає 94 562,64 грн. у т.ч. ПДВ 15 760,44 грн.

Ціна Договору може коригуватися у відповідності до фактично наданих послуг та/або зміни тарифів на комунальні послуги (п. 2.1. Договору № 806).

Щомісячно Сторона 2 надає Стороні 1 Акт про надання послуг та рахунок вартості водопостачання, складений на підставі знятих показників водопостачання, в якому зазначається сума до сплати за спожиті послуги(п. 3.1. Договору № 806).

Сторона 1 приймає до виконання подані Стороною 2 документи та сплачує їх протягом 10 днів з моменту отримання рахунку (п. 3.2. Договору № 806).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023 року, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору. Сторони цього Договору домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦКУ, умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання і діють з 01.01.2023р. по 31.12.2023 р. включно (п. 6.1. Договору № 806).

За твердженням Позивача, неспростованим Відповідачем, за період з січня по грудень 2023 рік, за Договором № 806, Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 144 955,26 грн.

На виконання умов Договору № 806 сторони підписали акти приймання-передачі водопостачання: від 31.10.2023 на суму 11 310,62 грн. та 18,17 грн., від 30.11.2023 на суму 13 245,34 грн. та 18,17 грн., від 26.12.2023 на суму 10 455,90 грн. та 18,17 грн. За цими актами Відповідач не розрахувався з Позивачем, у зв`язку з чим у Відповідача виник борг у сумі 50 392,62 грн.

Позивач в якості оплати Відповідачем наданих послуг за Договором № 806, надав платіжні інструкції: № 537 від 07.03.2023 на суму 6 894,52 грн., № 536 від 07.03.2023 на суму 10 862,58 грн., № 957 від 06.04.2023 на суму 5 431,28 грн., № 1994 від 27.06.2023 на суму 41 763,88 грн., № 3725 від 15.11.2023 на суму 29 610,38 грн.

З наданих документів вбачається, що Відповідач не оплатив за надані послуги 50 392,62 грн.

Позивач направив Відповідачеві звернення № 01-28/182 від 05.10.2023 з проханням надати письмове роз`яснення щодо причин заборгованості по відшкодуванню коштів за спожиту електроенергію.

На зазначене звернення, Відповідач надав відповідь № 525/1576 від 12.10.2023, в якій повідомив, що Договір на відшкодування спожитої електричної енергії № 23084 від 06.02.2023 зареєстровано в ДКСУ. Розрахунки за зазначеним Договором здійснено в межах виділеного на 2023 рік фінансового ресурсу, кошти перераховано Боровківського ліцею ВМР у березні 2023 року. Разом з цим, у зв`язку з недостатністю фінансування на 2023 рік станом на 12.10.2023 фінансовий ресурс виділений на 2023 рік вичерпано, можливість збільшити суму договору та здійснити оплату за спожиту електричну енергію відсутня.

Позивач стверджує, що направляв Відповідачеві звернення № 01-28/183 від 17.10.2023 з проханням підписати акт звірки станом на 01.10.2023 та надати письмове роз`яснення щодо можливості погашення заборгованості по відшкодуванню коштів за спожиту електроенергію.

Сторони підписали Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2023-31.12.2023 по Договору № 806 від 23.02.2023 відшкодування витрат за спожите водопостачання, відповідно до якого, станом на 01.01.2024 борг Відповідача перед Позивачем становить 50 392,62 грн.

12.03.2024 Відповідач отримав від Позивача претензію № 01-28/53 від 06.03.2024 на суму заборгованості 381 873,71 грн., в якій останній просив розглянути дану претензію в строки передбачені законодавством, а саме місячний строк з дня її одержання, вирішити шляхом перерахування грошових коштів в сумі заборгованості 381 873,71 грн. на поточний рахунок Позивача.

За даними Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт наявності боргу та , за наявності, його розмір.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем, та не приймає позицію Відповідача.

Так, 06.02.2023 сторони уклали Договір № 23084 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за п. 1.1. якого Відповідач відшкодовує витрати Позивачеві за надання вказаних послуг про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію відповідно до даних лічильників та розрахунків, якщо інше не випливає з характеру послуг.

Відповідно до п. 2.3. Договору № 23084 Відповідач зобов`язується:

- відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, та наданих рахунків (підп. 2.3.2. Договору №23084);

- після отримання від Позивача акту (актів) прийому-передачі електроенергії здійснювати оплату згідно ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок Позивача на протязі п`ятнадцяти банківських днів після надання рахунку (підп. 2.3.3. Договору №23084).

На виконання умов Договору № 23084 сторони підписали акти приймання-передачі енергопослуг: від 31.10.2023 на суму 76 795,62 грн., від 30.11.2023 на суму 195 771,63 грн., від 26.12.2023 на суму 109 306,46 грн.

Відповідач докази оплати за даними актами не надав. Також Відповідач не надав доказів не надання Позивачем рахунків за спірний період чи доказів звернення Відповідачем до Позивача за наданням рахунків.

23.02.2023 сторони уклали Договір № 806 відшкодування вартості водопостачання, за п. 1.1. якого Позивач зобов`язується забезпечити Відповідача послугами з централізованого водопостачання, а Відповідач приймає на себе зобов`язання своєчасно відшкодувати Позивачеві витрати по водопостачанню по об`єкту, переданому відповідно до Договору № 24/11.3-22 від 24.11.2022р., укладеного між сторонами.

Щомісячно Сторона 2 надає Стороні 1 Акт про надання послуг та рахунок вартості водопостачання, складений на підставі знятих показників водопостачання, в якому зазначається сума до сплати за спожиті послуги (п. 3.1. Договору № 806).

Сторона 1 приймає до виконання подані Стороною 2 документи та сплачує їх протягом 10 днів з моменту отримання рахунку (п. 3.2. Договору № 806).

На виконання умов Договору № 806 сторони підписали акти приймання-передачі водопостачання: від 31.10.2023 на суму 11 310,62 грн. та 18,17 грн., від 30.11.2023 на суму 13 245,34 грн. та 18,17 грн., від 26.12.2023 на суму 10 455,90 грн. та 18,17 грн.

Відповідач доказів оплати за даними актами не надав.

У відзиві Відповідач заперечує щодо ненастання строку оплати, у зв`язку з неотриманням рахунку на оплату, як це передбачено Договором, однак суму боргу не заперечує.

З цього приводу, суд бере до уваги, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить лише інформаційний характер. Саме оформлені належним чином видаткові накладні (акти приймання-передачі) є первинними документами, які підтверджують факт проведеної господарської операції між сторонами.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 №915/641/19.

Згідно з ч. 1 ста. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Суд вважає, що Акт приймання-передачі є належним доказом, що підтверджує факт вчинення господарської операції, так як містить відомості про дату складання документа; назви підприємств; зміст та обсяг господарської операції; підписи сторін та печатки товариств.

В Договорах та Актах приймання-передачі зазначено усі необхідні реквізити, в тому числі, і номер розрахункового рахунку, для проведення оплати отриманих Відповідачем послуг, тому сама лише відсутність виставлених рахунків не може бути підставою для відмови у позові з огляду на ненастання через це строку оплати наданих послуг тощо.

Аналогічні висновки викладено в постанові ВСУ від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 та у постанові ВП ВС від 17.04.2018 №911/4249/16.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договори, Акти приймання-передачі, платіжні інструкції, Акт звіряння), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача щодо сум отриманих послуг, відсутність доказів оплати наданих послуг, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу - 432 266,33грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13, код 08004581) на користь Боровківського ліцею Верхньодніпровської міської ради (51641, Дніпропетровська обл., Кам`янський район, с. Боровківка, вул. Шкільна, буд. 2, код 26372549) 432 266,33 грн. основного боргу, 6 483,99 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков