Рішення

від 26.09.2024 по справі 905/1006/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2024 Справа №905/1006/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк», м. Київ,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб», м.Слов`янськ, Донецька область,

відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Званівка, Донецька область,

відповідача-3 ОСОБА_2 , м.Сіверськ, Донецька область,

про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 141733,94грн, заборгованості за відсотками у сумі 42112,62грн, всього 183846,56грн,

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Акціонерне товариство «Сенс банк», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб», м.Слов`янськ, Донецька область, відповідача-2, ОСОБА_1 , с. Званівка, Донецька область, та відповідача-3, ОСОБА_2 , м.Сіверськ, Донецька область, про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 141733,94грн, заборгованості за відсотками у сумі 42112,62грн, всього 183846,56грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №PSMВ000166/579 від 24.03.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, а також неналежним виконанням відповідачами -2, -3 прийнятих на себе зобов`язань за договорами поруки №PSMВ000166/579/1 від 24.03.2021 та №PSMВ000166/579/2 від 24.03.2021 відповідно, укладеним у забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором №PSMВ000166/579 від 24.03.2021.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 30.07.2024, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на відсутність у відповідача-1 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі повідомлення відповідача-1 про відкриття провадження у справі №905/1006/24 суд здійснив шляхом направлення ухвали суду від 30.07.2024 за місцезнаходженням відповідача-1 згідно з даними ЄДРПОУ. Ухвалу суду відповідач не отримав. Разом з тим направлення ухвали рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача-1 суд розцінює достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідач-1 належним, оскілки отримання ухвали адресатом перебуває поза межами контролю суду та залежить від суб`єктивної поведінки відповідача.

Крім того суд здійснив направлення ухвали від 30.07.2024 на електронну адресу відповідача-1 згідно з даними ЄДРПОУ. Ухвала доставлена до електронної скриньки відповідача-1 31.07.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідальним працівником суду відповідачу-1 передано телефонограму за телефонним номером згідно з даними ЄДРПОУ, телефонограму прийнято бухгалтером підприємства (як пояснено працівнику суду).

Повідомлення відповідачів-2,-3 про відкриття провадження у справі №905/833/24 суд здійснив в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення 02.08.2024 оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Отже суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідачів про судове провадження у справі. Відповідачі також мали можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористались.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Враховуючи ненадання відповідачами відзивів у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

24.03.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) (згідно з відомостями ЄДРПОУ 30.11.2022 назву змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб» (позичальник) укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ000166/579, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних заяв на видачу кредитних коштів (траншу) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник у свою чергу зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені договором (п.11 кредитного договору).

Згідно з п. 1.2 кредитного договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): в період з дати набуття чинності цим договором по 23.09.2021 (включно) становить 1000000,00грн; в період з 24.09.2021 по 23.10.2021 (включно) 857000,00грн; в період з 24.10.2021 по 23.11.2021 (включно) 714000,00грн; в період з 24.11.2021 по 23.12.2021 (включно) 571000,00 грн; в період з 24.12.2021 по 23.01.2022 (включно) 428000,00грн; в період з 24.01.2022 по 23.02.2022 (включно) 285000,00грн, в період з 24.02.2022 по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) 142000,00грн.

Пунктом 1.3 кредитного договору сторони узгодили розмір процентної ставки наступним чином. Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитною лінією (базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +6% річних (фіксована маржа) (пп.1.3.1). На день укладення договору розмір базової процентної ставки складає 7,33% річних та 6% річних = 13,33% річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 23.03.2021 (пп.1.3.2). Сторони погодили, що базова процентна ставка за цим договором є змінюваною (за типом) та переглядається банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування позичальника (пп.1.3.3). Розрахунок та перегляд базової процентної ставки здійснюється без укладення окремої додаткової угоди до договору (пп.1.3.5).

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 23.03.2022.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується: а) порукою ОСОБА_1 , б) порукою ОСОБА_2 .

У день укладання договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 4.2-4.3 кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 цього договору, на відкритий у банку поточних рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії.

Пунктом 6.2 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються щомісячно, не рідше одного разу на місяць на суму кожного траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується.

Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. У разі повного повернення траншу, в тому числі, але не виключно, дострокового, проценти, нараховані за користування траншем, повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо кошти, що направляються на повне повернення траншу, недостатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів з урахуванням черговості, передбаченої н. 9.4. цього договору (п. 6.3. кредитного договору).

У разі, якщо мало місце порушення позичальником умов цього договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а саме прострочення виконання зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку згідно п. 1.2 цього договору або у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві на надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий) та/або прострочення виконання зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за користування кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), всі нараховані проценти за календарний місяць, протягом якого строк існування будь-якого із вищезазначених порушень умов цього договору перевищував 15 календарних днів, відповідно до умов цього договору визнаються простроченими та підлягають сплаті позичальником за базовою процентною ставкою згідно п/п. 1.3.1 цього договору (пп. 6.4.2 п.6.4 кредитного договору).

Відповідно до п.8.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

Згідно з п. 8.3 кредитного договору при зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності з пунктом 1.2 цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 8.1 цього договору, зобов`язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: станом на 24.09.2021 857000,00грн; станом на 24.10.2021 714000,00грн; станом на 24.11.2021 571000,00грн; станом на 24.12.2021 428000,00грн; станом на 24.01.2022 285000,00грн; станом на 24.02.2022 142000,00грн. Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п. 8.1 та/або 8.3 цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем.

Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором (п.11.3 кредитного договору).

У забезпечення виконання кредитного договору між Акціонерним товариством «Альфа Банк» (банк, кредитор) (нова назва Акціонерне товариство «Сенс Банк») та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель), фізичною особою ОСОБА_2 (поручитель) укладено договори поруки №PSMВ000166/579/1 від 24.03.2021 та №PSMВ000166/579/2 від 24.03.2021 відповідно.

Відповідно до п.1.1 договорів поруки поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб», код ЄДРПОУ 24642565, зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №РSМВ000166/579, укладеного між банком та боржником 24.03.2021 (основний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку частину наданого на підставі основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував станом на 24.09.2021 857000,00грн; станом на 24.10.2021 714000,00грн; станом на 24.11.2021 571000,00грн; станом на 24.12.2021 428000,00грн, станом на 24.01.2022 285000,00грн; станом на 24.02.2022 142000,00грн:

- обов`язку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей трати надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії;

- обов`язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +6% річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору та застосовується за кредитом до дати його погашення, за умови вчасного та у повному обсязі виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору , у строк визначений в основному договорі;

- обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;

- обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Основним договором;

- обов`язок сплачувати банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини), наданого за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +6% річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору, - якщо прострочена складає не більше 15 календарних днів), яка застосовується за кредитом до дати його погашення.

Згідно з п. 3.1 договорів поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Передбачена пунктом 3.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки (прострочення виконання обов`язку), зазначених у пункті 1.1 цього договору (п.3.2 договорів поруки).

Відповідно до п. 5.1 договорів поруки поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов`язками боржника за ним, порука надана без мети отримання поручителем прибутку. Поручитель підтверджує, що він відмовився від права на оплату його послуг, наданих боржникові, і ця відмова є безумовною та безвідкличною.

Договори діють до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука припиняється через чотири роки з дати набуття чинності договором (п.5.2 договорів поруки).

На підставі заявок позичальника від 25.03.2021, 30.03.2021, 14.04.2021, 16.04.2021, 19.04.2021, 23.04.2021, 06.05.2021, 21.07.2021, 01.09.2021, 25.11.2021 та 30.11.2021 на отримання траншу за кредитним договором позивачем у виконання умов кредитного договору здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача-1 в загальній сумі 3135000,00грн, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача-1. Як вбачається з банківської виписки повернення кредитних коштів відбулось частково на суму 2993266,06грн.

Решта суми кредиту у розмірі 141733,94грн позивачем сплачена не була. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того за розрахунком позивача відповідач-1 має заборгованість по відсоткам у сумі 42112,62грн, з яких 41494,57грн прострочена заборгованість.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави /§1. Позика/, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Цивільного кодексу України.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що позивач у виконання кредитного договору №PSMВ000166/579 від 24.03.2021 надав відповідачу-1 кредит у сумі 3135000,00грн шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі рахунок. Кредитні кошти були частково повернуті на суму 2993266,06грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача-1.

Між тим відповідач-1 не повернув решту кредитних коштів у встановлений кредитним договором №PSMВ000166/579 від 24.03.2021 строк до 23.03.2022, чим порушив прийняті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 141733,94грн.

Виходячи з таких обставин, суд визнає обґрунтованою заявлену позивачем суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 141733,94грн.

Невиконання відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб», зобов`язань з остаточного повернення кредиту є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Вказане зумовлює висновок, що відповідач-1 згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за тілом кредиту у сумі 141733,94грн з мотивів їх правомірності та доведеності матеріалами справи.

Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 42112,62грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Пунктом 1.3 кредитного договору визначена процентна ставка. Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості позичальника за кредитною лінією (базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) +6% річних (фіксована маржа) (пп.1.3.1). На день укладення договору розмір базової процентної ставки складає 7,33% річних та 6% річних = 13,33% річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 23.03.2021 (пп.1.3.2). Сторони погодили, що базова процентна ставка за цим договором є змінюваною (за типом) та переглядається банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування позичальника (пп.1.3.3). Розрахунок та перегляд базової процентної ставки здійснюється без укладення окремої додаткової угоди до договору (пп.1.3.5).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заявлені до стягнення відсотки нараховані за період з 24.03.2021 по 08.05.2024.

При цьому відповідно до п. 1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії сплинув 23.03.2022 (останній день строку).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 навела висновок про те, що положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст.1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи п. 1.4 кредитного договору №PSMВ000166/579 від 24.03.2021, який передбачає, що строк дії кредитної лінії закінчується 23.03.2022, відповідач-1 мав обов`язок повернути всю заборгованість за кредитним договором до 23.03.2022 включно.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що на дату спливу строку дії кредитної лінії (23.03.2022) згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача-1 по нарахованим процентам становила 4136,53грн, яка після 23.03.2022 була погашена відповідачем-1, отже заборгованість по нарахованим у межах строку кредитної лінії відсоткам становить 0,00грн.

Приймаючи до уваги, що відсотки у сумі 42112,62грн нараховані позивачем за користування кредитом поза межами встановленого договором строку кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 42112,62грн заборгованості за відсотками є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості з відповідачів -2, -3, суд зазначає таке.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання. Одним із видів такого акцесорного зобов`язання є порука (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

В силу ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом з матеріалів справи в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб» за кредитним договором №PSMВ000166/579 від 24.03.2021 між позивачем та відповідачами-2,-3 укладено договори поруки №PSMВ000166/579/1 від 24.03.2021 та №PSMВ000166/579/2 від 24.03.2021.

Враховуючи умови розділу 1 договорів поруки, сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідачів-2,-3 як поручителів за всіма зобов`язаннями за кредитним договором №PSMВ000166/579 від 24.03.2021.

Пунктом 5.2 договорів поруки передбачено, що порука припиняється через чотири роки з дати набуття чинності договорами.

З урахуванням умов договорів поруки позивач набув право вимоги до поручителів, якими є відповідачі-2,-3, як солідарних з відповідачем-1 боржниками щодо погашення заборгованості за кредитним договором №PSMВ000166/57 9 від 24.03.2021.

Позивач реалізував права кредитора за договорами поруки як видом забезпечення основного зобов`язання у строк дії поруки шляхом пред`явлення позовної заяви з вимогою до поручителів протягом зазначеного у п.5.2 договорів поруки строку.

Приймаючи до уваги положення договорів поруки щодо повної солідарної відповідальності поручителів за виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з поручителів відповідачів-2,-3 заборгованості за кредитом у сумі 141733,94грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, з огляду на відмову суду у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 відсотків за користування кредитом у сумі 42112,62грн позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів-2,-3 як поручителів заявленої до стягнення заборгованості за відсотками у сумі 42112,62грн також не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що з огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, належний розмір якого відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 2422,40грн, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб» (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Богдана Ступки, б.25, код ЄДРПОУ 24642565) та солідарних з ним боржників ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом у сумі 141733,94грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгспецснаб» (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Богдана Ступки, б.25, код ЄДРПОУ 24642565) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору у сумі 622,50грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, б.100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору у сумі 622,50грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору у сумі 622,50грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суд склав та підписав 26.09.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суд підписав без його проголошення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова