ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"11" вересня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/132/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Київ б/н від 03.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6807/24 від 04.09.2024) про відкладення підготовчого засідання у справі №907/132/19 за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. Мукачево Закарпатської області до відповідача Виноградівської міської ради, м. Виноградів Закарпатської області, з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Київ про визнання за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево права постійного користування на земельну ділянку військового містечка №8 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Ардовецька, 199 (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви прокуратури від 10.07.2019),
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою суду від 15.08.2024 підготовче засідання у справі №907/132/19 відкладено на 11.09.2024. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнано обов`язковою.
Поданою через підсистему Електронний суд заявою б/н від 03.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6807/24 від 04.09.2024) представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із перебуванням уповноваженого представника банку у щорічній відпустці.
Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення заявнику з огляду на наступне.
На підставі ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником (ч. 2 ст. 170 ГПК України).
За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Так, частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.
Водночас виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/440/19.
У даному контексті суд відзначає, що представником третьої особи до поданої суду заяви не долучено будь-яких належних документів, які дозволяють встановити обсяг її повноважень на представництво Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк в порядку самопредставництва, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо.
Натомість, долучена представником третьої особи довіреність №8031-К-О від 05.06.2024 не є тим документом, який належно підтверджує повноваження підписанта на вчинення дій від імені Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк за правилами самопредставництва юридичної особи; крім того, підписант не надала доказів, що має статус адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю).
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що заява представника третьої особи про відкладення підготовчого засідання в даній справі підписана особою, яка у встановленому процесуальним законом порядку не підтвердила наявності в неї повноважень на представництво інтересів Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк у суді шляхом, зокрема, підписання від його імені заяв із процесуальних питань.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, із урахуванням того, що заява представника Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Київ б/н від 03.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6807/24 від 04.09.2024) про відкладення підготовчого засідання у справі №907/132/19 подана особою, повноваження якої не підтверджені у встановленому законом порядку, така підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк, м. Київ заяву б/н від 03.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6807/24 від 04.09.2024) про відкладення підготовчого засідання у справі №907/132/19 на 1 аркуші з додатком на 1 аркуші.
2. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати заявнику.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 25.09.2024.
Суддя Л.І. Пригара
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121893637 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання права власності на земельну ділянку |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні