Рішення

від 25.09.2024 по справі 910/7777/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2024Справа № 910/7777/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кетфіш Продакшн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері»

про стягнення 353981,50 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кетфіш Продакшн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про стягнення 353981,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору від 03.02.2022 №030222р. в частині своєчасної оплати виконаних робіт на суму 1900046,93 грн у строк до 10.06.2022. Вказану заборгованість відповідачем було сплачено 21.09.2023 та у зв`язку з цим 10.10.2023 Господарським судом міста Києва було закрито провадження у справі №910/6021/23. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 11.06.2023 по 20.09.2023 3% річних у розмірі 72774,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 281207,10 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, зокрема, що Договір №030222, Додаток №1 до нього та Додаткова угода №1 від 21.03.2022 до Додатку №1, в яких підписантом був ОСОБА_1 не були укладені. Також відповідач зазначив, що в подальшому позивачем було передано відповідачу зазначені документи з таким ж реквізитами для підписання, проте підписантом в них був зазначений ОСОБА_2 , а здійснена відповідачем оплата, є погодженням нової версії договору, де підписантом є ОСОБА_2 Так відповідач зазначає, що у нього був відсутній грошовий борг перед позивачем, а здійснена відповідачем сплата 1900046,93 грн, є передплатою за послуги, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кетфіш Продакшн» (далі - Виконавець) укладено Договір №030222р про виконання робіт (далі - Договір) відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати роботи по виробництву, поствиробництву та/або звукозапису щодо аудіовізуальних творів та інших творів, а також у деяких випадках інші додаткові роботи та/або послуг, вказані в цьому Договорі та відповідних Додатках до нього, далі - Роботи, а також передати (відчужити) виключні майнові права на об`єкти права інтелектуальної власності, створені Виконавцем за Договором, далі - Права, а Замовник зобов`язується прийняти Роботи й оплатити ціну Робіт та Прав, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (п.1.1. Договору)

Сторонами узгоджено, що повний об`єм та детальний перелік Робіт, вартість та строки виконаних Робіт, а також інші умови виконання Робіт будуть погоджені Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору. (п.1.2. Договору)

Сторонами погоджено, що ціна за виконані Виконавцем Роботи, визначається у відповідних Додатках до Договору. (п.4.1. Договору)

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Замовника. (п.4.6. Договору)

03.02.2022 сторонами погоджено Додаток №1 до Договору.

Крім того, 21.03.2022 до вказаного Додатку сторонами були внесені зміни, шляхом укладення Додаткової угоди №1 до Додатку №1 до Договору.

Пунктом 1 Додатку №1 визначено перелік робіт, які Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати.

Відповідно до п.5. Додатку №1 в редакції Додаткової угоди вартість робіт Виконавця, включаючи винагороду за передачу Замовнику на умовах цього Додатку виключних майнових авторських прав та суміжних прав на об`єкти інтелектуальної власності, що створюються за цим Договором, складає 1583372,44 грн, крім того ПДВ 20% - 316674,49 грн, що разом з урахуванням ПДВ становить 1900046,93 грн.

Згідно п.5.2. Додатку №1 в редакції Додаткової угоди зазначена в п.5.1. цього Додатку сума сплачується Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця у строк до 10.06.2022.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 1900046,93 грн, що підтверджується підписаним між сторонами Актом надання послуг №15 від 04.04.2022 без зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В той же час, як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №1122589000 від 21.09.2023 на суму 1900046,96 грн, роботи за Договором №030222р від 03.02.2022 було оплачено відповідачем 21.09.2023, тобто із порушенням строку встановленого п.5.2. Додатку №1 в редакції Додаткової угоди.

Також, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6021/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кетфіш продакшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про стягнення 1900046,93 грн.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі №910/6021/23 судом встановлено, що 21.09.2023 та 06.10.2023 ТОВ «АВК Конфекшінері» сплатило на користь ТОВ «Кетфіш Продакшн» суму основної заборгованості в розмірі 1900046,93 грн та понесені суми судових витрат: судовий збір в розмірі 28500,70 грн, витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 50000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1122589000 від 21.09.2023 та № 1122589624 від 06.10.2023.

Зі вказаної ухвали суду від 10.10.2023 у справі №910/6021/23 вбачається, що з урахуванням поданих доказів сплати грошових коштів у розмірі 1900046,93 грн, враховуючи, що зазначені кошти були сплачені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору у даній справі, у зв`язку із чим провадження у справі № 910/6021/23 підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ухвалою Господарського суду міста від 10.10.2023 у справі №910/6021/23 закрито провадження у справі №910/6021/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кетфіш продакшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про стягнення 1900046,93 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зазначає, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. (пункт 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що наданий розрахунок містить арифметичні неточності.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 275860,08 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 72774,40 грн.

Доводи та заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки, наявні в матеріалах справи Договір №030222р про виконання робіт від 03.02.2022, Додаток №1 від 03.02.2022 до Договору, Додаткова угода №1 від 21.03.2022 до Додатку №1 до Договору, в яких підписантом зі сторони відповідача є заступник генерального директора з маркетингу ОСОБА_1, підписані зі сторони позивача та відповідача та судом недійсними не визнавались.

Також в матеріалах справи наявна копія довіреності ОСОБА_1 №23 від 01.11.2021 на підтвердження його повноважень.

Доказів визнання вказаної довіреності недійсною матеріали справи не містять.

Крім того, надані відповідачем до матеріалів справи Договір №030222р про виконання робіт від 03.02.2022, Додаток №1 від 03.02.2022 до Договору, Додаткова угода №1 від 21.03.2022 до Додатку №1 до Договору, в яких підписантом зі сторони відповідача зазначено генерального директора ОСОБА_2 , не підписані зі сторони відповідача.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи ордер серії АА №1387292 від 21.06.2024, копію Договору про надання правової допомоги від 05.06.2024, копію рахунку-фактури №СФ-000009/09 від 05.06.2024 на суму 40000 грн та копію платіжної інструкції №1510 від 20.06.2024 на суму 40000 грн із відповідним призначенням платежу.

Пунктом 4 Договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі у розмірі 40000 грн. Гонорар сплачується на умовах 100% передоплати виставленого рахунку адвокатом.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 39395,78 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 39461796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кетфіш Продакшн» (01001, м. Київ, Незалежності майдан, буд. 2, нежиле приміщення 911а; ідентифікаційний код 40414283) інфляційні втрати у розмірі 275860 (двісті сімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 08 коп., 3% річних у розмірі 72774 (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4183 (чотири тисячі сто вісімдесят три) грн 62 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39395 (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 78 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 25.09.2024.

Суддя Я.В. Маринченко