Рішення

від 25.09.2024 по справі 910/9373/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2024Справа № 910/9373/24

За позовомАнтимонопольного комітету УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Екостандарт»простягнення 1 359 996,00 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

позивача:Прохоров Є.І.;відповідача:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (надалі - «Комітет») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Екостандарт» (надалі - «Товариство») про стягнення 1 359 996,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу на підставі рішення позивача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу №401-р від 28.12.2023, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 679 998,00 грн. та пені у розмірі 679 998,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2024.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Так, судом на адресу місцезнаходження відповідача відправлялись копії ухвал про відкриття провадження у справі від 01.08.2024 і про закриття підготовчого провадження та призначення справу до судового розгляду по суті від 28.08.2024 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за №№0600280356210 та 0600284846904, відповідно, проте листи повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом досліджено, що вказані відправлення було направлено за офіційною адресою місцезнаходження Товариства, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштових відправлень за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день отримання судом повідомлення про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду від 01.08.2024 та від 28.08.2024.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 25.09.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комітет, розглянувши справу №145-26.13/179-21 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», 28.12.2023 прийняв рішення №401-р (надалі - «Рішення»), яким на Товариство накладено штраф у загальному розмірі 679 998,00 грн. за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів.

Копію Рішення направлено відповідачу супровідним листом №145-26.13/03-574е від 18.01.2024 поштовим відправленням №0303516069433, проте відправлення повернулось відправнику із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

20.02.2024 в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №37 (7697) опубліковано інформацію про прийняте Рішення.

Спір у справі виник у зв`язку з несплатою відповідачем суми штрафу у розмірі 679 998,00 грн., внаслідок чого позивачем додатково було нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 679 998,00 грн.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Таким чином, оскільки Рішення фактично не було вручено за адресою місцезнаходження Товариства, а інформацію про прийняте Рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №37 (7697) 20.02.2024, то таке рішення вважається врученим Товариству 29.02.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Комітету документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ухилився від сплати накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 679 998,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 679 998,00 грн. за прострочення сплати штрафу у період з 30.04.2024 по 08.07.2024.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, у п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз`яснено, що абзацами третім - п`ятим частини п`ятої ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 16.04.2019 у справі №910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 679 998,00 грн.; розмір пені за один день складає 10 199,97 грн. (679 998,00 грн.*1,5%).

За перерахунком суду, розмір пені за прострочення сплати штрафу відповідачем перевищує розмір стягнутого Рішенням штрафу, а відтак, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обмежень, становить 679 998,00 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 679 998,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Екостандарт» штрафу у розмірі 679 998,00 грн. та пені у розмірі 679 998,00 грн. задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Екостандарт» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139; ідентифікаційний код 41584018) штраф у розмірі 679 998 (шістсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 679 998 (шістсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп., зарахувавши зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Екостандарт» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139; ідентифікаційний код 41584018) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767) судовий збір у розмірі 16 319 (шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 95 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.09.2024.

Суддя В.П. Босий