Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/19163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 910/19163/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Семенові В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Торгівельний дім "АВТОДЕН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" про стягнення 329 670,00 грн., за участю представників: позивача - Яцишина О.Й., відповідача - Приходько І.А., третьої особи - Синельнікова М.О.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 329 670,00 грн. суми невиплаченого страхового відшкодування на підставі статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 22, 610, 611 Цивільного кодексу України та ЗУ "Про страхування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС".

25.12.2023 року третьою особою до суду подано пояснення у справі.

03.01.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

11.01.2024 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача.

23.01.2024 року відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив позивача.

31.01.2024 року позивачем до суду подано заперечення у справі.

02.02.2024 року позивачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив відповідача, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяву про уточнення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача 329 670,00 грн. суму завданих збитків у результаті неналежного виконання останнім Договору фінансового лізингу № 7542/08/20-Г від 26.08.2020 року та Договору добровільного страхування наземного транспорту на умовах КАСКО № А505275, що призвело до припинення договору страхування та втрати права (вигоди) на страхове відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2024 року.

16.02.2024 року відповідачем до суду подано пояснення у справі.

У судовому засіданні 04.03.2024 року судом оголошено перерву у справі на 20.03.2024 року.

13.03.2024 року третьою особою до суду подано додаткові пояснення у справі.

15.03.2024 року відповідачем до суду подано заперечення на позовні вимоги в редакції заяви від 02.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 року викликано представників сторін на 17.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 17.04.2024 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 року відкладено розгляд справи по суті на 07.08.2024 року.

У судовому засіданні 07.08.2024 року судом оголошено перерву у справі на 16.09.2024 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2020 року між ПП "Торгівельний дім "АВТОДЕН" (лізингоодержувач, позивач) та ТОВ "УЛФ-Фінанс" (лізингодавець, відповідач) було укладено Договір фінансового лізингу № 7542/08/20-Г (для фінансування вживаних предметів лізингу у гривні) (Договір лізингу), предметом якого був вантажний автомобіль RENAULT Master (бувший у використанні), рік випуску - 2016, Vin-код НОМЕР_1 , вартістю 336 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 56 100,00 грн. (пункти 1-3 Договору).

Пунктом 5 Договору визначено строк лізингу - 24 місяці з моменту підписання сторонами акту прийому передачі.

У відповідності до пункту 7 Договору сторони погодили, що лізингодавець самостійно здійснює страхування предмету лізингу. Види страхування та розмір франшизи: страхування КАСКО, франшиза по пошкодженню - 1,0%, франшиза викрадення/угон - 5,0%, страхування ОСЦПВ. Затрати на страхування включені в лізингові платежі. Територія дії страхування - територія України, за виключенням населених пунктів, а яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також розташованих на лінії зіткнення та тимчасово окуповані території України.

За актом (видатковою накладною) прийому-передачі предмета лізингу від 31.08.2020 року ТОВ "УЛФ-Фінанс" (відповідач) передало, а ПП "Торговельний Дім "Автоден" (позивач) прийняло вказаний вище автомобіль.

17.03.2017 року між ТОВ "УЛФ-Фінанс" (відповідач, страхувальник, вигодонабувач) та ПрАТ "Страхова Група "Тас" (страховик) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № А505275, відповідно до якого застраховані транспортні засоби наводяться в реєстрі.

У відповідності до пункту 140 реєстру застрахованих ТЗ № 8-21 від 03.09.2021 року до Дговору добровільного страхування наземного транспорту № А505275 від 17.03.2017 року значиться: застрахований ТЗ - RENAULT Master, д.н.з. НОМЕР_2 ; додаток до договору FO-1096203 від 19.08.2021; початок та закінчення періоду страхування: 31.08.2021 - 30.08.2022; страхова сума - 333 000,00 грн.; франшиза "інші ризики" - 1%; страхова премія на 1 ТЗ - 8 058,60 грн; розмір платежу: 2014,65 грн. - термін сплати до 10.09.2021, період дії додатку з 31.08.2021 по 29.11.2021; 2014,65 грн. - термін сплати до 10.12.2021, період дії додатку з 30.11.2021 по 27.02.2022; 2014,65 грн. - термін сплати до 10.03.2022, період дії додатку з 28.02.2022 по 30.05.2022; 2014,65 грн. - термін сплати до 10.06.2022, період дії додатку з 31.05.2022 по 30.08.2022.

Згідно з пунктом 5.3 Договору страхування останній по кожному окремому ЗТЗ починає діяти з дати, вказаної у відповідному реєстрі ЗТЗ, при умові, що оплата першої частини страхової премії, вказаної в реєстрі ЗТЗ, була здійснена страхувальником в повному обсязі до вказаного в реєстрі ЗТЗ терміну. У разі, якщо оплата першої частини страхової премії, вказаної в реєстрі ЗТЗ, не була здійснена страхувальником в повному обсязі до вказаного в реєстрі ЗТЗ терміну, договір страхування по такому ЗТЗ вважається таким, що не набрав чинності. У разі, якщо плата першої частини страхової премії здійснена в повному обсязі та у визначені в реєстрі ЗТЗ строки, а оплата наступної частини страхової премії не була здійснена страхувальником до вказаного в реєстрі ЗТЗ строку, дія договору по такому ЗТЗ припиняється з 00:00 годин дня, що йде за днем, зазначеним у реєстрі ЗТЗ, як строк внесення чергової частини страхової премії.

Пунктом 3.1 Договору страхування визначено страхові ризики, а саме: ДТП, пожежа, стихійне лихо, протиправні дії третіх осіб (ПДТО), незаконне заволодіння.

Страховий ризик "протиправні дії третіх осіб" ("ПДТО") означає протиправні дії третіх осіб, що спрямовані на пошкодження, знищення ЗТЗ та/або ЗДО та/або на пошкодження, знищення або крадіжку (таємне викрадення) частин, деталей, вузлів, агрегатів, приладів ЗТЗ та/або ЗДО (пункт 9.2 Договору).

Пунктом 12 Договору страхування визначені дії страхувальника у разі настання події, яка може кваліфікуватися як страховий випадок, зокрема, негайно повідомити та викликати на місце події відповідні компетентні органи(крім випадків, для яких згідно з цим договором виклик компетентних органів не є обов`язковим для виплати страхового відшкодування): при "ПДТО" - поліцію (або аналогічний орган інших держав); протягом 3 робочих днів з дати настання випадку, що має ознаки страхового, надати страховику письмову заяву про настання події за формою, встановленою страховиком.

Згідно з пунктом 13 Договору страхування наведено загальний перелік документів, які страхувальник зобов`язаний надати страховику в разі настання події, що заявляється як страховий випадок, а також визначено додаткові документи залежно від характеру події, що заявляється як страховий випадок. Зокрема, за ризиком "ПДТО": копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань при умові, що випадок був внесений до ЄРДР; за запитом страховика - оригінал свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ, повний комплект оригінальних ключів від ЗТЗ та повний комплект пультів керування системами проти викрадення або ключів від них (якщо такі системи були встановлені), при цьому зазначені документи та/або предмети не надаються, якщо вони залучені правоохоронними органами до матеріалів кримінальної справи - з обов`язковим документальним підтвердження факту вилучення їх у страхувальника та залучення до справи.

Відповідно до пункту 10.1 Договору страхування до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування (страхові виплати) не проводяться, якщо збиток настав опосередковано або внаслідок: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовими ембарго. Дій іноземного ворога, інтервенції загальної військової мобілізації, воєнних дій, а також маневрів, дій суспільного ворога, збурення, терористичних актів та/або антитерористичних операцій, громадянської війни, бунтів, громадських хвилювань, страйків, диверсій, піратства, безладів, вторгнення, блокади, революції, заколотів, військових або народних повстань, масових заворушень, державного або військового перевороту, винних (умисних або необережних) дій чи бездіяльності, які посягають на громадський порядок, дій, що викликані трудовими конфліктами, введення комендантської години, введення військової влади або військового стану або стану облоги, експропріації, конфіскації, примусового вилучення чи відчуження майна, захоплення підприємств, націоналізації, реквізиції, узурпації влади, громадської демонстрації, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади, за наявності або відсутності причинно-наслідкового зв`язку, а також використання ЗТЗ правоохоронними органами (МВС, СБУ тощо), військовою або громадською владою, у т.ч. в блокадах доріг, переслідуваннях тощо, внаслідок застосування вибухових пристроїв або вогнепальної зброї (не залежно від інших обставин) (пп. 10.1.1 договору).

Пунктом 16.3 Договору страхування визначено, що його дія припиняється з дати переходу права власності на ЗТЗ до іншої особи у випадку зміни власника ЗТЗ (окрім випадків смерті страхувальника).

Позивач зазначає, що 07.04.2022 року директором підприємства було виявлено наявність значних пошкоджень ЗТЗ за місцем його перебування по вулиці Садовій, 61-В у місті Ірпінь, Київської області, про що одразу ж повідомлено телефоном контакт-центри лізингодавця та страховика, а також 08.04.2022 року засобами поштового зв`язку направлено заяву (повідомлення) за вих. № 07-4/22 від 07.04.2022 року на адресу ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" та заяву про настання події з застрахованим майном від 07.04.2022 року на адресу ПрАТ "Страхова Група "Тас". При цьому операторами контакт-центрів лізингодавця та страховика було повідомлено директора позивача про відмову від виїзду уповноважених представників на місце події для огляду та фіксації пошкоджень ЗТЗ, у зв`язку з чим директор був вимушений здійснити евакуацію ЗТЗ з метою збереження останнього.

12.04.2022 року на адресу ГУ Національної поліції в Київській області підприємством було скеровано заяву за вих. № 12-1/22 про вчинення кримінального правопорушення з пошкодження майна - вантажного автомобіля RENAULT Master, рік випуску - 2016, Vin-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом пошкодження невідомими особами майна ПП "Торговельний Дім "Автоден" Відділом поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГК НП в Київській області було розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12022111040000712 від 12.08.2022 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 194 КК України. 15.04.2022 року лізингоодержувачем було направлено на адресу лізингодавця заяву від 15.04.2022 за вих. № 15-4/22 з повідомленням про місцезнаходження предмету лізингу (ТЗ) за місцем його розвантаження (Дніпропетровська обл., с. Очеретувате, вул. Колгоспна, 9) та проханням здійснити невідкладний огляд (фіксацію/оцінку пошкоджень) ТЗ уповноваженими особами страховика та лізингодавця та визначення місця його відновлювального ремонту (СТО) за рахунок страхового відшкодування та за погодженням страховика. Проведення вказаного огляду ТЗ підтверджується протоколом № 33537 від 02.06.2022 року, у якому описані наявні пошкодження з долученням фото останніх. У подальшому з метою визначення вартості відновлювального ремонту ПП "Торговельний Дім "Автоден" було евакуйовано ТЗ на СТО офіційного дилера RENAULT (ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро", Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Дружби, 3-а). За результатом огляду ТЗ вищевказаним СТО було складено ремонтну калькуляцію на суму 760 490,86 грн, котра листами від 12.08.2022 року була направлена на адреси страховика та лізингодавця.

Розглянувши заяву ПП "Торговельний Дім "Автоден" про страхове відшкодування та подані документи, листом за вих. № 12425/9122 від 12.09.2022 року страховик повідомив ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" про відмову у страховій виплаті з посиланням на пункти 9.2, 12.3, 10.1.1 Договору страхування, зазначивши при цьому, що з протоколу огляду ТЗ № 33537 та фото огляду вбачається, що ТЗ було пошкоджено внаслідок воєнних подій, що не є страховим випадком.

Будучи переконаним у необґрунтованості відмови ПрАТ "Страхова Група "Тас" у здійсненні страхового відшкодування, позивач зазначає, що з 30.09.2022 року у результаті належного виконання своїх зобов`язань за договором лізингу набув прав власника на автомобіль RENAULT Master, у зв`язку з чим у порядку правонаступництва набув і права вимоги від страховика суми невиплаченого страхового відшкодування, а тому заявив позов про стягнення з ПрАТ "Страхова Група "Тас" 329 670,00 грн. страхового відшкодування, проте рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 року у справі 910/11296/22 останньому було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Підставою відмови у задоволенні позовних вимог у вищезазначеному рішенні слугувало те, що Договір страхування у відповідності до пункту 5.3 останнього достроково припинив свою дію з 00:00 год. 11.03.2022 року у зв`язку з несплатою страхувальником чергового страхового платежу.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що на підставі неналежного виконання умов договору лізингу та договору страхування, що спричинило неотримання страхового відшкодування за спричинену шкоду зі сторони страховика та просить стягнути з відповідача 329 670,00 грн. збитків.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою також є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку позивач, в якості понесених збитків, визначив суму 329 670,00 грн. невиплаченого страхового відшкодування, яка має бути виплачена відповідачем на думку позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору лізингу та договору страхування.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу - це договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу;

- лізингодавець - це юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об`єкт фінансового лізингу;

- лізингоодержувач - це фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування;

- продавець (постачальник) - це фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно (об`єкт фінансового лізингу) для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу.

Пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу (частина 3 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Тобто, лізингові платежі, зокрема, відшкодування вартості об`єкта фінансового лізингу, є платою за фінансову послугу, що була надана лізингоодержувачу, а саме - за користування об`єктом лізингу (вантажний автомобіль RENAULT Master, рік випуску - 2016, Vin-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ).

Згідно з пунктом 2.1. Загальних умов до Договору лізингу, лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, передбачені Договором.

З матеріалів справи вбачається, що на день події 07.04.2022 року у позивача була заборгованість за лізинговими платежами за Договором лізингу, які включають погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідач дотримувався умов укладеного Договору лізингу та сплачував страховику за предмет лізингу страхові платежі за графіком, а саме: 1 частина - 2 014,65 грн. до 10.09.2021 року; ??2 частина - 2 014,65 грн. до 10.12.2021 року, крім того, оплата відповідачем страхових платежів здійснювалась до моменту виникнення у позивача заборгованості зі сплати лізингових платежів за Договором лізингу.

Страховий платіж є частиною лізингового платежу, зокрема відповідач не отримавши чергового лізингового платежу згідно Графіку платежів за Договором лізингу, які включали компенсацію витрат на страхові платежі, мав підстави не сплачувати Страховику страховий платіж за Договором добровільного страхування наземного транспорту № A505275.

Тобто відповідач не зміг сплатити страхові платежі внаслідок невиконання умов Договору лізингу саме позивачем.

Таким чином, доказів порушення відповідачем умов Договору лізингу суду позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме порушення відповідачем умов Договору лізингу, наявності завданих збитків з боку відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також вини відповідача.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову, тому в позові про стягнення 329 670,00 грн. збитків у вигляді суми страхового відшкодування слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.09.2024.

Суддя С.О. Чебикіна