Рішення

від 05.09.2024 по справі 910/5281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/5281/24

За заявою ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/5281/24

за позовом 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут."

про визнання недійсними рішень загальних зборів від 12.05.2021, оформлених протоколом, в частині

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Дишкант Д.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача-1 ОСОБА_3

від позивача-2 ОСОБА_2

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5281/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." (далі - відповідач; ОСББ "Добробут.") про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Добробут." від 12 травня 2021 року, які оформлені Протоколом Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 12.05.2021, в частині прийняття рішень: з питання № 2 порядку денного "Затвердження" кошторису ОСББ "Добробут." на 2021 рік та затвердження розміру внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку", з питання № 3 порядку денного "Внесення змін до Статуту ОСББ "Добробут.", з питання № 5 порядку денного "Про надання Правлінню ОСББ "Добробут." певних повноважень".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 позов задоволено повністю.

02.08.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якому останній просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.08.2024 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні на 26.08.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу-2 ( ОСОБА_2 ) та Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." надати суду письмові пояснення по суті заяви.

Судове засідання, призначене на 26.08.2024, не відбулось, у зв`язку з оголошенням тривалої повітряної тривоги в місті Києві.

26.08.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій остання підтримала доводи позивача-1 ( ОСОБА_1 ), викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 29.08.2024 призначено проведення судового засідання на 05.09.2024.

У судове засідання з`явився представник позивача-1, позивач-2, які підтримали вимоги заяви про розподіл судових витрат, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/5281/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У попередньому (орієнованому) розрахунку суми судових витрат позивач-1 вказував про понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 18 000,00 грн.

До заяви про розподіл судових витрат позивачем-1 додані:

- договір № 14/4-24 від 12.04.2023, укладений між адвокатським об`єднанням «Дерев`янчук, Макаренко та Партнери» (далі - адвокат) та позивачем-1 (далі - клієнт);

- акт наданих послуг на суму 19 000,00 грн;

Враховуючи викладене, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем-1 у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Оцінивши подані докази суд зазначає таке.

Відповідно до укладеного між позивачем та бюро договору № 14/4-24 від 14.04.2024 сторонами погоджено:

- клієнт доручає та оплачує, а адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу та здійснити представництво та захист інтересів клієнта, зокрема, в Господарському суді міста Києва за позовом позивача-1 до відповідача у даній справі про визнання недійсним рішень загальних зборів від 12.05.2021 (п. 1.1 договору);

- згідно з п. 6.1 договору вартість послуг за цим договором є розрахунковою та зазначається в акті виконаних робіт;

- пунктом 6.5 вказаного договору оплата послуг здійснюється клієнтом протягом 3-х робочих днів з дня отримання повного судового рішення відповідної інстанції, якщо інше не встановлено в акті виконаних робіт;

- договір вступає в дію з дати його підписання та діє до дати набрання рішенням суду законної сили чи перегляду судового рішення судом касаційної інстанції.

Відповідно до акту наданих послуг бюро надано, а позивачем-1 прийнято послуги на загальну суму 19 000,00 грн та, як вказано в зазначеному акті, останній є бухгалтерським документом, який є підставою для оплати клієнтом послуг адвоката згідно з п. 6.5 якого.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

У пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Так, як вказано вище, рішенням суду від 01.08.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не надано заперечень щодо заявлених позивачем-1 витрат на правничу допомогу, при цьому судом не встановлено неспівмірність таких вимог з наданим представником обсягом послуг.

За вказаних обставин суд вважає обґрунтованою заяву позивача-1 про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." (03164, м. Київ, вул. Осіння, буд. 33, код 35755758) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 19 000,00 грн (дев`ятнадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26.09.2024.

Суддя О.Г. Удалова