Рішення

від 19.09.2024 по справі 363/2835/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.09.2024 Справа № 363/2835/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.,

присяжних: Сологуба А.О., Левінчука А.М;

за участю секретаря судових засідань - Охоти Г.С.,

у присутності:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Фарботи М.Р.,

представника особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною ОСОБА_2 адвоката Божка Р.О. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Вишгород заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: опікунська рада при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171; код ЄДРПОУ: 04359620), про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: опікунська рада при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Київської області, про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має вроджені вади здоров`я, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та не здатна до самообслуговування. ОСОБА_2 має синдром Ретта, ДЦП, спастичний тетрапарез, структурну епілепсію резистентної до протисудомної терапії, мікроцефалію, синдром затримки розвитку, еквінусну постанову правої стопи, еквноварусну постановку лівої стопи.

Зазначені хвороби викликають відсутність мовлення та комунікації, негативно впливають на здатність сприйняття та усвідомлення подій оточуючого світу, спричиняють часті судоми та порушення рухових функцій.

До 18 років лікарсько-консультативною комісією ОСОБА_2 було присвоєно категорію дитини-інваліда підгрупи А, зазначено про стійкі порушення функцій організму, виключно високу міру втрати здоров`я, залежність від постійного стороннього догляду та фактичну нездатність до самообслуговування.

З досягненням повноліття ОСОБА_2 визнана безстроково інвалідом за групою першою підгрупою А, констатовано потребу в постійному сторонньому догляді, нагляді та допомозі, реабілітаційних заходах. ОСОБА_2 рекомендовано лікування в психо-неврологічному диспансері.

Попри настання віку, з яким особа набуває повної цивільної дієздатності, ОСОБА_2 є цілком непрацездатною та не має відповідного рівня усвідомлення і світосприйняття, що є достатнім для самостійного життя і участі в правочинах. Генетична вада, в силу особливостей захворювання, не може бути вилікувана, проте реабілітаційні заходи, відповідні процедури та належний догляд покращують умови життя ОСОБА_2 .

Стан ОСОБА_2 залежить від умов та оточення, в якому вона знаходиться. ОСОБА_2 проживає спільно з заявником ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 має медичну освіту, спеціальні знання та навички, необхідні для коректного догляду доньки у відповідності з рекомендаціями лікарів, має досвід роботи медиком та наразі працює за спеціальністю лікаря-ендокринолога амбулаторно-консультативного відділення у Київському міському клінічному ендокринологічному центрі. Вказане свідчить про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , про що також зазначено у висновку Опікунської ради виконавчого комітету Петрівської сільської ради.

Враховуючи, що ОСОБА_2 внаслідок наявного у неї стійного хронічного захворювання не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду, то ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_1 її опікуном.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року провадження у справі відкрито у порядку окремого провадження, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року у справі було призначено судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року у зв`язку з надходженням висновку судово-психіатричної експертизи провадження у справі було відновлено, призначено судове засідання.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Фарбота М.Р. заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи Опікунської ради при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення шляхом доставлення судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет заінтересованої особи, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка, сформована засобами автоматизованої системи документообігу суду. Про причини неявки представник заінтересованої особи не повідомив, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило.

Учасники справи не заперечували проти проведення судового розгляду за відсутності представника заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що представник заінтересованої особи Опікунської ради при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я. Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Відповідно до п. 5 ППВСУ «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 28.03.1972 року - громадянин, щодо якого розглядається справа, викликається в судове засідання, якщо це можливо за станом його здоров`я. Неявка громадянина в судове засідання не позбавляє суд права розглянути справу в його відсутності.

Під час судового розгляду учасники судового провадження зазначили, що через наявне ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, позбавлена можливості вчиняти елементарні та побутові дії, у зв`язку з чим її участь у судовому засіданні та надання особистих пояснень є неможливим.

ОСОБА_2 , як особа, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною, була особисто присутня в судовому засіданні від 17.07.2024 року. Однак через наявні вади здоров`я та захворювання, судом не вдалося встановити процесуальний контакт з ОСОБА_2 .

Внаслідок цього, питання участі ОСОБА_2 у судовому засіданні та можливість надання нею особистих пояснень, ухвалою суду від 17.07.2024 року було винесено на дослідження судово-психіатричного експерта.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 365-ц від 21.08.2024 року (а.с. 129-130), ОСОБА_2 за своїм психічним станом не може брати участь у судовому засіданні та особисто дати пояснення по суті справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , як особа, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною, фактично позбавлена можливості внаслідок стану свого психічного здоров`я взяти участь у судовому засіданні та надати пояснення щодо суті справи.

У той же час представництво прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_2 під час судового розгляду на підставі доручення № 004-1002211 від 11.07.2024 року, виданого Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги, здійснювалося адвокатом Божком Р.О., який заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

У відповідних положеннях підпункту "е" пункту 1 статті 5 Конвенції зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦК України встановлено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (Постанова КЦС ВС від 27.06.2022 року у справі № 754/6831/17).

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 викладено правову позицію про те, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" від 28 березня 1972 року роз`яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про психіатричну допомогу» діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я.

Таким чином, для задоволення заяви про визнання особи недієздатною судом під час судового розгляду на підставі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів мають бути встановлені та підтверджені обставини і факти, що свідчать про наявність в особи стійкого, хронічного психічного розладу, внаслідок наявності якого особа абсолютно позбавлена можливості усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. В противному випадку підстави для визнання особи недієздатною відсутні.

Під час судового розгляду з пояснень ОСОБА_1 та її представника адвоката Фарботи М.Р. судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, має ряд вроджених вад та захворювань, внаслідок чого позбавлена абсолютної можливості усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, позбавлена змоги самостійно піклуватися про себе, вчиняти елементарні побутові дії та не має будь-якої можливості здійснювати самообслуговування. ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1 , яка, у свою чергу, має медичну освіту, є медичним працівником, володіє спеціальними знаннями та навичками, які допомагають їй доглядати за донькою та її станом здоров`я. Батько ОСОБА_2 проживає окремо від них. Доглядом, утриманням доньки займається лише ОСОБА_1 .

У судовому засіданні від 17.07.2024 року представник заінтересованої особи Опікунської ради при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Кот Т.В. у своїх поясненнях підтвердила, що ОСОБА_2 має вроджене стійке хронічне психічне захворювання, внаслідок якого вона не усвідомлює значення своїх дій, не керує ними, не може вчиняти елементарних побутових дій. ОСОБА_2 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка займається її доглядом, утриманням, має необхідні медичні навички та знання для догляду за здоров`ям доньки, а також має реальну можливість ефективно виконувати опікунські обов`язки по відношенню до доньки. У зв`язку з цим органом опіки та піклування Петрівської сільської ради надано висновок щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

З досліджених в судовому засіданні доказів по справі, судом встановлено, що особою, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною, є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (а.с. 6).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.04.2008 року (а.с. 7) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва складено відповідний актовий запис № 77. Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_2 як особи, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною.

З довідок № 231 від 01.04.2024 року, № 464 від 19.06.2024 року, виданих Петрівською сільською радою (а.с. 50-51), судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 14702 від 24.11.2023 року (а.с. 8-9) судом підтверджено, що ОСОБА_2 має наступні захворювання: синдром Ретта, ДЦП, спастичний тетрапарез, структурна епілепсія, мікроцефалія, синдром затримки розвитку, еквінусна постанова правої стопи, еквноварусна постановка лівої стопи. Внаслідок наявних захворювань ОСОБА_2 рекомендовано спостереження у невролога, психіатра, педіатра за місцем проживання, постійне здійснення протисудомної терапії, ЛФК, масажу, реабілітації, а також зазначається про необхідність реєстрації припадків, проведення постійних занять, етапного гіпсування.

З висновку ЛКК № 393/43 від 20.08.2018 року (а.с. 10) судом підтверджено, що ОСОБА_2 встановлено категорію дитини-інваліда підгрупи А у зв`язку з наявністю показників, що характеризують стійкі порушення функцій організму та виключно високу міру втрати здоров`я і залежність від постійного стороннього догляду та фактичну нездатність до самообслуговування.

За результатами дослідження індивідуальних програм реабілітації інваліда (а.с. 11-23) судом підтверджено, що у зв`язку з наявними у ОСОБА_2 захворюваннями остання потребує постійного проведення реабілітаційних заходів для покращення стану свого здоров`я.

З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 269363 від 27.02.2024 року (а.с. 24) вбачається, що ОСОБА_2 безстроково з дитинства має першу групу інвалідності, потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги.

За результатами дослідження амбулаторних карток, які на виконання ухвали суду від 24.06.2024 року були надані КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» ВО КМР, КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» ВО КМР, судом встановлено вищезазначені обставини щодо наявності у ОСОБА_2 вродженого психічного захворювання, присвоєння І групи інвалідності довічно, відсутності у ОСОБА_2 можливості здійснення самообслуговування та елементарних побутових дій.

З Висновку судово-психіатричного експерта № 365-ц від 21.08.2024 року (а.с. 129-130) судом встановлено, що ОСОБА_2 росла та розвивалась з тотальним відставанням від однолітків. До контакту ОСОБА_2 недоступна через недоумство, нерозвиненість мовлення, уваги. На запитання не реагує. Ніякі види орієнтування нерозвинені. Мислення тотально не розвинене. Потребує постійної сторонньої допомоги, навички самообслуговування не сформовані. Інструкції не засвоює взагалі. Пам`ять дифузно недорозвинена. Емоційні реакції примітивні, недиференційовані. Не критична до свого стану та поведінки. У висновку експерта зазначається, що стан здоров`я ОСОБА_2 відповідає глибокій розумовій відсталості.

У висновку судово-психіатричного експерта констатується, що ОСОБА_2 страждає на хронічній, стійкий психічний розлад глибоку розумову відсталість. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та встановлення опіки.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, за результатами заслуховування учасників судового провадження, повного і всебічного дослідження наданих заявником доказів, а також висновку судово-психіатричного експерта, судом встановлено, що ОСОБА_2 страждає на стійкий, хронічний психічний розлад, внаслідок наявності якого ОСОБА_2 повністю позбавлена можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У зв`язку з цим суд доходить до висновку про доцільність визнання ОСОБА_2 недієздатною.

Вирішуючи питання про задоволення вимог ОСОБА_1 щодо встановлення опіки над ОСОБА_2 та призначення її опікуном заявника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У Постанові КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 195/1605/16-ц суд касаційної інстанції прийшов до висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які всупереч вимогам ч. 1 ст. 300 ЦПК України, здійснили встановлення опіки та призначення опіка особі, визнаній недієздатній, за відсутності відповідного подання органу опіки та піклування.

Таким чином, розглядаючи питання про визнання особи недієздатною, суд може встановити опіку та призначити опікуна такій особі лише за наявності подання органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 62 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Рішенням Виконавчого комітету Петрівської сільської ради № 867 від 30.04.2024 року затверджено висновок про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 (а.с. 113-114). У висновку зазначається, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, спокійна, врівноважена, турботлива, веде здоровий спосіб життя, шкідливих звичок не має, турбується про матеріальне забезпечення родини та створила гармонійні умови проживання, забезпечує всіма необхідними матеріалами благами, медичним доглядом, лікуванням та реабілітаційними заходами відносно ОСОБА_2 , яка є її донькою.

З наданих документів (а.с. 33-35) судом підтверджено, що ОСОБА_1 має медичну освіту та є медичним працівником.

За результатами дослідження матеріалів справи, заслуховування учасників судового провадження, у суду відсутні будь-які сумніви щодо того, що призначення ОСОБА_1 опікуном її доньки ОСОБА_2 , яка має стійке, хронічне психічне захворювання, буде відповідати найкращим інтересам ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Враховуючи встановлений діагноз ОСОБА_2 , характер та ступінь психічного розладу його здоров`я, наслідки, до яких призводить психічне захворювання, зважаючи на присвоєння ОСОБА_2 довічної І групи інвалідності у зв`язку з цим захворюванням, то суд вважає за доцільне визначити строк дії даного рішення у два роки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 39, 55, 58, 60, 63, 64 ЦК України, ст. ст. 265, 268, 295-300 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: опікунська рада при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) недієздатною.

Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Встановити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), недієздатною - два роки.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 300 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено і проголошено 26.09.2024 року о 12 год. 40 хв.

Заявник:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заінтересовані особи:

Опікунська рада при виконавчому комітеті Петрівської сільської ради Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171; код ЄДРПОУ: 04359620).

Головуючий суддя О.В. Рукас

Присяжні: А.М. Левінчук

А.О. Сологуб