Рішення

від 19.09.2024 по справі 554/3784/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 19.09.2024Справа № 554/3784/24 Провадження № 2/554/3778/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря Васюти А.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю, та повернення стягненого за ним,-

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2024 року представник позивач адвокат Грибовод В.В. звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю, та повернення стягненого за ним. Прохав визнати виконавчий напис від 12.06.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та зареєстрований в реєстрі за №80863, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 22868,51 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 стягнуті за виконавчим написом №80863 від 12.06.2021 р. приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. грошові кошти в розмірі 22868,51 грн. Судові витрати покласти на відповідача в тому числі витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що виконавчий напис №80863 від 12.06.2021 року виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений з грубим порушенням вимог чинного законодавства у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що ОСОБА_1 не має жодних укладених нотаріальних договорів із ТОВ «Вердикт Капітал», тому вважає, що відповідачем не було надано нотаріусу доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису.

Вважає, що стягнуті кошти за виконавчим написом №80863 від 12.06.2021 р., виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 15.04.2024 року відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8ст. 279 ЦПК Українирозгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

25.04.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грибовода В.В. про долучення до матеріалів справи доказів.

30.04.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грибовода В.В. про витребування доказів.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.05.2024 року клопотання представника позивача адвоката Грибовода В.В. задоволено, витребувано у ТОВ «Вердикт Капітал» копію кредитного договору №500651212 від 02.10.2018 року, укладеного між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору прав вимоги за кредитними договорами №21-12/20 від 21.12.2020 року є ТОВ «Вердикт Капітал».

09.05.2024 року до сулу надійшла заява від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в якій він повідомляє, що кредитний договір підшито до виконавчого напису нотаріуса та перебуває на виконанні у приватного виконавця Лукмасло Т.Ю., та знаходиться в матеріалах виконавчого провадження №68005127, тому виконати ухвалу суду представник відповідача не має можливості.

05.06.2024 року від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він прохає відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, відмовити у стягненні з ТОВ «Вердикт Капітал» стягнуті за виконавчим написом в процесі виконання провадження грошові кошти в розмірі 22856,51 грн., відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, згідно окремого клопотання та витрати зі сплати судового збору.

У відзиві представник відповідача зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов?язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису -надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня1999року №1172«Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом

Міністерства юстиції України від 22 лютого2012року №296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого2012року за № 282/20595. Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 1.1. ч. 1 Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Частина 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня1999року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, зокрема - кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов?язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. п. 3.1., 3.3., 3.4. ч. 3 Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня1999року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов?язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Представник відповідача зазначає, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Позивач не надає суду будь-яких доказів, які би свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов?язань в повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису нотаріуса, немає. Позивач не надає також альтернативного розрахунку заборгованості. Якщо позивач вважає, що ним сплачені кошти в іншій сумі, або борг за кредитним договором сплачено, то таке твердження має бути підкріплене відповідними доказами - наданням відповідних квитанцій про погашення суми боргу, альтернативного розрахунку заборгованості. Однак, позивач лише наголошує на тому, що відповідач не надав належних доказів та не довів розмір існуючої заборгованості, при цьому, жодним чином, позивач не спростовує його іншими доказами.

Згідно положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно до 1.1. даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою

Кабінету Міністрів України від 29.06.1999року №1172. строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4).

Таким чином, в обов?язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов?язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідач зазначає, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.6.1999року №1172.

З приводу стягнутих коштів представник відповідача вважає, що в своїй позовній заяві, лише у прохальній частині позовної заяви, без зазначення в тексті позовної заяви правового обґрунтування та посилання на норми закону, яким обгрунтовується така вимога, позивач просить суд стягнути із відповідача грошові кошти, які було стягнуто приватним виконавцем із позивача по виконанню виконавчого напису нотаріуса у сумі 22 868,51 грн. в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса.

Частиною першою статті1212ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною третьою статті1212ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов?язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За правилами ст.1212ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої ст.1212ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов?язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов?язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов?язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов?язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Договірний характер правовідносин, що існували між сторонами і на підставі яких виникло право вимоги та обов?язок повернення коштів, виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст.1212ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що правовою підставою для стягнення з боржника (позивача) коштів, є кредитний договір і наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором. Кредитний договір є достатньою правовою підставою для отримання новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» з позичальника коштів в рахунок сплати заборгованості за ним.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212ЦК може застосовуватися тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Кредитний договір не визнаний недійсним, не змінений та не розірваний, а отже відсутні підстави для повернення стягнутої з позичальника заборгованості за вказаним кредитним договором в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, оскільки, на момент здійснення такого стягнення, всі дії по виконанню такого виконавчого напису здійснювалися правомірно.

Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в силу норм чинного законодавства не є підставою для повернення боржнику стягнутих на його підставі коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача зазначає, що навіть при наявності судового рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у суду немає права стягувати з кредитора на користь боржника кошти, що стягнуті в процесі виконання такого виконавчого напису нотаріуса в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

При подачі до суду позовної заяви, позивачем не зазначено розподілу сум, які були перераховані стягувачу, які є витратами виконавчого провадження, а які винагородою приватного виконавця. Адже, сума, яка відраховується із боржника не повністю перераховується стягувачу, оскільки ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає визначення та стягнення із боржника витрат на проведення виконавчих дій, а також стягнення основної винагороди приватного виконавця. Залишок коштів, які після стягнення витрат приватного виконавця, перераховуються лише тоді стягувачу.

Представник відповідача зазначає, що жодними доказами, не підтверджена стягнута фактично сума саме на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (за виключенням витрат виконавчого провадження, винагороди приватного виконавця). Позивач не долучає до позовної заяви документів безпосередньо від приватного виконавця, на підтвердження своєї вимоги про стягнення на її користь коштів, що були стягнуті за виконавчим написом нотаріуса. Із коштів, які стягуються із боржника першочергово стягуються витрати виконавчого провадження, а залишок коштів вже в подальшому перераховується стягувачу. Позивач взагалі не надає жодного документу на підтвердження стягненої з нього суми коштів. Позивачем не взято до уваги те, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачуються першочергово.

Позивачем не надано документів, в яких міститься інформація про здійснені відрахування у вказаних сумах із боржника, не вказано, які саме кошти поступили безпосередньо стягувачу - ТОВ «Вердикт Капітал», а які кошти були зараховані приватному виконавцю, як кошти виконавчого провадження.

Представник відповідача вважає, що в матеріалах справи відсутні відомості із приводу фактично перерахованих коштів в рамках виконавчого провадження саме стягувачу, а зазначена загальна сума стягнення, в тому числі і витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця. В рамках виконавчого провадження стягнута в тому числі основна винагорода приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій.

Вважає що, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Також до відзиву представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу в якому прохав відмовити позивачу у стягненні судових витрат на правничу допомогу в повному обсязі, оскільки вважає що витрати на правову допомогу є необгрунтованими, до позовної заяви не надано документів, що визначені законом на підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги, а також відсутні документи на підтвердження оплати таких витрат. Також представник відповідача зазначає, що справа є незначної складності, представником значно завищена вартість тих правничих послуг, які ним були надані клієнту, справа відноситься до категорії малозначних.

Вважає завищеною вартість наданих правничих послуг у співвідношенні складності роботи до витраченого адвокатом часу. Витрати в такому розмірі не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Суд, дослідивши матеріали справи керується таким.

Судом встановлено, що 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за №80863 про стягнення боргу із ОСОБА_1 в сумі 22868,51 грн.

Вказаний виконавчий напис відповідачем було пред`явлено для примусового виконання за яким було постановою приватного виконавця Лукмасло Т.Ю. 24.12.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №68005127.

02.11.2023 року постановою приватного виконавця Лукмасло Т.Ю. виконавче провадження №68005127 закінчено.

Позивач, дізнавшись про існування вказаного виконавчого напису нотаріуса звернувся до суду за захистом свого права.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до положень цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положеньстатей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що наявна заборгованість в оспорюваному виконавчому написі не є безспірною, оскільки позивач заперечує факт заборгованості, а відповідачем до суду вказані докази також надані не були, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ч.1 ЦПК Українисуд стягує з відповідача витрати по оплаті судового збору при подачі позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача подано докази сплати судових витрат на правову допомогу, а саме договір про надання правничої допомоги №8/04-24 від 08.04.2024 року, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №8/04-24 від 08.04.2024 року, акт прийняття- передачі виконавчих робіт, квитанція № 148567, свідоцтво адвоката , ордер

Частиною 1статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи складність даної справи, обсяг виконаних адвокатом послуг на час розгляду справи у суді першої інстанції, значення справи для сторін, задоволення позову, суд вважає за необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст.3,4,12,76,141,263-265,306 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю, та повернення стягненого за ним - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 12.06.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за №80863, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 22868,51 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 , у порядку повернення стягнутих за виконавчим написом грошових коштів 22868,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ТОВ «Вердикт Капітал» , ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б;

Третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В., вул.Європейська, б. 11, м. Вишневе, Київська обл.

Суддя Т.М.Черняєва