Рішення

від 23.09.2024 по справі 924/503/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2024 р. Справа № 924/503/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., за участю секретаря судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'', м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю ''Новатор'', м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, акціонерного товариства ''Українська оборонна промисловість'', м. Київ

про стягнення 20862530,85 грн., з яких 20507753,88 грн. - основна заборгованість по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, 185545,57 грн. - інфляція, 169231,40 грн. - 3% річних

За участю представників:

позивача: Мартьянова Л.В. - за довіреністю від 10.11.2023р. №10/11-2

відповідача: Болишева М.О. - за довіреністю №081/864 від 02.04.2024р.

третьої особи: Шевченко Б.В. - за довіреністю

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 23.09.2024р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі:

На адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'', м. Київ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ''Новатор'', м. Хмельницький 20862530,85 грн., з яких 20507753,88 грн. - основна заборгованість по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, 185545,57 грн. - інфляція, 169231,40 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 23.05.2024р. відкрито провадження у справі №924/503/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2024р. залучено до участі у справі акціонерне товариство ''Українська оборонна промисловість'', м. Київ у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У судовому засіданні 08.08.2024р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

У позові позивач просив стягнути з відповідача 20862530,85 грн., з яких 20507753,88 грн. - основна заборгованість по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, 185545,57 грн. - інфляція, 169231,40 грн. - 3% річних. Вимоги обгрунтовано наявністю у відповідача заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання зобов`язання щодо оплати вартості небалансів електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 31.07.2019р. за період січень 2023 року - квітень 2023 року. Інфляційні та 3% річних заявлено до стягнення з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві посилається на часткову проплату заявленої у позові суми основного боргу по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, а 3% річних та інфляційних просить зменшити на 99%, а саме до 1692,31 грн. - 3% річних та 1855,45 грн. - інфляційних. В обгрунтування поважності причин несвоєчасного виконання зобов`язань посилається на військовий стан і неможливість здійснення господарської діяльності внаслідок ракетного удару, який відбувся 08.01.2024р. по об`єкту відповідача. На підтвердження зазначених обставин посилається на лист торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Також, посилається на сертифікат №6800-24-0263 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Хмельницькою торгово-промисловою палатою 06.02.2024р., яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): пожежа, вибухи, неможливість здійснювати господарську діяльність внаслідок ракетного удару, який відбувся 08.01.2024р. в період з 07 год. 25 хв. по 07 год. 56 хв. по об`єкту ДП "Новатор", який призвів до його пошкодження та часткового знищення. У сертифікаті також вказується, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають станом на 6 лютого 2024р.

В обгрунтування підстав для зменшення 3% річних та інфляційних посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю ''Новатор'' є підприємством оборонно-промислового комплексу і має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Його стабільне функціонування набуває особливого значення в умовах війни, а стягнення максимально можливих розмірів 3% річних, інфляційних втрат суттєво підриває його фінансовий стан і може призвести до збитковості діяльності, що, у свою чергу, негативним чином впливає на загальну спроможність підприємства своєчасно виконувати державні замовлення та навіть продовжувати вести господарську діяльність в цілому. Звертає увагу, що ТОВ ''Новатор'' вживає всі можливі заходи до виконання зобов`язань по сплаті заборгованості, незважаючи на скрутне матеріальне становище. На переконання відповідача, у даному випадку зменшення розміру інфляційних та 3% річних на 99% є виправданим, не нівелює мету існування відповідальності за порушення зобов`язання та не дозволяє відповідачу уникнути відповідальності.

Третя особа у письмових поясненнях підтримує позицію відповідача; просить врахувати під час розгляду спору часткове погашення відповідачем суми боргу та вважає правомірним зменшення інфяційних та 3% річних. З приводу наявності підстав для зменшення інфляційних та 3% річних посилається на практику Великої Палати Верховного Суду України (справа №902/417/18 від 18.03.2020р., справа №904/3177/20 від 18.05.2021р., справа №915/534/22). Окрім того, зауважує, що відповідач є підприємством оборонно-промислового комплексу, яке провадить свою діяльність, що пов`язана із забезпеченням безпеки та оборони держави, результати господарської діяльності підприємства безпосередньо задіяні у відсічі повномасштабної збройної агресії рф.

З приводу наявності у відповідача форс-мажорних обставин, позивач у відповіді на відзив вказує, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Звертає увагу на те, що із запровадженням воєнного стану форс-мажорні обставини стосуються обох сторін. Зауважує, що позивач перебуває не в кращому становищі порівняно з відповідачем, оскільки російські ракетні удари пошкодили практично всі українські теплові та гідроелектростанції, у той час як НЕК ''Укренерго'' в умовах воєнного стану має для країни вкрай важливе стратегічне значення. Здатність НЕК ''Укренерго'' здійснювати безперебійну передачу електричної енергії прямо залежить від фінансового стану товариства, тобто в спроможності організації в подальшому, в реаліях військової агресії рф, належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

21.08.2024р. від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України з посиланням на сплату частини основного боргу. Так, позивач стверджує, що відповідач сплатив за період з 23.05.2024р. по 20.08.2024р. 11786470,88 грн. В подальшому, як повідомив позивач, відповідач сплатив 80765,80 грн., а 23.09.2024р. подав заяву про сплату ще 407087,50 грн. та просив врахувати вказані проплати при розгляді заяви про закриття провадження у справі в частині погашення суми основного боргу.

В іншій частині боргу позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, а саме: про стягнення частини основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії з урахуванням здійснених проплат, а також стягненні 185545,57 грн. - інфляції та 169231,40 грн. - 3% річних. Окрім того, просить повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у розмірі 442195,76 грн., сплачений платіжним дорученням №АУ-1179 від 14.03.2024р.

Відповідач у клопотанні від 20.09.2024р. повідомив про часткову проплату суми основного боргу, стверджуючи, що станом на 20.09.2024р. заборгованість ТОВ ''Новатор'' перед ПАТ ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' по договору про врегулювання небалансів електричної енергії складає 8233429,70 грн.

У засіданні суду представник позивача підтримав заяву про закриття провадження у справі в стягненні частини основного боргу по договору про врегулювання небалансів електричної енергії та наполягав на задоволенні позовних вимог в іншій частині боргу, а саме в сумі 8233429,70 грн. - основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, а також стягненні 185545,57 грн. - інфляції та 169231,40 грн. - 3% річних.

У засіданні суду представник відповідача підтвердив часткові проплати основного боргу по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, стверджуючи що станом на 20.09.2024р. основна заборгованість по договору про врегулювання небалансів електричної енергії складає 8233429,70 грн.

Представник третьої особи у письмових поясненнях та в засіданні суду підтримує позицію відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним акціонерним товариством ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' (оператор системи передачі, далі ОСП) та товариством з обмеженою відповідальністю ''Новатор'' (сторона відповідальна за баланс, далі СВБ) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептування ПАТ ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' вказаної заяви.

Цей договір може бути змінений оператором системи передачі в односторонньому порядку у разі внесення регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на сайті оператора системи передачі (п.п. 10.1, 10.3).

З урахуванням змін до типового договору вносилися зміни до умов договору, зокрема, з 09.06.2022р. діяла редакція договору, затверджена наказом НЕК ''Укренерго'' №236 від 09.06.2022р. (заява-приєднання від 09.06.2022р.); з 01.03.2024р. діє редакція договору, затверджена наказом НЕК ''Укренерго'' від 01.03.2024р. №117 (заява-приєднання від 01.03.2024р.).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2. договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороною відповідальною за баланс, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості сторони відповідальної за баланс.

Пунктом 1.4 договору визначено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії з стороною відповідальною за баланс у порядку, визначеному Законом України ''Про ринок електричної енергії'' та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307 (далі Правила ринку).

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони відповідальної за баланс та оператора системи передачі, розраховуються адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Згідно з п.п. 5.9-5.10 договору, оператор системи передачі надає стороні відповідальній за баланс у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням кваліфікованого електронного підпису, далі КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Сторона відповідальна за баланс протягом двох робочих днів повертає оператору системи передачі один примірник підписаного зі своєї сторони акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням кваліфікованого електронного підпису).

Згідно п. 2.2 договору, порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку.

Позивачем відповідачу було виставлено рахунки-фактури для оплати за врегулювання небалансів:

- рахунок-фактура №0801202400533 від 08.01.2024р. за врегулювання небалансів у розрахунковий період з 01.01.2023р. по 31.01.2023р. на загальну суму 11351071,37 грн.

Сторонами договору підписаний акт-корегування (врегулювання) №ВР/23/01-0296 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2023р. №ВН/23/01-0296 згідно з договором від 31.07.2019р. №0296-01024 від 21.04.2023р. Акт-коригування січня містить погоджені сторонами договору обсяги купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.01.2023р. по 31.01.2023р.

- рахунок-фактура №1801202400543 від 18.01.2024р. за врегулювання небалансів у розрахунковий період з 01.02.2023р. по 28.02.2023р. на загальну суму 6088400,36 грн.

Сторонами договору підписаний акт-корегування (врегулювання) №ВР/23/02-0296 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2023р. №ВН/23/02-0296 згідно з договором від 31.07.2019р. №0296-01024 від 10.05.2023р. Акт-коригування лютого містить погоджені сторонами договору обсяги купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.02.2023р. по 28.02.2023р.

- рахунок-фактура №103202400309 від 01.03.2024р. за врегулювання небалансів у розрахунковий період з 01.03.2023р. - 31.03.2023р. на загальну суму 2663218,24 грн.

Сторонами договору підписаний акт-корегування (врегулювання) №ВР/23/03-0296 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2023р. №ВН/23/03-0296 згідно з договором від 31.07.2019р. №0296-01024 від 08.06.2023р. Акт-коригування березня містить погоджені сторонами договору обсяги купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.03.2023р. по 31.03.2023р.

- рахунок-фактура №2903202400313 від 29.03.2024р. за врегулювання небалансів у розрахунковий період з 01.04.2023р. - 30.04.2023р. на загальну суму 405063,91 грн.

Сторонами договору підписаний акт-корегування (врегулювання) №ВР/23/04-0296 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2023р. № ВН/23/04-0296 згідно з договором від 31.07.2019р. №0296-01024 від 04.07.2023р. Акт-коригування квітня містить погоджені сторонами договору обсяги купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.04.2023р. - 30.04.2023р.

Відповідач не сплатив позивачу вартість небалансів електричної енергії за період січень 2023 року квітень 2023 року, що призвело до виникнення боргу в сумі 20507753,88 грн.

Позивачем нараховано відповідачу за період з 11.01.2024р. по 03.05.2024р. інфляційні в сумі 185545,57 грн. та 3% річних в розмірі 169231,40 грн.

Листом від 07.02.2024р. №081/332 відповідач повідомив позивача про ускладнення виконання договору у зв`язку з виникненням на підприємстві форс-мажорних обставин згідно сертифікату №6800-24-0263 Хмельницької торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44(5), і просив надати розстрочку у погашенні заборгованості.

Однак, листом №01/12259 від 27.02.2024р. позивачем відмовлено у розстроченні заборгованості за договором.

Після подання позову до суду (за період з 23.05.2024р. по 19.09.2024р.) відповідачем частково сплачено основну суму боргу в розмірі 12274324,18 грн., про що свідчать платіжні інструкції: №МЕВ044/1 від 23.05.2024р. на суму 682620,15 грн., №МЕВ045/1 від 23.05.2024р. на суму 100000,00 грн., №3038 від 31.05.2024р. на суму 10000000,00 грн., №МЕВ046/1 від 03.06.2024р. на суму 21000,00 грн., від 10.07.2024р. на суму 21000,00 грн., №3440 від 19.06.2024р. на суму 547 429,53 грн., №МЕВ047/1 від 20.06.2024р. на суму 12 000,00 грн., №МЕВ048/1 від 20.06.2024р. на суму 106 433,90 грн., №МЕВ050/1 від 25.07.2024р. на суму 141208,90 грн., №МЕВ051/1 від 12.08.2024р. на суму 24000,00 грн., №МЕВ052/1 від 16.08.2024р. на суму 59294,50 грн., №МЕВ053/1 від 20.08.2024р. на суму 71483,90 грн., №МЕВ від 17.09.2024р. на суму 80765,80 грн., №МЕВ055/1 від 19.09.2024р. на суму 407087,50 грн.

Борг відповідача після проведених оплат по договору небалансів електричної енергії складає 8233429,70 грн.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Статтею 4 Закону України ''Про ринок електричної енергії'' передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегуювання небалансів.

Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованим відповідно до Правил ринку (п. 46 ст. 1 Закону України ''Про ринок електричної енергії'').

Згідно ч. 1 ст. 68 Закону України ''Про ринок електричної енергії'' в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону України ''Про ринок електричної енергії'' передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обгрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України ''Про ринок електричної енергії'', оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

Приватне акціонерне товариство ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' є оператором системи передачі (ОСП), на яке покладено функції адміністратора розрахунків.

Відповідно до ст. 52 Закону України ''Про ринок електричної енергії'', адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку визначеному цим Законом та правилами ринку (ч. 5 ст. 70 Закону України ''Про ринок електричної енергії'').

Відповідач подав заяву-приєднання до договору врегулювання небалансів електричної енергії, у якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору. Позивач підтвердив акцептування заяви і приєднання відповідача до договору. З урахуванням змін до типового договору вносилися зміни до умов договору, зокрема, з 09.06.2022р. діяла редакція договору, затверджена наказом НЕК ''Укренерго'' №236 від 09.06.2022р. (заява-приєднання від 09.06.2022р.); з 01.03.2024р. діє редакція договору, затверджена наказом НЕК ''Укренерго'' від 01.03.2024р. №117 (заява-приєднання від 01.03.2024р.).

Таким чином, між позивачем і відповідачем укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання відповідача до типового договору врегулювання небалансів.

Згідно з п. 2.2 договору (з урахуванням змін від 09.06.2022р.), порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів визначається Правилами ринку.

Згідно п. 7.7.3 гл. 7.7 р. VII Правил ринку: оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок адміністратора розрахунків здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку.

Згідно забз. 28п. 1.1.2 гл. 1.1 р. І Правил ринку, платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.

Відповідно до абз. 40 п.1.1.2 гл. 1.1 р. І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

Згідно з п. 1.11.1-1.11.6 Правил ринку, за допомогою системи управління ринком (СУР) здійснюється управління всіма процесами, зокрема, проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. Оператор системи передачі в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Учасники ринку мають право на доступ до інформації, що міститься в системі управління ринком, та стосується їх безпосередньо.

Відповідач як учасник ринку володіє відповідними даними і має доступ до системи управління ринком (програмний комплекс Market Management System, MMS), інформація про роботу якої є публічно доступною на офіційному вебсайті позивача за адресою https://ua.energy/novyj-rynok-e-e/market-management-system/.

Згідно зп. 1.8.1гл. 1.8 р. I Правил ринку, адміністратор розрахунків (позивач) зокрема, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки, стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.

Розділом VII Правил ринку врегульовані питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії.

Зокрема,відповідно до п. 7.3.1 гл. 7.3 р.VII Правил ринку адміністратор розрахунків (позивач) на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній стороні відповідальній за баланс із зазначенням суми, що сторона відповідальна за баланс зобов`язана сплатити адміністратору розрахунків, або суми, що адміністратор розрахунків зобов`язаний сплатити стороні відповідальній за баланс через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Відповідно до пп. 1 п. 3.3 договору, оператор системи передачі зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку.

Також підпунктом 5 пункту 3.5 договору передбачений обов`язок сторони відповідальної за баланс (відповідача) здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих оператором системи передачі для сторони відповідальної за баланс відповідно до Правил ринку.

З огляду на вищевказані положення Закону, Правил ринку та договору, позивач виконав розрахунки обсягу та вартості небалансів електричної енергії і направив відповідачу у системі управління ринком (MMS) сформовані платіжні документи (рахунки-фактури) із зазначенням сум, які відповідач зобов`язаний сплатити за січень 2023р. - квітень 2023р. на загальну суму 20507753,88 грн.

Однак, відповідач не виконав зобов`язання по договору щодо оплати вартості небалансів електричної енергії за період січень 2023 року - квітень 2023 року, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 20507753,88 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 20507753,88 грн. основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії є обгрунтованими. При цьому, судом враховується заява позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу (з урахуванням всіх здійснених проплат) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування в процесі розгляду справи.

Наявні в матеріалах справи платіжні інструкції свідчать про те, що відповідач сплатив частину суми боргу в розмірі 12274324,18 грн. вже після подання позову до суду, під час розгляду даної справи. Відповідно, на час розгляду справи між сторонами відсутні спірні правовідносини в цій частині боргу, а саме в сумі 12274324,18 грн. - основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Приймаючи до уваги те, що частину заборгованості сплачено після подання позову, заява позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині стягнення 12274324,18 грн. - основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Інша частина основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії в розмірі 8233429,70 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Невиконання або неналежне виконання зобов`язання з оплати боргу, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 185545,57 грн. інфляції та 169231,40 грн. - 3% річних (з 11.01.2024р. по 03.05.2024р.) згідно з поданим розрахунком.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 185545,57 грн. інфляції та 169231,40 грн. - 3% річних (з 11.01.2024р. по 03.05.2024р.) та встановлено, що вказані нарахування здійснені у можливих межах, з огляду на що вимоги про їх стягнення є правомірними.

У відзиві на позов відповідач просить зменшити 3% річних та інфляційних на 99%, а саме до 1692,31 грн. 3% річних та до 1855,45 грн. інфляційних.

Вирішуючи можливість зменшення 3% річних судом відмічається наступне.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника, зробила висновок, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи Закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

У наведеній справі Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021р. у справі №904/3177/20, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.05.2024р. у справі №910/2440/23, Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2024р. у справі №915/534/22).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, критеріїв розумності, справедливості та пропорційності суд може зменшити розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення суми процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Судом береться до уваги, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ГПК України).

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі №916/3211/16, від 26.01.2021р. у справі №922/4294/19, від 24.02.2021р. у справі №924/633/20, від 16.03.2021р. у справі №922/266/20):

- ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання);

- причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання;

- тривалість прострочення виконання;

- наслідки порушення зобов`язання для кредитора;

- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);

- поведінку кредитора;

- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);

- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;

- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення);

- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру процентів річних, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру процентів річних, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми річних таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

В даному випадку судом приймається до уваги, що відповідач є підприємством оборонно-промислового комплексу і має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Його стабільне функціонування набуває особливого значення в умовах війни. Судом враховується ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань, зокрема, відповідач вживає всі можливі заходи до виконання зобов`язань по сплаті заборгованості, ним сплачено більшу частину основного боргу під час розгляду справи, період прострочення виконання зобов`язання є незначним.

Зменшення 3% річних на 90% від заявленого позивачем розміру є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

Отже, суд вважає справедивим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам справи, частково задоволити клопотання відповідача про зменшення 3% річних та зменшити розмір 3% річних на 90 відсотків. Тобто, стягненню з відповідача підягають 3% річних в сумі 16923,14 грн. (10% від заявленого позивачем розміру), а в частині позовних вимог про стягнення 152308,26 грн. - 3% річних належить відмовити.

З приводу можливості зменшення інфляційних нарахувань суд зауважує, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, оскільки такі нарахування в силу свого компенсаційного характеру спрямовані на відшкодування втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, які лежать в неконтрольованій сторонами площині. Їхній розмір залежить від встановленого у передбаченому законодавством порядку індексу інфляції, а не погоджується сторонами в договірному порядку, з чого оцінка такого розміру не може здійснюватися з точки зору принципів розумності, справедливості та пропорційності. Одночасно можливість зменшення відповідних нарахувань судом чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.09.2022р. у справі №910/9911/21.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 07.03.2023р. у справі №910/17556/21, визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити свої інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини, відсутність правових підстав для зменшення нарахованих інфляційних, клопотання відповідача про зменшення інфляційних нарахувань задоволенню не підлягає, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному розмірі заявленому позивачем, а саме: 185545,57 грн.

Щодо посилань відповідача на наявність об`єктивних і незалежних від нього обставин (форс-мажорних обставин), які зумовили невиконання зобов`язань за договором, суд зазначає, що у контексті приписів ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022р. у справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов`язаний надати не лише документ уповноваженого органу, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21).

Отже, окрім наявності обставин непереборної сили, для звільнення від відповідальності за повне чи часткове невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе за договором зобов`язань відповідач має довести, що визначені ним обставини є форс-мажорними та стали причиною неможливості виконання ним обов`язків з оплати за договором, проте належних доказів на підтвердження вказаних обставини відповідачем до матеріалів справи долучено не було.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, оскільки він адресований невизначеному колу осіб (всім, кого це стосується), є загальним та не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання відповідача - оплату за договором, тоді як доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим.

Також зважається на те, що обставини, засвідчені Торгово-промисловою палатою України у листі від 28.02.2022р., стосуються не лише відповідача, а також позивача, та ставлять їх в однакові умови здійснення господарської діяльності. Аналогічно сертифікат №6800-24-0263 від 06.02.2024р. про форс-мажорні обставини не приймається як доказ існування форс-мажорних обставин у даному випадку, позаяк засвідчує їх виникнення після періоду нарахування.

Отже, враховуючи обставини справи та вищенаведені законодавчі положення у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог. В частині стягнення з відповідача 8233429,70 грн. - основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, 185545,57 грн. інфляції та 16923,14 грн. - 3% річних. У частині позовних вимог про стягнення 152308,26 грн. - 3% річних належить відмовити, а провадження в частині стягнення 12274324,18 грн. основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії належить закрити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру процентів річних на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018р. у справі №902/339/16, від 04.05.2018р. у справі №917/1068/17, від 05.04.2018р. у справі №917/1006/16. Також, враховується ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та подання позовної заяви через систему "Електронний суд", судовий збір за вказаною заявою, що підлягає стягненню з відповідача, становить 103058,48 грн. (із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Повернення позивачу судового збору сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення суми боргу, буде вирішено за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ''Новатор'' (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; код 22987900) на користь приватного акціонерного товариства ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код 00100227) 8233429,70 грн. (вісім мільйонів двісті тридцять три тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень сімдесят копійок) - основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії, 185545,57 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень п`ятдесят сім копійок) - інфляції, 16923,14 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять три гривні чотирнадцять копійок) - 3% річних, 103058,48 грн. (сто три тисячі п`ятдесят вісім гривень сорок вісім копійок) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення 152308,26 грн. - 3% річних відмовити.

Провадження в частині стягнення 12274324,18 грн. основної заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 26 вересня 2024 року.

Суддя В.В. Димбовський