Постанова

від 24.09.2024 по справі 910/4588/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4588/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 (судді: Євсіков О. О. - головуючий, Корсак В. А., Алданова С. О.)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія", Фонду державного майна України (замінений згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 на Державне підприємство "Адміністрація морський портів України"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Фонду державного майна України), - Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях,

про витребування майна та внесення змін до державного реєстру,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" (далі - ТОВ "Зерновий термінал Кілія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія" (далі - ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія") та Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) про витребування майна та внесення змін до державного реєстру.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами прав власності позивача на спірне майно при реєстрації прав власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова, буд. 4.

1.3. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024, серед іншого, залучено до участі у справі як співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" (далі - ТОВ "Еліксир Україна").

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. У березні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "Зерновий термінал Кілія" про заміну відповідача у справі та заміну підсудності справи. Зокрема, позивач просив замінити відповідача - ФДМУ на Державне підприємство "Адміністрація морський портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України") та після зміни відповідача передати справу на розгляд до Господарського суду Одеської області.

На обґрунтування заявленого клопотання товариство посилалося на те, що ФДМУ є неналежним відповідачем у цій справі, оcкільки спірне майно, яке входить до складу частки, що належить державі в комплексі будівель і споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223, наразі знаходиться у віданні ДП "Адміністрація морських портів України", засновником якого є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. У зв`язку із заміною відповідача - ФДМУ на ДП "Адміністрація морських портів України" підстави для розгляду справи Господарським судом міста Києва відпали, а тому справу слід передати за виключною підсудністю за місцезнаходженням майна до Господарського суду Одеської області.

2.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024, зокрема, задоволено клопотання ТОВ "Зерновий термінал Кілія" про заміну відповідача у цій справі. Замінено відповідача у справі № 910/4588/23 - ФДМУ на належного відповідача - ДП "Адміністрація морських портів України". Справу № 910/4588/23 за позовом ТОВ "Зерновий термінал Кілія" до ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія", ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Еліксир Україна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, про витребування майна та внесення змін до державного реєстру, передано за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Аргументуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для заміни неналежного відповідача у справі за клопотанням позивача та дійшов висновку про те, що після заміни відповідача (ФДМУ) ця справа стала підсудна Господарському суду Одеської області, позаяк спір стосується нерухомого майна, розташованого в Одеській області (виключна підсудність), а отже клопотання позивача про передачу справи за підсудністю підлягає задоволенню відповідно до частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у цій справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційний господарський суд, керуючись положеннями статей 15, 16, 326 Цивільного кодексу України, статей 22, 73, 133, 136 Господарського кодексу України, статей 1, 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статей 29, 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, виходив із того, що у разі вибуття із кола відповідачів державного органу, котрий втратив правомочності щодо управління державним майном, суд має встановити, який інший державний орган перебрав відповідні функції на себе у відповідних правовідносинах; державне підприємство, залучене до справи в якості іншого відповідача, не є державним органом і має інші повноваження щодо управління державним майном; у наведеному випадку нез`ясованим залишився статус Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, до сфери управління якого входить ДП "Адміністрація морських портів України", та, як наслідок, необхідність застосування положень частини 3 чи частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України при визначенні підсудності цього спору.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Зерновий термінал Кілія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у цій справі, в якій просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 залишити в силі.

Скаржник вважає оскаржену у справі постанову ухваленою з порушенням норм процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 727/5575/19 щодо застосування частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, у постановах Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 906/1379/15; від 28.10.2021 у справі № 910/13604/20, від 19.10.2022 у справі № 908/3929/14 щодо застосування частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, у постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/333/21 щодо права позивача визначати відповідача у справі.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що питання належності відповідача чи навпаки вирішується судом при розгляді справи по суті; у наведеному випадку позивач звернувся з клопотанням про заміну відповідача з ФДМУ на ДП "Адміністрація морських портів України" та як наслідок передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області за місцезнаходженням майна і вказане клопотання було обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом. За доводами скаржника, ДП "Адміністрація морських портів України", в господарському віданні якого знаходяться спірні об`єкти нерухомості, є належним відповідачем у цій справі, а тому визначати статус Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України у наведеному випадку немає необхідності. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові лише припускає потенційну можливість визначення відповідачем у цій справі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та не враховує, що право на визначення відповідача в справі належить лише позивачу, який відповідних клопотань до суду не подавав. Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції при винесенні постанови у справі вийшов за межі визначених законом повноважень.

3.2. Від ДП "Адміністрація морських портів України" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить її залишити без задоволення як необґрунтовану, а оскаржену у справі постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

3.3. ТОВ "Еліксир Україна" у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти її доводів та просило відмовити у задоволенні касаційної скарги.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, а також заперечення на них, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

4.2. Попередні судові інстанції установили та свідчать матеріали справи, що ТОВ "Зерновий термінал Кілія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" та ФДМУ про витребування майна та внесення змін до державного реєстру.

У вересні 2023 року ТОВ "Зерновий термінал Кілія" подало заяву про зміну предмета позову, у якій просило (1) витребувати зернопереробний комплекс під літ. "Ц" загальною площею 4,8 м2, вагову під літ. "С" загальною площею 85,7 м2 та ангар під літ. "Ч" загальною площею 522,8 м2, розташовані за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223, із незаконного володіння держави в особі ФДМУ та ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" на користь ТОВ "Зерновий термінал Кілія"; (2) внести зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 107418151223, комплекс будівель та споруд загальною площею 5179,4 м2, розташовані за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, шляхом виключення з розділу "Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна" відомостей про ангар під літ. "Ч", вагову під літ. "С" та зернопереробний комплекс під літ. "Ц", які є рухомим майном, власністю ТОВ "Зерновий термінал Кілія" та розміщені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером 107418151223, який належить співвласникам - державі в особі ФДМУ та ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія".

21.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та передачу справи за підсудністю до Господарського суду Одеської області. Позивач вважав за доцільне замінити первісного відповідача - ФДМУ, в сфері управління якого наразі не перебуває нерухоме майно, що входить до складу комплексу будівель і споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223, на належного відповідача - ДП "Адміністрація морських портів України", в господарському віданні якого на теперішній час перебуває спірне майно. Через заміну відповідача - центрального органу виконавчої влади на державне підприємство відпали підстави для розгляду справи Господарським судом міста Києва згідно з частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України та справа підлягає передачі за виключною підсудністю за місцезнаходженням спірного майна до Господарського суду Одеської області (частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Суди встановили, що згідно з відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2023 № 344923781 у державній власності на теперішній час знаходиться частка у розмірі 1/100 комплексу будівель та споруд за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4. При чому ДП "Адміністрація морських портів України" є правокористувачем прохідної літ. "Т", трансформаторної літ. "1Н", надвірних споруд № 23; надвірних споруд № 7, надвірних споруд № 16, 15, надвірних споруд № 48 ; надвірних споруд І, які входять до складу комплексу будівель і споруд, розташованих за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223, та таке майно знаходиться в господарському віданні ДП "Адміністрація морських портів України".

За інформацією, викладеною у листі від 24.01.2024 № 1425/16/10-24 Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, об`єкти, а саме прохідна літ. "Т", трансформаторна літ. "1Н", надвірні споруди № 23; надвірні споруди № 7, що входять до складу комплексу будівель і споруд, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223, були передані до сфери управління ФДМУ.

У подальшому зазначені об`єкти увійшли до частки, яка була приватизована ТОВ "Еліксир Україна", що підтверджується договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" за результатами електронного аукціону з умовами, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., зареєстрованого в реєстрі за № 1376.

У відповіді ДП "Адміністрація морських портів України" від 23.01.2024 № 223/0-01-01/Вих зазначено, що на теперішній час у ДП "Адміністрація морських портів України" на праві господарського відання знаходяться наступні об`єкти: надвірні споруди № 16, 15, надвірні споруди № 48, надвірні споруди-І, які входять до складу комплексу будівель і споруд, який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107418151223 та фактично складають 1/100 частки держави у вказаному комплексі будівель та споруд за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником юридичної особи ДП "Адміністрація морських портів України" є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

4.3. Як уже зазначалося, місцевий господарський суд ухвалою від 25.04.2024 задовольнив клопотання ТОВ "Зерновий термінал Кілія" про заміну відповідача у справі, замінив відповідача - ФДМУ на ДП "Адміністрація морських портів України" та передав справу за виключною підсудністю (за місцезнаходженням майна) до Господарського суду Одеської області.

4.4. У свою чергу, суд апеляційної інстанції не погодився з такими процесуальними діями місцевого господарського суду та згідно з постановою від 15.07.2024 скасував вказану ухвалу у цій справі, а справу направив для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

4.5. Предметом касаційного оскарження є вказана постанова суду апеляційної інстанції.

4.6. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

4.7. Згідно з положеннями статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до приписів статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/333/21, на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Разом з тим визначення сторін у справі, між якими спір відсутній, і не визначення належного складу сторін є порушенням вимог процесуального закону (статті 41, 45 Господарського процесуального кодексу України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача можлива в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, однак за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Близькі за змістом висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17).

Суд під час розгляду справи повинен вирішувати спір, виходячи зі складу сторін, які визначені позивачем, і не вправі зі своєї ініціативи без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів (подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13.04.2021 у справі № 925/440/18, від 29.08.2023 у справі № 912/1550/22).

4.8. Проте, вдавшись до дослідження наявності/відсутності повноважень у державного підприємства (ДП "Адміністрація морських портів України") щодо управління державним майном, та обмежившись посиланням на нез`ясування місцевим господарським судом у спірних правовідносинах статусу державного органу - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, до сфери управління якого входить вказане державне підприємство, апеляційний господарський суд помилково наведеного не врахував, не звернув увагу на те, що визначення кола осіб, до яких пред`явлено позовні вимоги, у тому числі і право на здійснення заміни відповідача у справі за відповідним клопотанням, є виключно правом позивача як ініціатора позову, і таким правом позивач у наведеному випадку скористався, а питання належності або неналежності відповідача у справі, до якого звернуто позов, тобто оцінка суб`єктного складу сторін судом здійснюється під час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Під час розгляду відповідного клопотання позивача (у наведеному випадку щодо заміни відповідача у справі) на стадії підготовчого провадження, суд не досліджує та не з`ясовує фактичних обставин справи, які впливають на вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.

4.9. Відповідно до положень частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду (частина 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

4.10. Зважаючи на заміну складу відповідачів у цій справі (зокрема з центрального органу виконавчої влади (ФДМУ) на державне підприємство (ДП "Адміністрація морських портів України"), здійснену судом першої інстанції за клопотанням позивача, справа стала підсудна господарському суду за місцезнаходженням спірного майна (частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України) у зв`язку з чим обґрунтовано була передана за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

4.11. Наведене свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі ухвали місцевого господарського суду.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

5.2. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.3. Зважаючи на викладене і допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, а також те, що доводи касаційної скарги знайшли підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі ухвали суду першої інстанції про заміну відповідача у справі та передачу справи за підсудністю.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 910/4588/23 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у цій справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак