Постанова

від 02.07.2024 по справі 296/3490/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/3490/24 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 91 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді:Талько О.Б.,

суддів:Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаряАнтоневської В.В.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/3490/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка № 41" про визнання протиправним рішення загальних зборів, за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наухвалу Корольовського районного судум. Житомира від 22квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Шалоти К. В.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка № 41" від 3 квітня 2024 року, зокрема, пунктами 2,3 протоколу вказаних зборів, вирішено питання про демонтаж металевих решіток на вікнах належної їм квартири, а також перенесення електролічильника на опору, без їх згоди та погодження як власників квартири.

Таким чином, просили суд визнати протиправними п. 2 та п. 3 загальних зборів ОСББ Шевченка №41 від 3 квітня 2024 року про демонтаж металевих решіток (грат) на вікнах квартири АДРЕСА_1 та про демонтаж і перенесення електролічильника квартири АДРЕСА_2 на опору.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, зазначають, що суд помилково відніс спірні правовідносини до тих, що регулюються у порядку господарського судочинства. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи, визначені законом.

Підкреслюють, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю, яка належить їм у рівних частках. Металеві решітки (грати), у тому числі електролічильник, який розташований з вулиці біля вхідних дверей в квартиру, жодним чином не порушує права інших співвласників майна, що заборонено ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Вважають, що прийняте рішення про демонтаж металевих решіток (грат) на вікнах належної їм квартири вочевидь перевищує повноваження, визначені Статутом загальних зборів ОСББ «Шевченка -41».

Отже, даний спір не є господарським спором між господарюючими суб`єктами, приватними підприємцями та прирівняним до них особами, натомість є цивільно-правовим між фізичними особами і юридичною особою (підприємством).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2статті 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визнати у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Згідно з положеннями п.1 ч.1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року в справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) вказано, що спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивачів не мають цивільно-правового характеру, й, відповідно, не підлягають судовому розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, апеляційну скаргуслід залишити без задоволення, а ухвалуКорольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2024 року,- без змін.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення ,а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: