Ухвала

від 23.09.2024 по справі 947/37906/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/37906/23

Провадження № 1-кс/947/10777/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000296 від 31.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000296 від 31.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 на 1/12 частина квартири з номером 96, об`єкт нерухомого майна № 2818763451100, власником якого відповідно до ДРРП є ОСОБА_3 , з посиланням на наступні обставини.

ОСОБА_3 є власником-інвестором по відступленню прав вимоги та зобов`язань первісного інвестора ( ОСОБА_8 ), та після прийняття будинку до експлуатації набула та зареєструвала право власності на відповідні об`єкти нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів. Так, ОСОБА_3 , власник квартири АДРЕСА_1 , виконала повністю свої зобов`язання та здійснила повну оплату майнових прав, про що свідчить Довідка про сплату вартості майнових прав, виданих забудовником ТОВ «Діком Інвест» від 23.02.2022 та як зазначено в інформаційній довідці з Єдиного державного реєстру, що свідчить про те, що ОСОБА_3 є законним власником квартири АДРЕСА_2 та не могла та не повинна була знати про можливі майнові претензії ОСОБА_6 до ТОВ «Діком Інвест» та проявила належну обережність та обачність, здійснивши усі дії з перевірки наявності будь-яких обтяжень в офіційних джералах щодо означеного об`єкту. На дату укалдення первісним інвестором ОСОБА_8 04.11.2019 Договору № 1-6-1/1 (квартира АДРЕСА_1 ) будь-яких обтяжень ані щодо майнових прав за об`єктом інвестування (квартира АДРЕСА_1 ), ані щодо забудовника ТОВ «Діком Інвест» зареєстровано не було. Ааналогічно й на дату укладення додаткової угоди від 27.01.2021.

З урахуванням того, що в офіційних державних реєстрах та органах про договори про спільну діяльність між забудовником ТОВ «Діком Інвест» та ОСОБА_6 інформації не містилося, а також інформації сторонами цього договору ОСОБА_3 надано не було, а також з огляду на те, що ОСОБА_3 не була учасником ані Договору про спільну діяльність від 04.10.2017, ані додаткових угод до нього, придбала квартиру АДРЕСА_1 у первісного інвестора ( ОСОБА_8 ), то вона добросовісно не знала, не могла знати та не повинна була знати про його наявність.

Крім того, адвокат ОСОБА_4 просить звернути увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_9 зверталась до Приморського районного суду м. Одеси із позовами про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 у листопад 2022 року, у вказаній справі ОСОБА_6 не було зазначено ОСОБА_3 як відповідача. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_9 не має майновий претензій до ОСОБА_3 за об`єктами нерухомості, які належать їм на правах власності.

Адвокат ОСОБА_4 також зауважує, що з дня накладення арешту на означений об`єкт нерухомого майна пройшов значний проміжок часу, протягом якого жодній особі, у тому числі й ОСОБА_3 , не було повідомлено про підозру.

Також заявниця просила зобов`язати прокурора відповісти на певні запитання.

В судовому засіданні:

-представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 підтримала подане клопотання у повному обсязі та просила його задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_3 є добросовісним набуваем даного об`єкту нерухомого майна. Крім того, в частині вимог щодо надання стороною обвинувачення відповідей на перелік питань зазначила, що нараз відпала потреба у їх задоволенні, оскільки прокурором вже надавалися відповіді на аналогічного роду запитання.

-прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, повідомивши, що органом досудового розслідування не встановлено причетність ОСОБА_3 до обставин даного кримінального провадження та відповідно про підозру останній також не повідомлялося.

-представник ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання з підстав, викладених у письмових запереченнях з додатками, згідно яких останній зазначає, що дане кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_6 , яка в розумінні ч. 2 ст. 55 КК України України є потерпілою. Остання протправно булла позбавлена права власності на квартри, паркомісця тощо, які є об`єктами кримінально-протиправних дій та фактично є такими, які були отримані в результаті вчинення щодо потерпілої кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Постановою слідчого управління ці об`єкти визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження. З урахуванням того, що потерпіла ОСОБА_6 не отримала в Об`єкті будівництва жодного квадратного метра у власність, підстава для накладення арешту не відпала. Адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, приймаючи до уваги думку учасників судового процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_11 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000296 від 31.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та накладено арешт арешт із забороноювідчуженнятарозпорядження власнику та будь-яким іншим особам, а також органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , у тому числі на 1/12 частина квартири з номером 96, об`єкт нерухомого майна № 2818763451100, власником якого відповідно до ДРРП є ОСОБА_3 .

Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв`язку з тим, що вищевказане майно визнано речовими доказами в означеному кримінальному провадженні, тобто відповідало критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, на таке майно було накладено арешт, про скасування якого на даний час просить представник власника майна.

Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на означені об`єкти нерухомого майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Слідчий суддя враховує, що попри встановлену на момент розгляду клопотання про арешт майна відповідність такого майна критеріям речових доказів, з моменту застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження минуло понад 9 місяців, протягом якого у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів відносно означеного майна. При цьому власник вказаної квартири не повідомлялася про підозру, тобто за час проведення досудового розслідування, не встановлено будь-яких незаконних дій саме з боку ОСОБА_3 , що в судовому засіданні підтвердив й прокурор.

Одночасно, слідчий суддя не може залишити поза увагою процесуальну позицію прокурора, який у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , вважаючи, що арешт, накладений на вказаний представником власника майна об`єкт нерухомого майна, підлягає скасуванню.

З огляду на що, слідчий суддя приходить до переконання, що на даний час власник майна фактично позбавлена можливості у повній мірі використовувати та розпоряджатися належним їй майном, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в частині арешту майна власника.

На підставі викладеного, враховуючи, що заявник являється добросовісним набувачем означеної квартири, підозрюваною в рамках кримінального провадження не являється, в цілях не порушення права власності особи, беручи до уваги, що в судовому засіданні не було доведено необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а прокурор при цьому не заперечував проти його скасування, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання заявника підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000296 від 31.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 в рамках кримінального провадження № 42023160000000296 від 31.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме на 1/12 частини квартири з номером 96, об`єкт нерухомого майна № 2818763451100, власником якого відповідно до ДРРП є ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий сулля ОСОБА_1