Рішення

від 26.09.2024 по справі 120/8337/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 вересня 2024 р. Справа № 120/8337/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство Продовольча компанія Поділля (далі ПрАТ Продовольча компанія Поділля, позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію №2979/ІПК/99-00-04-01-04 від 30.05.2024 р. в частині того, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» не може застосовувати норму ч.4 п.297.1 ст.297 ПК України.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що звернувся до податкового органу про надання консультації на предмет чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі промисловості та, на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Податковим органом надано консультацію та вказано, що враховуючи, що виробництво цукру відноситься до «Виробництва харчових продуктів», за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, товариство не може застосовувати норму частини четвертої п.297.1 ст.297 Кодексу.

Позивач не погоджується із податковою консультацією в цій частині, відтак звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 01.07.2024 р. відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.07.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що податковий орган надав чітку відповідь на питання платника податків. Вказав, що єдиною умовою , яка надає підстави платникам єдиного податку четвертої групи для звільнення від справляння податку це використання ділянок для провадження сільськогосподарської діяльності. Враховуючи, що виробництво цукру відноситься до «Виробництва харчових продуктів», за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, товариство не може застосовувати норму частини четвертої п.297.1 ст.297 Кодексу.

12.07.2024 р. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що цукор є сільськогосподарською продукцією, а виробництво цукру є веденням сільськогосподарського товаровиробництва. Відтак, землі промисловості використовуються для провадження сільськогосподарської діяльності, відповідно позивач має право на застосування частини четвертої п.297.1 ст.297 Кодексу.

15.08.2024 р. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, в яких вказано, що за земельні ділянки , які не належать до несільгосподарських угідь, зокрема «землі промисловості» сплачується податок на загальних підставах.

20.08.2024 р., 19.09.2024 р. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від представника позивача, де останній зазначив, що надана консультація суперечить консультаціям ДФС від 20.11.17р. №2671/6/99-99-12-02-03-15/ ІПК та від 23.11.17р. №2697/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Так, в індивідуальній податковій консультації від 20.11.17р. №2671/6/99-99-12-02-03-15/ІПК ДФС України зазначила наступне: «Товариство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та зареєстровано платником єдиного податку четвертої групи, до набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва придбало у власність будівлі та споруди побутового комплексу автогаражу (складається з будівель автогаражу, контрольно-технічного пункту, прохідного гаражу, побутового комплексу, трансформаторної підстанції, складів ПММ, будівель механічних майстерень, складу кисневих балонів, оглядової ями з навісом, естакади тощо).

При цьому Товариство зазначило, що за фактом будівлі автогаражу використовуються для ремонту і зберігання сільськогосподарської техніки. Товариство запитує, чи виникає у нього обов`язок щодо подання податкової звітності, справляння плати за землю в розумінні ст. 297 Кодексу.

Для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/ або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп.14.1.235п.14.1ст.14Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо Товариство, набувши у власність земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно, використовує її та вказане нерухоме майно безпосередньо у процесі сільськогосподарського товаровиробництва, у тому числі для обслуговування такого процесу, то Товариство в такому випадку буде мати право на звільнення від оподаткування земельним податком в межах частини четвертої п.297.1ст. 297 Кодексу.

Відтак, представник вказує, що оскільки будівлі розташовані на землях промисловост та використовуються для сільськогосподарського товаровиробництва, а саме виробництва цукру, то товариство звільненно від сплати податку.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

23.04.2024 р. ПрАТ Продовольча компанія Поділля звернулось до ДПС України за отриманням Індивідуальної податкової консультації з наступних питань :

1) Чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі сільськогосподарського призначення та на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

2) Чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі сільськогосподарського призначення та на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

3) Чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі транспорту, енергетики та іншого призначення та на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За наслідком розгляду заяви, 30.05.2024 ДПС України надала Індивідуальну податкову консультацію №2979/ІПК/99-00-04-01-04, в якій вказала, що враховуючи, що виробництво цукру відноситься до «Виробництва харчових продуктів», за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, товариство не може застосовувати норму частини четвертої п.297.1 ст.297 Кодексу. Оскільки інші ділянки товариство використовує у своїй сільськогосподарській діяльності для ведення сількогосподарського товаровиробництва, то воно звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку відповідно до ч. 4 п.297.1 ст.297 ПК України.

Не погоджуючись із змістом консультації в оскаржуваній частині, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно із пунктом 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Положеннями статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Із процитованого видно, що податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку:

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Оцінюючи спірну консультацію, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Із процитованого видно, що платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в разі, якщо земельні ділянки використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відтак, ключовим є саме використання земель для ведення сільськогосподарського виробництва, відтак суд погоджується із доводами позивача, що цільове призначення земельної ділянки не є критерієм для визначення наявності підстави щодо звільнення від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності на підставі ст.. 297 ПК України.

Отже спірним у даній справі є те, чи вважається «виробництво цукру» веденням сільськогосподарського товаровиробництва.

В розумінні пп. 14.1.234, 14.1.235 п.14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (в свою чергу, група 17 УКТ ЗЕД включає цукор, а отже такий є сільськогосподарською продукцією).

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення сільськогосподарського товаровиробника наведено в п.2.15.1 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», зокрема таким є - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно

Відповідно до п. 2.28 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», сільськогосподарська діяльність - діяльність з виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації.

Із процитованого видно, що обробка і переробка рослинних культур віднесені до сількьгосподарського товаровиробництва.

Окрім того, суд вказує й на те, що пп.298.8.3 п.298.8 статті 298 ПК України встановлено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Дана норма визначає, що реалізація продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях, реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства є доходом сільськогосподарського товаровиробника.

Відтак, суд доходить висновку, що сільськогосподарська діяльність об`єднує відносини з виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва.

Таким чином, поняття «ведення сільськогосподарського товаровиробництва» включає в себе діяльність стосовно виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки/

Отже, використання позивачем відповідних об`єктів нерухомості та земельних ділянок, розташованих під такими об`єктами, для забезпечення вирощування/переробки зернових і технічних культур охоплюється є використанням для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, що є підставою для звільнення від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

А отже, при наданні індивідуальної консультації податковий орган мав врахувати, що цукор може бути результатом переробки вирощеної продукції, відтак виробництво цукру віднесено до ведення сільськогосподарського товаровиробництва, відповідно, платник єдиного податку четвертої групи звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності відповідно до статті 297 ПК України

Відтак, суд доходить висновку, що слід визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №2979/ІПК/99-00-04-01-04 від 30.05.2024 р. в частині того, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» не може застосовувати норму ч.4 п.297.1 ст.297 ПК України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окремо суд вказує на те, що позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, відтак, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволено повністю.

Визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №2979/ІПК/99-00-04-01-04 від 30.05.2024 р. в частині того, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» не може застосовувати норму ч.4 п.297.1 ст.297 ПК України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8 , м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного акціонерного товариства Продовольча компанія Поділля (вул. О.Порошенка Героя України, с.Крижопіль, код ЄДРПОУ 33143011) витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ПОДІЛЛЯ" (вул. Порошенко О, с. Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33143011 )

Відповідач: Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393)

Повний текст рішення сформовано 26.09.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна