Рішення

від 25.09.2024 по справі 140/6404/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6404/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Вест Кар» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Вест Кар» про стягнення на користь Держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в дохід Державного бюджету на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України (ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/50070000 код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371 р/р UA UA528999980313151230000003550, Казначейство України (ел.адм.подат.) адміністративно-господарських санкції в сумі 51512,40 грн та пеню в сумі 1 339 грн, всього 52851,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ), відповідач у 2023 році не забезпечив норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 51512,40 грн, яка відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, а порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне нарахування пені в сумі 1 339 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 51512,40 грн та пеню в сумі 1 339 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостоюстатті 162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві та відзиві, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), наданого Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «Ол Вест Кар» у 2023 році становить 11 працівників, а осіб з інвалідністю у вказаний період 0.

Згідно із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, та розрахунком позову, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для позивача становить 1 особа, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання вказаного нормативу 51512,40грн, з врахуванням середньорічної заробітної плати в розмірі 103024,80 грн, пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій (65 днів) 1339,00 грн.

19.04.2024 за №18-346-06/02 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 51512,40 грн та пені в сумі 1339,00 грн, яка відповідачем залишена без відповіді.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця для такої особи та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності, середньооблікова кількість штатних працівників у 2022 році у відповідача фактично складала 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб.

Фонд оплати праці застрахованих осіб відповідача у 2023 році становив 150396,97 грн.

При цьому, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ, повинна складати 1 особа.

Як зазначив позивач, з використанням інформації Пенсійного фонду України Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю було створено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (далі - розрахунок АГС), обчислених відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ. Розрахунок АГС виконано в автоматизованому режимі на підставі показників, зазначених відповідачем у звітності, що надана ним до контролюючих органів за основним місцем обліку. Розрахунок АГС має вигляд PDF-файлу, який надіслано до електронного кабінету відповідача як роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до п. 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-1, наказом Фонду від 10.03.2023 №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (далі - Порядок №14-1).

В силу вимог частини четвертої статті 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У визначений законом строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ нарахована пеня в сумі 1295,00 грн, що підтверджується розрахунком розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1368/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2022 році.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, оскільки відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у незабезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році, тому позовні вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені належить задовольнити.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243-245, 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олл Вест Кар» на користь Держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в дохід Державного бюджету на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України (ГУК у Волин.обл/Луцьк/50070000, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, р/р UA528999980313151230000003550, Казначейство України (ел.адм.подат.) адміністративно-господарські санкції в сумі 51512 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот дванадцять) гривень 40 копійок та пеню в сумі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев`ять) гривень 00 копійок, всього 52851 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят один) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер