Ухвала

від 25.09.2024 по справі 160/25366/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2024 року Справа 160/25366/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091842/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №1 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №9 від 16.10.2019 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №9 від 16.10.2019 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», датою подання його на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091843/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №2 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №8 від 16.10.2019 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №2 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №8 від 16.10.2019 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», датою подання його на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091875/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №3 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №7 від 16.10.2019 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №3 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №7 від 16.10.2019 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», датою подання його на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091877/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №4 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №5 від 16.10.2019 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №4 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №5 від 16.10.2019 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», датою подання його на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091842/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №5 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №6 від 16.10.2019 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №5 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №6 від 16.10.2019 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», датою подання його на реєстрацію;

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

В позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, що впливає на діяльність держави та людини, з 24.02.2022 наявні складнощі щодо поштового зв`язку та подання особами звернень. Позивач вказує про те, що поважність пропуску строку ТОВ «СТРОЙ ЮА» зумовлена тим, що починаючи з 2022 по 2024 рік підприємство перебувало в досить нестабільному стані, пов`язаному, в першу чергу, з повномасштабним вторгненням рф, введенням воєнного стану, економічними складнощами. Позивачу довелося зменшити масштаби діяльності, скоротити чисельність працівників, в певні місяці частково призупиняти діяльність підприємства, що потягло за собою проблеми в організації роботи. З 2022 року через військові дії поблизу Кривого Рогу головний бухгалтер покинула країну та лише в серпні 2024 року позивач став на бухгалтерське обслуговування. Після цього, під час проведення бухгалтерського аналізу стало відомо про оскаржувані рішення, які можна було побачити в Електронному кабінеті платника податків. При цьому, жодних поштових відправлень-повідомлень про прийняття оскаржуваних рішень на адресу підприємства не надходило. З огляду на наведене позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду із позовом у цій справі поважними та просить суд поновити такий строк.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч. 2, ч.3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, положеннями ст.122 КАС України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

При цьому, як зазначено вище, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

З урахуванням наведеного судова палата Верховного Суду у постанові від 11.10.2019р. у справі №640/20468/18 відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулювала такий правовий висновок: "Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Позивачем у позові зазначається, що ним використано процедуру адміністративного оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 №3091881/38888898, за результатами якої Державною податковою службою України було прийнято рішення від 24.09.2021 №43211/38888898/2 про залишення скарги без задоволення.

Водночас, відносно рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091842/38888898, №3091843/38888898, №3091875/38888898 та №3091877/38888898 позивачем не надано доказів використання процедури адміністративного оскарження.

Отже, для оскарження рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 09.09.2021 №3091881/38888898 передбачений тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження такого рішення, відповідно останнім днем звернення до суду із позовом у цій частині є 24.12.2021, а для оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091842/38888898, №3091843/38888898, №3091875/38888898 та №3091877/38888898 передбачений шестимісячний строк звернення до суду, відповідно останнім днем звернення до суду із позовом в частині таких вимог є саме 09.03.2022.

Водночас, з цими позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» звернулось до суду лише 26.08.2024, тобто із значним пропуском строку звернення до суду, встановленого законом.

Разом з цим, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу на те, що до заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не додано жодного доказу на підтвердження доводів останнього про наявність об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду із позовом у цій справі.

Крім того, суд зауважує, що позивачем також не було зазначено та не доведено, яким саме чином введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану вплинуло на неможливість звернення його до суду з цим позовом у встановлений строк. При цьому сам факт введення воєнного стану в державі за відсутності обґрунтованих процесуальних законом підстав для поновлення строку звернення до суду через неможливість скористатися певними процесуальними правами у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Водночас дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/14417/18.

Як зазначалося вище, позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до суду з цим позовом.

Водночас у даному випадку позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості звернення позивача із цим позовом до суду у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Поряд із зазначеним, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви у цій справі.

Так, відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривні.

За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн).

При цьому, абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з п`ятьма вимогами немайнового характеру юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 15 140 грн (3028 грн х 5).

Судовий збір має бути сплачено у розмірі 15 140 грн за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім цього, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», зокрема, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091842/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №1 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №9 від 16.10.2019 р

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 р. №3091842/38888898 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №5 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №6 від 16.10.2019 р.;

За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій необхідно уточнити зміст позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України шляхом зазначення правильного номеру рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №5 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №6 від 16.10.2019 р., а також надати копію цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, позаяк ч.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Водночас, в порушення ч. 4, ч.7 ст.161 КАС України до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» не додано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не додано копії оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 №3091842/38888898, №3091843/38888898, №3091875/38888898, №3091877/38888898 та №3091881/38888898.

Відтак, позивачу слід надати належним чином завірені копії оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 №3091842/38888898, №3091843/38888898, №3091875/38888898, №3091877/38888898, №3091881/38888898 та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки ч.1 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Поряд із зазначеним суд враховує, що відповідно до ч.6 ст.18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, абз.2 ч.1 ст.169 КАС України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до абз.2 ч. 2 ст.169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Так, з поданої позовної заяви слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», яке відповідно до ч.6 ст.18 КАС України зобов`язане зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, при зверненні до суду з цим позовом не зазначило відомостей про наявність у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 15 140 грн;

- уточненої позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України шляхом зазначення правильного номеру рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників №5 від 27.08.2021 р. до податкової накладної №6 від 16.10.2019 р., а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- належним чином завірених копій оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.09.2021 №3091842/38888898, №3091843/38888898, №3091875/38888898, №3091877/38888898, №3091881/38888898 та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- доказів реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку відповідно до ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова