Рішення

від 26.09.2024 по справі 300/2583/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2024 р. справа № 300/2583/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ментерс Гіфт" про стягнення коштів в сумі 3093,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ментерс Гіфт" (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3 093,16 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 3 093,16 грн., що виник внаслідок несплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 3 093,16 грн., нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань, а саме штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 3 045,20 грн., несвоєчасної сплати пені по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 47,96 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 3 093,16 грн., добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 35).

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за адресою державної реєстрації місцезнаходження відповідача. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 38-39).

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ментерс Гіфт" (попередня назва ТОВ «Боннет М») відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

На підставі акту перевірки № 5030/26-15-12-13-20 від 20.02.2019 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року за № 0148721213, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (а.с.28-29).

Також, на підставі акту перевірки № 5471/26-15-12-13-20 від 21.02.2019 року ГУ ДФС в м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 року за № 0168571213, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (а.с.25-26).

Окрім того, підставі акту перевірки № 7616/26-15-12-13-20 від 11.04.2019 року ГУ ДФС в м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 року за № 0317781213, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (а.с.21-23).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 24, 27,30).

На підставі акту перевірки № 2938/26-15-04-11-13 від 20.09.2019 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року за № 006737411, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (а.с.17-18).

Окрім того, на підставі акту перевірки № 879/09-19-5504/42047659 від 05.05.2020 року ГУ ДПС у Івано - Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2020 року за № 0051995504, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 46,20 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (а.с.13-15).

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача, однак кореспонденція поверталась на адресу контролюючого органу (а.с.16,20).

Відповідно до частини 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не було оскаржено, то визначені ними суми грошових зобов`язань є узгодженим податковим боргом відповідача, у відповідності до положень статті 54 Податкового кодексу України.

Водночас, в ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем частково погашено заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, внаслідок чого заборгованість по вказаному податку становить 3 045,20 грн.(а.с.10,12).

Окрім того, позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню в розмірі 47,96 грн. на несплачену суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (а.с.10-12).

У встановлений законом строк відповідач не сплатив узгоджену суму грошових зобов"язань в загальному розмірі 3 093,16 грн.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення 3 093,16 грн. з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 123061-17 від 07.05.2019 року. (а.с.31).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами (а.с.10-12,15,18,23,26,29,31).

Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ментерс Гіфт" про стягнення коштів в сумі 3093,16 грн. - задоволити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Ментерс Гіфт" (код ЄДРПОУ 42047659) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету заборгованість в сумі 3093,16 грн. (три тисячі дев`яносто три гривні шістнадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ментерс Гіфт" (код ЄДРПОУ 42047659, вул. Шевченка, буд.54, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.