Рішення

від 23.09.2024 по справі 320/47462/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року № 320/47462/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВК КДУ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ВК КДУ» із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №8338/0709.

Ухвалою від 04.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 30.03.2023 № 2050/10-36-07-09, № 2051/10-36-07-04, наказу ГУ ДПС у Київській області № 551-п від 30.03.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВК КДУ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 21.05.2021 № 2105-01 з компанією «Shandong Senno Group Co., LTD» (Китай) за період з 21.05.2021 по 05.04.2023.

За результатами зазначеної перевірки ТОВ «ВК КДУ» складено акт перевірки № 6759/10-36-07-09-04/42688261 від 12.04.2023 та встановлено порушення ТОВ «ВК КДУ» частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині порушення граничних термінів розрахунків по контракту від 21.05.2021 № 2105-01 з нерезидентом «Shandong Senno Group Co., LTD» (Китай) - на загальну суму 80 000 дол. США.

На підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №8338/0709 від 22.05.2023, яким визначено суму пені за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 61 435, 25 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВК КДУ» укладено імпортний контракт з компанією «Shandong Senno Group Co., LTD» (Китай) від 21.05.2021 № 2105-01 про купівлю сталі в рулонах. Кількість, вага, технічні умови, ціни, терміни, умови поставки та вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту - 1000000 доларів США. Згідно умов розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, передплата за товар здійснюється у розмірі 100% суми, що зазначена у специфікаціях, інвойсах, коносаментах.

На виконання умов зазначеного контракту, ТОВ «ВК КДУ» перерахувало грошові кошти компанії нерезиденту - «Shandong Senno Group Co., LTD» (Китай) у загальній сумі 1 647 798 дол. США.

Враховуючи надані до перевірки виписки ПАТ «Кредобанк», граничні терміни отримання товару за зовнішньоекономічним контрактом 2105-01 від 21.05.2021 зазначені у додатку № 3 до акта перевірки.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту товар від нерезидента надійшов на територію України на загальну суму 1 658 798 доларів США, що підтверджується митними деклараціями. Разом з тим, товар на суму 80000 доларів США надійшов з порушенням граничних строків, встановлених НБУ.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів, їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу.

Згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи у період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Поставка товару за вище вказаним зовнішньоекономічним контрактом здійснювалася після 05.04.2022.

Враховуючи викладене, кількість днів прострочення становить з 11.10.2022 (курс НБУ станом на 11.10.2022 - 36, 5686 грн) по 17.10.2022 - 7 днів.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Пеня за один день прострочення постачання товару по сумі 80000 дол. США: 80000 х 36,5686 х 0,3% = 8 776, 46 грн.

Отже, загальна сума пені у зв`язку із простроченням постачання товару за зовнішньоекономічним контрактом від 21.05.2021 № 2105-01 становить 8 776, 46 х 7= 61 435, 25 грн.

ТОВ «ВК КДУ» посилається на неможливість виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом з «Shandong Senno Group Co., LTD» (Китай) від 21.05.2021 № 2105-01 через наявність форс-мажорних обставин, які нібито перешкоджають виконанню умов контракту.

Підприємство посилається лише на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким, на думку ТОВ «ВК КДУ», підтверджується неможливість виконання зобов`язань за конкретним зовнішньоекономічним контрактом.

Проте, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс- мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор - надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас, сама по собі збройна агресія проти України не може автоматично означати звільнення від виконання фізичною особою, фізичною особою- підприємцем, юридичною особою будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконання чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, є підставою для звільнення від відповідальності за прострочення строків за зовнішньоекономічним контрактом лише у разі, якщо саме в наслідок пов`язаних з нею обставин особа не має можливості виконати ті чи інші зобов`язання.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Так, згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно ч. 1 ст. 13 закону, та нарахування пені відповідно до ч. 5 цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту).

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно частиною 1 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини.

Проте, позивачем не додано до матеріалів справи сертифікат Торгово- промислової палати України, який би засвідчував неможливість виконання зобов`язань за конкретним зовнішньоекономічним контрактом.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 суд посилається на раніше сформульований висновок, відповідно до якого:

- засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс- мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання - саме вона має подавати відповідні докази у разі виникнення спору.»

Отже, навіть у разі наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд повинен оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.

Вже після початку повномасштабної російської збройної агресії проти України Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зазначив: «...форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».

У разі надання контролюючим органом відповідних доказів про порушення платником податків норм податкового законодавства останній має спростовувати ці доводи.

Оскільки позивачем вказаного виконано не було, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВК КДУ» є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 № 8338/0709 є таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВК КДУ» (08301, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6; код ЄДРПОУ 42688261) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.