Рішення
від 26.09.2024 по справі 320/38285/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року № 320/38285/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський агропродукт" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський агропродукт" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 09.08.2023 №0528502303.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення на підставі висновків про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський агропродукт" податку на прибуток іноземних юридичних осіб під час виплати на користь компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) доходів із джерелом походження з України (проценти) за 2017-2018 роках на загальну суму 4231838,00 грн., які є процентами від позики за договором позики від 16.09.2014 №905-14, укладеним з вказаним контрагентом.

Висновки контролюючого органу мотивовані тим, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) не є вигодонабувачем доходів, отриманих від позивача та, відповідно, не є бенефіціарним власником таких доходів, оскільки вказана компанія здійснила транзит отриманих від позивача процентів на користь компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія).

Проте, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо наявності відповідного порушення та зазначає, що товариством до перевірки були надані усі необхідні документи, які підтверджують його право на застосування пільгової ставки оподаткування у розмірі 2%, встановленої укладеною між Урядом Республіки Кіпр та Урядом Україною Конвенцією про запобігання подвійного оподаткування, у тому числі докази того, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) є кінцевим бенефіціарним власником отриманих від позивача доходів у вигляді процентів за договором позики.

Крім того, позивач не погоджується з правомірністю призначення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідно до наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 27.06.2023 №3221-п, оскільки ТОВ "Катеринопільський агропродукт" було надано у відповідь на запит контролюючого органу усі витребувані ним документи.

Також позивач звернув увагу на те, що наказом від 05.07.2023 №3396-п контролюючий орган усупереч вимогам Податкового кодексу України безпідставно змінив підставу проведення перевірки, а самі результати перевірки не є належно оформленими з огляду на відсутність в додатках до акта перевірки документів, на які посилається відповідач, зокрема, інформації та документів, отриманих від податкового органу Республіки Кіпр.

Крім того, позивач наголосив на тому, що проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не допускається в силу дії мораторію на проведення такої перевірки, встановленого підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зміст відзиву на позовну заяву в частині обґрунтування підстав визначення грошових зобов`язань є ідентичним за своєю суттю тим обставинам, які викладені в акті перевірки.

Також відповідач наголосив на правомірності призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Катеринопільський агропродукт" на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позивач не надав у повному обсязі документи, витребувані контролюючим органом у відповідному запиті, зокрема, не пояснив, з яких причин не утримувався та не сплачувався податок на доходи іноземних юридичних осіб у розмірі 15% при виплаті доходу нерезиденту із джерелом походження з України у вигляді процентів у 2017-2018 роках компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр).

Стосовно тверджень позивача про неналежне оформлення результатів перевірки відповідач зазначив про відсутність підстав для надання позивачу копій матеріалів, які безпосередньо стосуються листування контролюючого органу з компетентними органами Республіки Кіпр, оскільки такі документи містять інформацію з обмеженим доступом.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення стосувалась питання трансферного ціноутворення, а тому на таку перевірку не поширюється дія мораторію.

Усною ухвалою суду від 21.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 25.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

Після надання пояснень по справі представником позивача було заявлено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з наведеним подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський агропродукт" (ідентифікаційний код 35821448, місцезнаходження: 01042, м.Київ, б.Міхновського Миколи, буд.19, поверх 4) 07.03.2008 зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 29.06.2023 по 05.07.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві на підставі наказів від 27.06.2023 №3221-п та від 05.07.2023 №3396-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський агропродукт" з питань оподаткування доходів нерезидентів при виплаті процентів компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 12.07.2023 №48532/Ж5/26-15-23-03-21.

В ході перевірки було встановлено здійснення виплат позивачем доходів нерезиденту із джерелом походження з України - компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр).

Так, відповідач зазначив, що ТОВ "Катеринопільський агропродукт" на виконання умов договору позики від 16.09.2014 №905-14, укладеного з компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), було виплачено останній проценти на загальну суму 1 187 325,00 доларів США (еквівалентно 32 567 816,00 грн.), у т.ч.: 2017 рік 916 976,07 доларів США (еквівалентно 25 138 066,00 грн.) та 2018 рік 270 349,14 доларів США (еквівалентно 7 429 750,00 грн.), у т.ч. утримано та своєчасно сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 651 356,00 грн. за ставкою 2%: 2017 рік 502 761,00 грн. та 2018 рік 148 595,00 грн. відповідно.

Перевіркою повноти та достовірності задекларованих ТОВ "Катеринопільський агропродукт" показників у додатку ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на підставі таких документів: договір позики від 16.09.2014 з додатковими угодами, банківські виписки, сертифікати (довідки) про резиденство, встановлено здійснення виплату доходів нерезиденту - компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр).

До перевірки надано довідки, які підтверджують, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції, укладеної між Урядом Республіки Кіпр та Урядом України. Довідки видані Департаментом податків м.Нікосія міністерства фінансів Республіки Кіпр: за 2017 вік від 11.01.2017 (апостиль від 17.01.2017 №9340/17); за 2018 рік від 12.01.2018 (апостиль від 15.01.2018 №7455/18).

В акті перевірки вказано, що при виплаті на користь компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) доходів у вигляді процентів позивач застосував пільгову ставку оподаткування у розмірі 2% на підставі положення ст.11 "Проценти" укладеної між Урядом Республіки Кіпр та Урядом України Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи відповідно.

Контролюючий орган зазначив, що відповідно до проаналізованої інформації, отриманої від компетентного податкового органу Республіки Кіпр та наданих документів (Меморандуму, Статуту, фінансової та податкової звітності, руху коштів по банківських рахунках компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), доведеної листом ДПСУ від 31.03.2023 №7006/7/99-00-23-01-01-07-1 (вх. Головного управління ДПС у м.Києві від 31.03.2023 №33639/8) встановлено наступне.

Основним видом діяльності компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) є надання фінансування. У рамках своєї діяльності компанія надає кредити компаніям-нерезидентам.

Директорами компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) є ADRIAN MANSFIELD (директор ще 26 компаній), IVAN SIDOROK та CRISTODOYLOS MIHAILIDIS (директор ще 188 компаній) (дані сайту https://pencoporates.com). Іван Сідорок (Росія, директор ще 5 компаній) також е директором компанії "Delmar PTE.LTD" (Сінгапур, 100% власник "Fiottotrade limited") з 05.06.2009 та є одним із директорів компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), які погоджують фінансову звітність кіпрської компанії за 2017 та 2028 роки.

Акціонерами компанії «FLOTTOTRADE LIMITED» були:

- з 30.05.2012 - Sethal Holdings Limited (Kiпp) - 100%,

- з 18.12.2018 - Wilmar Delta Holdings Pte (Сінгапур) - 100%.

У свою чергу компаніями «Sethal Holdings Limited» (Kiпp) та «Wilmar Delta Holdings Pte» (Сінгапур) володіли «Wilmar-Delta Holdings Pte. Ltd» (Сінгапур) - 50% та «Pinnama Holdings Inc» (Британські Віргінські Острови) - 50%.

Згідно структури власності, всі компанії входять до групи компаній «WILMAR INTERNATIONAL».

Також встановлено, що через DelMar Pte. Ltd до вказаної групи входять українські підприємства: ТОВ «Дельта Вільмар Україна» та його дочірні компанії: ТОВ «ТД Дельта Вілмар» та ТОВ "Катеринопільський агропродукт".

Крім того до даної групи компаній входять 16 російських підприємств, якими через «РКР Profit Ltd» володіє «Sethal Holdings Limited» (Kiпp).

Бенефіціарними власниками «FLOTTOTRADE LIMITED» через інші компанії (опосередковано) відповідно були:

- Sidorok Galina I.(Сідорок Галина) - Російська Федерація,

- Nesterov Nikolay N. (Нестеров Миколай) - Російська Федерація,

- Sidorok Ivan (Сідорок Іван) - Російська Федерація,

- Adrian Mansfield (Гібралтар).

Згідно з відповіддю, отриманою від компетентного органу Республіки Кіпр, встановлено, що кредитні кошти було залучено від компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія), зокрема, на підставі укладеного кредитного договору віл 26.06.2013 на суму 65 000 000 доларів США, відсоткова ставка - 7,98% річних, терміном на 9 років. Умовами додаткової угоди від 25.08.2020 договір подовжено до 26.06.2022. Згідно з наданими договорами позики, банківські рахунки компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), на які повинні були надійти кошти, зазначено Barclays Bank PLC (Гібралтар).

Компанія «Alfa Trading Limited» займається торгівлею різними видами рослинних олій в різних упаковках. Усі пальмові олії доставляються з сінгапурської холдингової компанії та відправляються безпосередньо в резервуари групи компаній Delta Wilmar в Одесі, Україна (дані https://orbis.bvdinfo.com).

Компанії «Alfa Trading Limited», ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар», ТОВ «Дельта Вілмар СНД», ПРАТ «ЧУМАК» та ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" входять до групи компаній, які прямо або опосередковано контролюються компанією «Wilmar International Limited» (Сінгапур).

Згідно з даними офіційного сайту Wilmar International Limited (http://www.Wilmarinternational.com), компанія «Alfa Trading Limited» є дочірнім підприємством корпорації «Wilmar International Limited».

Відповідачем в акті перевірки наведено результати аналізу фінансової звітності кіпрської компанії "Flottotrade limited", а також проведено аналіз відсоткової ставки за договором позики від 26.06.2013 між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та кредитором "Alfa Trading Limited" - 7,98%, та відсоткової ставки за договором позики від 16.09.2014 №905-14 між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" - 7,2%, та зауважено, що різниця між відсотковими ставками незначна, а саме - (-) 0,78%, що, на думку контролюючого органу, виключає мету здійснення кредитних операцій як отримання прибутків та економічної вигоди.

Згідно з отриманими документами встановлено, що компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у Raiffeisen Bank International AG 19.01.2016 були відкриті два банківських рахунка (АТ303100000154342795 і АТ593100007054342795), які були закриті 06.02.2020.

Відповідно до транзакцій з рахунку АТ303100000154342795 у банку Raiffeisen Bank International AG за період з 19.01.2016 по 06.02.2020 встановлено, що компанія "Flottotrade limited" отримувала проценти за позиками від українських підприємств:

- у 2017 році 7 858 173,14 доларів США (у тому числі від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" 916 976,07 доларів США);

- у 2018 році 3 521 491,97 доларів США (у тому числі від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" 270 349,14 доларів США).

В свою чергу, компанією "Flottotrade limited" проведено транзит отриманих процентів та виплачено на користь «Alfa Trading Limited» (Малайзія) кошти за договором від 26.06.2023, у тому числі:

- у 2017 році 7 077 454,94 доларів США;

- у 2018 році 3 603 700,00 доларів США.

З урахуванням цього, на підставі отриманої інформації від компетентного органу республіки Кіпр, контролюючим органом в акті перевірки вказано про встановлення подальшого перерахування компанією нерезидентом процентів, отриманих від українських позичальників, на користь пов`язаної особи.

У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку про те, що компанія "Flottotrade limited" не є вигодонабувачем доходів, отриманих від українських підприємств у вигляді відсотків та, відповідно, не є бенефіціарним власником таких доходів, зокрема, у 2017 та 2018 роках.

Як наслідок, контролюючий орган зазначив, що у відповідності до вимог п.103.2 та п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" за 2017-2018 роки неправомірно користувалось нормами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням, з метою ухилення від оподаткування при отриманні доходу джерелом погодження з України у вигляді відсотків за позикою.

Оскільки компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу, відповідач вважає, що ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" при виплаті компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) доходу у вигляді процентів за договором позики, повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15% від суми отриманого доходу за період з 2017 по 2018 рік (у той час як фактично застосована ставка 2%).

На підставі викладеного контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 103.2, пункту 103.3 статті 103 та підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок під час виплати на користь компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) доходів з джерелом походження з України (проценти) на загальну суму 4 231 838,00 грн., у т.ч. за 2017 рік 3 266 338,00 грн., та за 2018 рік 965 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем були подані до Головного управління ДПС у м.Києві заперечення від 25.07.2023 №25/07, за результатом розгляду яких відповідач листом від 08.08.2023 №62975/6/26-15-23-03-08 висновки акта від 12.07.2023 №48532/Ж5/26-15-23-03-21 залишив без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0528502303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 5 289 798,00 грн., з яких 4 231 838,00 грн. - податкове зобов`язання та 1 057 960,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У подальшому позивачем була подана до Державної податкової служби України скарга на вказане податкове повідомлення-рішення, яка рішенням Державної податкової служби України від 18.09.2023 №27483/6/99-00-06-01-01-06 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування.

Однією з підстав заявленого позову є твердження позивача про допущені контролюючим органом процедурні порушення під час проведення перевірки, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст.74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом; податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 виснувала таке: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою плоди отруйного дерева, сформульованій Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини, Нечипорук і Йонкало проти України, Яременко проти України, відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18.

Досліджуючи питання дотримання відповідачем порядку (процедури) проведення перевірки, суд виходить з такого.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями п.п. 75.1.2 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у м.Києві від 27.06.2023 №3221-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" з 29.06.2023 по дату звершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Перевірку вирішено провести з метою дотримання вимог оподаткування доходів нерезидента "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у вигляді процентів за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки.

В якості підстави вказана доповідна записка управління трансферного ціноутворення від 21.06.2023 №1294/26-15-23-03-10.

У наказі зазначено, що перевірку призначено на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку зі змінами п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 03.11.2022 №2719-ІХ, та наданням на запит Головного управління ДПС у м.Києві від 23.05.2023 №2059/І/26-15-23-03-27 пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі.

Наказом Головного управління ДПС у м.Києві від 05.07.2023 №3396-п на підставі доповідної записки управління трансферного ціноутворення від 03.07.2023 №1408/26-15-23-03-10 внесено до наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 27.06.2023 №3221-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" зміни, згідно з якими перевірку вирішено провести з метою дотримання вимог оподаткування доходів нерезидента "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у вигляді процентів за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Отже, внесеними до наказу змінами відкоригована (чітко вказана) кінцева дата періоду взаємовідносин позивача з компанією-нерезидентом "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), охопленого перевіркою.

Позивач, стверджуючи про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, зазначає, що така перевірка за вказаними у наказі підставами не могла бути призначена в принципі, у зв`язку із запровадженим мораторієм.

Так, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції станом на момент прийняття відповідачем наказу від 27.06.2023 №3221-п) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пункту 69.2 цього ж підрозділу (на який міститься посилання в наказі від 27.06.2023 №3221-п) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14- 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

Позивач, обґрунтовуючи твердження про неправомірне проведення відповідачем перевірки під час дії мораторію, зазначає, що обов`язковою передумовою для проведення документальної позапланової перевірки є наявність підстави для її проведення, визначеної ПК України (а саме: п.78.1 ст.78 ПК України), яка має бути зазначена в наказі контролюючого органу про проведення перевірки.

Позивач звернув увагу суду на те, що єдиною підставою для проведення податкової перевірки, що була зазначена у наказі від 27.06.2023 №3221-п, є п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, який не передбачений серед винятків поширення дії мораторію на перевірку, закріпленого пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В якості підтвердження того, що перевірка була проведена відповідачем саме на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, позивач зазначає, що призначенню перевірки передувало направлення контролюючим органом запиту про надання податкової інформації та посилання відповідача на надання платником податків неповної відповіді на такий запит.

Щодо викладеного у вищевказаному пункті 69 застереження про те, що протягом дії мораторію можуть бути проведені «документальні позапланові перевірки з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України» позивач стверджує, що вказані положення стосуються предмета перевірки та не підміняють необхідність наявності визначеної ПК України, а саме п. 78.1 ст. 78 ПК України, підстави для проведення перевірки.

Також позивач зауважує, що вже під час проведення податкової перевірки позивача Верховною Радою України 30.06.2023 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" №3219-IX, який набрав чинності з 01.08.2023 та надав можливість контролюючим органом проводити документальні позапланові перевірки на підставі підпункту 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги) пункту 78.1 статті 78 ПК України

Отже, на переконання позивача, законодавцем лише з 01.08.2023 було дозволено контролюючим органам проводити податкові перевірки платників податків з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України з підстави, визначеної пп. 78.1.1 п. 78. ст. 78 ПК України.

Надаючи правову оцінку вищевказаним твердженням позивача, суд зазначає, що редакція абзацу третього (підпункту «б») підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України станом на момент прийняття відповідачем наказу від 27.06.2023 №3221-п встановлювала дозволені види податкових перевірок, зокрема:

1) документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків;

2) документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

3) документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) документальні позапланові перевірки з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;

5) документальні позапланові перевірки нерезидентів (представництв нерезидентів).

Суд зазначає, що у наказі від 27.06.2023 №3221-п підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «На підставі п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами), у зв`язку зі змінами п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, внесеними Законом України від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та наданням на запит Головного управління ДПС у м.Києві від 23.05.2023 №2059/І/26-15-23-03-27 пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі»

Так, резолютивна частина наказу викладена наступним чином: «Провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" з 29.06.2023 по дату звершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Перевірку провести з метою дотримання вимог оподаткування доходів нерезидента "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у вигляді процентів за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки».

Отже у наказі від 27.06.2023 №3221-п поряд із покликанням на п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1 ст.78, міститься посилання на п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Отже, суд враховує ту обставину, що ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова перевірка з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів на користь нерезидента "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Зазначивши у наказі від 27.06.2023 №3221-п п.п.78.1.1 п. 78.1 статті 78, а саме: надання ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" на запит Головного управління ДПС у м.Києві від 23.05.2023 №2059/І/26-15-23-03-27 пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі, в підсилення цьому підпункту зазначено п.п 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, норми якого дозволяють проведення перевірки з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України та документальні позапланові перевірки нерезидентів (представництв нерезидентів).

Суд уважає, що твердження позивача про те, що документальна позапланова перевірка з підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, не могла бути розпочата, є необґрунтованими, оскільки саме стаття 78 ПК України є базовою нормою, що за наявності відповідних підстав надає право контролюючому органу проводити перевірку, в даному випадку з підстав, передбачених підпунктом «б» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, а положення підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у свою чергу, не обмежують підстав їх проведення, які зазначені у статті 78 ПК України.

Саме такий правовий висновок щодо правозастосування вищенаведених норм викладено Верховним Судом у постанові від 15 липня 2024 року у справі № 160/10363/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 120490483) та у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 160/11095/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 120247173).

Не є переконливими також і твердження позивача про зміну контролюючим органом підстави для проведення перевірки шляхом прийняття наказу від 05.07.2023 №3396-п.

Так, підставою для прийняття цього наказу стала доповідна записка управління трансферного ціноутворення від 03.07.2023 №1408/26-15-23-03-10, в якій зазначено про допущення при оформленні наказу від 27.06.2023 №3221-п технічної помилки.

Судом встановлено, що під такою технічною помилкою мається на увазі відсутність зазначення кінцевої дати періоду оподаткування доходів компанії-нерезидента "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), який охоплюється перевіркою.

Так, у наказі від 27.06.2023 №3221-п такий період визначено як «з 01.01.2017 по дату завершення перевірки».

Доповідною запискою управління трансферного ціноутворення від 03.07.2023 №1408/26-15-23-03-10 запропоновано усунути дану невизначеність, зазначивши періодом, охопленим перевіркою «з 01.01.2017 по 31.12.2018».

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що метою прийняття відповідачем наказу від 05.07.2023 №3396-п стала необхідність усунення неточності, допущеної при оформленні наказу від 27.06.2023 №3221-п. При цьому, підстави для проведення перевірки залишилися незмінними, оскільки доповідною запискою управління трансферного ціноутворення від 03.07.2023 №1408/26-15-23-03-10 було лише доведено до відома в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві інформацію щодо необхідності зазначення кінцевої дати періоду, охопленого перевіркою.

Щодо тверджень позивача про відсутність підстав для проведення перевірки з огляду на те, що платником податків було своєчасно та у повному обсязі надано всю запитувану контролюючим органом податкову інформацію, суд зазначає таке.

Головне управління ДПС у м.Києві звернулося до ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" із запитом "Про надання інформації щодо оподаткування процентів відповідно до пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України" від 23.05.2023 №20592/І/26-15-23-03-27, в якому просило позивача надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження стосовно утримання та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб при здійсненні виплат доходу компанії - нерезиденту "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), а саме, завірені копії документів:

- структуру власності нерезидента;

- договори позики (кредиту), договори відступлення прав вимоги, з додатками, додатковими угодами, довіреностями;

- банківські виписки, платіжні доручення, Swift-повідомлення та інші банківські документи, що стосуються виконання вищезазначених договорів за період з 01.01.2017 по теперішній час;

- оборотно-сальдові відомості по розрахунках за тілом кредиту та за процентами з даним нерезидентом, картки бухгалтерських рахунків в іноземній валюті та в гривні, в розрізі договорів, що стосуються отримання/повернення позик, нарахування/сплати процентів за період з 01.01.2017 по теперішній час;

- довідки (сертифікати) "Про підтвердження статусу податкового резидента" компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) за період з 01.01.2017 по теперішній час (перекладені та завірені у встановленому законодавством порядку);

- в разі наявності, інші документи, пов`язані з виконанням вищезазначених договорів (угоди застави, іпотеки, страхування, тощо).

ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" у листі від 07.06.2023 вих.№07/06-Агро надало контролюючому органу пояснення щодо запитуваної інформації.

Так, позивач повідомив, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017-2018 звітні (податкові) періоди ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» здійснило виплату доходу у вигляді відсотків (за договором Позики №905-14 від 16 вересня 2014 року та додаткових угод) на користь Кіпрської компанії Flottotrade на загальну суму 32,6 млн грн, з яких:

- 2017 рік сума 25 138 066 гривен;

- 2018 рік сума 7 429 750 гривень.

Позивач зазначив, що під час здійснення відповідних виплат ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» застосувало преференції, передбачені статтею 11 «Проценти» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (далі - «Конвенція з Кіпром»), та утримано податок на доходи нерезидента з джерелом походження з України у вигляді пониженої ставки 2% проти 15%, передбачених вимогами Податкового кодексу України (далі - «ПКУ»).

Позивач зауважив, що підприємство мало право самостійно застосувати зменшену ставку податку, передбачену міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, оскільки такий нерезидент є бенефіціарним отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Підприємство залучало позикові кошти від Flottotrade для ведення господарської діяльності - на придбання продукції, яку реалізовувала резидентам України та на експорт, а також на покриття інших витрат торгівельно-виробничої діяльності. Даний вид діяльності є основним видом діяльності ТОВ «Катеринопільський Агропродукт», який здійснювався в тому числі за рахунок залучених у Flottotrade Limited коштів.

Позивач зазначив, що для підтвердження застосування пільгової ставки податку він надає довідки (сертифікати) про підтвердження статусу податкового резидента компанії FLOTTOTRADE LIMITED (Республіка Кіпр), переведені та завірені у встановленому законодавством порядку за 2017 рік та 2018 рік.

Позивач повідомив, що відсоткова ставка за вказаними договорами була на рівні 8,5% (відповідно до первинних умов договору) та 7,2% (відповідно до змін, знесених додатковою угодою №1 від 17.11.2016).

Також позивач навів інформацію про рух коштів згідно договору позики №905-14 від 16/09/2014 основного боргу, погашення та нарахування відсотків, та нарахування та сплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб при здійсненні виплат нерезиденту.

До вказаного листа позивач долучив копії таких документів:

- копії договору позики №905-14 від 16.09.2014 з додатковими угодами;

- розгорнуті картки взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по рахунках ГК: 506 (інші довгострокові позики в іноземній валюті); 6842 (розрахунки за нарахованими відсотками (в іноземній валюті); 6417 (розрахунки по податку на прибуток нерезидента);

- копії платіжних доручень за період 2017-2018 років щодо розрахунків з компанією Flottotrade по кредитним угодам;

- примітка до листа №1;

- примітка до листа №2;

- довідки (сертифікати) про підтвердження статусу податкового резидента компанії Flottotrade по кредитним угодам;

- примітка до листа №1;

- примітка до листа №2;

- довідки (сертифікати) про підтвердження статусу податкового резидента компанії Flottotrade (Республіка Кіпр), переведені та завірені у встановленому законодавством порядку за 2017-2018;

- структура власності нерезидента.

Як у позовній заяві, так і під час розгляду справи, позивач стверджував, що усі витребувані контролюючим органом документи ним були надані, а тому правові підстави для проведення перевірки були відсутні.

З цього приводу суд зазначає, що ненадання платником податків у повному обсязі документів на запит контролюючого органу є підставою для призначення перевірки за підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Натомість, як було вказано вище, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

У свою чергу, у даному випадку підставою, що надає право контролюючому органу проводити перевірку, є підпункт «б» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що дозволяє проведення перевірки з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України.

Крім того, у вказаній вище постанові від 15 липня 2024 року у справі № 160/10363/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 120490483) Верховний Суд зазначив таке:

« 53. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що ненадання відповідачем доказів проведення будь-якої оцінки та аналізу наданих платником податків пояснень та їх документального підтвердження свідчить про протиправність призначення та проведення такої перевірки, є необґрунтованим, оскільки виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

54. Як убачається з матеріалів справи, платником запит контролюючого органу не виконано та не усунуто сумніви відповідача, що надало останньому право на призначення документальної позапланової невиїзної перевірки. Крім того, у відповіді на запит самим Товариством вказано про неможливість надання будь-яких первинних документів DNIPRO AGRO ALLІANCE LTD, з огляду на їх відсутність у позивача».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу підстав для проведення перевірки, внаслідок чого твердження позивача про допущення відповідачем процедурних порушень є необґрунтованими.

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає таке.

За змістом підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин під час виплати на користь компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) доходів з джерелом походження з України (проценти) за 2017 - 2018 роки) під доходом з джерелом походження з України розуміється будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України (п.п. «а»).

У свою чергу за змістом підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПК України під «процентами» розуміють дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів, серед іншого, включається платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

У відповідності до підпункту 134.1.3 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, у пункті 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (пункт 137.3 статті 137 ПК України).

Особливості оподаткування нерезидентів регламентовано пунктом 141.4 статті 141 ПК України.

Так, відповідно до пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України).

За змістом підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою в розмірі 15 відсотків підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти, як плата за використання коштів, отриманих у кредит (позику).

Статтею 103 ПК України регламентовано порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

За приписами пункту 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

В розумінні пункту 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України, зокрема, до процентів нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Як установлено пунктом 103.4 статті 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 ПК України).

За змістом пункту 103.8 статті 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 103.10 статті 103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відтак, безпосередньо наведені норми в сукупності та взаємозв`язку вказують, що податок за ставкою 15% сплачується, якщо інше не перебачено положеннями міжнародних договорів України.

При цьому, як передбачено пунктом 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

8 листопада 2012 року між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію, що ратифікована Україною згідно із Законом України "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї" (далі Конвенція).

Відповідно до статті 1 Конвенції її дія поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.

Згідно зі статтею 11 Конвенції проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Термін "проценти" у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов`язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов`язань.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване в ній постійне представництво, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, справді пов`язана з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.

Вважається, що проценти виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, адміністративно-територіальна одиниця, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво, у зв`язку з якими виникла заборгованість, за якою сплачуються проценти, і витрати зі сплати цих процентів несе постійне представництво, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій знаходиться постійне представництво.

Отже, передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку, не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу.

Подібні правові висновки з питань тлумачення положень пункту 103.3 статті 103 ПК України наведені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №803/1005/17, від 24 січня 2020 року у справі №803/188/17, від 17 лютого 2021 року у справі №808/3837/16, від 02 травня 2023 року у справі №820/1212/17, від 05 грудня 2023 року у справі №804/3765/16.

Відтак в контексті спірних у цій справі правовідносин згідно із статтею 11 Конвенції та статтею 103 ПК України головною умовою для застосування звільнення (зменшення) від оподаткування при виплаті доходів нерезиденту є його статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

Слід зазначити, що більш детальне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції про уникнення подвійного оподаткування (далі також - Модельна конвенція), яка відома ще як Типова конвенція Організації економічного співробітництва та розвитку (далі також - ОЕСР) щодо податків на доходи і капітал.

Так, відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11 вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резидентства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

Таким чином, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: 1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території; 2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та його контролю; 3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі; 4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти; 5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; 6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Як зазначено вище, спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято Головним управлінням ДПС у м.Києві на підставі висновків контролюючого органу про те, що ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" безпідставно здійснило сплату податку з доходів нерезидентів від процентів, виплачених компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у 2017-2018 роках на виконання умов укладеного з ним договору позики від 16.09.2014 №905-14, із застосуванням ставки податку 2% замість 15%, оскільки компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) не є вигодонабувачем доходів, отриманих від позивача, а має статус агента, номінального власника або посередника щодо такого доходу.

Аналізуючи правомірність даного висновку контролюючого органу, суд зазначає таке.

16.09.2014 між компанією Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Агропродукт" (Позичальник) було укладено договір позики №905-14, за умовами якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику.

Відповідно до пунктів 1.1.1-1.1.2 договору валюта позики: долари США. Загальна сума позики 10000000 доларів США.

Згідно з пунктами 1.1.6-1.1.7 договору строк користування позикою обчислюється від дати надання траншу до остаточної дати повернення позики.

Остаточний строк повернення (погашення) позики (списання коштів, отриманих у позику, з рахунку позичальника на рахунок позикодавця): не пізніше 30 червня 2019 року.

Пунктом 1.1.9 договору визначено, що проценти за користування позикою підлягають нарахуванню з дати надання траншу за фіксованою ставкою розміром 8,5% річних та нараховуються протягом всього строку користування позикою (процентна ставка).

Відповідно до пункту 1.1.10 договору процентна ставка: фіксована. Однак, процентна ставка не повинна перевищувати розмір максимальної процентної ставки, встановленої Національним банком України для зовнішніх запозичень резидентів України.

Згідно з пунктом 1.1.14 договору дата погашення позики це дата, коли позика списується з поточного рахунку позичальника.

Мета надання позики: поповнення обігових коштів позичальника. Позичальник не має право використовувати, застосовувати чи іншим чином розпоряджатися позикою чи її частиною для інших цілей, ніж ті, що визначені у цьому пункті договору.

Також між сторонами були погоджені Додаток А (Форма заявки про надання траншу) та Додаток Б (Розміри максимальної процентної ставки за зовнішніми запозиченнями резидентів, встановлені Національним банком України).

22.04.2016 між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору позики.

17.11.2016 між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору позики, в якій сторони дійшли згоди викласти пункті 1.1.9 договору у такій редакції: "Проценти за користування позикою підлягають нарахуванню з дати надання траншу за фіксованою ставкою розміром 7,2% річних та нараховуються протягом усього строку користування позикою ("Процентна ставка").

29.12.2016 між сторонами була підписана Додаткова угода №2 до договору позики.

Суд зазначає, що виплата позивачем процентів нерезиденту, їх розмір та оподаткування за ставкою 2% по суті сторонами не оспорюються, а тому не потребують доказування та дослідження.

Спірним у даній справі є питання правомірності застосування позивачем пільгової ставки оподаткування доходів нерезидента компанії «Flottotrade limited» (Республіка Кіпр), на рівні 2% замість 15%.

Так, як зазначено раніше, в акті перевірки контролюючий орган вказав, що згідно з відповіддю, отриманою від компетентного органу Республіки Кіпр, кошти компанії «Flottotrade limited» (Республіка Кіпр) було залучено від компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія), зокрема, на підставі укладеного кредитного договору віл 26.06.2013 на суму 65000000 доларів США, відсоткова ставка - 7,98% річних, терміном на 9 років.

Відповідач зауважив, що за результатами проведеного аналізу відсоткової ставки за договором позики від 26.06.2013 між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та кредитором "Alfa Trading Limited" - 7,98%, та відсоткової ставки за договором позики від 16.09.2014 №905-14 між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" - 7,2%, що свідчить, що різниця між відсотковими ставками незначна, а саме - (-) 0,78%, що «виключає мету здійснення кредитних операцій як отримання прибутків та економічної вигоди».

На підставі отриманої інформації від компетентного органу республіки Кіпр, встановлено подальше перерахування компанією нерезидентом процентів, отриманих від українських позичальників, на користь пов`язаної особи.

У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку про те, що компанія "Flottotrade limited" не є вигодонабувачем доходів, отриманих від українських підприємств, у тому числі, від позивача, у вигляді відсотків та, відповідно, не є бенефіціарним власником таких доходів, зокрема, у 2017 та 2018 роках.

Отже, за висновками контролюючого органу, компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), якій позивач виплатив проценти від позики за вищевказаним договором позики, не є вигодонабувачем доходів отриманих від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" в розумінні ст.141 Податкового кодексу України, та має лише статус посередника (агента), який здійснив перерахунок набутих від позивача коштів на користь компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія).

В матеріалах справи наявна копія договору позики №1 від 26.06.2013, укладеного між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) (Боржник) та компанією "Alfa Trading Limited" (Малайзія) (Кредитор), відповідно до якого кредитор зобов`язався надати боржнику позику максимум 65000000,00 доларів США.

Відповідно до пункту 1.1.6 договору термін позики складає 7 років з дати позики до дати погашення позики.

Згідно з пунктом 1.1.9 договору на позику нараховуються відсотки, починаючи з дати позики, за фіксованою ставкою 7,98% на рік протягом терміну дії позики.

Відповідно до додатку до договору від 22.12.2016 - відсоткова ставка позики з 01.01.2016 становить 6,8%.

З огляду на вказане, суд звертає увагу на те, що розмір річної відсоткової ставки за кредитом, отриманим компанією "Flottotrade limited" від позичальника - компанії "Alfa Trading Limited" (7,98%), є нижчим за відсоткову ставку за кредитом, наданим позивачу (8,5%). Крім того, у подальшому розміри відсоткових ставок були змінені до рівня 6,8% та 7,2% відповідно. Наведені зміни контролюючим органом враховані не були.

Наведене, у свою чергу, свідчить про наявність економічної вигоди в діяльності компанії "Flottotrade limited", що є ознакою підприємництва.

При цьому, викладені контролюючим органом в акті перевірки твердження про те, що невелика різниця між відсотковими ставками виключає мету здійснення кредитних операцій як отримання прибутків та економічної вигоди, взагалі не мотивовані ані нормативно, ані фактично.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2022 у справі №826/10189/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 106290356) зазначив, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Разом з тим, передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу.

Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов`язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №817/1045/17 та №803/1005/17.

Як вбачається з доповідної записки Головного управління ДПС у м.Києві від 21.06.2023 №1294/26-15-23-03-10, до контролюючого органу надійшов лист Державної податкової служби України від 31.03.2023 №7006/7/99-00-23-01-01-07-1, яким було доведено інформацію, надану компетентним органом Республіки Кіпр, стосовно виплат доходу у вигляді процентів на користь нерезидента компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) українським підприємством ТОВ "Катеринопільський Агропродукт", які свідчать про факти порушення платником податків податкового законодавства при виплаті доходу (проценти) нерезиденту компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр).

Присутній у судовому засіданні 25.07.2024 представник відповідача, головний державний інспектор відділу контролю міжнародних операцій та обміну інформацією управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у м.Києві Барабаш Ія, яка брала участь у перевірці, зазначила, що висновки про те, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) не є кінцевим бенефіціарним власником виплачених позивачем процентів був зроблений на підставі звіту, складеного працівником контролюючого органу на підставі аналізу відповідей компетентних органів Республіки Кіпр. При цьому інспектор пояснила, що безпосередньо самі відповіді компетентних органів (як першоджерело інформації) нею не аналізувалися.

У той же час, матеріали справи містять відповідь компетентних органів Республіки Кіпр, оформлену листом №33.10.43.2/А V.285 P.1019, у пункті 12 якої зазначено, що Компанія "Flottotrade limited" веде різну економічну діяльність, включаючи торгову, інвестиційну та вступ в позикові угоди з пов`язаними і третіми особами. Доходи та витрати з такої діяльності отримані та проплачені через банківський рахунок Компанії. Використання коштів для цих переказів було змішане. Зокрема, кошти, отримані компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) від українських суб`єктів, як виплати процентів, не були перераховані "Alfa Trading Limited", але були використані для різних інших цілей в рамках бізнесу компанії, та в противагу, компанія використовувала кошти від інших джерел для слати процентів за позиками "Alfa Trading Limited".

Суд зазначає, що наведене спростовує викладені в акті перевірки твердження про те, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр), якій позивач виплатив проценти від позики за вищевказаним договором позики, не є вигодонабувачем доходів отриманих від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" в розумінні ст.141 Податкового кодексу України, та має лише статус посередника (агента), який здійснив перерахунок набутих від позивача коштів на користь компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія).

Під час судового розгляду відповідач не зміг пояснити суду, чому зазначена інформація була проігнорована контролюючим органом під час здійснення перевірки.

Також компетентні органи Республіки Кіпр у листі №T.D.3.10.43.2/A V.243 P.901 повідомили, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) використовує власні кошти, а також кошти, отримані від запозичень, для фінансування своєї комерційної діяльності. Усі позики надаються компанією від власного імені та на власний ризик. Відповідно до підписаних кредитних угод, позики компанією не призначені для фінансування окремих позик з позичальниками компанії.

Компанія надає позики приватному сектору в процесі своєї звичайної господарської діяльності. Компанія виступала позикодавцем за договором позики з зазначеними українськими компаніями, самостійно вирішуючи питання використання та розпорядження своїми коштами, від свого імені та в своїх інтересах.

Компанія виконує відповідні функції, пов`язані з управлінням такими позиками. Зокрема, компанія забезпечує підтримку позики (включаючи виконання узгоджених умов адміністрування позики, стягнення та сплату відсотків, тощо), здійснює моніторинг фінансових ризиків, які пов`язані із здатністю позичальників виконувати свої зобов`язання, управляє загальною фінансовою пропозицією (в т.ч., ризиком процентної ставки, ризиком впливу ліквідності, рефінансування позики, тощо).

Вказаний лист, на переконання суду, також підтверджує самостійний характер діяльності компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та свідчить на користь того, що компанія є вигодонабувачем доходів, отриманих від українських підприємств, у тому числі, від позивача, у вигляді відсотків та, відповідно, є бенефіціарним власником таких доходів.

Також суд зазначає, що позивач під час перевірки у відповідь на запит контролюючого органу надав засвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Ліаною Давидівною переклад довідки Міністерства фінансів Республіки Кіпр від 11.01.2017 №12285374А, в якій підтверджено, що зареєстроване в Нікосії Флоттотрейд Лімітед (Flottotrade Limated) є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції, укладеної між Урядом Республіки Кіпр та Україною, про запобігання подвійного оподаткування, підписаною в Нікосії 08 листопада 2012 року.

Вищеозначений резидент підлягає в 2017 році оподаткуванню в Кіпрі стосовно прибутків, де б вони не отримувалися з 18.04.2011, з дати реєстрації компанії та внесення її в офіційний реєстр.

Також позивач надав засвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвою Раїсою Каримівною переклад довідки Міністерства фінансів Республіки Кіпр від 12.01.2018 №12285374А, в якій підтверджено, що зареєстроване в Нікосії Флоттотрейд Лімітед (Flottotrade Limated) є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції, укладеної між Урядом Республіки Кіпр та Україною, про запобігання подвійного оподаткування, підписаною в Нікосії 08 листопада 2012 року.

Вище означений резидент підлягає в 2018 році оподаткуванню в Кіпрі стосовно прибутків, де б вони не отримувалися з 18.04.2011, з дати реєстрації компанії та внесення її в офіційний реєстр.

Крім того, позивач надав лист-підтвердження компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) від 12.01.2017 та від 10.01.2018, які були направлені на адресу ТОВ "Катеринопільський Агропродукт", в яких контрагент позивача підтвердив, що компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) будь-яких доходів із джерелом їх походження з України, включаючи проценти, що виплачуються ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" на рахунки компанії, а також рахунки філій, в тому числі відкриті в іноземних банках, протягом 2017-2018 років, в термінах застосовного податкового законодавства України та Конвенції між Україною і Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, що підписана 08 листопада 2012 року.

Зокрема, компанія підтверджує та гарантує, серед іншого, що:

1) компанія здійснює діяльність, у зв`язку з якою виплачується дохід, як принципал і не виконує посередницьких функцій стосовно доходу в інтересах інших осіб, тобто:

- компанія не виконує функції агента, номінального отримувача (номінального власника, довірчого агента, довіреної особи чи комісіонера, діючого у відношенні та для отримання доходу на користь та/або в інтересах третіх осіб; та

- компанія виконує суттєві функції, використовує дохід/отримані активи та несе суттєві ризики в операціях, що пов`язані з отриманням доходу;

- компанія має відповідні ресурси, необхідні для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов`язаними з отриманням відповідного виду доходу (наявність персоналу, офісу тощо);

2) має право визначати подальшу економічну долю доходу, що означає, що на момент виплати доходу компанія не має будь-яких контрактних або інших зобов`язань по відношенню до засновників/власників компанії та/або третіх осіб, які могли б обмежити права компанії на одержуваний дохід та/або отримання економічних вигід від доходу та його використання, зокрема, на момент отримання доходу компанія не має обов`язків з подальшої виплати всієї суми отриманого доходу перед своїми засновниками (власниками та/або третіми особами.

Крім того, відповідно до листів компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) від 19.01.2017 та від 22.01.2019 директор компанії Kyriacos Kyriacou підтвердив, що кінцевим бенефіціаром отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за Кредитним договором №905-14 від 16.09.2014, укладеним між ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" та компанією "Flottotrade limited" на протязі усього 2017-2018 років дійсно є компанія-резидент Кіпру - "Flottotrade limited", яка не діє як агент або посередник від імені інших осіб/юридичних осіб.

Листом від 24.07.2023 компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) повідомила позивачу, що протягом 2017-2018 років компанія отримала від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" платежі за кредитним договором, включаючи оплату процентів та основної суми боргу.

Зазначені кошти було використано компанією протягом 2017-2018 році на різні цілі, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю компанії, у тому числі для часткового фінансування придбання товарів для перепродажу на загальну суму понад 16 млн. доларів США, надання кредитів під процент на загальну суму понад 6 млн. доларів США, накопичення залишків коштів на рахунках та короткотермінової дебіторської заборгованості у загальній сумі станом на кінець періоду понад 600 тис. доларів США, фінансування загально адміністративних витрат компанії на суму понад 200 тис. доларів США, а також погашення фінансових зобов`язань компанії.

Компанія також зазначає, що протягом 2018 року нею здійснювалося погашення процентів на користь компанії "Alfa Trading Limited" у сумі, що не перевищувала 4 тис. доларів США.

Компанія заявила, що протягом зазначеного періоду отримання від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" коштів та їх використання не мало так званого "транзитного характеру", оскільки компанія використовувала отримані кошти для фінансування різних господарських цілей, зокрема, наведених вище.

Виконання компанією своїх фінансових зобов`язань перед іншими особами фінансувалось за рахунок надходжень з різних джерел.

Також компанія заявляє, що протягом зазначеного періоду компанія була бенефіціарним власником отриманих від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" коштів, мала всі права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та не мала юридичного обов`язку щодо перерахування отриманих від позивача коштів або переважної їх частини на користь іншої особи, зокрема, компанії "Alfa Trading Limited", використовувала значні активи та несла суттєві ризики у зв`язку з отриманням та використанням коштів, мала відповідні ресурси (кваліфікований персонал у штаті компанії, офісні приміщення, власні активи) необхідні для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов`язаних з отриманням відповідного виду доходу.

Крім того, позивач долучив до матеріалів лист компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) від 02.10.2023, у якому компанія повторно підтвердила, що протягом січня 2017 року - серпня 2018 року компанія була бенефіціарним власником отриманих від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" коштів, мала всі права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та не мала юридичного обов`язку щодо перерахування отриманих від позивача коштів або переважної їх частини на користь іншої особи.

У вказаному листі компанія наголосила, що отримання процентів від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" не було єдиним джерелом доходів компанії у вказаний період.

Зазначені кошти були використані компанією протягом січня 2017 року - серпня 2018 року на різні цілі, безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю компанії, у тому числі для часткового фінансування придбання товарів для перепродажу, надання кредитів, накопичення залишків на рахунках та короткотермінової дебіторської заборгованості, фінансування загальних адміністративних витрат компанії, а також погашення фінансових зобов`язань компанії.

Крім витрат на збут, адміністративних витрат додатково компанією були понесені витрати на виконання відповідних договорів.

При цьому, у вказаному листі компанія зауважила, що компанія не мала юридичного обов`язку щодо перерахування отриманих від позивача коштів на користь іншої особи, зокрема, компанії "Alfa Trading Limited". Суттєві відмінності положень договорів між компанією та Alfa Trading, а також між компанією та ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" свідчать про відсутність безпосереднього зв`язку між цими договірними зобов`язаннями.

Так, у листі наведені відповідні порівняння:

- дата укладання договору: між позивачем та компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) - 14.09.2014; між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та компанією "Alfa Trading Limited" - 26.06.2013;

- дата припинення договору: між позивачем та компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) - серпень 2018 року; між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та компанією "Alfa Trading Limited" - чинний;

- предмет договору: між позивачем та компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) - позика 1000000,00 доларів США; між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та компанією "Alfa Trading Limited" - позика 65000000,00 доларів США;

- процентна ставка за договором: між позивачем та компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) - 8,5% та 7,2% (з 01.01.2016); між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та компанією "Alfa Trading Limited" - 7,98% та 6,8% (з 01.01.2016);

- строки позики: між позивачем та компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) - до 31.12.2019; між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та компанією "Alfa Trading Limited" - до 26.06.2020;

- матеріальне право: за договором між позивачем та компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) - Україна; за договором між компанією "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) та компанією "Alfa Trading Limited" - Сінгапур.

Також компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у листі повідомила про істотні розбіжності у строках отримання компанією коштів від ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" та у строках сплати коштів компанії "Alfa Trading Limited".

У вказаному листі компанія повідомила, що отриманні від позивача кошти та їх використання не мало так званого "транзитного характеру", оскільки компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) використовувала отримані кошти для здійснення власної господарської діяльності.

Так, у період з січня 2017 року по серпень 2018 року компанія: оплачувала власні видатки (заробітну плату, адміністративні витрати, та гонорари консультантам та аудитора); несла ризики відсоткової ставки; несла ризики рефінансування з огляду на різні терміни повернення залучених коштів та наданих кредитів; несла ризики невиконання зобов`язань за наданими кредитами щодо сплати відсотків чи своєчасного погашення основної суми; несла ризики, пов`язані з внесення змін у законодавство, валютним регулюванням та змінами нормативно-правової бази.

До наданих пояснень компанія "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) долучила наступні документи: договір позики №1 від 26.06.2013, укладений з компанією "Alfa Trading Limited"; додаток до договору позики №1 від 26.06.2013, укладений з компанією "Alfa Trading Limited"; свідоцтво про реєстрацію компанії; статут компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр); фінансова звітність за 2017-2018 роки; договір суборенди від 01.06.2014, укладений з компанією "Proconsultus Limited"; листи з контрагентами щодо виконання договірних зобов`язань у 2017-2018 роках; рахунки-фактури, виставлені компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) у 2017 році; розрахункові відомості по заробітній платі в компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) за 2017-2018 роки.

Також суд враховує наданий позивачем висновок експерта Чирко Л. Ф. за результатом проведеної судово-економічної експертизи, на вирішення якої було поставлено наступне питання:

- чи підтверджується документально висновки Акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ» з питань оподаткування доходів нерезидентів при виплаті процентів компанії «FLOTTOTRADE LIMITED» (Республіка Кіпр) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018» від 12.07.2023 №48532/Ж5/26-15-23-03-021 щодо заниження ТОВ «КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ» податку під час виплати на користь компанії «FLOTTOTRADE LIMITED» (Республіка Кіпр) доходів із джерелом походження з України (проценти) на загальну суму 4 231 838 грн., в т.ч. за 2017 рік - 3 266 338 грн., за 2018 рік - 965 500 грн.?

Проведеним дослідженням встановлено, що:

- договором позики від 16.09.2014 №905-14 не підтверджується відсутність у нерезидента «FLOTTOTRADE LIMITED» права на отримання сплачуваних ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» за цим договором процентних доходів та права фактично ними розпоряджатися;

- серед наданих на дослідження матеріалів відсутні будь-які документи, якими б підтверджувалося, що: «FLOTTOTRADE LIMITED» є агентом, номінантом, кондуїтною компанією, що діє як довірена особа чи адміністратор компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія); на «FLOTTOTRADE LIMITED» покладалися зобов`язання передавати отриманий за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 дохід або переважну його частину на користь компанії «Alfa Trading Limited» (Малайзія);

- наведені в Акті перевірки дані не є характеристиками, на підставі яких, відповідно до п. 103.3 ст. 103 ПУ України відбувається документальна перевірка належності / неналежності нерезидента до бенефіціарних (фактичних) отримувачів (власників) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України.

Експерт зазначив, що наданими на дослідження документами не підтверджується пов?язаність «FLOTTOTRADE LIMITED» (Республіка Кіпр) договірними зобов?язаннями щодо перерахування отриманого від ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» протягом 2017 - 2018 доходу у вигляді процентів у сумі 31 901 549,18 грн. на користь іншої юридичної особи, а саме «Alfa Trading Limited» (Малайзія). Відповідно, відсутні підстави для висновку про те, що «FLOTTOTRADE LIMITED» не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем відсотків за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до процентів нерезидента, отриманих із джерел в Україні відповідно до вимог п. 103.2, п. 103.3 ст. 103 ПК України. Відтак, документально підтверджується відповідність вимогам ч. 2 ст. 11 Конвенції з Республікою Кіпр, п. 103.2 ст. 103 ПК України застосування ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» зниженої ставки податку у розмірі 2% до доходів із джерелом походження з України у вигляді відсотків за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 у сумі 31 901 549,18 грн., сплачених протягом 2017 -2018 нерезиденту «FLOTTOTRADE LIMITED», як бенефіціарному (фактичному) отримувачу (власнику) такого доходу.

Також проведеним вище дослідженням встановлено:

- відсотки за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 у розмірі 31 901 549,18 грн., виплачені ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» нерезиденту «FLOTTOTRADE LIMITED», відповідно до вимог пп. а) 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України, є доходами, отриманими нерезидентом «FLOTTOTRADE LIMITED» із джерелом їх походження з України;

- сума податкових зобов?язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України по нерезиденту «FLOTTOTRADE LIMITED» за 2017 - 2018 роки, складає 656 485,74 грн.;

- документально підтверджується відповідність вимогам ч. 2 ст. 11 Конвенції з Республікою Кіпр, п. 103.1, п. 103.4, п. 103.5 ст. 103 ПК України застосування ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» у момент виплати доходу на підставі Довідок Міністерства фінансів Республіки Кіпр зниженої ставки податку у розмірі 2% до сплачених протягом 2017 - 2018 «FLOTTOTRADE LIMITED» доходів із джерелом походження з України у вигляді відсотків за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 у сумі 31 901 549,18 грн.;

- документально підтверджується відповідність вимогам ч. 2 ст. 11 Конвенції з Республікою Кіпр, п. 103.2, п. 103.3 ст. 103 ПК України застосування ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» зниженої ставки податку у розмірі 2% до доходів із джерелом походження з України у вигляді відсотків за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 у сумі 31 901 549,18 грн., сплачених протягом 2017 - 2018 «FLOTTOTRADE LIMITED», як бенефіціарному (фактичному) отримувачу (власнику) такого доходу.

Наведене, за твердженням експерта, свідчить про відсутність, відповідно до пл.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, підстав для застосування ставки податку в розмірі 15% до доходів «FLOTTOTRADE LIMITED» із джерелом походження з України у вигляді сплачених протягом 2017 - 2018 відсотків за Договором позики від 16.09.2014 №905-14 у сумі 31 901 549,18 грн., оскільки, виходячи з результатів дослідження наданих документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюються виплати (Конвенцією з Республікою Кіпр), передбачено інше - застосування зниженої ставки податку у розмірі 2%.

Як висновок, експерт зазначив, що документально не підтверджуються висновки Акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 35821448), з питань оподаткування доходів нерезидентів при виплаті процентів компанії «FLOTTOTRADE LIMITED» (Республіка Кіпр) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018» від 12.07.2023 №48532/Ж5/26-15-23-03-021 щодо заниження ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» податку під час виплати на користь компанії «FLOTTOTRADE LIMITED» (Республіка Кіпр) доходів із джерелом походження з України (проценти) на загальну суму 4 231 838 грн., в т.ч. за 2017 рік - 3 266 338 грн., за 2018 рік 965 500 грн.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 101 КАС України).

Згідно з частинами шостою та сьомою цієї ж статті у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Проведення експертизи на замовлення учасників справи врегульовано статтею 104 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частинами шостою та сьомою цієї статті передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Суд зазначає, що наданий позивачем висновок експерта повністю відповідає вищевказаним процесуальним вимогам.

Зокрема, дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У висновку зазначено, що його підготовлено для подання до суду.

Таким чином, у суду відсутні підстави не приймати цей висновок як доказ у справі, який також додатково (у сукупності з іншими доказами) підтверджує неправомірність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведене, що, у свою чергу, свідчить про помилковість висновків контролюючого органу щодо необхідності застосування ТОВ "Катеринопільський Агропродукт" при виплаті на користь компанії "Flottotrade limited" (Республіка Кіпр) доходу у вигляді процентів за договором позики ставки оподаткування в розмірі 15% замість 2%.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши в сукупності обставини справи та наявні докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність, у зв`язку з цим, визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0528502303.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 79346,97 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.10.2023 №676.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684,00 гривні.

Враховуючи, що ціна позову становить 5289798,00 грн., сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем за звернення з позовною заявою до суду, становить 26840,00 грн. (10х2684,00 грн.).

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у розмірі 52506,97 грн. (79346,97 грн. - 26840,00 грн.).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м.Києві, становить 26840,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу положень Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 52506,97 грн. може бути повернута за умови звернення позивача до суду з відповідною заявою.

Крім того, 07.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно з якою позивач просить покласти на відповідача витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 80000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з частинами п`ятою-восьмою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

В якості підтвердження понесення витрат на проведення судової експертизи позивач надав: договір від 25.10.2023 №25-10/2023; додаткову угоду від 25.10.2023 №1; рахунок на оплату послуг від 25.10.2023 №25/10-01; акт приймання-передачі послуг від 01.03.2024; банківські виписки від 25.07.2024.

Вказані докази підтверджують понесення позивачем витрат на проведення експертизи у заявленому розмірі.

Суд зазначає, що згідно з огляду на положення статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, з імперативних положень вказаної статті вбачається, що суд позбавлений можливості самостійно, за власною ініціативою, зменшувати розмір відповідних витрат, без клопотання сторони про це.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідачем під час розгляду справи не було заявлено клопотання про зменшення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, та, відповідно, ніяким чином не спростовано правомірність заявленого позивачем до стягнення розміру таких витрат.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м.Києві, витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 80 000,00 грн.

Відповідно, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Головного управління ДПС у м.Києві, складає 106840,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 09.08.2023 №0528502303.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський агропродукт" (ідентифікаційний код 35821448, місцезнаходження: 01042, м.Київ, бул.Міхновського Миколи, буд.19, поверх 4) судові витати у сумі 106840,0 грн. (сто шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04166, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	26.09.2024
Оприлюднено	30.09.2024
Номер документу	121903315
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —320/38285/23

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович

Ухвала від 28.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Собків Ярослав Мар'янович