Рішення

від 25.09.2024 по справі 380/15882/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15882/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., секретар судового засідання Драганчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Радехівського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 80200, Львівська обл., м. Радехів, пр. Відродження, 7; ЄДРПОУ: 34921496), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30; ЄДРПОУ: 14360570) та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, 9), в якому просить:

визнати протиправними і скасувати: постанову Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження №69554821 від 05 серпня 2022 року; постанову Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції(м.Львів) про стягнення виконавчого збору №69554821 від 05 серпня 2022 року; постанову Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69554821 від 05 серпня 2022 року.

В обґрунтування зазначає, що на підставі виконавчого напису, виданого 07.02.2019 №306 приватним нотаріусом Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно-квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності позивачу, Радехівським відділом Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову від 05.08.2022 про відкриття виконавчого провадження. Також відповідачем було ухвалено постанову від 05.08.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору. Позивач вважає протиправними вказані постанови у зв`язку з тим, що вони були прийняті із порушенням строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, відтак звернулась до суду за захистом своїх прав. Додатково зазначає, що заборгованість по кредитному договору, що і стало підставою винесення виконавчого напису, позивачем повністю погашено, в підтвердження чого подано відповідні докази.

Суд ухвалою від 29.07.2024 залишив позовну заяву без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду та несплати судового збору.

01.08.2024 представник позивача подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучила квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою від 05.08.2024 суд продовжив на п`ять днів строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення строку на звернення до суду із доданням належних доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.

07.08.2024 представник позивача подала клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке мотивоване тим, що позивач дізналась про наявність відкритого виконавчого провадження та оскаржуваних ухвал лише 22.07.2024 після отримання на електронну адресу матеріалів виконавчого провадження.

Суд ухвалою від 24.06.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При цьому суд зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі. Судове засідання призначено на 04.09.2024. Зобов`язано Радехівський відділ Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №69554821 щодо примусового виконання виконавчого напису №306, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а також доказів направлення позивачу оскаржуваних постанов від 05.08.2022 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69554821.

27.08.2024 представником позивача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

Судове засідання, призначене на 04.09.2024, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Також представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладене на 13.09.2024.

13.09.2024 відповідачем було надіслано до суду матеріали виконавчого провадження №69554821.

У судовому засіданні 13.09.2024 суд протокольною ухвалою залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірину Михайлівну. Іншою ухвалою від 13.09.2024 суд постановив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення із позовною заявою ОСОБА_1 до Радехівського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов.

Судове засідання було відкладене на 25.09.2024 для проведення необхідних процесуальних дій, пов`язаних із залученням третіх осіб та надання їм часу на подання до суду пояснень на позовну заяву.

Від відповідача 24.09.2024 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

25.09.2024 представник позивача подала до суду заяву, у якій просила долучити до матеріалів справи копію заяви про відкриття виконавчого провадження.

Також 25.09.2024 представник позивача подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Від третіх осіб пояснень на адресу суду не надходило, явку уповноважених представників не забезпечено.

Згідно з частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наявні у справі матеріали, наявність підтвердження належного повідомлення учасників справи, клопотання сторін про розгляд справи без їх участі, а також той факт, що дана категорія справ передбачає скорочені строки розгляду, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч.4 ст.250, п.9 ст. 205 КАС України. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

26.12.2006 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № LVKBGK00000026, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 30000 доларів США на термін до 25.12.2026.

Також 26.12.2006 між вказаним сторонами було укладено договір іпотеки № LVKBGK00000026 від 26.12.2006, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві приватної власності.

07.02.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було складено виконавчий напис, яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (тридцять дев`ять), шо належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Старий Добротвір Кам`янка-Бузького р-ну Львівської обл., місце роботи - фізична особа підприємець.

Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки № LVKBGK00000026, посвідченого 26.12.2006 приватним нотаріусом Кам`янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л.А. за реєстровим № 1810, передане в іпотеку Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк», (код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. ІД, к/р № 32009100400 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, пропоную задовольнити вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 в AT КБ «Приватбанк», МФО 305299, у розмірі: Заборгованість за кредитом 21 936,50 доларів США; Заборгованість за відсотками 18 589,20 доларів США; Комісія - 4 030,77 доларів США; Пеня 41 560,38 доларів США, що всього становить 86116 (вісімдесят шість тисяч сто шістнадцять) доларів США 85 центів, що за курсом НБУ на 02.11.2018 року (один долар США дорівнює 28,1578630 гривень) становить 2 424 866 (два мільйони чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 46 копійок; Витрати, пoв`язані із вчиненням виконавчого напису 3 500,00 гривень.

Всього, з урахуванням витрат пoв`язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 2 428 366 (два мільйони чотириста двадцять вісім тисяч триста шістдесят шість) гривень 46копійок.

Строк, за який провадиться стягнення, - одинадцять років десять місяців сім днів, а саме з 26.12.2006 по 02.11.2018.

Листом від 15.07.2022 за №202112160899 АТ КБ "Приватбанк" звернувся до Радехівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження (вх№2818/19.20-25 від 03.08.2022).

На підставі вказаного виконавчого напису 05.08.2022 Головним державним виконавцем Радехівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вавричук Іриною Степанівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69554821 з примусового виконання виконавчого напису №306, виданого 07.02.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шо належить на праві власності ОСОБА_1 . Зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно боржника та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

05.08.2022 державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

05.08.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Постановою державного виконавця від 01.11.2022 виконавчий документ повернуто стягувачу.

27 грудня 2023 року сторони кредитного договору уклали Додаткову угоду №1 до кредитного договору від 26.12.2006 № LVKBGK00000026, за якою банк зобов`язується здійснити прощення частини заборгованості, що виникла за Договором, -в частині заборгованості по сплаті основного боргу на 9080,42 дол.США, процентів на 19362,70 дол.США, процентів за ст. 625 Цивільного кодексу України 0,00 дол.США, по сплаті комісії на 4230,77 дол.США, пені на 12500,00 дол.США, судових витрат на 8843,00 грн. за умови виконання умов цієї Додаткової Угоди та Договору. Встановити на дату підписання цієї Додаткової Угоди заборгованість за Договором у розмірі 12845,08 дол.США (в екв. за курсом- НБУ 480000,00 гри.): що складає заборгованість за основним боргом 12845,08 дол.США, процентами 0,00 дол.США, процентами за ст. 625 Цивільного кодексу України 0,00 дол.США, комісією 0,00 дол.США, пенею 0,00 дол.США, судовими витратами 0,00 грн.

27.12.2023 ОСОБА_1 двома платіжними квитанціями за № 9328-2421-4947-6077 та № 9328-2424-2262-7664 виконано умови додаткової угоди № 1 до Кредитного договору №LVKBGK00000026 від 26.12.2006 та оплачено кошти в сумі 480 000 грн.

Вважаючи протиправними постанови державного виконавця від 05.08.2022 про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 4 Закону №1404-VIII встановлено вимоги до виконавчого документа. За приписами частини 1 цієї статті у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Статтею 89 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (далі Закон №3425-ХІІ) передбачено, що у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно зі статтею 90 Закону №3425-ХІІ, стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 5 №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

При цьому, за частиною четвертою вищевказаної статті строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно з пунктом 5 Перехідних положень Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, статтями 4, 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ обов`язково повинен містити строк пред`явлення до виконання, який переривається у разі його пред`явлення. Під час перевірки законності постанов про відкриття виконавчих проваджень суди повинні в першу чергу досліджувати чи подані виконавчі документи у межах такого строку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі №826/7974/17.

Отже, встановлений частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII строк пред`явлення до виконання виконавчих документів є преклюзивним (присічним) строком, який визначений законом як межа існування та здійснення свого права або обов`язку в часі, зі спливом якого таке право або обов`язок припиняються.

Відповідно до ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як уже встановлено судом, виконавчий напис, яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (тридцять дев`ять), шо належить на праві власності ОСОБА_1 , було видано 07 лютого 2019 року. Цього ж дня він був внесений до Реєстру для реєстрації нотаріальних дій та набрав чинності.

Водночас, з поданих до суду документів вбачається, що до Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) заява про примусове виконання виконавчого листа №306 від 07.02.2019, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, яка належить позивачу на праві приватної власності надійшла від стягувача АТ КБ «Приватбанк» 15.07.2022 за вихідним номером 202112160899 та зареєстрована відповідачем 03.08.2022 за вхідним номером 2818/19.20-25.

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).

Враховуючи, що виконавчим документом, на підставі якого винесено спірні постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.08.2022, є виконавчий напис від 07.02.2019, яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (тридцять дев`ять), шо належить на праві власності ОСОБА_1 , то згідно з вимогами ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII стягувач повинен був реалізувати своє право на пред`явлення такого виконавчого документа протягом трьох років з дати набрання чинності виконавчим документом, тобто до 07.02.2022 включно.

Таким чином, оскаржуваною постановою від 05.08.2022 було відкрито виконавче провадження №69554821 на підставі виконавчого документу, який було пред`явлено до виконання з пропуском встановленого законом строку. В межах вказаного виконавчого провадження також були прийняті постанови від 05.08.2022 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які є також предметом оскарження в даній справі.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.12 Закону №1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Також статтею 91 Закону №3425-ХІІ передбачено, що виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення.

Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, у даній справі не встановлено того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, тобто виконавчого напису нотаріуса від 07.02.2019 №306, був поновлений у визначений законом спосіб, і відповідач на існування таких обставин не посилається.

Виходячи з цього, такий виконавчий документ у відповідності до приписів пп.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII не міг бути прийнятий до виконання та мав бути повернутий.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення 05.08.2022 постанови про відкриття виконавчого провадження №69554821 з примусового виконання виконавчого листа №306 від 07 лютого 2019 року, який набрав чинності 07.02.2019, а відтак і інші постанови, прийняті в межах відповідного виконавчого провадження та спрямовані на виконання вказаного виконавчого напису, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Предметом доказування відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем надано докази в обґрунтування обставин, якими мотивовано її позовні вимоги.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Отже, суд дійшов висновку про те, що постанови від 05.08.2022 про відкриття виконавчого провадження №69554821, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3633,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Радехівського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 287, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Радехівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.08.2022 про відкриття виконавчого провадження №69554821.

Визнати протиправною та скасувати постанову Радехівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.08.2022 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №69554821.

Визнати протиправною та скасувати постанову Радехівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.08.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69554821.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Радехівського відділу Державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 80200, Львівська обл., м. Радехів, пр. Відродження, 7; ЄДРПОУ: 34921496) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чаплик І.Д.