Рішення

від 25.09.2024 по справі 400/9769/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 р. № 400/9769/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Юг Ойл", пр. Миру, 54, кв.139,Миколаїв,54056,пр. Миру, 54,Миколаїв,54056

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,

провизнання протиправними та скасування ППР від 08.06.23 №390114290902, №389914290902, №389814290707, № 389714290707,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Юг Ойл» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївської області у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 390114290902 від 08.06.2023р., яким визначена сума штрафної санкції у розмірі 250 000,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 389914290902 від 08.06.2023р., яким визначена сума штрафної санкції у розмірі 140 000,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 389814290707 від 08.06.2023р, яким визначена сума штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 389714290707 від 08.06.2023р., яким визначена сума штрафної санкції у розмірі 499,95 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 адміністративну відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового засідання.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому до суду відзиву, наголошує, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ГУ ДПС у Миколаївській області в період з 20.02.2023 по 01.03.2023 на підставі наказу від 10.02.2023 №151-п проведено фактичну перевірку автозаправочної станції «ESO Empire South Oil», що розташована за адресою: вул.Очаківська, 1/1, м. Миколаїв, та належить суб`єкту господарської діяльності ТОВ «Імперія Юг Ойл».

В ході перевірки встановлено наступні порушення: п.1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265), а саме, не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документу встановленої форми та змісту в паперовій та/або електронній формі встановленого зразка на загальну суму 499,95грн; ч.21, ч.36 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481), а саме, здійснення роздрібної торгівлі пальним без відповідної ліцензії; п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме, не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників у трьох резервуарах, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1018990,та витратомірів-лічильників на чотирьох місцях відпуску пального з акцизного складу, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1018990.

Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки, вважає прийняті контролюючим органом на підставі акту перевірки податкові повідомлення - рішення від 08.06.2023р. № 390114290902, № 389914290902, № 38981429070, та № 389714290707 такими, що підлягають скасуванню, так як контролюючий орган, всебічно та повно не дослідив усі необхідні документи позивача, вийшов за межі наділених повноважень, що в свою чергу призвело до помилкового висновку щодо порушення вимог законодавства в частині дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудного договору, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тощо, у зв`язку з чим на свою користь здійснено помилкове тлумачення норм матеріального права.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За приписами п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 ПК України).

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначеніст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Щодо дотримання податковим органом процедури проведення фактичної перевірки в аспекті достатності відображення в наказі підстав для її проведення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ №151-П від 10.02.2023 року про проведення фактичної перевірки містить натсупні правові підстави: підпункти 80.2.2., 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 з урахуванням підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ» Перехідні положення» ПКУ, а саме ДПС України листом від 29.12.2022 року №17577/7/99-00-07-04-02-07 доповнено до відпрацювання перелік суб`єктів гоподарювання, які нхтують дотриманням законодавства, чим створюють потенційні ризики небезпеки для життя та здоров`я людей та оточуючої інфраструктури, та який містить інформацію про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахунків при роздрібній торгівлі паливом…

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Юг Ойл" звернулося з позовом до Головного управління ДПС в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 10.02.2023 р. № 151-П.

17.04.2023 року Миколаївським окружним адміністративним судом розглянуто позовні вимоги та відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, тому рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року набрало законної сили.

Відповідно до частин 4, 5 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається зі змісту рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року, суд оцінив наказ 10.02.2023 р. № 151-П про проведення фактичної перевірки та дійшов висновку, що він відповідає вимогам, встановленим ПК України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої ПК України підстави для її проведення.

Судом оцінено доводи сторін щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 08.06.2023р. № 389914290902 та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем за результатами фактичної перевірки, встановлений факт не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників у трьох резервуарах, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1018990, та витратомірів - лічильників на чотирьох місцях відпуску пального з акцизного складу, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1018990.

Підпунктом 230.1.2. пункту 230.1 от. 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00,2711 12 1900,2711 12 91 00,2711 12 93 00,2711 1294 00,2711 1297 00,2711 13 1000,2711 13 30 00, 2711 1391 00,2711 13 97 00,2711 1400 00, 2711 19 0000, 2901100010 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому па акцизному складі.

Згідно абз.4 пп.230.1.2. п.230.1. ст.230 ПК України, витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників (абз.5 п.п.230.1.2. п.230.1. ст.230 ПК України).

Відповідно до абз.6 п.п.230.1.2, п.230.1. ст.230 ПК України, платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального; усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідальність за порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 визначена абз. 1,2 п.1281.1! ст.1281 ПК України, відповідно до якої не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Як вбачається з акту перевірки та фактично не заперечується Позивачем фактичною перевіркою ТОВ «Імперія Юг Ойл» встановлено, що 30.09.2022 ТОВ «Імперія Юг Ойл» було зареєстровано акцизний склад з уніфікованим номером 1018990, місцезнаходження акцизного складу: вул. Очаківська, 1/1, м. Миколаїв. На АЗС за адресою - вул. Очаківська, 1/1, м. Миколаїв розташовано три резервуари для зберігання ПММ, один резервуар для зберігання зрідженного газу та чотири паливороздавальні колонки, а саме: Резервуар Р-25 ємністю 26,6 м. куб.з заводським номером 1171; Резервуар Р-25 ємністю 26,6 м. куб.з заводським номером 137; Резервуар Р-25 ємністю 26,6 м. куб.з заводським номером 141; Резервуар СВГ-5,0, ємністю 5,28 м. куб.з заводським номером 173; Колонка заправна ТОКНЕІМ QUANTIUM 500 Т з заводським номером 0711672; Колонка заправна ТОКНЕІМ QUANTIUM 500 Т з заводським номером 0711417; Колонка заправна ТОКНЕІМ QUANTIUM 500 Т з заводським номером 0711560; Колонка для відпуску зрідженого газу типу Primus LPG-1U з заводським номером 1007016.

ТОВ «Імперія Юг Ойл» до перевірки не надало жодного документу, які свідчать, що три колонки заправні ТОКНЕІМ QUANTIUM 500 Т та колонка для відпуску зрідженого газу типу Primus LPG-1U відповідають вимогам законодавства та/або мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності. Та не надало жодного документу щодо обладнання трьох резервуарів Р-25 рівнемірами-лічильниками.

Також встановлено, що станом на 01.03.2023 ТОВ «Імперія Юг Ойл» не реєструвало в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі жодного резервуара, рівнеміра-лічильника та витратоміра-лічильника.

Факт здійснення реалізації пального з акцизного складу з уніфікованим номером 1018990 встановлено під час перевірки (п.2 розділу 2.2.11 акту перевірки від 02.03.2023 №684/14/29/07/44194566 - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії).

Таким чином, перевіркою ТОВ «Імперія Юг Ойл» встановлено факт необладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників у трьох резервуарах, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1018990, та витратомірів-лічильників на чотирьох місцях відпуску пального з акцизного складу, розташованих на акцизному складі з уніфікованим номером 1018990, чим порушено підпункт 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

По суті порушення Позивач не зазначає аргументів на свою користь натомість посилається на те, що Відповідач не надав жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю щодо порушень Позивача в сфері застосування рівномірів лічильників.

З цього приводу суд зазначає, що по-перше рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року, суд оцінив наказ 10.02.2023 р. № 151-П про проведення фактичної перевірки та дійшов висновку, що він відповідає вимогам, встановленим ПК України.

По друге, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.3 - письмове звернення покупця (споживача); 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства.

У постановах від 5 квітня 2023 року (справа № 200/1354/21-а), від 11 січня 2023 року (справа №160/2357/21), від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 5 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16), від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що скільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення

Наказ №151 від 10.02.2023 «Про проведення фактичної перевірки» містить не лише норму ПК України, на підставі якої здійснювалося призначення перевірки (п.п.80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України), а й зазначено в абзаці конкретну підставу призначення проведення перевірки, передбачену п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме, вказано: «а саме ДПС України листом від 29.12.2022 №17577/7/99-00-07-04-02-07 доведено до відпрацювання перелік суб`єктів господарювання, які нехтують дотриманням законодавства, чим створюють потенційні ризики небезпеки для життя та здоров`я людей та оточуючої інфраструктури, та який містить інформацію про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахунків при роздрібній торгівлі паливом» та п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме, вказано: «здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Тобто, в наказі №151-п від 10.02.2023 року, контролюючим органом зазначено підстави проведення перевірки, а також наведено детальний опис змісту обставин, які стали підставою для такої перевірки.

Таким чином, доводи Позивача про те, що Відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень під час підготовки та проведення перевірки, і як наслідок, проведено перевірку не тільки в частині, в якій містилась інформація про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахунків при роздрібній торгівлі паливом, а й в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, хоча для проведення перевірки саме в цій частині податковий орган повинен був вказати наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення в цій частині вимог законодавства, є такими, що не відповідають діючим нормам законодавства, що вищенаведені.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на виконання вимог статті 77 КАС України надав достатні докази правомірності дій під час проведення перевірки та відповідно правомірності податковго повідомлення-рішення від 08.06.2023р. № 389914290902, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Також судом досліджено питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 року №389714290707 та встановлено таке.

Відповідачем за результатами фактичної перевірки встановлено, що позивач в рамках перевірки не провів розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій та не видав розрахунковий документ встановленої форми та змісту в паперовій та/або електронній формі встановленого зразка на загальну суму 499,95грн., чим порушив п. 1, п. 2 ст. З Закону України № 265.

Позивач зазначає, що роздрібну торгівлю пальним в момент проведення перевірки позивач не здійснював, а тому були відсутні підстави для проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та видання розрахункового документу встановленої форми та змісту в паперовій та/або електронній формі.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом №265.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

Програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь- якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб`єктом господарювання;

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуг) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках,передбачених цим Законом,

зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Як вбачається з акту перевірки, Позивачем не було проведено розрахункову операцію 20.02.2023 в 09:49 при продажу палива - бензину 95 Plus, вартістю 45,00грн. за 1 літр в кількості 11,11 літрів на загальну суму 499,95 через реєстратор розрахункових операцій та невидано (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, що є порушенням п.1, п.2 ст.3 Закону №265.

Таким чином, ГУ ДПС у Миколаївській області відповідно до п.1 ст.17 Закону №265 правомірно застосовано до позивача за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265 штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 499,95 грн., а податкове повідомлення рішення від 08.06.2023 року №389714290707-є правомірним та не підлягає скасуванню.

Крім того, на підставі належної фіксації факту придбання 20.02.2023 року о 09 год 43 хв, при проведенні розрахункової операції без застосування РРО при продажу палива, а саме бензину 95 Plus, встановлено що ТОВ «ІМПЕРІЯ ЮГ ОЙЛ» зареєстрована ліцензія на роздрібну торгівлю пальним №14030314202300029, терміном дії з 24.02.23 по 24.02.28, код органу ДПС за місцем торгівлі 1403, стан ліцензії діюча. Ліцензія на право оптової торгівлі пальним реєстраційний номер 990614202201404, термін дії з 22.09.22 по 22.09.27 року. Ліцензія на право зберігання пального не придбавалась, розрахункового документу встановленої форми та змісту за придбане пальне не надано. В ході проведення перевірки посадовою особою ГУ дПС ОСОБА_1 , направлено звернення до Національної поліції Україничерез засіб телефонного зв`язку за номером « 102». 20.02.23 приблизно о 11 год 10 хв, на місце виявлення порушення на автозаправній станції ТОВ «ІМПЕРІЯ ЮГ ОЙЛ» за адресою вул.Очаківська, 1/1, м.Миколаїв, Миколаївська область, прибули представники Національної поліції України та прийняли заяву від ОСОБА_1 , та пояснення щодо встаноленого правопорушення під час проведення контрольно-перевірочних заходів.

Відповідно до даних АІС «Податковий блок» на господарській одиниці - АЗС у ТОВ «Імперія Юг Ойл» наявний реєстратор розрахункових операцій АЗС POS Mini, заводський TN80081090, фіскальний 3001019810, зареєстровано 28.09.22.

Тобто, в період з 28.09.2022 (дата реєстрації РРО в ДПІ) по 20.02.2023 (зафіксований факт продажу пального під час проведення контрольно- перевірочних заходів) позивач за адресою здійснення діяльності проводив розрахункові операції за придбане пальне без наявності зареєстрованої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Таким чином, перевіркою встановлено роздрібну торгівлю пальним (20.02.2023 о 09:49 продаж бензину 95 Plus вартістю 45,00грн. за 1 літр, в кількості 11,11 літрів на загальну суму 499,95грн.) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що є порушенням ч.21, ч.36 ст.15 Закону №481.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон №481.

Питання щодо порядку отримання та використання дозвільних документів (ліцензій) пов`язаних з імпортом, експортом, оптовою і роздрібною торгівлею пальним та його зберіганням врегульовані статтею 15 Закону №481.

Відповідно до ст..1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Так, відповідно до ст,.15 Закону №481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідальність за порушення норм Закону №481 щодо роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії визначена абз.10 ч,2 ст.17 цього Закону та передбачає застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів в розмірі 250000 гривень.

Посилання позивача на відсутність доказів, які підтверджують факт продажу пального, а саме доказів, які підтверджують ціну реалізації, фіскальний чек щодо здійснення розрахункової операції через РРО тощо, адже продаж бензину 95 Plus вартістю 45,00грн. за 1 літр, в кількості 11,11 літрів на загальну суму 499,95грн., як вже раніше зазначалось, здійснювався з порушенням п.1, п.2 ст.З Закону №265, тобто без проведения такої розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидавався розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

В той же час, факти встановлені в ході проведення фактичної перевірки підтверджуються фото колонки паливороздовальної, на якої зафіксовано показники рівнеміра: об`єм реалізованого пального (11,11 літрів), вартість реалізованого пального (бензин 95 Plus - 499,95 за 11,11 літрів) та ціна за 1 літр (45,00грн.). Зазначені фото зроблені перевіряючими під час проведення фактичної перевірки, на підставі п.п.20.1.48 п.20.1 ст.20 ПК України та є додатком до Акту фактичної перевірки, додані в якості доказів до відзиву та містяться в матеріалах адміністративної справи.

Таким чином, в зв`язку з порушенням позивачем ч.21, ч.36 ст.15 Закону №481, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі абз.10 ч.2 ст.17 Закону №481 в розмірі 250 000,00грн., тому податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 року №390114290902 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відносно правомірності податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 року №389814290707, судом встановлено таке.

ГУ ДПС у Миколаївській області, керуючись п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 ПК України, 20.02.2023 о 10:05 керівнику ТОВ «Імперія Юг Ойл» ОСОБА_2 вручено запит №1 від 20.02.2023 про надання документів, пов`язаних з предметом перевірки до 27.02.2023.

Під час проведення перевірки з 20.02.2023 по 01.03.2023 позивачем не надано жодного документу пов`язаного з предметом перевірки, про що посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області складено Акт про ненадання документів до перевірки №196/14-29-07-07/44194566 від 01.03.2023.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ч. 1 п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу під час проведенні перевірок вимагати і отримувати у платника податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою п.85.4 ст.85 ПК України.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Оскільки позивачем не надано документів, які пов`язані з предметом перевірки, відповідачем на підставі п.121.1 ст.121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 грн.

Позивач в позовній заяві посилається на пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до якого, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З даного приводу слід зауважити наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України» (далі - Порядок № 225).

Відповідно до п. 1 Розділу II Порядку № 225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Згідно п. З Розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила. У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі -Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно пункту 4 розділу II Порядку № 225 у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом З розділу II Порядку № 225, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 розділу II Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, чинним законодавством не передбачена можливість автоматичного звільнення платника податків від виконання податкового обов`язку. У свою чергу законодавством встановлено відповідну процедуру підтвердження неможливості виконання своєчасно податкових зобов`язань, а саме звернення до контролюючого органу із відповідною заявою та відповідними підтверджуючими документами, перелік яких передбачено Порядком № 225, після отримання такої заяви, контролюючий орган повинен н розглянути та винести відповідне рішення щодо можливості чи неможливості виконання платником своєчасно своїх обов`язків.

Позивачем не надано доказів того, що ним було ініційовано та застосовано процедуру підтвердження неможливості виконання своїх податкових зобов`язань.

Таким чином, Відповідачем правомірно застосовано санкції підставі п.121.1 ст.121 ПК України, тому податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 року №389814290707-є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 08.06.2023р., № 390114290902; № 389914290902; № 389814290707; № 389714290707 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник