Рішення

від 26.09.2024 по справі 460/6680/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2024 року м. Рівне№460/6680/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПОЛ" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОПОЛ" (далі також ТОВ "БІОПОЛ", позивач) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі також відповідач), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2024/000069 від 14.06.2024;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024.

Мотивуючи вимоги позивач зазначав, що 14.06.2024 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПОЛ" до Рівненської митниці була подана митна декларація на товар - ящики пластмасові, за заявленою митною вартістю за основним методом. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначеністаттею 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем виявлені розбіжності та неточності у документах, що не є ні підставою для витребування додаткових документів, ні для коригування митної вартості. За наведеного, представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 26.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 09.07.2024, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією позивача, встановлено, що відповідно до МД та наданих документів торговельна країна та країна виробництва товарів - Польща. Разом з цим, експертом в експертному висновку від 14.06.2024 за №б/н проведено аналіз ринку України. Крім того, Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості подібних товарів ідентичного виробника "Bekuplast S.A." та торгівельної марки "Bekuplast", митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 05.06.2024 №UA209230/2024/034276 7,97 USD. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару та включення до митної вартості товару усіх належних складових з огляду на транспортування власними силами покупця. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

15.07.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останнім висловлено свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Ухвалою суду від 26.09.2024 вирішено відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідно до умов Контракту № BP-07/16 від 15.07.2016 (далі також - Контракт) з Додатком №2 від 15.06.2016, з Додатком №71 від 21.06.2021 та Додатком № 75 від 31.05.2023, укладеними між ТОВ "Біопол" та Фірмою POLKO Piotr Polkowski 05- 250 Radzymin ul.Zielona 2, Polska PL1251432358, 21.06.2022 було здійснено тимчасове ввезення (IM 31) багатообертової тари ящики пластмасові б/в різних розмірів вартістю 0,30 Євро/шт (позиція 5 специфікації додатку 2 до Контракту).

Тимчасовий ввіз тари "ящики пластмасові, без кришки, розміром - 40см*30см*20см" в кількості 7360 шт. здійснено на підставі Проформи-інвойсу EX UA 18/06/21 від 18.06.2021, за транспортним (перевізним) документом CMR б/н від 19.06.2021, за поданням до митного органу митної декларації UA 204060/2021/012106 від 22.06.2021.

В подальшому, частину даної тимчасово ввезеної тари "ящики пластмасові, без кришки, розміром -40см*30см*20см" було повернуто після тимчасового ввезення з товаром на підставі: 925 шт. - Рахунку-проформи №89/1 від 23.06.2021, CMR №0000605 від 23.06.2021 ВМД UA 204060/2021/012237; 400 шт. - Рахунок-проформа №91/1 від 02.07.2021, CMR №0000608 від 02.07.2021 ВМД UA 204060/2021/013037; 1440 шт. - Рахунку-проформи №134/1 від 18.08.2021, CMR №0146538 від 18.08.2021 ВМД UA 204060/2021/016803; 1040 шт. - Рахунку-проформи №138/1 від 20.08.2021, CMR №0000649 від 20.08.2021 ВМД UA 204060/2021/017023; всього - 3805 шт.

З огляду на відсутність відповідних видів товарів, які могли б бути експортовані у даних ящиках, що лишилась та економічну необґрунтованість вивезення порожньої тари сторонами Контракту було досягнуто згоду, викладену у Додатку №76 від 03.06.2024 до Контракту № BP-07/16 від 15.07.2016 про купівлю ТОВ "Біопол" решти 3555шт. бувших у використанні ящиків пластмасових, без кришки, розміром -40см*30см*20см, за ціною 0,30 Євро/шт.

14.06.2024 митним брокером, ОСОБА_1 уповноваженою ТОВ "Біопол" на здійснення дій по розмитненню згідно договору, з метою розмитнення наведеної вище тари, було подано митному органу електронну митну декларацію 24UA204060003923U1 від 14.06.2024 та документи необхідні для підтвердження митної вартості, зокрема:

-Рахунок-проформа (Proforma invoice) Proforma INVOICE EX UA 18/06/2 від 18.06.2021;

-Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVOICE EX UA 01/06/24 від 12.06.2024;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н 21.06.2021;

-Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією б/н 14.06.2024;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів BP-07/16 від 15.07.2016;

-Додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 15.07.2016;

-Додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №71 від 21.06.2021;

-Додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №75 від 31.05.2023;

-Додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №76 від 03.06.2024.

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом.

14.06.2024 посадовою особою Рівненської митниці надано декларанту Повідомлення, що подані до митного оформлення документи містять неточності: - відповідно до МД та наданих документів торговельна країна та країна виробництва товарів Польща. Разом з цим експертом в експертному висновку від 14.06.2024 за №б/н проведено аналіз ринку України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Вказано, що декларанту необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, прейскуранти (прайс-листи); 4) копію митної декларації країни відправлення.

Крім того, 14.06.2024 посадовою особою відповідача надано Консультативний висновок про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах (без вказівок на такі неточності). Зазначено, що у Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59 - 61 Митного кодексу України. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Рівненської митниці Держмитслужби відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 25.04.2024 №UA209170/2024/034276 3,01USD/кг. У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-64 Митного кодексу України, відповідач просив повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Листом від 14.06.2024 за вих.№14/06 на вимогу митного органу позивачем надіслано відповідачу наступні документи: Висновок експерта ТПП б/н від 14.06.2024; виписку з бухгалтерської документації за 2021 рік. Вказано, що інші документи Продавця надаватись до митного оформлення Одержувачем/Імпортером не будуть.

Проте, відповідачем було надано позивачу Картку відмови у митному оформленні товарів за №UA204060/2024/000069 з причин того, що "митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994р., а подані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024. відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12). Підстава: Розділ ІІІ (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12)".

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024 митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості подібних товарів ідентичного виробника "Bekuplast S.A." та торгівельної марки "Bekuplast", митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 05.06.2024 №UA209230/2024/034276 7,97 USD. Відповідно, вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 Митного кодексу України.

У відповідності до вимог ст.55 Митного кодексу України, товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №24UA204060003944U0.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України (далі також МК України) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст.50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

За правилами ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

В силу приписів п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положень ст.54 МК України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 МК України встановлено що, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 глави 9 МК України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд зауважує, що митний орган має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Як встановлено судом, позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч.2 ст.53 МК України.

Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товарів, експертних висновків, відповідачем надано не було.

Суд зауважує, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не взято до уваги факту митного оформлення позивачем не нової тари, про яку йдеться у відзиві та ціна якої визначається митницею, виходячи з наявної інформації про вартість тари виробництва "Bekuplast S.A." за МД №UA209230/2024/034276 7,97 USD, а тари, яка згідно умов Контракту та Висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Рівненською торгово-промисловою палатою б/н 14.06.2024, не є новою і внаслідок тривалого перебування у користуванні позивача втратила свої споживчі властивості та, відповідно, вартість якої є амортизованою.

Наведений вище Висновок містить оцінку можливої вартості такої тари яка повністю співпадає з ціною узгодженої сторонами Контракту.

Окрім того, судом встановлено, що посилаючись на МД №UA209230/2024/034276, відповідач не зазначає вид та обсяг такої тари, умови оплати, та того чи не було оскаржено покупцем таку ціну визначену митницею. Все з вище перерахованого має значення як для визначення власне ціни так і її реальності, і з незрозумілих міркувань та без будь-яких обґрунтувань встановлює митну вартість на рівні 7,3899 Євро/кг.

При цьому, у дослідженому судом Консультаційному висновку відповідачем було надано зовсім іншу підставу для неврахування митної вартості визначеної митним брокером на умовах контракту, а саме: митну декларацію від 25.04.2024 №UA209170/2024/034276, де ціна становила 3,01USD/кг.

За наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що відомості, визначені митним органом як "розбіжності та неточності" повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, а жодних об`єктивних підстав неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом, окрім наявності цінової інформації із бази даних митниці, відповідачем не наведено.

Суд враховує, що за практикою Верховного Суду, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

Як встановлено судом, для митного оформлення митної декларації позивача декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.

Не зазначення митним органом у рiшенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Висновки аналогічного характеру містяться в постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №804/7761/15, вiд 10.10.2019 у справі №809/1469/16 та вiд 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин рішення про визначення митної вартості за резервним методом є безпідставним та протиправним.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн. (з урахуванням подачі позову через систему "Електронний суд") підлягають стягненню на користь позивача, відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПОЛ" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2024/000069 від 14.06.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПОЛ" судовий збір в сумі 4844,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОПОЛ" (вул. Вербицького Архітектора, 30А, офіс 6,м. Київ,02121, ЄДРПОУ/РНОКПП 37960847)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.А. Борискін