Рішення

від 26.09.2024 по справі 520/22236/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 р. № 520/22236/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити та виплатити громадянці України ОСОБА_1 одноразову допомоги при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуваючи на тимчасово окупованій території України, народила сина - ОСОБА_2 . У зв`язку із тим, що народження дитини відбулося на тимчасово окупованій території України, позивач, повернувшись до Харкова, була вимушена звернутися до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту народження її сина. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 було встановлено факт народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Новопсковськ, Луганської області, Україна. На підставі вказаного рішення суду 20.03.2024 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові було видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 . Позивач 17.06.2024 звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з заявою про надання їй державної соціальної допомоги при народженні дитини, однак позивачеві було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку із тим, що відповідна заява була подана позивачем до органу соціального захисту населення пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. На думку позивача таке рішення відповідача про відмову в призначенні позивачеві допомоги при народженні дитини є протиправним, тому остання звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що у спірних правовідносинах відповідач діяв згідно з нормами чинного законодавства. Відповідач зазначив, що відповідно до п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Відповідач вказав, що позивачем пропущено строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.03.2024 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно вказаного свідоцтва вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новопсковськ, Луганської області, тобто на тимчасово окупованій території України.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 (справа №638/14540/23) було встановлено факт народження ОСОБА_2 громадянином України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новопсковськ, Луганської області, Україна.

На підставі вказаного рішення суду 20.03.2024 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 .

Позивач, як мати дитини, 17.06.2024 звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з заявою про надання їй державної соціальної допомоги при народженні дитини.

Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, розглянувши заяву позивача, прийняло рішення від №580 від 18.06.2024 про відмову позивачеві в наданні допомоги при народженні дитини.

Як вбачається з рішення відповідача, підставою для відмови заявникові в наданні допомоги при народженні дитини вказано те, що така допомога призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини відповідно до постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача у відмові в призначенні їй допомоги при народженні дитини та вважає таке рішення протиправним, тому звернулась до суду з даною позовною заявою.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 3 Конституції України закріплено визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 (далі за текстом - Закон України № 2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми як, зокрема, допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини (п.п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Статтею 5 Закону України № 2811-ХІІ встановлено, що допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Згідно з ст. 6 Закону України № 2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст. 10 Закону України № 2811-ХІІ допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно з приписами ст. 11 зазначеного Закону, допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Також, умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" як, зокрема, допомога при народженні дитини, визначені Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі за текстом - Порядок № 1751).

Пунктом 10 Порядку № 1751 встановлено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. (Пункт 12 Порядку № 1751).

Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача та матеріалів справи, позивачеві відмовлено у призначенні та виплаті державної допомоги при народженні з огляду на те, що позивачем подано заяву більш ніж через 12 місяців після народження дитини.

Як встановлено судом, 17.06.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Відповідач рішенням відмовив позивачу у призначенні вказаної виплати, оскільки позивач пропустив 12-місячний строк для звернення до органу соціального захисту з відповідною заявою.

З приводу пропуску позивачем строку на подання до органу соціального захисту заяви на про призначення допомоги при народженні дитини, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. У даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Крім того, наслідки взагалі будь-якої правової поведінки батьків дитини об`єктивно не можуть бути визнані вагомими причинами для позбавлення самої дитини потенційно належних їй грошових виплат від Держави України, у разі належності до громадянства цієї країни.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а, від 07.04.2020 року у справі №226/450/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, передбачене ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та п. 12 Порядку № 1751, положення, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, не дає підстав стверджувати, що даний термін є присічним та не може бути поновленим при наявності поважних причин.

До того ж, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває й дотепер.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 (справа №638/14540/23), яким було встановлено факт народження ОСОБА_2 громадянином України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новопсковськ, Луганської області, Україна, Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові було видано свідоцтво про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 тільки 20.03.2024.

Отже, позивач мав об`єктивні перешкоди своєчасно звернутися до органу соціального захисту впродовж 12 місяців після народження дитини з поважних причин.

Суд зазначає, що неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, не може призводити до порушення інтересів дитини.

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У даній справі сам факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народженні дитини не оспорюється сторонами та передбачено діючим законодавством.

Більш того, у рішенні відповідача про відмову позивачеві у призначенні допомоги при народженні дитини не вбачається інших підстав для відмови, окрім пропуску 12-місячного строку для звернення.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, суд дійшов висновку, що Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради має призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.

З урахуванням викладеного, для належного та ефективного захисту прав позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про відмову ОСОБА_1 в наданні допомоги при народженні дитини № 580 від 18.06.2024 та зобов`язання Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, ЄДРПОУ 03196624) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про відмову ОСОБА_1 в наданні допомоги при народженні дитини № 580 від 18.06.2024.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, ЄДРПОУ 03196624) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) допомогу при народженні дитини.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, ЄДРПОУ 03196624) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА