Рішення

від 26.09.2024 по справі 520/22295/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 вересня 2024 року №520/22295/24

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №3548-п від 07.08.2024 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 40894633)".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до електронного кабінету платника податків ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" надійшов наказ №3548-п від 07.08.2024 ГУ ДПС в Харківській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" та направлення на перевірку №6749 від 07.08.2024. Згідно його змісту підставою для проведення зазначеної перевірки стало отримання відомостей податковим органом від державного реєстратора про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД". Позивач вважає, що спірний наказ суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню, оскільки підприємство не припиняло своєї господарської діяльності.

Крім того, підпунктом 4 пункту 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України з 01.12.2023 введено мораторій на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку проведення перевірки є територія можливих бойових дій. Оскільки, місцем реєстрації та здійсненням господарської діяльності позивача є м.Харків, який відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 22.12.2022 №309 віднесено до територій можливих бойових дій, на спірні правовідносини поширюється мораторій на проведення документальних перевірок платників податків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача - П.Головаш, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що у зв`язку з отриманням від державного реєстратора відомостей про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" від 12.11.2020 №47 про початок процедури виділу та передачі частки статутного капіталу ТОВ "УКРПЛАСТ ПРОФ" та рішення від 16.06.2021 №68 про початок процедури виділу та передачі частки статутного капіталу ТОВ "АРТІС-ПП", що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ є підставою для проведення документальної позапланової перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області видано наказ №3548-п від 07.08.2024. Таким чином, спірний наказ повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до інформації з витягу від 07.08.2024 №634506849999, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (код 40894633), зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт господарювання 13.10.2016 року № запису 14801020000071009. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Запис про припинення товариства - відсутній.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2-2 підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зі змінами, у зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД", Головним управлінням ДПС у Харківській області видано наказ №3548-п від 07.08.2024 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 40894633)".

Згідно змісту зазначеного наказу встановлено, що підставою для проведення зазначеної перевірки стало отримання відомостей податковим органом від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо виділення з платника податків, а саме передача частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД", що реорганізується, до статутного фонду інших платників податків, яке створюється власниками корпоративних прав.

Представник позивача в позовній заяві вказує, що наказ на перевірку від 07.08.2024 №3548-п суперечить чинному законодавству в частині підстав його видання в період дії мораторію на проведення документальних перевірок платників податків, тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даній справі підлягає з`ясуванню питання щодо правомірності оскаржуваного наказу про проведення позапланової перевірки та дій податкового органу щодо видання оскаржуваного наказу, а також щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття такого наказу.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням одноосібного учасника №47 ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" від 12.11.2020 затверджено процедуру виділу, без припинення самого товариства, нової юридичної особи - ТОВ "УКРПЛАСТ ПРОФ" з передачею новоствореному товариству активів та запасів, затверджено розподільчий баланс. Призначено головою комісії з виділу ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" директора Товариства ОСОБА_1 .

Також, рішенням одноосібного учасника ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" №68 від 16.06.2021 розпочато процедуру виділу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" шляхом виділу суб`єкта підприємницької діяльності - правонаступника окремого Товариства з обмеженою відповідальністю (без припинення діяльності ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД"). Призначено комісію з виділу в особі Голови комісії - Безкоровайної Наталії Степанівни.

Додатком до рішення від 16.06.2021 №68 затверджено розподільчий баланс станом на 19.08.2021 року, яким передано ТОВ "АРТІС-ПП", код ЄДРПОУ 44398742, (новоствореній юридичній особі) частку статутного капіталу ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД".

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Так, обов`язковою умовою для проведення позапланової документальної перевірки є наявність конкретної підстави, яка прямо передбачена Податковим кодексом України.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Тобто, в разі якщо підприємство розпочало процедуру реорганізації, то це може бути підставою для видання наказу на проведення позапланової документальної перевірки.

Враховуючи наведене, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є факт встановлення контролюючим органом факту початку процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

З оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для проведення перевірки ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" стало отримання відомостей податковим органом від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо виділ з платника податків, а саме передача частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД", що реорганізується, до статутного фонду іншого платника податків, яке створюється власниками корпоративних прав.

Питання припинення юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч.1 ст.109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

За ч.4 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Для державної реєстрації рішення про виділ юридичної особи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юридичної особи про виділ юридичної особи (ч.9 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

У ст.98 "Порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків або передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію, або продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства у процесі приватизації" Податкового кодексу України зазначено: "98.1.Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: … 98.1.4.виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується; …".

Як зазначено у пп.2 п.1 Наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 за №2179/5 "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць", зареєстрованого 13.06.2023 в Міністерстві юстиції України за №977/40033, реєстраційні дії щодо реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або виділу юридичних осіб, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальні одиниці різних областей, проводяться державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким розглядаються документи одночасно щодо відповідних юридичних осіб, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": у разі злиття або поділу - за місцезнаходженням новоутвореної (новоутворених) юридичної (юридичних) особи (осіб) або за місцезнаходженням юридичних (юридичної) осіб (особи), що припиняються (припиняється) у результаті злиття або поділу; у разі виділу - за місцезнаходженням новоутвореної (новоутворених) юридичної (юридичних) особи (осіб) або за місцезнаходженням юридичної особи - попередника; у разі приєднання - за місцезнаходженням юридичної особи - правонаступника або за місцезнаходженням юридичної (юридичних) особи (осіб) - попередника (попередників); у разі перетворення - за місцезнаходженням юридичної особи - попередника або за місцезнаходженням юридичної особи - правонаступника.

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що поняття "виділення" у редакції ст.98 Податкового кодексу України за своєю суттю не є тотожним поняттю "виділ", зазначеному у ст.109 Цивільного кодексу України.

Поняття "виділення" для цілей Податкового кодексу України у ст.14 цього Кодексу не наведено, тоді як у самому п.98.1 ст.98 Податкового кодексу України прямо вказано, що таке визначення поняття використовується виключно для цілей ст.98 Податкового кодексу України, яка не регулює питання проведення податкових перевірок".

Натомість, відповідачем не наведено жодної норми права, яка б безспірно свідчила що "реорганізація" та "виділ" є тотожними поняттями й їх можна використовувати для цілей Податкового кодексу України взагалі та окремо щодо проведення податкових перевірок.

За приписами Цивільного кодексу України "виділ" не вважається "реорганізацією". При "реорганізації" юридичних осіб передбачається правонаступництво, а при "виділі" ні.

У постанові від 14 вересня 2020 року у справі №291/1009/18 Верховний Суд наголосив на тому, що процедура виділу не вважається формою припинення або реорганізації суб`єкта господарювання, оскільки вона є лише одним зі способів створення цього суб`єкта.

Тлумачення наведених положень зазначених кодексів, а також правові висновки Верховного Суду дають підстави для висновку, що головною відмінністю виділу від реорганізації (або від припинення) є те, що внаслідок виділу створюється нове підприємство, яке наділяється певним майном іншого підприємства, що вже існує. Водночас попереднє підприємство не припиняється, а продовжує функціонувати зі зменшеним обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.

Таким чином, оскільки "виділення" та "виділ" не є тотожними поняттями, поняття "виділення" для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначено, тому застосування податковими органами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України як підстави для проведення позапланової документальної перевірки є протиправним, оскільки виділ не є реорганізацією в розумінні як норм Податкового кодексу України, так і норм іншого чинного законодавства України та судової практики.

Відповідна правова позиція щодо відмінності термінів "виділ" та "виділення" викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі №822/2434/16.

Також, за висновками Верховного Суду в таких спорах принцип пріоритету Податкового кодексу України над іншими нормативно-правовими актами не діє, зокрема, у разі якщо їх поняття, терміни, правила та положення суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням наведеним у цьому кодексі.

Тобто якщо інші законодавчі акти суперечать положенням Податкового кодексу України чи припускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків або контролювальних органів, в результаті чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролювального органу, рішення має прийматися саме на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року в справі №822/2432/16 зазначено, що у спорах між податковими органами та платниками податків щодо вирішення питання про застосування терміна "виділення" в редакції статті 98 ПК України та терміна "виділ" в інших законодавчих актах відносно неправомірності застосування податковим органом підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України для легалізації проведення перевірок у процесі процедури виділу з юридичних осіб.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з огляду на наведену судову практику, а також приписи чинного законодавства, суд констатує, що виділ жодним чином не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи та належить до одного зі способів створення нової юридичної особи, яка наділяється певним майном наявної юридичної особи.

Аналіз наведених вище положень свідчить про необґрунтованість проведення позапланових документарних перевірок податковими органами (як виїзних, так і невиїзних), оскільки операції щодо передання за розподільчим балансом основних фондів, грошових коштів, інших активів та зобов`язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу під час утворення нового суб`єкта господарювання шляхом виділу не можуть вважатися операціями з реорганізації платника податків у розумінні податкового законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 12.11.2020 та 16.06.2021 позивач приймав рішення саме про виділ юридичної особи, а не про реорганізацію юридичної особи.

Тобто, у спірних правовідносинах можлива підстава для здійснення документальної позапланової перевірки згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відсутня.

Окремо суд зазначає, що п.п.4 п.69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

що проводяться виключно на звернення платника податків;

що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (із змінами відповідно Наказу № 363 від 20 грудня 2023 року) передбачено, що з 15.09.2022 Харківська міська територіальна громада внесена до списку територій можливих бойових дій.

З огляду на те, що місцем реєстрації та здійсненням господарської діяльності ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" є саме м.Харків, то на проведення перевірки його діяльності з 01 грудня 2023 року, з урахуванням висновків суду щодо відсутності виключних підстав, визначених п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ, діє мораторій на проведення документальних перевірок платників податків через віднесення м.Харків до територій можливих бойових дій.

Беручи до уваги приписи частини другої ст.2 КАС України суд, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, приходить до висновку, що наказ №3548 від 07.08.2024 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РЕАЛ-ТРЕНД" контролюючим органом прийнято не обґрунтовано, без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним наказу, а доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного наказу спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (вул.Отакара Яроша, буд.18, к.202, м.Харків, 61045, код ЄДРПОУ 40894633) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №3548-п від 07.08.2024 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 40894633)".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ТРЕНД" (вул.Отакара Яроша, буд.18, к.202, м.Харків, 61045, код ЄДРПОУ 40894633) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 26 вересня 2024 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО