Рішення

від 26.09.2024 по справі 580/8337/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року справа № 580/8337/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/8337/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шполянського районного суду Черкаської області (вул. Соборна 36 Б, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ 02885573) про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

22.08.2024 вх. №40052/24 ОСОБА_1 у позовній заяві (документ сформований у підсистемі ЄСІТС 21.08.2024) просить:

- визнати протиправними дії Шполянського районного суду Черкаської області щодо протиправної відмови у листі від 21.08.2024 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 14.08.2024;

- зобов`язати Шполянський районний суд Черкаської області надати повну, точну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 14.08.2024 ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 27.08.2024 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №580/8337/24, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.09.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 29.08.2024 за вх.41146/24 (в системі Електронний суд 28.08.2024) про відвід судді ОСОБА_2 у адміністративній справі №580/8337/24, заяву про відвід судді вирішено передати у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.

Ухвалою суду від 04.09.2024 (суддя Каліновська А.В.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Л.В.Трофімової у справі №580/8337/24, вирішено матеріали адміністративної справи №580/8337/24 повернути для вирішення спору (ЄДРСР 121386775).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21).

12.09.2024 вх.№43347/24 позивач у заяві повідомила про помилку у тексті адміністративного позову щодо 21 серпня 2024: просить вважати правильною датою відмови відповідача у наданні інформації 19 серпня 2024. Суд встановив: у переліку додатків до позовної заяви зазначено, що надані: копія інформаційного запиту від 14.08.2024, копія відповіді від 21.08.2024, проте фактично надана копія листа-відповіді від 21.08.2024 №03-28/62/2024 щодо інформаційного запиту від 15.08.2024 (а.с.5).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Позивач стверджує, що відповідач порушив законні права та інтереси позивача, проте не окреслює зміст і характер якого саме порушеного права (права знати та/або права бути почутим та/або права на інформацію - отримати офіційний документ).

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( ОСОБА_3 . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 14.08.2024 звернулася з інформаційним запитом до Шполянського районного суду Черкаської області - просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо судового засідання у цивільній справі № 705/2159/19, що відбулося 21.11.2021 та надати копію протоколу ВКЗ, проте відповідач відмовив у наданні інформації, чим порушив (на думку позивача) її законні права та інтереси.

12.09.2024 вх.№43356/24 від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач стверджує: відповідач вважає, що надав відповідь 16.08.2024, проте згідно відомостей електронної пошти позивача - 19.08.2024 15:59 та повідомив, що суддя не належить до кола осіб, які є розпорядником інформації відповідно до Закону Україну «Про публічну інформацію»; твердження відповідача у відзиві суперечать вимогам Закону, що регулює спірні правовідносини.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 06.09.2024 вх.№42336/24 подав відзив із доказами про реєстрацію надходження інформаційного запиту, де зазначив, що 14.08.2024 на електронну адресу суду надійшов інформаційний запит, зареєстрований судом за вх.№5556/24-Вх, на який 16.08.2024, а не 21.08.2024 (як зазначено позивачем у позовній заяві), на електронну та поштові адреси позивача судом направлена відповідь на запит про відмову у задоволенні запиту на підставі пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач, як учасник процесу у справі № 705/2159/19, а саме як представник позивача у цивільній справі, звернулася до суду, як установи, із запитом про надання точної, повної і достовірної інформації щодо судового засідання, що відбулося 21.11.2023 та просила надати копію протоколу ВКЗ, а не безпосередньо до головуючого у справі судді Шполянського районного суду Черкаської області Сивоконя С.С., позаяк запитувана позивачем інформація належить до питань, що виникли під час судового розгляду конкретної цивільної справи. Відповідач вважає правомірною відмову суду у задоволенні інформаційного запиту ОСОБА_1 від 14.08.2024, позаяк суд (як установа) не володіє запитуваною інформацією, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що 14.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області з інформаційним запитом (зареєстрований 14.08.2024 за вх. № 5556/24-Вх), де просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо судового засідання у цивільній справі № 705/2159/19, яке відбулося 21.11.2023 та надати копію протоколу ВКЗ у п`ятиденний строк на електронну та поштову адреси.

16.08.2024 за вих.№ 03-28/60/2024 головою Шполянського районного суду Черкаської області складена відповідь на інформаційний запит від 14.08.2024, де зазначено, зокрема: згідно із даними автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» цивільна справа № 705/2159/19 за позовною заявою ОСОБА_4 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу перебуває в провадженні судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 . Порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження регламентується зокрема Цивільним процесуальним кодексом України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, що виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Позивачу, як представнику позивача в адміністративній справі № 705/2159/19, необхідно звернутися із відповідною заявою до головуючого судді Шполянського районного суду Черкаської області Сивоконя С.С., позаяк запитувана позивачем інформація стосується питань, що виникли під час судового розгляду цивільної справи. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, відповідач відмовив у задоволенні запиту позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституцією України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (ст.126 Розділ VIII. Правосуддя). Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон №1402) здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтями 22 та 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Верховний Суд у справі №580/5292/21 ЄДРСР 105358987 наголосив: рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватись у чинному порядку, а не в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом. Суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Відповідно до ч.4 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ст.195 КАС України, ст.212 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196 (далі - Порядок) учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством.У заяві учасник справи обов`язково зазначає: назву суду; номер судової справи; дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції; своє прізвище, ім`я та по-батькові; свій статус в судовій справі; електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі; назву системи, яка пропонується для проведення відеоконференцз`язку (у разі використання іншого програмного забезпечення, ніж розміщеного за посиланням vkz. court. gov. ua); номер телефону для зв`язку із судом; відмітку про наявність або відсутність електронного підпису. Заява подається до суду та надсилається іншим учасникам справи в порядку, визначеному процесуальним законодавством, дозволеними засобами зв`язку.

Згідно з п. 23 розділу VII «формування і оформлення судових справ» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text) вилучення із судової справи оригіналів документів (крім процесуальних, що виготовлені судом) допускається у виняткових випадках, визначених законодавством, за резолюцією судді (судді-доповідача), у провадженні якого перебуває судова справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, з обов`язковою заміною вилучених матеріалів їх належно засвідченими копіями, про що зазначається у внутрішньому описі справи у графі «Примітки». Відповідно до пункту 11 розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України документи суду з часу створення (надходження) і до передачі в архів суду зберігаються за місцем формування або централізовано в канцелярії суду згідно із затвердженою номенклатурою справ. Нерозглянуті судові справи, а також заяви, за якими не вирішено питання про відкриття провадження, у тому числі які залишені без руху для усунення недоліків, повинні зберігатися в робочих кабінетах й розташовуватися у шафах (сейфах), здатних забезпечити їх збереження, з унеможливленням доступ сторонніх осіб.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися: з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень (п.1 ч.1); з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти. Відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Відповідно до ч.5 ст.250 ЦПК України письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії подаються до суду протягом п`яти днів з дня його підписання та розглядаються судом у порядку, встановленому статтею 249 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

ДП ІСС «Електронний суд» нагадує про протокол судового засідання підсистеми відеоконференцзв`язку таке. Протоколи та відео/аудіозаписи судових засідань, що були створені у підсистемі захищеного відеоконференцзв`язку https://vkz.court.gov.ua, автоматично надсилаються до кабінету судді з можливістю перегляду самого протоколу та файлів відео/аудіозапису. За єдиним унікальним номером справи будуть відображені протоколи з записами всіх проваджень (доступність для суддів всіх інстанцій). Знизу, під вікном попереднього перегляду протоколу відображено розділ «Додатки», що містить покликання на записи судових засідань з можливістю попереднього перегляду та завантаження (https://court.gov.ua/press/news/1631367/).

Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульований Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI). Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. У статті 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації. Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. У розумінні частин першої і другої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів із дня отримання запиту.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупно таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно з ч.4 ст.22 Закону № 2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Згідно з ч.2 ст.22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.

Згідно з частинами першою і другою статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Згідно із ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 2939-VI, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814 порядок роботи в суді із запитами на отримання публічної інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вимоги Інструкції не поширюються на процесуальні документи, порядок оформлення та розсилка яких регламентуються процесуальним законодавством України (пункти 6 і 7 розділу І Інструкції).

Відповідно до статті 1 ЦПК України кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до частини другої статті 241 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до п.3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, що виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону № 1402 інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону № 2073). Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону № 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст.41 Закону № 2073).

У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого у рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах - ВП ВС у справі № 522/1528/15-ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта. Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку доказам та доводам, аргументам позивача і відповідача, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд бере до уваги, що суд як інституція (установа, яка забезпечує виконання владних управлінських, організаційно-розпорядчих, господарських, інформаційно-аналітичних функцій) може бути розпорядником частини запитуваної у інформаційному запиті ОСОБА_1 від 14.08.2024 інформації про надання, зокрема, копії протоколу ВКЗ (як процесуального документа) за умови розгляду спору по суті та переданої в установленому порядку справи до канцелярії суду (служби діловодства, архіву) з дотриманням вимог нормативно-правових актів.

Суд установив, що надаючи відповідь на інформаційний запит позивача від 14.08.2024 у частині відмови «надати копію протоколу ВКЗ у справі №705/2159/19», що перебувала у провадженні Шполянського районного суду Черкаської області, відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, правомірно зазначивши, що суд (як установа) не володіє запитуваною інформацію, позаяк цивільна справа № 705/2159/19 знаходиться у провадженні судді Шполянського районного суду Черкаської області, а тому з метою отримання запитуваної інформації, зокрема протоколу ВКЗ, необхідно звернутися до судді із відповідною заявою.

Суд перевірив твердження відповідача, що справа перебуває у провадженні та встановив, що у справі № 705/2159/19 апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволені - ухвала Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду (ЄДРСР 118898924). В ухвалі від 13.11.2023 зазначекно: у провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки в зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 року № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 року № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Судове засідання призначене на 27.11.2023 о 14 годині 00 хвилин. В ухвалі від 22.11.2023 у справі №705/2159/19 ЄДРСР 115092463 зазначено: у провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває вказана цивільна справа.

Суд установив, що надаючи відповідь на інформаційний запит позивача від 14.08.2024 у частині відмови надати точну, повну, достовірну інформації щодо судового засідання у цивільній справі №705/2159/19 з урахуванням принципу належного врядування, з метою дотримання вимог ч.2 ст.11 Закону № 1402 у контексті повідомлення інформації про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, яке відбулось (не відбулось) 21.11.2023 відповідач як суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність, у тому числі не з`ясуванні/ не уточненні дати судового засідання (21.11.2023 та/або 22.11.2023 та/або 27.11.2023) з урахуванням відкритої (оприлюдненої на офіційному веб-порталі судової влади України), тобто діяв без урахування усіх обстави, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Суд, на підставі оцінених доказів сукупно, системного аналізу законодавства України, оцінюючи твердження позивача щодо протиправної відмови, що викладена в листі відповідача на інформаційний запит позивача від 14.08.2024 за критеріями частини другої статті 2 КАС України дійшов висновку, що відповідач, надавши своєчасно частково мотивовану відповідь відповідно до вимог Закону № 2939-VI, ч.2 ст.11 Закону № 1402 щодо судового засідання, яке відбулось (не відбулось) 21.11.2023, тому позовні вимоги є частково обґрунтованими, у задоволенні вимоги про надання копії протоколу ВКЗ у справі №705/2159/19 належить відмовити, а у частині вимоги надати точну, повну, достовірну інформації щодо судового засідання 21.11.2023 у цивільній справі №705/2159/19 належить зобов`язати відповідача повторно розглянути запит від 14.08.2024 з урахуванням відомостей ЄДРСР та принципів належного врядування.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні (позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи - посвідчення серії НОМЕР_2 ).

Керуючись ст. 2, 5-16, 77, 90, 241-246, 255, 258, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Шполянського районного суду Черкаської області у частині розгляду запиту ОСОБА_1 від 14.08.2024: надати точну, повну, достовірну інформації щодо судового засідання 21.11.2023 у цивільній справі №705/2159/19.

Зобов`язати Шполянський районний суд Черкаської області повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 14.08.2024 у частині: надати точну, повну, достовірну інформації щодо судового засідання 21.11.2023 у цивільній справі №705/2159/19 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехадних положень Кодексу Адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Шполянський районний суд Черкаської області (вул. Соборна 36 Б, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ 02885573)

Рішення суду складене 26.09.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА