ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/9206/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою комунальної власності площею 0,3813 га з кадастровим номером 7422010400:01:003:0023, яка розташована по АДРЕСА_1 , за період з 24.10.2019 по 30.05.2024;
зобов`язати відповідача відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, визначити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою комунальної власності площею 0,3813 га з кадастровим номером 7422010400:01:003:0023, яка розташована по АДРЕСА_1 , за період з 24.10.2019 по 30.05.2024.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно не визначені розміри збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Ненадходження у повному обсязі платежів за використання землі, яка перебуває у комунальній власності, призводить до невиконання прибуткової частини місцевого бюджету, чим порушуються інтереси держави в особі територіальної громади.
Суд ухвалою від 04.07.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що Козелецька окружна прокуратура попередньо не повідомляла Остерську міську раду, як суб`єкта владних повноважень, до звернення до суду, про намір подання до суду відповідної позовної заяви. Крім того, на думку відповідача позивачем при поданні позовної заяви було порушено строки позовної давності в частині зобов`язання нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 24 жовтня 2019 року по 30 травня 2024 року.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він категорично з думкою відповідача не погоджується та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, загальною площею 531,2 кв.м.
ОСОБА_2 набув право власності на вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель ковбасного цеху від 24.10.2019, проте, договір оренди землі не було укладено.
Козелецька окружна прокуратура звернулась до Остерської міської ради з листом від 28.08.2023 № 50-75-323 вих-23 з приводу проведення помісячного розрахунку безпідставно збережених коштів за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на землю.
Відповідно до листів Остерської міської ради від 29.09.2023 № 150/03-09, від 14.11.2023 № 1864/03-09, 18.12.2023 № 2073/03-09 робота комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача не проводилась у зв`язку зі звільненням та вибуттям зі складу комісії секретаря та головного бухгалтера відділу бухгалтерської служби. Рішенням 18 сесії 8 скликання Остерської міської ради від 29.09.2023 № 82-18/VIII затверджено новий персональний склад комісії. З метою підготовки помісячного розрахунку безпідставно збережених коштів направлено запити до ГУ ДПС у Чернігівській області, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області. Засідання комісії заплановано на кінець січня 2024 року.
Листом від 31.01.2024 № 190/03-09 міська рада повідомила прокуратуру, що засідання комісії призначено на 20.02.2024.
У зв`язку з цим, прокуратурою до міської ради направлено листа від 11.03.2024 № 50-77/1149вих-24 з проханням надати копії розрахунку безпідставно збережених коштів, та його обґрунтування, протоколу засідання комісії, акту визначення безпідставно збережених коштів, рішення про затвердження акту, доказів направлення розрахунку ОСОБА_1 , витягів про нормативну грошову оцінку землі, положення про комісію.
Листами від 22.04.2024 № 754/03-09, від 09.05.2024 № 855/03-09 Остерська міська рада повідомила, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на землю ОСОБА_1 звернувся до Остерської міської ради з заявою щодо передачі земельної ділянки в оренду та по результатах розгляду заяви прийнято відповідне рішення. Орендна плата за земельну ділянку комунальної власності площею 0,3813 га, кадастровий номер 7422010400:01:003:0023, на якій розташоване нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , впродовж строку позовної давності не сплачувалась. Розрахунок безпідставно збережених коштів (нестриманого доходу) у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою не проводився, у зв`язку з прийняттям міською радою рішення від 22.03.2024 № 102-23/VIII.
Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0,3813 га, кадастровий номер 742220104000:01:003:0023, в АДРЕСА_1 в оренду строком на 10 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель комунальної власності. Встановлено орендну плату за землю в розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. Орендарю укласти договір оренди землі та провести його реєстрацію відповідно вимог чинного законодавства.
Договір оренди землі укладено між Остерською міською радою та ОСОБА_1 лише 20.05.2024. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 31.05.2024, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2024.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також покликалась на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно із яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону №1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Суд зазначає, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
В даному випадку, в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту порушених інтересів держави у сфері земельних відносин, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання Остерську міську раду вчинити певні дії, та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту державних інтересів і відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, є позивачем у справі.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України).
Таким чином, місцеве самоврядування є одним із проявів здійснення народом, у формі територіальної громади, влади, яка, в свою чергу, не належить до жодної із гілок державної влади, що характеризується самостійністю у вирішенні певного кола питань.
Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.
Тобто, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Для вирішення тих чи інших питань орган місцевого самоврядування повинен бути наділений відповідними повноваженнями Конституцією України та законами України.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституція України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.28, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов`язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності; здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Остерська міська рада, яка відповідно до ст.19 Конституції України зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а територіальна громада, як власник спірного об`єкта нерухомості, делегувала Остерській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Тобто воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, а тому здійснення Остерською міською радою своїх повноважень не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може розцінюватись як вираження волі територіальної громади.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, право розпоряджатися землями територіальних громад, надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.
Згідно до вимог ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
Частиною 1 ст.124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст.125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.
Згідно із ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» ч.1 ст.156 ЗК України).
За змістом ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зокрема, такий порядок і визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284.
З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.
Пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок), визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
При цьому неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
З аналізу положень Порядку вбачається імперативний обов`язок Комісії, створеної міською радою, з визначення збитків власникам землі та землекористувачам.
Рішенням Остерської міської ради від 14.07.2021 №29-02-05/VIII створено комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Остерської міської територіальної громади та затверджено її персональний склад, затверджено Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Остерської міської територіальної громади.
Відповідно до Положення комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам створена з метою визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам з метою їх подальшого відшкодування. Основним завданням комісії є визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок неодержання доходів, у т.ч. і орендної плати, зокрема використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону ( п.1.1, 1.3 Розділу 1).
Акт Комісії щодо визначення розміру збитків власникам землі підлягає затвердженню рішенням міської ради, проект рішення міської ради готує Фінансовий відділ Остерської міської ради ( п.5.8 Розділу 5).
Отже, Комісія не приймає рішення, які мають юридичну силу, тоді, як Остерська міська рада відповідно доч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» приймає акти, які є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Остерська міська рада, як орган місцевого самоврядування територіальної громади, виступає суб`єктом права власності на земельну ділянку (ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України) та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.
При цьому, повноваження міської ради у даному випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. В подальшому останні відшкодовуються у добровільному порядку або в судовому порядку (на підставі проведеного Комісією розрахунку).
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України №21-51а16 від 18.10.2016 у справі №500/2776/14-а.
Однак, внаслідок невиконання Остерською міською радою, через створену нею Комісію, свого обов`язку щодо визначення розміру збитків, бюджет міської ради недоотримує кошти за її використання, що є безпосереднім порушенням інтересів держави.
Доказів вжиття відповідачем заходів щодо визначення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою комунальної власності площею 0,3813 га з кадастровим номером 7422010400:01:003:0023, відповідач до суду не надав, що вказує на допущену відповідачем бездіяльність.
Згідно усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду Велика Палата протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Щодо посилань відповідача, викладених у відзиві на позов щодо строку позовної давності, суд зазначає, що предметом оскарження у зазначеній справі є бездіяльність у нездійсненні нарахування збитків і строк звернення до суду з даним позовом, передбачений положеннями ст.122 КАС України, а не нормами цивільного законодавства.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області яка полягає у не нарахуванні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою комунальної власності площею 0,3813 га з кадастровим номером 7422010400:01:003:0023, яка розташована по АДРЕСА_1 , за період з 24.10.2019 по 30.05.2024.
Зобов`язати Остерську міську раду Чернігівського району Чернігівської області відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, визначити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою комунальної власності площею 0,3813 га з кадастровим номером 7422010400:01:003:0023, яка розташована по АДРЕСА_1 , за період з 24.10.2019 по 30.05.2024.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач: Виконуючий обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури (вул. Євгенія Лоскота, 1, с-ще Козелець, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17000, код ЄДРПОУ 02910114).
Відповідач: Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області (вул. Незалежності, 21, м. Остер, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17044, код ЄДРПОУ 04061754).
Повний текст рішення виготовлено 26.09.2024.
Суддя Л.О. Житняк
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121905581 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Лариса ЖИТНЯК
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні