Постанова

від 26.09.2024 по справі 440/2697/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 р. Справа № 440/2697/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Сергія Дмировича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024, по справі № 440/2697/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 30.04.2022 по 25.08.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 30.04.2022 по 25.08.2022, з розрахунку пропорційно на місяць 100000 грн. з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за цей період.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у період з 30.04.2022 по 25.08.2022 на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 НГУ та бойового розпорядження НЦТУ НГУ перебував у м. Харків та Харківській області, де приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. У вказаний період Харківська області відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України була визначена районом ведення воєнних (бойових) дій. Втім, відповідачем протиправно не проведено нарахування та виплату додаткової винагороди згідно з постановою № 168 у збільшеному до 100000 грн. в розрахунок на місяць розмірі.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, у Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.04.2022, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 102 від 22.04.2022 зараховано в списки військової частини, призначений на посаду водія автомобільної групи відділення матеріально-технічного забезпечення 10-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону (ВОС- 790037П).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.04.2022 № 110 солдат ОСОБА_1 вибув у службове відрядження до м. Харкова для здійснення заходів із захисту Батьківщини та відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, 30.04.2022. Підстава: бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2022 № 6/2/1-1633т, посвідчення про відрядження № 883.

Згідно з наказом військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.08.2022 № 235 позивач прибув із службового відрядження із м. Харків, 25.08.2022.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в сумі 100000,00 грн., у період з 30.04.2022 по 25.08.2022, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 30.04.2022 по 25.08.2022 відповідачем на користь позивача додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн. виплачувалася у відповідності до Постанови № 168 за дні фактичної, безпосередньої участі позивача в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 встановлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до абз.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (в первісній редакції на момент прийняття) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з абз 4 п. 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Так, розмір додаткової винагороди становить 30000,00 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000,00 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, відповідно до постанови № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" визначається Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою Наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89.

Так, вирішуючи даний спір суд першої інстанції виходив з того, що Наказ командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89, яким затверджено вказану Інструкцію, не є нормативно-правовим актом, ухвалений не уповноваженою на те особою, та не може бути застосований до спірних правовідносинах.

Втім, із такою позицією колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 зазначив, що Наказ командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89 (як і затверджені ним нормативні акти) не були опубліковані, проте, як зазначено у наказі, мали бути оголошені особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується.

Наказ № 89 виданий до того, як була ухвалена Постанова № 793, а редакція п. 1 (абзац другий) Постанови № 168 (на дату видання Наказу № 89) передбачала, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що Командувач Національної гвардії України відповідальний за очолюване ним військове формування і Наказ № 89, який він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови № 168, має правову основу, з огляду на що Наказ № 89 залишається чинний і щонайменше протягом спірного періоду (з травня по жовтень 2022) регулював ті питання, які необхідні для належного виконання п. 1 Постанови № 168,

Таким чином, із урахуванням висновків Верховного Суду, з 29.03.2022 для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів підлягають застосуванню положення Інструкції № 89 та Порядку № 89.

Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 89 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.

Згідно з п. 3 Інструкції № 89 виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі - командири) органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (далі - військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня.

Відповідно до п. 4 Інструкції № 89 підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються не пізніше 10 числа поточного місяця.

Підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім`я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджується відповідно до Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89.

Відповідно до п. 1 Порядку № 89 під терміном «безпосередня участь військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України; бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями, із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів) в районі ведення воєнних (бойових) дій; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів в разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (у т.ч. поза межами районів ведення бойових Дій); виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника; виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій; ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях.

Згідно з п. 2 Порядку № 89 для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи: журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах. Рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються списки особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

Пунктом 3 Порядку № 89 визначено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин.

Відповідно до розпорядження командувача Національної гвардії України від 20.05.2022 № 27/11/3-6154 військовослужбовці мають право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн. із розрахунку на місяць, за дні, коли об`єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.

Отже, підставою для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди є документально підтверджений факт здійснення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов`язків або коли об`єкти, що охороняються, піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у травні та червні 2022 року" № 337 від 10.08.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 31 травня та з 01 по 30 червня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: за червень 2022 року, один день, солдату ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про підсумки безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення (бойових) дій у серпні 2022 року" № 591 від 09.11.2022 оголошено особовий склад, який приймав безпосередню участь в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, та виплатити додаткову винагороду за період з 01 по 31 серпня 2022 року в розмірі 70000 гривень із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань в період дії воєнного стану) офіцерам, особам рядового, сержантського та старшинського складу за контрактом та призваним на час мобілізації військовослужбовцям військової частини: солдату ОСОБА_1 , 4 доби, 6, 11, 18, 20 серпня 2022 року.

Так, відповідно до довідки № 6/52/13-531 від 22.04.2024, складеної військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_1 у спірний період нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 30000 грн. та додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., пропорційно до днів безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, зазначених у наказах командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 337 від 10.08.2022 та № 591 від 09.11.2022.

Таким чином, у ході судового розгляду підтверджений факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів 1 день у червні 2022, 06.08.2022, 11.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022, тобто враховуючи особливості проходження служби та беручи до уваги безпосередні завдання, що ним виконувались, це дні коли об`єкт, на якому позивач перебував, піддавався ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.

З огляду на викладене, підтверджено наявність підстав для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди у вказані дні служби, яка була проведена відповідачем, що підтверджується довідкою № 6/52/13-531 від 22.04.2024.

При цьому, позивачем заперечень з приводу неповноти проведених виплат, зазначених у довідці № 6/52/13-531 від 22.04.2024, не викладено, а незгода із діями відповідача щодо виплати додаткової винагороди полягала у протиправному, на думку позивача, неврахуванні всього періоду з 30.04.2022 по 25.08.2022 проходження служби під час службового відрядження до м. Харкова згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.04.2022 № 110.

Доводи позивача зводяться до посилань на наказ командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.04.2022 № 110, яким ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до м. Харкова, та у якому зазначено мету відрядження, а саме: для здійснення заходів із захисту Батьківщини та відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, підстава: бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2022 № 6/2/1-1633т.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що ключовим для встановлення обґрунтованості позовних вимог у даній справі є визначення конкретних завдань, які виконував позивач, перебуваючи на військовій службі.

Так, за інформацією відповідача 30.04.2022 позивач вибув для виконання службово-бойових завдань до м. Харків та виконував бойові (спеціальні) завдання в районі м. Харкова шляхом здійснення перепускного режиму на блокпостах (фільтраційні заходи). У спірний період усім особовим складом військової частини НОМЕР_1 , який був відряджений до м. Харкова, інших завдань, окрім фільтраційних заходів, не здійснювалось.

Спростувань вказаної інформації позивачем не наведено, доказів проходження служби, відмінної від повідомленої відповідачем, у спірний період не надано.

Разом з тим, позивач не заперечує, що у спірний період підрозділ, у якому він проходив службу, не змінював місце дислокації, а отже виконував завдання у м. Харкові.

Разом з тим, на думку позивача, перебування на військовій службі у спірний період у Харківській області, яка була визначена районом ведення воєнних (бойових) дій, вже передбачає прийняття позивачем у складі свого підрозділу безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Втім, така позиція є невірною, оскільки беручи до уваги безпосередні завдання, що виконувались позивачем, останній набув право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн. із розрахунку на місяць, за дні, коли об`єкти, на яких він виконував завдання, піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника, а саме 1 день у червні 2022, 06.08.2022, 11.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що у спірний період доведеною є лише безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії позивача лише 1 день у червні 2022, 06.08.2022, 11.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022, та за цей період йому було нараховано та виплачено підвищену до 100000 грн. грошову винагороду, що підтверджується матеріалами справи, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Однак, враховуючи помилкові висновки суду першої інстанції в частині неможливості застосування до спірних правовідносин положень Наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89, яким затверджено Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду першої інстанції шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Сергія Дмировича - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/2697/24 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/2697/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов